Ухвала КАС ВС № 320/40509/25

УХВАЛА 10 червня 2026 року м. Київ справа № 320/40509/25 касаційне провадження № К/990/20908/26 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Гончарової І.А., суддів: Бившевої Л.І., Олендера І.Я., перевіривши касаційну скаргу ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю «НЕКСТТРЕЙД» арбітражного керуючого Ковальчука Миколи Миколайовича на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 20.11.2025 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 03.03.2026 у справі № 320/40509/25 за позовом ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю «НЕКСТТРЕЙД» арбітражного керуючого Ковальчука Миколи Миколайовича до Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, ВСТАНОВИВ: До Верховного Суду надійшла касаційна скарга ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю «НЕКСТТРЕЙД» арбітражного керуючого Ковальчука Миколи Миколайовича на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 20.11.2025 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 03.03.2026 у справі № 320/40509/25. 27.05.2026 ухвалою Верховного Суду вказану касаційну скаргу залишено без руху з мотивів її невідповідності вимогам статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України та надано 10-денний строк для звернення із клопотанням про поновлення строку на касаційне оскарження, зазначивши при цьому поважні причини пропуску цього строку та надати документ про сплату судового збору. 01.06.2026 від скаржника надійшла заява про поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень. Обґрунтовуючи поважність причин пропуску строку на касаційне оскарження, позивач просить суд врахувати дотримання процесуальних строків під час первинного звернення до суду касаційної інстанції, складність питання, яке є предметом касаційного оскарження, а також просить реалізувати право на касаційне оскарження судових рішень шляхом повторного подання касаційної скарги у найкоротші строки після її повернення. Статтею 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом. Аналіз положень статей 5, 13, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України дозволяє дійти висновку, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку, яке повинно бути реалізовано у встановлений вказаним кодексом строк. Згідно з частиною першою статті 45 Кодексу адміністративного судочинства України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається. Відповідно до пункту шостого частини п`ятої статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки. Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення у справі «Перетяка та Шереметьєв проти України» від 21.12.2010, заява № 45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (пункти 22-23 рішення у справі «Мельник проти України» від 28.03.2006, заява № 23436/03). Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексу адміністративного судочинства України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними. Стосовно аргументів скаржника про те, що вперше із касаційною скаргою у цій справі він звернувся в межах встановленого законодавством строку, слід зазначити, що вчасна первинна подача касаційної скарги не означає, що після її повернення повторне звернення до суду можливе у будь-який довільний строк, без дотримання часових рамок, встановлених процесуальним законом, оскільки у такому разі порушуватиметься принцип юридичної визначеності. Верховний Суд зазначає, що право на повторне звернення з касаційною скаргою після її повернення не є абсолютним. Вчасна первинна подача касаційної скарги не означає, що після її повернення повторне звернення до суду можливе у будь-який довільний строк, без дотримання часових рамок, встановлених процесуальним законом, оскільки у такому разі порушуватиметься принцип юридичної визначеності. Повернення касаційної скарги не зупиняє та не перериває строк на касаційне оскарження і не дає права скаржнику у будь-який необмежений час після сплину строку касаційного оскарження реалізовувати право на оскарження судового рішення повторно. Відповідно до приписів статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, маючи намір добросовісної реалізації належного їм права на касаційне оскарження судового рішення, повинні забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, щодо форми і змісту касаційної скарги. Частиною 1 статті 45 Кодексу адміністративного судочинства України регламентовано, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається. Колегія суддів, не заперечуючи проти права на повторне звернення з касаційною скаргою після її повернення, вважає, що таке право не є абсолютним. Це обґрунтовується змістом частини 8 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якої скаржник має право на повторне звернення з касаційною скаргою, якщо будуть усунуті недоліки касаційної скарги, які стали підставою для повернення вперше поданої касаційної скарги і таке звернення відбувається без зайвих зволікань. Також скаржник повинен