Постанова Шостий апеляційний адміністративний суд № 580/2826/24

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 01010, м. Київ, вул. Князів Острозьких, 8, корп. 30. тел/факс 254-21-99, e-mail: inbox@6aa.court.gov.ua Головуючий у першій інстанції: Бабич А.М., Суддя-доповідач: Епель О.В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 10 червня 2026 року Справа № 580/2826/24 Шостий апеляційний адміністративний суд у складі: Головуючого судді Епель О.В., суддів: Ганечко О.М., Компанієць І.Д., розглянувши в порядку письмового провадження в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 30 травня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії, В С Т А Н О В И В : Історія справи.

1. ОСОБА_1 (далі - Позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Військової частини НОМЕР_1 (далі - Відповідач), в якому просив: - визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_2 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім?ям під час дії воєнного стану» у розмірі, збільшеному до 100 000 гривень, у розрахунку на місяць пропорційно дням забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо у районах у період здійснення зазначених заходів, за період з 12.06.2022 до 30.06.2022, з 01.07.2022 до 20.07.2022, з 04.08.2022 до 08.08.2022 року, з урахуванням фактично виплачених сум; - зобов?язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім?ям під час дії воєнного стану», у розмірі, збільшеному до 100 000 гривень, в розрахунку на місяць пропорційно дням забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, за період 12.06.2022 до 30.06.2022, з 01.07.2022 до 20.07.2022, з 04.08.2022 до 08.08.2022. На обґрунтування позовних вимог зазначено, що за період з 12.06.2022 до 30.06.2022, з 01.07.2022 до 20.07.2022, з 04.08.2022 до 08.08.2022 Позивач брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, перебуваючи в м. Краматорськ, що підтверджується довідкою від 22.08.2022 № 1641/4504, тому набув право на отримання додаткової винагороди, у розмірі, збільшеному до 100000 грн, у розрахунку на місяць, відповідно до пункту 1 Постанови КМУ № 168 від 28.02.2022, однак відповідач протиправно не нарахував та не виплатив позивачу вказану винагороду.

2. Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 31 травня 2024 року у задоволенні даного адміністративного позову - відмовлено. Ухвалюючи таке рішення, суд першої інстанції виходив з того, що покликання Позивача на довідку ВЧ НОМЕР_2 від 22.08.2022 № 1641-4504, як на підставу для виплати спірної додаткової винагороди у розмірі 100000 грн за весь період з 12.06.2022 до 08.08.2022, суд вважає непідтвердженими, позаяк довідка не належить до переліку первинних документів, що підтверджують безпосередню участь військовослужбовця у бойових діях, або заходах, оскільки видається з метою встановлення військовослужбовцю статусу учасника бойових дій та не є самостійною і достатньою підставою для підтвердження обставин участі військовослужбовця у бойових діях за весь спірний період.

3. Не погоджуючись з таким судовим рішенням, Позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. Свої вимоги Апелянт аргументував тим, що довідка про безпосередню участь від 22.08.2022 № 1641-4504 видана Військовою частиною НОМЕР_2 є єдиним доказом у Позивача, та видається виключно на підставі первинної документації, про яку і зазначає суд. Посилання суду, що дана довідка не є самостійною і достатньою підставою для підтвердження обставин участі військовослужбовця у бойових діях за весь спірний період є таким, що порушує право Позивача на доступ до правосуддя. З цих та інших підстав Апелянт вважав, що судом першої інстанції при вирішенні цієї справи було неповно встановлено обстави, що мають значення для справи, порушено норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення спору в частині.

4. Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 17 вересня 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 31 травня 2024 року -без змін.

5. Постановою Верховного Суду від 13 березня 2025 року касаційну скаргу адвоката ОСОБА_2., який діяв у інтересах ОСОБА_1 було задоволено, а саме: 1) рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 31 травня 2024 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 17 вересня 2024 року скасовано; 2) справу №580/2826/24 направлено на новий судовий розгляд до суду першої інстанції - Черкаського окружного адміністративного суду. Ухвалюючи таку постанову суд касаційної інстанції зазначив, що суди попередніх інстанцій мали б з`ясувати які завдання/заходи виконував/здійснював позивач протягом періодів з 12 червня 2022 року по 30 червня 2022 року, з 01 липня 2022 року по 20 липня 2022 року, з 04 серпня 2022 року по 08 серпня 2022 року, стосовно яких відповідач висловив заперечення щодо наявності підстав для виплати додаткової винагороди у розмірі до 100 000,00 грн. Також ВС констатував, що завданням суду в цій адміністративній справі в окресленій частині вимог позивача є з`ясування того, а чи могло статися так, що відповідач з певних причин не зафіксував участі позивача у бойових діях та заходах у документах, які слугують підставою для виплати додаткової винагороди у підвищеному розмірі, як про це зазначає позивач.

