Постанова 4856 № 560/1704/25

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 560/1704/25 Головуючий суддя 1-ої інстанції - Печений Є.В. Суддя-доповідач - Сторчак В. Ю. 10 червня 2026 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Сторчака В. Ю. суддів: Матохнюка Д.Б. Граб Л.С. , розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 02 грудня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії, В С Т А Н О В И В : ОСОБА_1 звернулась до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання протиправними та зобов`язання вчинити дії. Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 02 грудня 2025 року позов задоволено. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України Хмельницької області щодо проведення нарахування та виплати ОСОБА_1 пенсії за віком у відповідності до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» із урахуванням показника середньої заробітної плати по Україні за 2014-2016 роки. Зобов`язано Головне управління Пенсійного, фонду України в Хмельницькій області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії за віком з 01 липня 2024 року на підставі частини 2 статті 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої заробітної плати по Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії за віком (за 2019-2021 роки), з урахуванням виплачених сум. Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, що призвело до неповного з`ясування обставин справи і, як наслідок, невірного вирішення справи та прийняття необґрунтованого рішення. Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, у відповідності до вимог п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків. Як вірно встановлено судом першої інстанції, позивачка, у зв`язку з набуттям нею трудового стажу більше 25 років, із 24 грудня 2010 року звільнилася з посади, у зв`язку з виходом на пенсію за вислугою років як працівнику освіти відповідно до п. «е» ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», розмір якої обчислено відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням страхового стажу 30 років 10 місяців 25 днів. Із 24.01.2011 року ОСОБА_1 знову влаштувалася на роботу та продовжила працювати за професією на посаді вчителя зарубіжної літератури та російської мови Деражнянського НВК ЗОШІ-ІП ступенів № 3. 29 лютого 2012 року позивачка звільнилася з посади вчителя зарубіжної літератури та російської мови Деражнянського НВК ЗОШ І-ІП ступенів № 3, ліцею та припинила трудову діяльність за здобутою нею спеціальністю в системі освіти, у зв`язку з виходом на пенсію за вислугою років, яку остання отримувала до липня 2022 року. У зв`язку з досягненням пенсійного віку, 08.07.2022 року позивачка звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України Хмельницької області з заявою за призначенням їй пенсії за віком. Відповідно до наданого позивачці 24.02.2024 року відповідачем розрахунку пенсії, останній стало відомо, що за набутого нею за період трудової діяльності страхового стажу 32 роки 7 місяців 3 дні призначено щомісячну пенсію в розмірі 3 624,72 грн. Із таким розміром нарахованої їй пенсії позивач не погоджується та вважає, що обрахунок призначеної пенсії проведено невірно, оскільки пенсія нарахована із показників заробітної плати, з якої вона вийшла на пенсію за вислугу років. Із отриманого з Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області повідомленнями на звернення від 27.12.2024 року вих. № 2200-0202-8/118762 відповідач роз`яснив, що з 08.07.2022 року позивачку переведено на пенсію за віком з урахуванням страхового стажу набутого після призначення пенсії за вислугу років та із застосуванням показника середньої заробітної плати в Україні - 6186,32 грн. У цьому ж повідомленні зазначено, що показник середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України за три роки, що передують призначенню пенсії (за 2019-2021 роки - 10 846,37 грн.) застосовується лише при призначенні вперше пенсії або при переведенні вперше з пенсії по інвалідності на пенсію за віком за нормами ч. З ст. 45 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» при умові, якщо особа після призначення пенсії по інвалідності продовжувала працювати та набула не менше як 24 місяці страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі. За вказаних обставин, відповідач вважає, що з 24.12.2010 року вперше призначено пенсію за вислугу років, а тому, підстав для врахування при переведенні з пенсії за вислугу років на пенсію за віком показника середньої заробітної плати за нормами ч. 2 статті 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне-пенсійне страхування» (за 2019-2021 роки) немає. Із рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області позивач не погоджується і вважає його протиправним, а тому, звернулася до суду за захистом порушених прав. Ухвалюючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції виходив з обгрунтованості вимог позивача, відтак і наявності підстав для задоволення позовних вимог. Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції по суті спору та, відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги відповідача. Відповідно до пункту "е" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення" №1788-XII, право на пенсію за вислугу років мають працівники освіти, охорони здоров`я та соціального забезпечення при наявності спеціального стажу роботи від 25 до 30 років за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, незалежно від віку. Згідно з абзацом другим пункту 2.4 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1, пенсії за вислугу років призначаються у разі звільнення з роботи, що дає право на цей вид пенсії. У разі зарахування після призначення пенсії за вислугу років на роботу, яка дає право на цей вид пенсії, виплата пенсії припиняється і поновлюється з дня, що слідує за днем звільнення з роботи. Судом встановлено, що позивачці 24.12.2020 року призначена пенсія за вислугу років як працівнику освіти відповідно до п. "е" ст. 55 Закону України "Про пенсійне забепечення" Частиною 1 статті 5 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" № 1058-ІV (далі Закон № 1058-ІV) визначено, що цей Закон регулює відносини, що виникають між суб`єктами системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону Згідно з ч.1 статті 9 Закону №1058-IV установлено, що відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника. Відповідно до статті 10 Закону №1058-ІV особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором. Відповідно до частини 3 статті 45 Закону №1058-ІV переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду. При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії. Згідно з частиною 2 статті 40 Закону №1058-ІV заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де: Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики. Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз1+ Кз2+Кз3+...+Кзn); К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи. Зі змісту наведених норм слідує, що частиною 3 статті 45 Закону №1058-ІV регламентовано порядок переведення з одного виду пенсії, призначеного саме за цим Законом, на інший. Отже, показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої Законом №1058-ІV. Разом з тим, суд звертає увагу на те, що позивач отримувала пенсію за вислугу років відповідно до Закону №1788-XII, який визначає інші підстави та порядок призначення пенсії. Пенсія відповідно до Закону №1058-ІV позивачу призначена вперше 08.07.2022. Тобто, в цьому випадку відбулось не переведення позивача з одного виду пенсії на інший в межах дії Закону №1058-ІV, а фактичне її призначення відповідно до вказаного Закону. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 31.10.2018 у справі №876/5312/17 зазначено, що у випадку призначення особі пенсії за вислугу років відповідно до Закону №1788-XII, який передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії, а в подальшому при виявленні такою особою бажання отримувати пенсію за віком відповідно до Закону №1058-IV, має місце саме призначення пенсії за віком, а не переведення згідно ч. 3 ст. 45 Закону №1058-IV. Таким чином, позивач має право на призначення пенсії за віком відповідно до Закону №1058-IV із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників у галузі освіти України за три календарні роки, що передують року звернення. За таких обставин, суд дійшов висновку про наявність у позивача права на призначення пенсії за віком відповідно до Закону №1058-ІV із застосуванням показника середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески за три календарні роки, що передують року звернення з заявою за призначенням пенсії за віком, тобто за 2019-2021 роки. Цей висновок узгоджується також з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 22.01.2019 у справі №577/2457/17. Отже, при призначенні у 2022 році позивачу пенсії за віком відповідно до Закону №1058-ІV має застосовуватися показник середньої заробітної плати за три календарні роки, що передують року звернення, а саме 2019-2021 роки. Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області має здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 з 01.07.2024 пенсії за віком, призначеної відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2019-2021 роки, з урахуванням виплачених сум. Враховуючи встановлені у справі обставини, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції при вирішенні даного публічно-правового спору правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку і, а доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають правових підстав для скасування оскаржуваного судового рішення. Щодо інших доводів скаржників, колегія суддів зазначає, що у рішення ЄСПЛ по справі «Ґарсія Руіз проти Іспанії», заява № 30544/96, п. 26, ECHR 1999-1, Суд зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід. Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Зазначеним вимогам закону рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 02 грудня 2025 року відповідає. Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права. Апеляційний суд вважає, що Хмельницький окружний адміністративний суд не допустив неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права при ухваленні судового рішення, внаслідок чого апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а судове рішення без змін. Одночасно слід зазначити, що в контексті положень п.6 ч.6 ст.12 КАС України дана справа відноситься до категорій справ незначної складності, а тому відповідно до п.2 ч.5 ст.328 цього Кодексу судове рішення за результатами її розгляду судом апеляційної інстанції в касаційному порядку оскарженню не підлягає. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 02 грудня 2025 року - без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає. Головуючий Сторчак В. Ю. Судді Матохнюк Д.Б. Граб Л.С.