Постанова Восьмий апеляційний адміністративний суд № 300/1558/25

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 11 червня 2026 рокум. ЛьвівСправа № 300/1558/25 пров. № А/857/24496/25 Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Гуляка В.В. суддів: Ільчишин Н.В., Носа С.П. розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 20 травня 2025 року (суддя Главач І.А., час ухвалення не вказаний, місце ухвалення м. Івано-Франківськ, дата складання повного рішення не зазначена), в адміністративній справі №300/1558/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії, встановив: У березні 2025 року позивач ОСОБА_1 звернулася в суд із адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (далі відповідач), в якому просила: 1) визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо відмови відновити з 01.12.2024 нарахування щомісячної доплати у розмірі 2000 грн згідно із постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 № 713 "Про додатковий соціальних захист окремих категорій осіб" з подальшою виплатою нарахованої відновленої щомісячної доплати разом з пенсією, з урахуванням раніше виплачених сум; 2) зобов`язати відповідача відновити з 01.12.2024 нарахування щомісячної доплати у розмірі 2000 грн згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 № 713 "Про додатковий соціальних захист окремих категорій осіб" з подальшою виплатою нарахованої відновленої щомісячної доплати разом з пенсією, з урахуванням раніше виплачених сум. Відповідач подав відзив на позовну заяву, у якому висловив свої заперечення проти задоволення позовних вимог. Просив у задоволенні вимог позивача відмовити у повному обсязі. Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 20 травня 2025 року позов задоволено повністю. Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області щодо відмови ОСОБА_1 відновити з 01.12.2024 нарахування щомісячної доплати у розмірі 2000 грн згідно із постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 № 713 "Про додатковий соціальних захист окремих категорій осіб" з подальшою виплатою нарахованої відновленої щомісячної доплати разом з пенсією, з урахуванням раніше виплачених сум. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області відновити з 01.12.2024 нарахування щомісячної доплати у розмірі 2000 грн згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 № 713 "Про додатковий соціальних захист окремих категорій осіб" з подальшою виплатою нарахованої відновленої щомісячної доплати разом з пенсією, з урахуванням раніше виплачених сум. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір, що становить 968 (дев`ятсот шістдесят вісім) гривень 96 (дев`яносто шість) копійок. З цим рішенням суду першої інстанції не погодився відповідач та оскаржив його в апеляційному порядку, вважає, що рішення суду прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому підлягає скасуванню з підстав, викладених в апеляційній скарзі. В обґрунтування апеляційних вимог апелянт зазначає, що після 01.03.2018 розмір пенсії позивачки переглядався у зв`язку з виконанням рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 23.10.2024 справа № 300/6973/24, у результаті чого розмір її пенсії збільшився більш ніж на 2000,00 грн, тому щомісячна доплата, передбачена Постановою № 713 не підлягає нарахуванню та виплаті. Вважає апелянт безпідставними твердження позивача про те, що після 01.03.2018 не відбувся перерахунок її пенсії, а лише відновлено право на належну пенсію, оскільки нормами Постанови №713 не розмежовано підстави таких перерахунків пенсій. Також вважає апелянт, що відсутні підстави для застосування правових висновків сформованих у постанові Верховного Суду від 08.11.2022 у справі №420/2473/22 на яку посилається позивач, оскільки розглядувані правовідносини є відмінними від тих, які досліджував Верховний Суд у вищезгаданій справі. Крім цього, звертає увагу апелянт на те, що у постанові Верховного Суду від 22.02.2023 у справі № 320/12166/20, колегія суддів, зауважила зокрема те, що захист прав, свобод та інтересів осіб передбачає наявність встановленого судом факту їх порушення. Вказує апелянт, що неможливо зобов`язати відповідача на майбутнє вчиняти певні дії чи утриматися від вчинення певних дій, оскільки відсутні факти порушення прав позивача у майбутньому. За результатами апеляційного розгляду апелянт просить скасувати рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 20 травня 2025 року та постановити нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити повністю. Суд апеляційної інстанції, заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи та докази по справі, обговоривши доводи, межі та вимоги апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, вважає, що апеляційну скаргу слід задоволити частково. Судом встановлено такі фактичні обставини справи. Позивач ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Івано-Франківській області та отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб". 