6. У результаті нового розгляду цієї справи, рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 30 травня 2025 року адміністративний позов було задоволено частково, а саме: - визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо нарахування та виплати йому додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», у розмірі, збільшеному до 100000 гривень у розрахунку на місяць пропорційно дням забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, за період з 12.06.2022 до 30.06.2022, з 01.07.2022 до 20.07.2022, з 04.08.2022 до 08.08.2022, з урахуванням фактично виплачених сум. - зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», у розмірі, збільшеному до 100000 гривень, з розрахунку на місяць пропорційно дням забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, за період 12.06.2022 до 30.06.2022, з 01.07.2022 до 20.07.2022, з 04.08.2022 до 08.08.2022 з урахуванням виплачених сум. У задоволенні позовних вимог в іншій частині - відмовлено. Ухвалюючи таке рішення, суд першої інстанції виходив з того, що згідно з архівними відомостями, Позивач розпочав безпосередні бойові дії з 12 червня 2022 року, про що наявні посвідчення про направлення в райони активних бойових дій, бойові розпорядження та записи в наказах згідно з даними Архівного витягу Міноборони від 25.01.2024. У цьому контексті суд урахував, що в ньому вказано про вихід з зони виконання бойових завдань 05.08.2022 ТГр ІНФОРМАЦІЯ_7». При цьому відмітки в посвідченні на таке відрядження на підставі бойового розпорядження від 11.06.2022 свідчать про перебування позивача в зоні бойових дій з 12.06.2022 до 08.08.2022.

7. Не погоджуючись з таким рішенням суду, Відповідач подав апеляційну скаргу у якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити постанову, якою у задоволенні адміністративного позову - відмовити повністю. Обґрунтовуючи вимоги скарги, Апелянт зазначає, що військовослужбовець ЗС України набуває право на отримання збільшеної до 100000 грн додаткової винагороди у разі безпосередньої участі у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо у районах у період здійснення заходів, пропорційно часу участі у таких діях та заходах. При цьому, обов`язковою умовою для її нарахування та виплати є документальне підтвердження такої участі на підставі бойових наказів, журналів бойових дій, рапортів командира підрозділу та довідок командира військової частини. Також Апелянт зазначає, що віднесення адміністративно-територіальних одиниць, на яких ніс службу Позивач, до Переліку районів ведення бойових дій не надає йому права на отримання спірної винагороди. При цьому, Військова частина НОМЕР_1 відзначає, що за період з 12.06.2022 по 08.08.2022 Позивачу виплачувалася винагорода в розмірі 30000 грн, а за періоди його участі у бойових діях : з 21 по 31.07.2022 року та з 01 по 03. 08 2022 року - винагорода була збільшена. Також Апелянт звертає увагу, що згідно запису за 12.06.2022 Позивач відбув у відрядження, а не розпочав безпосередні бойові дії, а згідно архівного витягу МОУ, Позивач з 12.06.2022 по 08.08.2022 перебував у районі ведення бойових дій та в період з 21.07.2022 по 03.03.2022 виконував бойові завдання. Інші докази, які доводили б його участь у бойових діях у матеріалах судової справи відсутні. Окрім того, Військова частина НОМЕР_3 зазначає, що припинення діяльності військової частини НОМЕР_2 не могло вплинути на належне повідомлення про виконання військовослужбовцем дій щодо безпосереднього захисту держави; командир військової частини НОМЕР_2 маючи у своєму розпорядженні документи, які підтверджують право позивача на нарахування спірної винагороди, нарахував таку винагороду за період з 21 по 31.07.2022 року та з 01 по 03. 08 2022 року. З цих та інших підстав Апелянт вважає, що рішення суду прийнято за неповно встановлених обставин справи та порушенням норм матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення спору в цілому.

8. Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 08.07.2025 та від 06.08.2025 було відкрито апеляційне провадження, установлено строк для подачі відзиву на апеляційну скаргу та призначено справу до судового розгляду в порядку письмового провадження.

9. У строк, встановлений судом, відзив на апеляційну скаргу не надходив.

10. Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 06.04.2026 у Галузевого державного архіву Міністерства оборони України було витребувано: - додаткові докази щодо того, які саме завдання і де (на якому напрямку) виконував ОСОБА_1 у період з 12 червня 2022 року по 30 червня 2022 року, з 01 липня 2022 року по 20 липня 2022 року, з 04 серпня 2022 року по 08 серпня 2022 року включно із зазначенням періодів (кількості днів) участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії та докази, які таку інформацію підтверджують: бойові накази (бойові розпорядження); журнали бойових дій (службово-бойових дій, вахтовий, навігаційно-вахтовий, навігаційний журнал, журнал ведення оперативної обстановки) або бойові донесення, або постова відомість під час охорони об`єкта, на який було здійснено збройний напад, чи копії або витяги з них; - відомості про те, чи складалися рапорти (донесення) командира підрозділу (групи) про участь ОСОБА_1 у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії та докази, які таку інформацію підтверджують; - наказ Командувача оперативно-тактичного угрупування « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (по стройовій частині) від 22 червня 2022 року №9/дск, від 07 серпня 2022 року№56/дск; - бойовий наказ командира ТГр СпД « ІНФОРМАЦІЯ_2 » НОМЕР_4 загону від 20 липня 2022 року №2/дск, від 27 липня 2022 року №4/дск; - рапорт командира ТГр СпД « ІНФОРМАЦІЯ_2 » НОМЕР_4 загону про безпосередню участь військовослужбовців, а саме ОСОБА_1 у бойових діях у складі ТГр ІНФОРМАЦІЯ_4» в період з 21 липня по 31 липня 2022 року (від 02 серпня 2022 року №584/ОТУЛ/Р, від 02 серпня 2022 року №590/ОГУЛ/Р), з 01 серпня по 03 серпня 2022 року від 07 серпня 2022 року №700/ОТУЛ/Р; - витяг з журналу бойових дій ТГр СпД « ІНФОРМАЦІЯ_2 » 5 ЗСпО військової частини НОМЕР_2 запис від 12 червня 2022 року. 11. 23.04.2026 від Галузевого державного архіву Міністерства оборони України надійшла копія архівного витягу від 25.01.2024, який був підготовлений для представника Позивача - ОСОБА_2., а також архівна довідка від 17.04.2026, підготовлена на виконання зазначеної вище ухвали ШААС.

12. Відповідно до частини першої статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

13. Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду - без змін з наступних підстав.

