Постанова Житомирський апеляційний суд № 275/1044/24

УКРАЇНА Житомирський апеляційний суд Справа №275/1044/24 Головуючий у 1-й інст. Данилюк О. С. Номер провадження №33/4805/1083/26 Категорія ст.294 КУпАП Доповідач Костюкович С. І. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 10 червня 2026 року м.Житомир Суддя Житомирського апеляційного суду Костюкович С.І., отримавши апеляційну скаргу особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову Брусилівського районного суду Житомирської області від 21.03.2025 року по справі № 275/1044/25 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП, - в с т а н о в и в: Вказаною постановою суду ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 605 гривень 60 копійок. Згідно з постановою суду першої інстанції, ОСОБА_1 16 серпня 2024 року о 23 годині 13 хвилин по вул. 8-го Березня, в с-щі Брусилів Житомирської області керував транспортним засобом Skoda Octavia, д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме запах алкоголю з порожнини рота, поведінка, що не відповідає обстановці, в порушення вимог п. 2.5 ПДР України від проходження огляду на визначення стану сп`яніння у встановленому законом порядку відмовився. Не погоджуючись із постановою суду першої інстанції, особа, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, у якій виклав клопотання про поновлення строку на подання апеляційної скарги та просив поновити йому строк, що передбачений для подання скарги на постанову у справі про адміністративне правопорушення. Клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови обґрунтував тим, що копія оскаржуваного рішення йому не надсилалась, з мотивувальною частиною оскаржуваного рішення ознайомився лише 04.06.2026 року з державного реєстру судових рішень, оскільки перебував на військовій службі у Збройних Силах України та лише зараз виявилась така можливість. На підтвердження своїх доводів ОСОБА_1 надав копію довідки військової частини НОМЕР_2 . Перевіривши матеріали справи та доводи клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, доходжу висновку, що клопотання задоволенню не підлягає, а апеляційна скарга підлягає поверненню з таких підстав. Відповідно до частини другої статті 294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня її винесення. Отже, законодавець пов`язує початок відліку строку на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції з моментом її винесення. В даній справі відповідно до частини другої статті 294 КУпАП строк на апеляційне оскарження закінчився 31 березня 2025 року. Апеляційну скаргу в цій справі ОСОБА_1 подав через підсистему «Електронний суд» 06.06.2026, тобто більше ніж через 1 рік і 3 місяці після закінчення строку на апеляційне оскарження. Відповідно до частини другої статті 294 КУпАП визначено, що апеляційна скарга, подана після закінчення десятиденного строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено. Вирішуючи клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на оскарження апеляційний суд зазначає, що пропущений строк на апеляційне оскарження може бути поновлений лише за наявності поважних причин, які мають бути належним чином обґрунтовані особою, що подає відповідне клопотання. Обов`язок доведення таких причин покладається на особу, яка звертається з відповідним клопотанням. У цій справі з апеляційною скаргою та клопотанням про поновлення строку звернулась саме особа, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, який є самостійним суб`єктом права на апеляційне оскарження. Отже, саме на ОСОБА_1 покладається обов`язок обґрунтувати поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження, зокрема навести конкретні обставини, які об`єктивно перешкодили йому своєчасно подати апеляційну скаргу із 31.03.2025 (коли закінчився строк на оскраження) по дату подання ним апеляційної скарги у червні 2026 року. В апеляційній скарзі, в якій міститься клопотання про поновлення строку на оскарження, ОСОБА_1 посилається на неотримання оскаржуваної постанови та перебування на службі у Збройних Силах України. Однак такі доводи не дають підстав для висновку про поважність причини пропуску ним строку на апеляційне оскарження на 1 рік і 3 місяці з огляду на наступне. Як вбачається з матеріалів даної справи, а саме із змісту оскаржуваного рішення, розгляд справи в суді першої інстанції здійснювався за участю особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та його захисника Нестеренка М.М.(а.с.55-60). Вказані обставини також підтверджуються протоколом судового засідання від 21.03.2025 року(а.с.53-54). Місцевим судом постановлено оскаржувану постанову 21.03.2025 року Також в матеріалах справи наявна розписка захисника адвоката Нестеренка М.