LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова Восьмий апеляційний адміністративний суд308/12049/25

від 10.06.2026НЕ ВЕРХОВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 10 червня 2026 рокум. ЛьвівСправа № 308/12049/25 пров. № А/857/2925/26 Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі: головуючого судді Пліша М.А., суддів Глушка І.В., Обрізка І.М. секретаря судового засідання Хомича О.Р. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 20 жовтня 2025 року (головуючий суддя Іванов А.П. м.Ужгород ) по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови,- В С Т А Н О В И В : ОСОБА_1 звернувся в суд першої інстанції з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому просив визнати протиправною та скасувати постанову №852-1 від 15.04.2025 року начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, а справу про адміністративне правопорушення закрити. Рішенням Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 20 жовтня 2025 року позовні вимоги - залишено без задоволення. Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 оскаржив його в апеляційному порядку, просить таке скасувати та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги. В апеляційній скарзі зазначає, що 15 квітня 2025 року перетинаючи державний кордон Словаччини (пункт пропуску Вельке Слеменце) на кордоні з Україною було затримано ОСОБА_1 та доставлено до ІНФОРМАЦІЯ_2 , де було встановлено що він, згідно відомостей отриманих з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, не виконав вимогу, передбачену підпунктом 1 пункта 2 розділу ІІ - Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» № 3633-ІХ від 11.04.2024 року, яка передбачає, що громадяни України, які перебувають на військовому обліку, зобов`язані протягом 60 днів з дня набрання чинності цим Законом уточнити адресу проживання, номери засобів зв`язку, адреси електронної пошти (за наявності електронної пошти) та інші персональні дані. За цих обставин 15 квітня 2025 року начальник ІНФОРМАЦІЯ_1 виніс Постанову № 852-1 по справі про адміністративне правопорушення передбачене ч 3 ст 210-1 КУпАП. Як, зазначено в Постанові № 852-1 від 15.04.2025 року громадянин ОСОБА_1 у приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_2 відомості, які б підтверджували факт виконання вищезазначеної вимоги, не надав, натомість надав електронний кабінет військовозобов`язаного «Резерв+» де відсутня відмітка про вчасність уточнення даних, а датою уточнення даних є 10 квітня 2025 року, що підтверджує невиконання останнім обов`язку. Враховуючи, що громадянин ОСОБА_1 вчинив правопорушення, передбачене ч 3 ст. 210-1 КУпАП, а саме: порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, в особливий період - на нього накладено штраф у розмірі 17 000,00 (сімнадцять тисяч гривень, 00 копійок). ОСОБА_1 перебуває на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_3 , уточнив облікові дані ще в 2023 році, з того часу не змінював зареєстроване місце проживання, що підтверджується відомостями Єдиного державного демографічного реєстру, доступ до якого має ТЦК. Апелянт зареєстрований в застосунку від Міністерства оборони України для призовників, військовозобов`язаних та резервістів «РЕЗЕРВ +», за яким дані позивача оновлено вчасно. У вказаному застосунку відсутні відомості щодо обліку ОСОБА_1 як порушника військового обліку. Відтак, відповідач володіє щодо позивача вичерпними обліковими даними. Позивач є військовозобов`язаним, перебуває на військовому обліку, номер в «РЕЗЕРВІ +» НОМЕР_1 , має відстрочку від мобілізації, повісток не отримував для особистої явки до ІНФОРМАЦІЯ_2 , тим більше що перебуває на обліку в ІНФОРМАЦІЯ_4 . Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, що підтверджено належними доказами. Відповідно до ст. 210-1 КУпАП порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію тягне за собою накладення штрафу на громадян від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від двохсот до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. За частиною 3 ст. 210-1 КУпАП вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї тисячі до однієї тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об`єднань - від двох тисяч до трьох тисяч п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Відповідно до примітки до ст. 210 КУпАП положення статей 210, 210-1 цього Кодексу не застосовуються у разі можливості отримання держателем Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів персональних даних призовника, військовозобов`язаного, резервіста шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи. З 24.02.2022 триває введений та продовжений відповідними Указами Президента України воєнний стан в Україні та згідно з Законом України від 03 березня 2022 року № 2105-ІХ триває оголошене проведення загальної мобілізації, відтак, 15.04.2025 року (дата винесення оскаржуваної постанови) діяв особливий період. Диспозиція ч. 3 ст. 210-1 КУпАП передбачає порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, вчинене в особливий період. Зазначена норма є бланкетною, тобто при її застосуванні необхідно застосовувати законодавчі акти, які визначають, зокрема, правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні. У Постанові № 852-1 від 15.04.2025 суб`єктом його складення зазначено, що позивач в період з 17 травня 2024 року по 17 липня 2024 року, протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, не уточнив свої облікові дані, чим порушив ч. 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» № 3543- ХІІ (в редакції від 18.05.2024), п. 101 Додатку 2 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 №1487. Акцентує увагу, що загальна мобілізація було оголошена Указом Президента України №65/2022 від 24 лютого 2022 року, що набрав чинності після його затвердження Законом України від 03 березня 2022 року № 2105-ІХ. У подальшому строк проведення загальної мобілізації неодноразово продовжувався на 90 діб відповідними Указами Президента України 2022 - 2025 років. Відтак, в період з 17 травня 2024 року по 17 липня 2024 року була відсутня обставина тривалості 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, що відповідно, виключає порушення позивачем в означений період ч. 