14. Обставини справи, установлені судом першої інстанції. Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, посвідченням від 11.06.2022 №806 Військової частини НОМЕР_5 підтверджується відрядження Позивача до ОТУ « ІНФОРМАЦІЯ_3 » на термін 12.06.2022-12.06.2022 на підставі бойового розпорядження від 11.06.2022: вибув 12.06.2022, повернувся 08.08.2022. 22.08.2022 ВЧ НОМЕР_2 видала Позивачу довідку № 1641-4504 про те, що у період з 12.06.2022 до 08.08.2022 він брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у м. Краматорськ на підставі: наказу Командувача оперативно-тактичного угрупування (по стройовій частині) від 22.06.2022 №9/ДСК, 07.08.2022 №56/ДСК; бойового наказу командира ТГр СнД « ІНФОРМАЦІЯ_2 » 5 загону від 20.07.2022 №2/дск, 27.07.2022 №4/дск; рапорта командира ТГр СнД « ІНФОРМАЦІЯ_2 » 5 загону про безпосередню участь військовослужбовців у бойових діях у складі ТГр ІНФОРМАЦІЯ_4» в період з 21.07 до 31.07.2022 (від 02.08.2022 №584/ОТУЛ/Р і №590/ОТУЛ/Р), з 01.08. до 03.08 від 07.08.2022 №700/ОТУЛ/Р; витягу із журналу бойових дій ТГр ІНФОРМАЦІЯ_5 ВЧ НОМЕР_4 , запис від 12.06.2022 (р.н. №7/3/231 від 18.08.2022). На запит адвоката Позивача до Відповідача щодо документів проходження позивачем військової служби, виконання бойових завдань та їх оплати Відповідач листом від 05.01.2024 повідомив, що Позивача зараховано на службу до нього відповідно до наказу ВЧ НОМЕР_2 №230 від 10.10.2022 щодо вибуття на нове місце служби. Він прибув 20.10.2022 та зарахований в особові списки його складу, а виключено на підставі його наказу від 13.02.2023 для направлення на інше місце служби. За період фактичного перебування в районах бойових дій з 21.07.2022 до 31.07.2022 за 11 днів нараховано та виплачено 26.09.2023 24838,71 грн, за серпень 2022 3дні (01.08.2022-03.08.2022) виплачено 31.10.2022 6672,58 грн на його картку. Вказані обставини підтверджуються витягами з наказів та розрахунково-платіжними відомостями. Відповідно до розрахунково-платіжної відомості № 648 на виплату додаткової винагороди з розрахунку 100000 грн відповідно до постанови КМУ від 28.02.2022 № 168 за липень 2022 року на підставі наказу в/ч НОМЕР_2 № 213 від 11.08.2022 за період безпосередньої участі в бойових діях з 21 до 31 липня 2022 року за 11 днів позивачу нараховано 24466,13 грн та 26.09.2022 проведена виплата на картковий рахунок у АТ Приватбанк. Згідно розрахунково-платіжної відомості № 740 на виплату додаткової винагороди з розрахунку 100000 грн відповідно до постанови від 28.02.2022 КМУ № 168 за серпень 2022 року на підставі наказу в/ч НОМЕР_2 № 281 від 22.09.2022 за період безпосередньої участі в бойових діях з 01 до 03 серпня 2022 року за 3 дні Позивачу нараховано 6672,58 грн та 31.10.2022 проведена виплата на картковий рахунок позивача у АТ Приватбанк. Архівним витягом Міноборони від 25.01.2024 підтверджується наявність наступних наказів ВЧ НОМЕР_2 про службу позивача: 1)від 25.04.2022 №46 про визнання Позивача таким, що прибув за призовом і прийняв посаду та приступив до виконання військових обов`язків 25.04.2022; 2)від 11.06.2022 №107 про вибуття у відрядження з 12.06.2022 для виконання бойового завдання військовослужбовців 5 загону; 3)У Журналі бойових дій тактичної групи « ІНФОРМАЦІЯ_2 » НОМЕР_4 загону спеціальних операцій ВЧ НОМЕР_2 наявні записи: за 12.06.2022 згідно з наказом №107 від 11.06.2022 командира ВЧ НОМЕР_2 вибули у розпорядження ОТУ « ІНФОРМАЦІЯ_3 » для виконання бойового завдання військовослужбовці, у т.ч. Позивач на підставі БР №331/20/121/1044т від 11.06.2022; за 21.07.2022 значиться, що згідно з БР командувача ОТУ « ІНФОРМАЦІЯ_3 » №98т від 20.07.2022 53Гр ІНФОРМАЦІЯ_7», зокрема і Позивач, вийшли в район виконання бойових завдань з метою ведення розвідки, наведення та коригування вогню арти, підтримання ведення бойових дій підрозділів наших військ, пошукових, рейдових дій та недопущення проникнення сил противника в тил наших військ; за 28.07.2022 БР ОТУ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » №113т від 27.07.2022, БН ком. ТГр ІНФОРМАЦІЯ_6» №4/дск від 27.07.2022 по 51 ГрСпП виведено у район виконання бойового завдання, зокрема позивач, з метою ведення розвідки, наведення та коригування вогню арти, підтримання ведення бойових дій підрозділів наших військ, пошукових, рейдових дій та недопущення проникнення сил противника в тил наших військ; за 08.08.2022 БР ОТУ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » №135т від 05.08.2022, БН ком. ТГр ІНФОРМАЦІЯ_6» №7/дск від 05.08.2022 ТГр ІНФОРМАЦІЯ_7» вийшла з зони виконання бойових завдань, а саме м.Краматорськ, в ППД у повному складі; 4) у наказі від 08.08.2022 №168 значиться вважати Позивача таким, що прибув із відрядження (бойовий наказ №8/8/71т від 03.08.2022), зараховано на котлове забезпечення з 08.08.2022; 5) в наказі від 10.10.2022 №230 зазначено, що Позивача зараховано в особовий склад ВЧ № НОМЕР_6 Вважаючи, що винагороду за виконання бойових завдань виплачено не повністю, позивач звернувся в суд.