довести, що повернення вперше поданої касаційної скарги відбулося з причин, які не залежали від особи, яка оскаржує судові рішення. Водночас приведення касаційної скарги у відповідність з вимогами Кодексу адміністративного судочинства України, в тому числі щодо належного викладення підстав для касаційного оскарження судових рішень, є процесуальним обов`язком сторони, яка не погоджується з судовими рішеннями, і для його виконання процесуальний закон встановлює достатній строк - тридцять днів з дня складення повного тексту оскаржуваного судового рішення (з дня отримання копії судового рішення). Разом з цим, Верховний Суд зауважує, що підставою для повернення попередньої касаційної скарги стало недотримання скаржником вимог статей 328, 330 Кодексу адміністративного судочинства України щодо належного викладення підстав касаційного оскарження, тобто, саме проявлений позивачем підхід до оформлення касаційної скарги став причиною для її повернення. Подані касаційні скарги є подібними до попередньої та не усуває раніше встановлених недоліків. Разом з тим, у скаржника було достатньо часу для приведення своєї касаційної скарги у відповідність із вимогами Кодексу адміністративного судочинства України, проте, звертаючись повторно до суду з касаційною скаргою, скаржник не усунув недоліків, які стали підставою для повернення попередньої касаційної скарги. Недотримання особою вимог процесуальних норм щодо форми та змісту касаційної скарги за загальним правилом не є підставою для поновлення строку на касаційне оскарження. Невиконання позивачем вимог процесуального закону щодо належного оформлення касаційної скарги, та як наслідок, повернення заявнику касаційної скарги не належать до об`єктивних обставин особливого і непереборного характеру, які можуть зумовити перегляд остаточного і обов`язкового судового рішення після закінчення строку його касаційного оскарження, а відтак не свідчить про наявність поважних підстав для поновлення цього строку. Так, постанова Шостого апеляційного адміністративного суду ухвалена 03.03.2026, проте, відповідачем подано касаційну скаргу 15.05.2026, тобто із пропуском строку на касаційне оскарження. Суд зазначає, що з часу первинного повернення касаційної скарги (ухвала Верховного Суду від 08.04.2026) до дня подачі втретє касаційної скарги (15.05.2026) минув понад один місяць. Підстави пропуску строку касаційного оскарження можуть бути визнані поважними, строк поновлено лише у разі, якщо вони пов`язані з непереборними та об`єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк подання касаційної скарги. Отже, тільки наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення у касаційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку касаційного оскарження з поважних причин. Зважаючи на значний пропуск строку на касаційне оскарження, клопотання скаржника про поновлення строку на касаційне оскарження не можна вважати обґрунтованим, тому що невиконання позивачем вимог процесуального закону щодо належного оформлення касаційної скарги, та, як наслідок, повернення її заявнику, не є поважною причиною пропуску строку касаційного оскарження, оскільки не є такою, що не залежить від волі особи, яка подає касаційну скаргу, і не надає такій особі права у будь-який необмежений час після сплину строку касаційного оскарження реалізовувати право на касаційне оскарження судового рішення. Судом не встановлено наявність об`єктивних перешкод для реалізації права на оскарження судового рішення у касаційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, що може бути підставою для висновку про пропуск строку касаційного оскарження з поважних причин. За змістом пункту 4 частини першої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження, визнані судом неповажними. Таким чином, враховуючи те, що наведені скаржником підстави для поновлення строку касаційного оскарження визнані судом неповажними, колегія суддів, відповідно до пункту 4 частини першої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України, дійшла висновку про те, що у відкритті касаційного провадження слід відмовити. Керуючись статтями 329, 333 Кодексу адміністративного судочинства України,

УХВАЛИВ: У задоволенні клопотання ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю «НЕКСТТРЕЙД» арбітражного керуючого Ковальчука Миколи Миколайовича про поновлення строку на касаційне оскарження ухвали Київського окружного адміністративного суду від 20.11.2025 та постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 03.03.2026 у справі № 320/40509/25 відмовити. У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю «НЕКСТТРЕЙД» арбітражного керуючого Ковальчука Миколи Миколайовича на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 20.11.2025 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 03.03.2026 у справі № 320/40509/25 відмовити. Надіслати особі, яка подала касаційну скаргу, копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає. СуддіІ.А. Гончарова Л.І. Бившева І.Я.Олендер