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» № 3543-ХІІ (в редакції від 18.05.2024), п. 101 Додатку 2 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 № 1487, які зазначені у Постанові № 852-1 від 15.04.2025 року. Відтак, не має підстав для притягнення позивача до адміністративної відповідальності за порушення означених положень Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 № 1487, а тому в означеній частині можна прийти до висновку про безпідставність та необґрунтованість Постанови № 852-1 від 15.04.2025. Відтак, органом (посадовою особою) при розгляді справи про адміністративне правопорушення відносно позивача порушено ст. 251, 280 КУпАП. ОСОБА_1 10 квітня 2025 року здійснив звірку контактних даних засобами «РЕЗЕРВ+», зокрема, в частині уточнення: адреси проживання, номерів засобів зв`язку, адреси електронної пошти. Тобто, саме 10.04.2025 року ОСОБА_1 виконав обов`язок по уточненню даних, передбачений положеннями абзацу 5 (за Постановою № 2148 абзацу 4) п.п. 1 п. 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» (надалі також Закон). Відповідно, станом на 15.04.2025 року облікові дані ОСОБА_1 були оновлені в мобільному застосунку для уточнення облікових даних та отримання обмеженої інформації з реєстру «Резерв+», що свідчить про відсутність підстав для «уточнення облікових даних» станом на дату винесення оскаржуваної постанови, оскільки відсутні відомості про те, що з часу їх останнього оновлення відповідні дані змінювалися. При цьому у Постанові № 852-1 від 15.04.2025 року не зазначено, які облікові дані ОСОБА_1 змінилися та підлягали уточненню як станом на день виникнення такого обов`язку у позивача, так і станом на день прийняття Постанови № 852-1. Окремо звертає увагу, що приміткою до статті 210 Кодексу України про адміністративні правопорушення вказано, що положення статей 210.210-1 цього Кодексу не застосовуються у разі можливості отримання держателем Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів персональних даних призовника, військовозобовґязаного, резервіста шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи. Відповідно до ч. 6 ст. 5 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів» (надалі також Закон про держреєстр) органи адміністрування Реєстру, серед іншого, забезпечують взаємодію щодо ведення Реєстру, контролюють повноту, відповідність та своєчасність внесення інформації, наданої державними органами, контролюють виконання рішень Держателя та розпорядника Реєстру. Орган адміністрування Реєстру має доступ до статистичних відомостей Реєстру. Відповідно до приписів чинного законодавства матеріали справи про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, повинні містити достатню сукупність належних, допустимих, достовірних доказів, з яких буде вбачатися, які саме військово-облікові дані не оновив позивач станом на день прийняття спірної постанови, а також відсутність можливості отримання держателем Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів персональних даних військовозобов`язаного шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи, які у розглядуваному випадку відсутні. Крім того зазначає, що відповідач мав або не розпочинати, або закрити розпочате провадження у справі про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП. Відзив на апеляційну скаргу поданий не був. Відповідно ч. 4 ст. 304 КАС України, відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції. У відповідності до вимог ч. 1, ч. 2 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. Заслухавши суддю-доповідача, вивчивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних міркувань. Судом першої інстанції встановлено, що згідно з постановою №852-1 по справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП від 15.04.2025, винесеною начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 , якою притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу в сумі 17000 грн за те що, як зазначено у тексті постанови, 15.04.2025 о 14.00 год. ОСОБА_1 прибув до ІНФОРМАЦІЯ_2 , де було встановлено, що він згідно з відомостями, отриманих з Єдиного державною реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, не виконав вимогу, передбачену підпунктом 1 пункту 2 розділу II Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» №3633-ІХ від 11.04.2024, яка передбачає, що громадяни України, які перебувають на військовому обліку, зобов`язані протягом 60 днів з дня набрання чинності ним Законом уточнити адресу проживання, номери засобів зв`язку, адреси електронної пошти (за наявності електронної пошти) та інші персональні дані. Громадянин ОСОБА_1 у приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_2 15.04.2025 відомості, які б підтверджували факт виконання вищезазначеної вимоги, не надав, натомість надав електронний кабінет військовозобов`язаного «Резерв+», де відсутня відмітка про вчасність уточнення даних, а датою уточнення даних є 10 квітня 2025 року, що підтверджує невиконання останнім обов`язку. Враховуючи наведене, ОСОБА_1 вчинив правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, а саме: порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію в особливий період. Не погоджуючись із вказаною постановою позивач звернувся із даним позовом до суду. Постановляючи рішення суд першої інстанції виходив з того, що згідно зі статтею 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше, як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. За змістом статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Відповідно до статті 1 Закону України «Про оборону України» особливий період це період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій. Указом Президента України №303/2014 від 17 березня 2014 року «Про часткову мобілізацію» оголошено про проведення часткової