150. Нормативно-правове обґрунтування. Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей визначено Законом України від 20 грудня 1991 року № 2011-ХІІ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон № 2011-ХІІ, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин), який встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі. Згідно з частиною першою статті 9 Закону № 2011-ХІІ держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів. Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності. Відповідно до абзацу 2 частини четвертої статті 9 Закону №2011-XII порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України. Порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам затверджений наказом Міністра оборони України від 07 червня 2018 року № 260, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 26 червня 2018 року за № 745/32197 (далі - Порядок № 260). Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 року у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні постановлено ввести воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Строк дії воєнного стану в Україні був продовжений з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб згідно з Указом Президента від 14 березня 2022 року № 133/2022, надалі іншими Указами цей строк продовжений до сьогоднішнього дня. Одночасно із введенням воєнного стану, з метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до частини другої статті 102, пунктів 1, 17, 20 частини першої статті 106 Конституції України, Указом Президента України № 69/2022 постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію. Цим же Указом надано доручення Кабінету Міністрів України забезпечити фінансування та вжити в межах повноважень інших заходів, пов`язаних з оголошенням та проведенням загальної мобілізації. На виконання Указів Президента України від 24 лютого 2022 року № 64 «Про введення воєнного стану в Україні» та від 24 лютого 2022 року № 69 «Про загальну мобілізацію» Кабінетом Міністрів України було прийнято постанову від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» (далі - Постанова № 168). Пунктом 1 цієї постанови (в редакції станом на 07 березня 2022 року) визначено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі 30 000 гривень щомісячно, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників). Надалі до Постанови № 168 неодноразово вносилися зміни, зокрема постановами Кабінету Міністрів України від 22 березня 2022 року № 350, від 01 липня 2022 року № 754, від 07 липня 2022 року № 793, від 08 жовтня 2022 року № 1146, проте зміст пункту 1 цієї постанови в частині, що стосується виплати військовослужбовцям Збройних Сил України додаткової винагороди, у 2022 році не змінювався. Постановою Кабінету Міністрів України від 07 липня 2022 року № 793 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168» Постанову № 168 доповнено пунктом 2-1, який підлягав застосуванню з 24 лютого 2022 року, та згідно з яким визначено, що порядок і умови виплати додаткової винагороди, а також одноразової грошової допомоги, передбачених цією постановою, визначаються керівниками відповідних міністерств та державних органів. Відповідно до статті 8 Закону України від 06 грудня 1991 року № 1934-XII «Про Збройні Сили України» (далі - Закон № 1934-XII) Міністр оборони України здійснює військово-політичне та адміністративне керівництво Збройними Силами України, а також інші повноваження, передбачені законодавством, в тому числі визначає порядок виплати грошового забезпечення (абзац другий частини четвертої статті 9 Закону № 2011-XII). Наказом Міністра оборони України від 01 квітня 2022 року № 98, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 05 квітня 2022 року за № 382/37718 (застосовується з 24 лютого 2022 року), внесено зміни до Порядку № 260 шляхом доповнення розд. І п. 17, відповідно до якого на період дії воєнного стану виплата грошового забезпечення особам офіцерського, старшинського, сержантського та рядового складу може встановлюватися за окремим рішенням Міністра оборони України. Так, з метою врегулювання виплати військовослужбовцям додаткової