01.07.2021 відповідачем, на виконання Постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713 "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб", здійснено перерахунок пенсії позивача та нараховано 2000,00 грн. щомісячної доплати до пенсії. (а.с.10). Також встановлено, що рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 23.10.2024 у справі № 300/6973/24, зокрема, зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області здійснити ОСОБА_1 з 01.04.2019 перерахунок та виплату пенсії на підставі довідки Західного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції про розмір грошового забезпечення станом на 05.03.2019, за № 5к/вих./4.2/5779 від 17.06.2024, з урахуванням проведених платежів. На виконання вищезгаданого рішення суду від 23.10.2024 у справі № 300/6973/24 Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області з 01.01.2025 провело перерахунок пенсії позивача, без врахування щомісячної доплати до пенсії у розмірі 2000,00 грн відповідно до Постанови № 713 (а.с.28). 13.01.2025 позивачка через вебпортал електронних звернень ПФУ подала до Головного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківській області звернення № ВЕБ-09001-Ф-С-25-007213 щодо нарахування та виплати доплати до пенсії позивачки, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 № 713 "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб" в розмірі 2000,00 грн (а.с.6). За результатами розгляду вищезгаданого звернення від 13.01.2025 відповідач листом від 26.12.2024 за №1123-313/І-02/8-0900/25 повідомив позивача про те, що згідно Постанови № 713 "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб", коли пенсія вказаним особам переглядалася (перераховувалася) після 01.03.2018, щомісячна доплата встановлена абзацами першим та другим цього пункту не виплачується, крім випадків, коли розмір пенсії після такого перегляду (перерахунку) збільшився менше ніж на 2000,00 грн. Оскільки внаслідок перерахунку пенсії на виконання рішення суду від 23.10.2024 у справі № 300/6973/24 розмір пенсії збільшився більш ніж на 2000,00 грн, тому відсутнє право на встановлення такої доплати (а. с.7-8). Позивач не погодилась з такими діями відповідача щодо припинення виплати щомісячної доплати до пенсії у розмірі 2000,00 грн відповідно до Постанови № 713, тому звернулася до суду з цим позовом. Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам та рішенню суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду враховує наступне. Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Згідно з ч.1 ст. 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Судом першої інстанції вірно враховано, що спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували зокрема, на військовій службі, Державній кримінально-виконавчій службі України, є Закон України від 09.04.1992 №2262-XII "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі- Закон №2262-ХІІ). Відповідно до частин першої, третьої, четвертої статті 63 Закону №2262-ХІІ перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв`язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку. Перерахунок пенсій особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України (міліції та податкової міліції), які мають право на пенсійне забезпечення або одержують пенсію на умовах цього Закону, здійснюється з урахуванням видів грошового забезпечення, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством для поліцейських. Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій. Згідно із преамбулою та абзацом першим пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713 "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб" (далі - Постанова № 713) з метою поетапного зменшення диспропорцій в розмірах пенсій, призначених військовослужбовцям, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції), поліцейським та деяким іншим особам, та до прийняття Верховною Радою України законодавчих актів щодо пенсійного забезпечення військовослужбовців і деяких інших осіб Кабінет Міністрів України постановив установити з 1 липня 2021 року особам, яким призначено пенсію до 1 березня 2018 року відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі - Закон) (крім військовослужбовців строкової служби), до розмірів їх пенсій, визначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону станом на 1 березня 2018 року, щомісячну доплату в сумі 2000 гривень, яка враховується під час подальших підвищень розмірів пенсій, визначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону. Отже Постановою №713 для осіб, яким призначено пенсію до 01.03.2018, встановлено з 01.07.2021 щомісячну доплату в сумі 2000,00 грн, яка