мобілізації, а отже з цього періоду в Україні діє особливий період. Відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року №2102-ІХ, в Україні введено воєнний стан. Відповідно до положень абзацу 2 частини першої статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21 жовтня 1993 року №3543-XII громадяни зобов`язані з`являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки (військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов`язані, резервісти Служби зовнішньої розвідки України за викликом Служби зовнішньої розвідки України) для взяття на військовий облік військовозобов`язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період. Згідно з частиною третьою статті 22 Закону №3543-ХІІ у редакції Закону України від 11 квітня 2024 року №3633-IX (які набрали чинності 18.05.2024), під час мобілізації громадяни зобов`язані з`явитися: військовозобов`язані та резервісти, які приписані до військових частин для проходження військової служби у воєнний час або до інших підрозділів чи формувань для виконання обов`язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, на збірні пункти територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними повістках або мобілізаційних розпорядженнях; резервісти, які проходять службу у військовому резерві, до військових частин у строки, визначені командирами військових частин; військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України, за викликом керівників органів, в яких вони перебувають на військовому обліку; військовозобов`язані, резервісти розвідувальних органів України, за викликом керівників відповідних підрозділів; особи, які уклали контракти про перебування у резерві служби цивільного захисту, за викликом керівників відповідних органів управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту. Інші військовозобов`язані протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, зобов`язані уточнити свої облікові дані через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або знаходження. Згідно з частиною другою статті 26 Закону №3543-ХІІ посадові особи, винні в порушенні законів України та інших нормативно-правових актів з питань мобілізаційної підготовки та мобілізації, а також громадяни за невиконання своїх обов`язків щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації несуть відповідальність згідно із законом. За положеннями частини десятої статті 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25 березня 1992 року №2232-XII(далі Закон №2232-ХІІ) громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов`язані, зокрема: уточнити протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки; прибувати за викликом районного (об`єднаного районного), міського (районного у місті, об`єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу розвідувальних органів України для оформлення військово-облікових документів, взяття на військовий облік, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов`язаних та резервістів. Статтею 210-1 КУпАП встановлена адміністративна відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію. Законом України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо удосконалення відповідальності за порушення правил військового обліку та законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 09 травня 2024 року №3696-IX, який набув чинності 19 травня 2024, стаття 210-1 КУпАП викладені в такій редакції: «Порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію тягне за собою накладення штрафу на громадян від трьохсот до п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об`єднань від однієї тисячі до однієї тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частиною першою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, тягне за собою накладення штрафу на громадян від п`ятисот до семисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об`єднань від однієї тисячі п`ятисот до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї тисячі до однієї тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об`єднань від двох тисяч до трьох тисяч п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.». Як уже зазначалось вище, адміністративне стягнення накладено на позивача за не уточнення своїх облікових даних протягом наданих 60 днів з дня набрання чинності Закону України від 11 квітня 2024 року №3633-IX (18.05.2024). Приведеним вище приписом Закону №3543-ХІІ встановлено обов`язок громадян військовозобов`язаних протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, уточнити свої облікові дані через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або знаходження. З огляду на це, правильним є твердження суду першої інстанції, що позивач мав уточнити дані з 18 травня 2024 року по 16 липня 2024 року, включно. Однак, відповідно до відомостей ІНФОРМАЦІЯ_3 , позивач уточнив дані 10 квітня 2025 року. З огляду на викладене, суд дійшов до вірного висновку, що оскільки позивач, проігнорувавши виконання обов`язку, покладеного на нього згідно з правовими нормами, жодним із визначених способів уточнення своїх персональних даних не скористався, то відповідно він порушив правила військового обліку і вчинив порушення законодавства про військовий обов`язок і військову службу. Відтак, суд першої інстанції обґрунтовано відмовив у задоволенні позовних вимог. З урахуванням вказаного, колегія судді вважає, що висновки суду відповідають обставинам справи, рішення прийнято з дотриманням норм матеріального та процесуального прав, тому таке слід залишити без змін, а у задоволенні апеляційної скарги відмовити. Керуючись ст. 243, ст. 286, ст. 308, ст. 310, п. 1 ч. 1 ст. 315, ст. 316, ст. 321, ст. 322, ст. 325 КАС України, суд, - П О С Т А Н О В И В: апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 20 жовтня 2025 №308/12049/25 без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення та касаційному оскарженню не підлягає. Головуючий суддя М.А. Пліш судді І. В. Глушко І. М. Обрізко

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»