винагороди, передбаченої Постановою № 168, Міністр оборони України видав директиви від 07 березня 2022 року №248/1217, від 25 березня 2022 року № 248/1298, від 18 квітня 2022 року № 248/1529, доведені до кожної окремої військової частини (установи) у формі телеграм (діяли до 01 червня 2022 року), а потім окреме доручення від 23 червня 2022 № 912/з/29. У пункті 1 окремого доручення від 23 червня 2022 № 912/з/29 (яке діяло з 01 червня 2022 року) Міністр оборони України визначив, що необхідно розуміти під терміном «безпосередня участь військовослужбовця у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії в період здійснення зазначених заходів» (далі - бойові дії або заходи), а саме виконання військовослужбовцем: бойових завдань у складі військової частини (підрозділу), яка (який) веде воєнні (бойові) дії у складі діючих угруповань військ (сил) Сил оборони держави (визначених Головнокомандувачем Збройних Сил України або начальником Генерального штабу України) в районі ведення бойових дій; бойових (спеціальних) завдань на лінії бойового зіткнення (в межах району виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, у тому числі зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки)) під час перебування у складі органу військового управління, штабу угрупування військ (сил) або штабу тактичної групи, включеної до складу діючих угрупувань військ (сил) Сил оборони держави; бойових (спеціальних) завдань із всебічного забезпечення діючих угрупувань військ (сил) Сил оборони держави безпосередньо в районі ведення бойових дій згідно з бойовими розпорядженнями; бойових завдань з ведення руху опору на територіях України, тимчасово окупованих (захоплених) противником; завдань з ведення оперативної (військової, спеціальної) розвідки в районі ведення бойових дій або на територіях України, тимчасово окупованих (захоплених) противником; бойових завдань із відбиття збройного нападу (вогневого ураження противника) на об`єкти, що охороняються, звільнення таких об`єктів у разі їх захоплення або спроби насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою; бойових завдань з пошуку, виявлення та знешкодження диверсійно-розвідувальних груп, незаконних збройних формувань (озброєних осіб); виконання бойових завдань з вогневого ураження повітряних цілей; виконання бойових завдань у районах ведення бойових дій з виявлення повітряних цілей; здійснення польотів у районах ведення воєнних дій, ведення повітряного бою; здійснення заходів з виводу повітряних суден з під удару противника з виконанням зльоту; виконання бойових (спеціальних) завдань кораблями, катерами, суднами в морській, річковій акваторії. У пункті 3 цього окремого доручення Міністр оборони України установив, що райони ведення бойових дій та склад створених (діючих) угруповань військ (сил) Сил оборони держави визначаються відповідними рішеннями (наказами, директивами, розпорядженнями) Головнокомандувача Збройних Сил України. Документальне підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, у період здійснення зазначених дій або заходів здійснювати на підставі таких документів: бойовий наказ (бойове розпорядження); журнал бойових дій (вахтовий, навігаційно-вахтовий, навігаційний журнал) або журнал ведення оперативної обстановки або бойове донесення (підсумкове, термінове, позатермінове) або постова відомість (під час охорони об`єкта, на який було здійснено збройний напад); рапорт (донесення) командира підрозділу (групи) про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях, у виконанні бойових (спеціальних) завдань. Пунктом 5 цього окремого доручення Міністр оборони установив виплату додаткової винагороди в розмірі 100000 грн або 30000 грн здійснювати на підставі наказів: командирів (начальників) військових частин (військових навчальних закладів, установ, організацій) по особовому складу військової частини; керівника вищого органу військового управління - командирам (начальникам) військових частин. Накази про виплату додаткової винагороди за минулий місяць видавати до 5 числа поточного місяця на підставі рапортів командирів підрозділів (пункт 6 зазначеного окремого доручення).

