Ухвала КАС ВС № 560/7125/25

УХВАЛА 11 червня 2026 року м. Київ справа №560/7125/25 провадження № К/990/24036/26 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Смоковича М. І., суддів: Кашпур О. В., Мацедонської В. Е., перевіривши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Аграрний холдинг Авангард» на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 02 лютого 2026 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 24 квітня 2026 року у справі за позовом Центрально-Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці до філії «Птахофабрика «Авіс» Товариства з обмеженою відповідальністю «Аграрний холдинг Авангард», Товариства з обмеженою відповідальністю «Аграрний холдинг Авангард» про застосування заходів реагування, у с т а н о в и в : 25 травня 2026 року зазначену касаційну скаргу сформовано за допомогою підсистеми «Електронний суд» та зареєстровано судом касаційної інстанції 26 травня 2026 року. Згідно з частиною першою статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом. За правилами частини першої статті 334 КАС України за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі. Верховний Суд на підставі частини п`ятої статті 4 Закону України «Про доступ до судових рішень» проаналізував ухвалені у цій справі судові рішення й установив, що Центрально-Західне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці, звернулося до суду з адміністративним позовом до філії «Птахофабрика «Авіс» Товариства з обмеженою відповідальністю «Аграрний холдинг Авангард», Товариства з обмеженою відповідальністю «Аграрний холдинг Авангард» про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду, а саме зупинення робіт, що виконуються на висоті понад 1,3 метра, експлуатації (застосування) обладнання, а саме: інших машин, механізмів, устаткування, що не увійшли до групи А, до яких виробником встановлені вимоги щодо проведення технічного огляду, випробування та/або експертного обстеження (технічне діагностування). Хмельницький окружний адміністративний суд ухвалою від 30 січня 2026 заяву представника Центрально-Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці про зменшення позовних вимог у справі № 560/7125/25 повернув без розгляду, провадження в адміністративній справі закрив в частині позовних вимог про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду, а саме зупинення на товаристві робіт, що виконуються на висоті понад 1,3 метра. Хмельницький окружний адміністративний суд рішенням від 02 лютого 2026 року, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 24 квітня 2026 року адміністративний позов задовольнив. Застосував до Товариства з обмеженою відповідальністю «Аграрний холдинг Авангард» заходи реагування у сфері державного нагляду, шляхом зупинення експлуатації філією «Птахофабрика «Авіс» Товариства з обмеженою відповідальністю «Аграрний холдинг Авангард» обладнання, а саме: інші машини, механізми, устаткування, що не увійшли до групи А та до яких виробником встановлені вимоги щодо проведення технічного огляду, випробування та/або експертного обстеження (технічне діагностування). Не погоджуючись із судовими рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Товариства з обмеженою відповідальністю «Аграрний холдинг Авангард» подало касаційну скаргу. Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення. Наведеним конституційним положенням кореспондують приписи статті 14 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» і статті 13 КАС України. У цій справі, суд першої інстанції розглянув справу за правилами спрощеного позовного провадження. Предмет спору цієї справи не містить ознак, за яких її не можна було розглядати за правилами спрощеного провадження. Водночас пунктом 2 частини п`ятої цієї ж норми процесуального закону обумовлено, що не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково. За такого правового регулювання та обставин справи, оскарження рішення судів першої та апеляційної інстанцій в касаційному порядку можливе лише у випадку наявності обставин, наведених у підпунктах «а»-«г» пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України. Доведення зазначених обставин та, відповідно, права на касаційне оскарження судових рішень у справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження, покладається на особу, яка подає касаційну скаргу. Так, автор зазначає, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; справа становить значний суспільний інтерес та має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу. Однак автором не надано будь-яких доказів на підтвердження вказаних обставин та не обґрунтовано в чому саме полягає фундаментальне значення цієї справи для формування єдиної правозастосовної практики із зазначенням новітніх, проблемних, засадничих, раніше ґрунтовно не досліджуваних питань права, відповідь суду касаційної інстанції на які мала б надати нового, уніфікованого розуміння та застосування права як для сторін спору, так і для невизначеного, але широкого кола суб`єктів правовідносин. З наведених автором доводів не вбачається виняткового випадку й того, що рішення у цій справі, у контексті індивідуальних ознак цього спору, особливості, характерні виключно для особи, яка подає касаційну скаргу. Обмеження переліку судових рішень, які можуть бути оскаржені до касаційного суду, жодним чином не є обмеженням доступу особи до правосуддя чи перепоною в отриманні судового захисту, оскільки встановлення законодавцем «розумних обмежень» в праві на звернення до касаційного суду не суперечить практиці Європейського суду з прав людини та викликане виключно особливим статусом Верховного Суду, розгляд скарг яким покликаний забезпечувати формування єдиної правозастосовчої практики, а не можливість перегляду будь-яких судових рішень. Переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний Суд виконує функцію суду права, що розглядає справи, що мають найважливіше (найбільш принципове) значення для суспільства та держави, та не є судом фактів, а тому не може здійснювати повторну оцінку доказів, належно досліджених судом першої та апеляційної інстанції, та/або переоцінювати їх. Незгода із рішеннями судів попередніх інстанцій не свідчить автоматично про неправильність застосування або порушення норм матеріального / процесуального права під час ухвалення оскаржуваних судових рішень, як і не може вказувати на таку обставину, як негативні наслідки для автора скарги внаслідок прийняття цих рішень, оскільки настання таких наслідків у випадку прийняття судового рішення не на користь позивача / відповідача є звичайним передбачуваним процесом. Оцінивши доводи касаційної скарги, колегія суддів констатує, що автором касаційної скарги не наведено обґрунтованих покликань на існування обставин, передбачених підпунктами «а»-«г» пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України та такі обставини не встановлені судом з поданих матеріалів касаційної скарги. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню. За наведеного правового врегулювання та обставин справи підстави для відкриття касаційного провадження відсутні. На підставі викладеного, керуючись статтями 328, 333 КАС України, у х в а л и в : Відмовити у відкритті касаційного провадження за скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Аграрний холдинг Авангард» на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 02 лютого 2026 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 24 квітня 2026 року у справі № 560/7125/25 за позовом Центрально-Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці до філії «Птахофабрика «Авіс» Товариства з обмеженою відповідальністю «Аграрний холдинг Авангард», Товариства з обмеженою відповідальністю «Аграрний холдинг Авангард» про застосування заходів реагування. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена. Суддя-доповідач М. І. Смокович Судді О. В. Кашпур В. Е. Мацедонська