враховується під час подальших підвищень розмірів пенсій. Водночас відповідно до абзацу третього пункту 1 Постанови № 713 особам, зазначеним в абзацах першому і другому цього пункту, пенсії яких переглядалися (перераховувалися) після 1 березня 2018 року (крім перерахунку пенсій на виконання Закону України від 24 березня 2022 року № 2146-ІХ "Про внесення змін до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" щодо пенсій в разі втрати годувальника"), щомісячна доплата, встановлена абзацами першим і другим цього пункту, не виплачується, крім випадків, коли розмір пенсії після такого перегляду (перерахунку) збільшився менше ніж на 2000 гривень. Якщо сума збільшення пенсії під час її перегляду (перерахування) не досягала 2000 гривень, щомісячна доплата, передбачена абзацом першим цього пункту, встановлюється в сумі, якої не вистачає до зазначеного розміру. Колегія суддів враховує, що спірним у розглядуваних правовідносинах є питання про наявність у позивача права на доплату до пенсії згідно абзацу третього пункту 1 Постанови №713 під час перерахунку пенсії, здійсненого на виконання судового рішення. Так, згідно пояснювальної записки до проекту Постанови № 713 метою її ухвалення зазначено поетапне зменшення диспропорцій у розмірах пенсій, призначених до 01.03.2018, які мають місце після перерахунку пенсії. Прийняття постанови зумовлено тим, що в червні 2021 року в осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції), яким пенсію призначено відповідно до Закону № 2262-ХІІ, завершується період виплати частини коштів компенсації підвищеного розміру пенсії за 2016-2017 роки і підвищення розмірів пенсій з 2016 року для цієї категорії пенсіонерів не відбувалося. Сумарна виплата пенсії з цією доплатою з 01.07.2021 зменшилася до місячного розміру пенсії та середній розмір цієї виплати складає біля 2000,00 грн. Крім того, після перерахунку пенсій колишнім військовослужбовцям Збройних Сил України у 2018 році, їхні пенсії не індексувалися через відсутність відповідного механізму, а диспропорція у розмірах пенсій в залежності від часу їх призначення складає більше 70 відсотків. Мінімальні пенсійні виплати для військовослужбовців, зокрема складають близько 2000,00-2700,00 грн. Таким чином, внаслідок ухвалення вказаного нормативно-правового акта Уряду з 01.07.2021 колишнім військовослужбовцям, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції), поліцейським та іншим особам, пенсії яким призначено за нормами Закону № 2262-ХІІ до 01.03.2018, було установлено щомісячну доплату в сумі 2000,00 грн, виплата якої не здійснюється у разі коли пенсія особам, зазначеним в абзацах першому і другому цього пункту, переглядалася (перераховувалася) після 01.03.2018. Водночас, аналіз наведених норм права, а також мети прийняття Урядом вказаної Постанови № 713 свідчить про те, що перерахунок пенсії, проведення якого згідно з абзацом третім пункту 1 Постанови № 713 є обставиною, що виключає можливість нарахування щомісячної доплати до розмірів пенсій, визначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону №2262-ХІІ має бути обумовлений підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за Законом №2262-ХІІ на підставі нормативно-правого акта компетентного органу, оскільки в такий спосіб досягається мета, яка слугувала підставою для ухвалення Постанови №713, а саме зменшення диспропорцій в розмірах пенсій, визначених на законних підставах. Натомість перерахунок пенсії, проведений на виконання судового рішення з метою усунення порушеного права особи на належний розмір пенсії, право на отримання якої у особи винило до 01.03.2018, не є перерахунком пенсії у зв`язку із зміною складових грошового забезпечення чи інших показників основного розміру пенсії. Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 08.11.2022 у справі №420/2473/22. З матеріалів справи видно, що на виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 23.10.2024 у справі № 300/6973/24, Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області провело перерахунок пенсії позивача, та з 01.01.2025 припинило нарахування щомісячної доплати до пенсії у розмірі 2000,00 грн відповідно до Постанови № 713 (а.с.28). Тобто, зазначений пенсійним органом розмір пенсії позивача, який належав до виплати протиправно не включає доплату в розмірі 2000,00 грн., починаючи з 01.01.2025 Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку про те, що відповідач протиправно з 01.01.2025 припинив нарахування позивачу щомісячної доплати до пенсії у розмірі 2000,00 грн відповідно до Постанови № 713, і тому саме з 01.01.2025 підлягає відновленню порушене право позивача. Разом з тим, суд першої інстанції безпідставно зобов`язав відповідача відновити з 01.12.2024 нарахування позивачу щомісячної доплати у розмірі 2000 грн згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 № 713, оскільки не врахував, що нарахування та виплату цієї доплати припинено відповідачем з 01.01.2025, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією пенсійної справи №0906000816 (а.