16. Висновки суду апеляційної інстанції. Системний аналіз викладених вище норм права дозволяє колегії суддів стверджувати, що військовослужбовець має право на отримання збільшеної до 100 000,00 грн винагороди за період безпосередньої участі у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів. Проте умовою її виплати є належне підтвердження факту виконання бойових завдань або здійснення таких заходів. У контексті викладеного колегія суддів зазначає, що предметом доказування у цій справі є обставини, що підтверджують наявність/відсутність підстав для отримання Позивачем збільшеної додаткової винагороди до 100 000,00 грн на місяць за період його служби, а тому наведені обставини були ключовими та підлягали обов`язковому встановленню у судовому процесі. Як зазначалося колегією суддів вище, документальне підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, у період здійснення зазначених дій або заходів здійснюється на підставі таких документів: бойовий наказ (бойове розпорядження); журнал бойових дій (вахтовий, навігаційно-вахтовий, навігаційний журнал) або журнал ведення оперативної обстановки або бойове донесення (підсумкове, термінове, позатермінове) або постова відомість (під час охорони об`єкта, на який було здійснено збройний напад); рапорт (донесення) командира підрозділу (групи) про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях, у виконанні бойових (спеціальних) завдань. Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, Відповідач зазначив, що згідно запису за 12.06.2022 Позивач відбув у відрядження, а згідно архівного витягу МОУ, Позивач з 12.06.2022 по 08.08.2022 перебував у районі ведення бойових дій. Отже, факт перебування Позивача у період з 12.06.2022 по 08.08.2022 у районі ведення бойових дій не є спірним, а тому доказуванню не підлягає в силу приписів ч. 1 ст. 78 КАС України. Разом з тим, Апелянт зазначає, що за період з 12.06.2022 по 08.08.2022 Позивачу виплачувалася винагорода в розмірі 30000 грн, а за періоди його участі у бойових діях: з 21 по 31.07.2022 року та з 01 по 03.08.2022 року - винагорода була збільшена. При цьому, на переконання Військової частини НОМЕР_1 , участь Позивача у бойових діях у інші періоди не підтверджена, оскільки докази зворотного у матеріалах судової справи відсутні. Колегія суддів частково погоджується з такими доводами Апелянта, оскільки згідно архівного витягу ГДА МО України № 220/69/ВихЗВГ/777 від 25.01.2024 в журналі бойових дій тактичної групи « ІНФОРМАЦІЯ_2 » 5 загону спеціальних операцій військової частини НОМЕР_2 містяться записи: за 21.07.2022 зазначено, що згідно з БР командувача ОТУ « ІНФОРМАЦІЯ_3 » №98т від 20.07.2022 53Гр ІНФОРМАЦІЯ_7», зокрема і Позивач, вийшли в район виконання бойових завдань з метою ведення розвідки, наведення та коригування вогню арти, підтримання ведення бойових дій підрозділів наших військ, пошукових, рейдових дій та недопущення проникнення сил противника в тил наших військ; за 28.07.2022 БР ОТУ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » №113т від 27.07.2022, БН ком. ТГр ІНФОРМАЦІЯ_6» №4/дск від 27.07.2022 по 51 ГрСпП виведено у район виконання бойового завдання, зокрема Позивач, з метою ведення розвідки, наведення та коригування вогню арти, підтримання ведення бойових дій підрозділів наших військ, пошукових, рейдових дій та недопущення проникнення сил противника в тил наших військ; за 08.08.2022 БР ОТУ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » №135т від 05.08.2022, БН ком. ТГр ІНФОРМАЦІЯ_6» №7/дск від 05.08.2022 ТГр ІНФОРМАЦІЯ_7» вийшла з зони виконання бойових завдань, а саме м.Краматорськ, в ППД у повному складі. Крім того, у наказі від 08.08.2022 №168 зазначено: вважати Позивача таким, що прибув із відрядження (бойовий наказ №8/8/71т від 03.08.2022), зараховано на котлове забезпечення з 08.08.2022. З огляду на викладене вище, колегія суддів приходить до висновку, що Позивач у період з 21.07.2022 по 08.08.2022 виконував бойові завдання, тобто є таким, що брав безпосередню участь у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії в період здійснення зазначених заходів, а тому погоджується з виском суду першої інстанції щодо наявності правових підстав ля задоволення адміністративного позову ОСОБА_1 за період з 04.08.2022 по 08.08.2022. Щодо періоду з 12.06.2022 до 03.6.2022 та з 01.07.2022 по 20.07.2022, колегія суддів зазначає наступне. Так, з наявних у матеріалах справи архівного витягу та архівної довідки, наданих ГДА МО України, вбачається, що у журналі бойових дій тактичної групи « ІНФОРМАЦІЯ_2 » 5 загону спеціальних операцій військової частини НОМЕР_2 відсутні записи про те, які саме завдання виконував ОСОБА_1 у період з 12.06.2022 по 20.07.2022. Разом з тим, як вбачається з довідки, виданої Військовою частиною НОМЕР_7 від 22.08.2022 № 1641/4504, ОСОБА_1 у період з 12.06.2022 по 08.08.2022 брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення, інтересів держави у зв`язку з військовою агресією РФ проти України в м. Краматорськ. Підставою для видання цієї довідки стали, зокрема: - наказ Командувача оперативно-тактичного угрупування « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (по стройовій частині) від 22.06.2022 № 9/дск, від 07.08.2022 № 56/дск. Колегією суддів установлено, що: - у наказі Командувача оперативно-тактичного угрупування « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (по стройовій частині) від 22.06.2022 № 9/дск зазначено наступне: «

