Постанова Сьомий апеляційний адміністративний суд № 600/2447/25-а

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 600/2447/25-а Головуючий суддя 1-ої інстанції - Григораш Віталій Олександрович Суддя-доповідач - Граб Л.С. 11 червня 2026 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Граб Л.С. суддів: Сторчака В. Ю. Матохнюка Д.Б. , розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області на рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 17 березня 2026 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, В С Т А Н О В И В : ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області, в якому просила: -визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області щодо не проведення перерахунку пенсії з врахуванням архівної довідки від 06.11.2020 №03-01/П-1250 та від 06.11.2020 №03-01/П-1249, видані Комунальною установою "Трудовий архів м. Нова Каховка", ОСОБА_1 при розгляді заяви про перерахунок пенсії від 23.04.2025; -зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області зробити перерахунок пенсії з урахуванням архівної довідки від 06.11.2020 №03-01/П-1250 та від 06.11.2020 №03-01/П-1249 ОСОБА_1 з дати подання заяви про перерахунок пенсії, а саме з 23.04.2025. Рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду від 17.03.2026 позов задоволено: -визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області №211530007272 від 29.04.2025, яким відмовлено ОСОБА_1 у перерахунку пенсії; -зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області здійснити ОСОБА_1 перерахунок пенсії з урахуванням архівних довідок від 06.11.2020 №03-01/П-1249 та №03-01/П-1250, виданих Комунальною установою "Трудовий архів м. Нова Каховка", з дати подання заяви про перерахунок пенсії, а саме з 23.04.2025. Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу. В обґрунтування доводів апеляційної скарги, апелянт посилається на неповне з`ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для розгляду справи, невідповідність висновків обставинам справи та порушення норм матеріального та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення правового спору. Відповідно до п.3 ч.1 ст.311 КАС України справа розглядається в порядку письмового провадження. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного. Судом першої інстанції встановлено, що позивач отримує пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-IV (далі - Закон №1058). 23.04.2025 позивач звернулася через вебпортал Пенсійного фонду України із заявою про перерахунок пенсії за віком. За принципом екстериторіальності виконавцем визначено Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області. Відповідачем прийнято рішення №211530007272 від 29.04.2025, яким позивачу відмовлено в перерахунку пенсії, до надходження акту зустрічної звірки. Роз`яснено, що додані до заяви довідки про заробітну плату №03-01/П та №03-01/П-1250 від 06.11.2020, за період роботи з січня 1990 року по лютий 1998 року, які видані Комунальною установою "Трудовий архів" м. Нова Каховка, не підтверджені первинними документами. Акт позапланової перевірки достовірності документів про заробітну плату за вищезгаданий період в матеріалах електронної пенсійної справи відсутній. Таким чином, враховуючи вищезазначене, правових підстав для здійснення перерахунку пенсії ОСОБА_1 немає до надходження акту зустрічної перевірки. Не погодившись з діями відповідача щодо невключення для обчислення пенсії її заробітної плати за період 1990-1994 роки та 1995-1998 роки з урахуванням наданих архівних довідок, позивач звернулася до суду з цим позовом. Приймаючи рішення, суд першої інстанції дійшов висновку про обгрунтованість позовних вимог та наявність правових підстав для їх задоволення. Переглядаючи оскаржуване судове рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіряючи дотримання судом першої інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ним норм матеріального права, колегія суддів виходить із наступного. Спеціальним законом, який визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом, є Закон України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року №1058-IV (далі Закон №1058-IV, в редакції чинній на час звернення позивача із заявою щодо зміни періоду 60 місяців заробітної плати). Статтею 40 Закону №1058-IV визначено порядок визначення заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії. За змістом частини 1 цієї статті для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв. У разі якщо страховий стаж становить менший період, ніж передбачено абзацом першим цієї частини, враховується заробітна плата (дохід) за фактичний страховий стаж. Заробітна плата (дохід) за період страхового стажу до 1 липня 2000 року враховується для обчислення пенсії на підставі документів про нараховану заробітну плату (дохід), виданих у порядку, встановленому законодавством, за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами, а за період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року - за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку. Пунктом 2.1 Розділу ІІ Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого Постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 за №1566/11846 (в редакції чинній на час виникнення спірних відносин, далі Порядок №22-1), визначено перелік документів, які подаються для призначення (перерахунку) пенсії. Зокрема, за змістом пункту 2.1 Розділу ІІ Порядку №22-1 за бажанням пенсіонера ним може подаватись довідка про заробітну