М. про отримання копії оскаржуваної постанови 24.03.2025року (а.с.61). Крім того, в матеріалах справи наявні копії квитанцій №СРN52706352231123_1 та №СРN52706352231123_0 від 25.03.2025 року, зі змісту яких слідує, що ОСОБА_1 25.03.2025 року сплатив адміністративний штраф, накладений на нього оскаржуваною постановою та судовий збір. Платником в цих квитанціях значиться саме ОСОБА_1 (а.с.62.63). За таких обставин суд зазначає, що ОСОБА_1 був обізнаний із прийнятим судовим рішенням щодо нього, оскільки брав участь в судовому засіданні суду першої інстанції в день розгляду судом цієї справи, а на наступний день (25.03.2025), після отримання його захисником копії цієї постанови суду першої інстанції (24.03.2025), виконав її в частині сплати адміністративного штрафу, тим самим погодившись із прийнятим судовим рішенням, а отже був поінформований про зміст судового рішення ще в березні 2025 року. Сукупність цих фактичних обставин (участь ОСОБА_1 в судовому засіданні під час розгляду справи, отримання захисником копії постанови та негайне наступне виконання ОСОБА_1 цієї постанови), на переконання апеляційого суду, поза розумним сумнівом доводить, що ОСОБА_1 був обізнаний як із змістом, так і суттю прийнятого щодо нього судового рішення, у зв`язку з чим міг оскаржити судове рішення у передбачений законом строк. Однак він цього вчасно не зробив, а виконав постанову сплативши штраф, натомість апеляційну скаргу подав лише через 1 рік і 3 місяці. Крім того суд враховує і те, що за сталою практикою Європейського суду з прав людини право на доступ до суду не є абсолютним, зокрема щодо дотримання процесуальних строків. Такі обмеження є сумісними з гарантіями справедливого суду за умови, що вони переслідують легітимну мету та є пропорційними. Апеляційний суд вважає, що сторона, яка бере участь у судовому процесі, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки. Право суду на поновлення строку не є безмежним. Одним із елементів справедливого судового розгляду є принцип правової визначеності прав і обов`язків сторін спору та неможливість безпідставного поновлення пропущеного процесуального строку. За практикою ЄСПЛ необґрунтоване поновлення строку оскарження остаточного рішення у справі зі спливом значного періоду часу без обґрунтованих підстав порушує принцип правової визначеності, і, як наслідок, тягне порушення ст. 6 Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод. Також, одним із основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, який передбачає дотримання res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Враховуючи, що оскаржувана постанова постановлена місцевим судом 21.03.2025 року за участю особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та його захисника адвоката Нестеренка М.М., копію оскаржуваного рішення захисник отримав 24.03.2025р, а на наступний день ОСОБА_1 сплатив накладений цією постановою на нього штраф, то звернення ОСОБА_1 з апеляційною скаргою через понад 1рік і 3 місяці після закінчення строку на оскарження з посиланням на перебування на військовій службі не є підставою для поновлення йому строку на оскарження. Крім того, суд зауважує, що копія довідки про перебування ОСОБА_1 на військовій службі, яка долучена до апеляційної скарги, на яку посилається ОСОБА_1 як на підставу пропущення строку на оскарження, не містить дати її видачі, а також в ній не зазначено з якого часу ОСОБА_1 перебуває на військовій службі. Отже, ця конкретна довідка, копію якої надав апелянт, не підтверджує, що ОСОБА_1 перебував на військовій службі із 31.03.2025 (дата закінчення строку на оскарження постанови) по 06.06.2026 (дата подання апеляційної скарги), у зв`язку з чим не мав можливості вчасно оскаржити постанову місцевого суду. Тому суд констатує, що в цій конкретній справі за встановлених обставин ОСОБА_1 не навів достатнього обгрунтування та не підтвердив свої доводи доказами, які були б достатніми для висновку про поважність пропущення ним строку на оскарження постанови місцевого суду тривалістю понад 1 рік і 3 місяці. За таких обставин апеляційний суд вважає причини пропуску ОСОБА_1 строку на оскарження постанови місцевого суду неповажними та як наслідок апеляційний суд прийшов висновку про відсутність підстав для поновлення ОСОБА_1 строку на оскарження постанови суду першої інстанції, а отже у задоволенні клопотання суд відмовляє. Керуючись статтею 294 КУпАП, - п о с т а н о в и в : У задоволенні клопотання особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Брусилівського районного суду Житомирської області від 21.03.2025 року щодо ОСОБА_1 - відмовити. Апеляційну скаргу повернути особі, яка її подала. Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя Костюкович С.І.