1. Вважати такими, що прибули: 1.1 До складу сил та засобів, та беруть безпосередню участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії РФ у Донецькій та Луганській областях, з метою виконання службових (бойових) завдань НОМЕР_8 Нижчепойменованих військовослужбовців (працівників) Збройних Сил України: …1.1.1.4. З військової частини НОМЕР_2 , 12 червня 2022 року: … сержант ОСОБА_1 , головний сержант роти спеціального призначення № 2»; - у наказі командира Оперативно-тактичного угруповування « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (по стройовій частині) від 07.08.2022 № 56/дск зазначено наступне: «

2. Вважати такими, що вибули: 2.1 Зі складу сил та засобів, які приймали безпосередню участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії РФ у Донецькій та Луганській областях: 2.1.1 До пункту постійної дислокації: 2.1.1.1 Нижчепойменованих військовослужбовців (працівників) Збройних Сил України: 2.1.1.1.1 До військової частини НОМЕР_2 , з 08 серпня 2022 року: … сержанта ОСОБА_1 , головного сержанта роти спеціального призначення № 2». Зазначена довідка підтверджує право Позивача на виплату додаткової винагороди у збільшеному розмірі за вказані у ній періоди. Невідповідність довідки 22.08.2022 № 1641/4504 критеріям належності, достовірності та допустимості, визначених статтями 73-75 КАС України, судом не встановлено. З огляду на викладене вище, колегія суддів приходить до висновку, що Позивач у період з 12.06.2022 по 08.08.2022 брав безпосередню участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії РФ у Донецькій та Луганській областях, з метою виконання службових (бойових) завдань. Зворотного суб`єктом владних повноважень не доведено. Принагідно, судова колегія зазначає, що відповідно до ч. 2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі. Втім, Відповідачем не надано ані до суду першої, ані апеляційної інстанції жодних належних та допустимих у контексті ст. 73-74 КАС України доказів, які підтверджували б правомірність його бездіяльності в частині виплати спірної доплати. Разом з тим, на виконання постанови Верховного Суду від 13 березня 2025 року у цій справі, судом першої інстанції у Відповідача було витребувано, зокрема: документи щодо підтвердження виконання Позивачем завдань/заходів, які він здійснював у спірних періодах. Однак, витребувані судом докази у цій частині Відповідачем не були надані. Натомість представник Військової частини НОМЕР_3 повідомив суд про неможливість їх надання, оскільки документи Військової частини НОМЕР_2 (де Позивач проходив службу) були передані до Галузевого державного архіву Міністерства оборони України. У свою чергу, судом апеляційної інстанції було постановлено ухвалу про витребування доказів від 06.04.2026, якою вже у Галузевого державного архіву Міністерства оборони України було витребувано, зокрема: додаткові докази щодо того, які саме завдання і де (на якому напрямку) виконував ОСОБА_1 у спірний період. Однак, ГДА МО України повідомлено, що документи тактичної групи спеціальних дій « ІНФОРМАЦІЯ_2 » військової частини НОМЕР_2 на зберігання не надходили. Таким чином, суд не вбачає наявності поважних причин невиконання ухвали суду про витребування доказів у справі, а тому застосовує приписи ч. 9 ст. 80 КАС України. Так, у відповідності до ч. 9 ст. 80 КАС України, у разі неподання суб`єктом владних повноважень витребуваних судом доказів без поважних причин або без повідомлення причин суд, залежно від того, яке ці докази мають значення, може визнати обставину, для з`ясування якої витребовувався доказ, або відмовити у її визнанні, або розглянути справу за наявними в ній доказами. З огляду на вищезазначене, враховуючи презумпцію протиправності рішень, дій/бездіяльності суб`єкта владних повноважень, а також те, що ані Відповідачем, ані архівом Міноборони України не надано до суду докази, які дозволили б колегії суддів прийти до висновку про правомірність невиплати Позивачу додаткової винагороди у збільшеному розмірі за період з 12.06.2022 по 20.07.2022 та спростовували б відомості, зафіксовані у довідці від 22.08.2022 № 1641/4504 і наказах Командувача оперативно-тактичного угрупування « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (по стройовій частині) від 22.06.2022 № 9/дск, від 07.08.2022 № 56/дск про участь ОСОБА_1 у цей період у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення, інтересів держави у зв`язку з військовою агресією РФ проти України, колегія суддів вважає встановленими обставини, задля перевірки яких витребовувалися докази, тобто наявність правових підстав для нарахування та виплати спірної додаткової винагороди. Інші доводи Апелянта, зокрема щодо належного обміну інформацією між військовими частинами, викладених вище обставин справи та правильності рішення суду першої інстанції не спростовують. Аналізуючи всі доводи апеляційної скарги, колегія суддів також приймає до уваги висновки ЄСПЛ, викладені в рішенні у справі «Ґарсія Руіз проти Іспанії» (Garcia Ruiz v. Spain), заява № 30544/96, п. 26, ECHR 1999-1, в якому суд зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожний довід. Згідно зі ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Таким чином, апеляційна скарга Військової частини НОМЕР_1 підлягає залишенню без задоволення, а рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 30 травня 2025 року - без змін.

17. Розподіл судових витрат. Відповідно до ст. 139 КАС України, судові витрати перерозподілу не підлягають, з огляду на кінцевий результат вирішення спору. Керуючись ст.ст. 242-244, 250, 272, 286, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд, ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 залишити без задоволення, а рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 30 травня 2025 року - без змін. Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду в порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України. Судового рішення виготовлено 10 червня 2026 року. Головуючий суддя О.В. Епель Судді: О.М. Ганечко І.Д. Компанієць