с.28). Суд апеляційної інстанції також не погоджується із висновком суду першої інстанції щодо наявності підстав для задоволення такої позовної вимоги як нарахування щомісячної доплати «з подальшою виплатою». Так, адміністративне судочинство спрямоване на захист уже порушених прав осіб у сфері публічно-правових відносин, а для задоволення позову адміністративний суд повинен встановити, що в зв`язку з прийняттям суб`єктом владних повноважень рішення, вчиненню ним дій чи допущенням бездіяльності порушуються права позивача. Захист прав, свобод та інтересів осіб передбачає наявність встановленого судом факту їх порушення. Неможливо зобов`язати відповідача на майбутнє вчиняти певні дії чи утриматись від вчинення певних дій, оскільки відсутні факти порушення прав позивача в майбутньому. Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом, зокрема у постанові від 22.02.2023 у справі №320/12166/20. Стосовно позовних вимог про здійснення нарахування щомісячної доплати у розмірі 2000 гривень відповідно до Постанови № 713 з «подальшою її виплатою», то суд апеляційної інстанції зазначає, що задоволенню підлягають лише ті вимоги, які спрямовані на відновлення вже порушених прав позивача на момент його звернення до суду. Оскільки нарахування та перерахунок відповідної доплати відповідачем ще не здійснено, у суду відсутні підстави вважати, що після виконання рішення суду в частині зобов`язання здійснити перерахунок пенсії, відповідач не виплатить перераховану суму. Таким чином, позовні вимоги в частині "з подальшою виплатою" є передчасними та зверненими на майбутнє, а тому задоволенню не підлягають. Враховуючи викладене, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню. Таким чином, доводи апеляційної скарги відповідача у відповідній частині є суттєвими, які спростовують висновки суду першої інстанції, а тому з урахуванням наведеного вище її належить задоволити частково. З урахуванням наведених вище норм законодавства та фактичних обставин справи, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що відповідно до статті 317 КАС України, рішення суду першої інстанції слід скасувати і прийняти нове судове рішення про часткове задоволення позовних вимог. Колегія суддів також враховує, що згідно частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог (частина 3 статті 139 КАС України). Матеріалами справи, а саме квитанцією №4937-FQSQ-68АЕ від 07.03.2025 підтверджується, що позивачем сплачено судовий збір за подання до суду адміністративного позову в розмірі 968,96 гривень (а.с.5). Тому вказану суму судового збору слід стягнути із відповідача в користь позивача. Суд апеляційної інстанції також зазначає, що відповідно до п.2 ч.5 ст.328 КАС України, не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження). Проаналізувавши характер спірних правовідносин, предмет доказування, склад учасників справи, та враховуючи, що дану адміністративну справу було розглянуто судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження, суд апеляційної інстанції зазначає, що дана адміністративна справа є справою незначної складності, а тому рішення суду апеляційної інстанції не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України. Керуючись ст.ст. 243, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд постановив: Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області задоволити частково. Рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 20 травня 2025 року в адміністративній справі №300/1558/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії скасувати і прийняти нову постанову. Позовні вимоги ОСОБА_1 задоволити частково. Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області щодо припинення з 01.01.2025 нарахування ОСОБА_1 щомісячної доплати у розмірі 2000 грн, згідно із постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 № 713 "Про додатковий соціальних захист окремих категорій осіб". Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області відновити з 01.01.2025 нарахування і виплату ОСОБА_1 щомісячної доплати у розмірі 2000 грн згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 № 713 "Про додатковий соціальних захист окремих категорій осіб". У задоволенні решта позовних вимог ОСОБА_1 відмовити. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ 20551088) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати у виді судового збору в сумі 968,96 грн. сплаченого за подання позову. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення і касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Головуючий суддя В. В. Гуляк судді Н. В. Ільчишин С. П. Нос