плату (дохід) по 30 червня 2000 року (додаток 5) із зазначенням у ній назв первинних документів, на підставі яких її видано, їх місцезнаходження та адреси, за якою можливо провести перевірку відповідності змісту довідки первинним документам. У разі якщо страховий стаж починаючи з 01 липня 2000 року становить менше 60 місяців, особою подається довідка про заробітну плату (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року (додаток 5). У свою чергу, згідно пункту 2.10 Розділу ІІ Порядку №22-1 довідка про заробітну плату (дохід) особи видається на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працював померлий годувальник або особа, яка звертається за пенсією. Якщо такі підприємства, установи, організації ліквідовані або припинили своє існування з інших причин, то довідки про заробітну плату видаються правонаступником цих підприємств, установ чи організацій або архівними установами. У випадках, коли архівні установи не мають можливості видати довідку за встановленою формою з розшифровкою виплачених сум за видами заробітку, вони можуть видавати довідки, що відповідають даним, наявним в архівних фондах, без додержання цієї форми. Ключовим питанням для вирішення цієї справи є допустимість врахування пенсійним органом Архівних довідок від 06.11.2020 №03-01/П-1250 та №03-01/П-1249, які видані Комунальною установою "Трудовий архів м. Нова Каховка", для перерахунку пенсії позивача. У зв`язку з не підтвердженням довідок про заробітну плату первинними документами, прийнято рішення відмовити позивау в перерахунку пенсії відповідно до частини першої статті 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» по заробітній платі та стажу. У постанові від 20.03.2018 року у справі №527/1655/17 Верховним Судом наголошено на тому, що обов`язковою умовою для обчислення пенсії з урахуванням заробітної плати за період до 1 липня 2000 року є не лише наявність відповідної довідки про заробітну плату (дохід), але й підтвердження нарахування такої заробітної плати первинними документами. Така позиція також висловлена Верховним Судом у постановах від 23.12.2020 у справі № 520/7125/17 та від 17.01.2024 у справі № 300/1516/21. Також, у постанові від 17.05.2023 у справі №400/2297/19 Верховним Судом зроблено висновок про те, що єдиною і обов`язковою умовою для обчислення пенсії з урахуванням заробітної плати за період роботи до 01 липня 2000 року є підтвердження нарахування такої заробітної плати первинними документами, зокрема, виписок з особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працювала особа, яка звертається за пенсією. Поряд з цим, Верховний Суд у постанові від 23.12.2020 у справі №520/7125/17 посилання органу Пенсійного фонду України на неможливість врахування заробітної плати, в зв`язку з неможливістю проведення перевірки обґрунтованості видачі довідки, визнав безпідставними, оскільки надана позивачем довідка містила посилання на особові рахунки як на первинні документи, на підставі яких вона видана. Слід зазначити, що відповідачем не спростовано тієї обставини, що факт роботи позивача у спірний період підтверджено і записами в трудовій книжці. При цьому, посилання відповідача в обґрунтування оскаржуваного рішення на неможливість врахування заробітної плати, в зв`язку з неможливістю проведення перевірки обґрунтованості її видачі є безпідставним, оскільи неможливість проведення перевірки не ставить у залежність питання про перерахунок пенсії відповідній особі. Частиною третьою статті 44 Закону № 1058-IV визначено, що органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності. Таким чином, перевірка достовірності виданих документів покладається саме на пенсійний орган, а сумніви останнього щодо обґрунтованості їх видачі самі по собі не можуть бути підставою для відмови у неврахуванні заробітної плати при призначенні пенсії (див. постанови Верховного Суд від 29.07.2020 у справі №341/1132/17, від 21.02.2020 у справі №291/99/17, від 12.04.2021 у справі №219/4550/17, від 03.06.2021 у справі №127/8001/17.). У даній справі відповідачем не надано суду жодних доказів того, що довідка про заробітну плату містить недостовірні відомості. Натомість, позивачем вчинено усі достатні та доступні для нього дії та надано усі документи, необхідні для розрахунку пенсії із урахуванням заробітної плати за період до 01.07.2000 згідно поданої ним довідки, то під час обчислення пенсії позивача підлягає врахуванню також заробітна плата (дохід) за вказаний період роботи. За вказаних обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про обгрунтованість позовних вимог. Відповідно до ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом. Колегія суддів також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення може бути різною в залежності від характеру рішення. Підсумовуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції при вирішенні даного публічно-правового спору правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, а доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають правових підстав для скасування оскаржуваного судового рішення. Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін. Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. За таких підстав апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області залишити без задоволення, а рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 17 березня 2026 року - без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає. Головуючий Граб Л.С. Судді Сторчак В. Ю. Матохнюк Д.Б.