LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова 4852160/22271/25

від 09.06.2026 ·

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 09 червня 2026 року м. Дніпросправа № 160/22271/25 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Кругового О.О. (доповідач), суддів: Шлай А.В., Малиш Н.І., розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпрі апеляційну скаргу Волинської митниці на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.10.2025 в адміністративній справі №160/22271/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Альбакор» до Волинської митниці про визнання протиправним та скасування рішення, картки відмови,- ВСТАНОВИВ: 31.07.2025 Товариство з обмеженою відповідальністю «Альбакор» звернулось до суду з адміністративним позовом до Волинської митниці, в якому просило: - визнати протиправним та скасувати Рішення про коригування митної вартості товарів № UA205050/2025/000018/1 від 04.02.2025 р. Волинської митниці; - визнати протиправною та скасувати Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA205050/2025/000060 від 04.02.2025 р. Волинської митниці. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що спірне рішення про коригування митної вартості товарів та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, в яких митна вартість визначена не за ціною договору, а за резервним методом, є неправомірними, оскільки митному органу було надано всі необхідні документи, які в повній мірі підтверджували заявлену митну вартість товарів (числові значення складових митної вартості товарів) і жодних розбіжностей такі документи не містили. Посилання ж митного органу, як на підставу виникнення у нього сумнівів у правильності визначення декларантом митної вартості товарів, на нижчий ціновий рівень імпортованого позивачем товару порівняно з митним оформленням інших ідентичних чи подібних (аналогічних) товарів, є нормативно необґрунтованими, оскільки лише сама по собі різниця між вартістю подібних (аналогічних) товарів не свідчить про наявність порушень з боку декларанта та не призводить до автоматичного збільшення митної вартості товарів, адже законодавство таких підстав прямо не встановлює. Відтак, рішення про коригування митної вартості товарів та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення є протиправними та підлягають скасуванню. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.10.2025 адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Альбакор» було задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення про коригування митної вартості товарів № UA205050/2025/000018/1 від 04.02.2025 року Волинської митниці. Визнано протиправною та скасовано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA205050/2025/000060 від 04.02.2025 року Волинської митниці. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Волинська митниця звернулась з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове, яким в задоволенні адміністративного позову відмовити. В обґрунтування апеляційної скарги апелянт зазначив, що спірні рішення прийнято на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачене чинним законодавством, що свідчить про відсутність підстав для їх скасування. Розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження на підставі ст. 311 КАС України. Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного судового рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав. Як встановлено судом першої інстанції, Згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «АЛЬБАКОР» (код ЄДРПОУ 37129163, 49087, Україна, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, вулиця Калинова (анд, Індустріальний Р-ни), будинок 53) зареєстровано 02.06.2010, про що внесено відповідний запис. Основний вид діяльності: 46.39 Неспеціалізована оптова торгівля продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами. Інші види діяльності: Діяльність посередників у торгівлі продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами, Оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин, Надання в оренду інших машин, устатковання та товарів, н.в.і.у., Надання інших допоміжних комерційних послуг, н.в.і.у., Вантажний автомобільний транспорт, Роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами, Інша допоміжна діяльність у сфері транспорту, Діяльність ресторанів, надання послуг мобільного харчування, Оптова торгівля іншими продуктами харчування, у тому числі рибою, ракоподібними та молюсками. Між ТОВ «АЛЬБАКОР» та Пескуера Азімут С.Л., Іспанія (Продавець) укладено Контракт №73A/2017Р від 23.03.2017року на поставку замороженої чи охолодженої риби різних видів та морепродуктів (за асортиментом, кількістю, вартістю та на умовах визначених сторонами і зазначених в інвойсах на кожну партію товару). Згідно даного Контракту ТОВ «АЛЬБАКОР» на митну територію України був ввезений вантаж «Креветка (Pandalus Borealis), варено-морожена з головою в панцирі 90-120+ шт/кг Вага нетто - 17820кг (3564 картонних коробок по 5 кг). Харчові приправи та добавки відсутні. Дата виробництва (заморожування) жовтень 2024р, термін зберігання 24 місяці при температурі -18С…». Згідно Інвойсу постачальника від 29.01.2025 № 25/0055 товар постачався за ціною 3,908 євро за кг товару, на умовах FСА Орхус, Данія. Для здійснення митного оформлення товарів 03.02.2025 ТОВ «АЛЬБАКОР» було подано митну декларацію№25UA205050003794U5), відповідно до якої була заявлена митна вартість товарів у розмірі 3 110 325,48 гривень (тобто 174,54 грн. або 4,0287 євро за 1 кг.). Разом із митною декларацією позивачем надано митному органу наступні документи: сертифікат якості № 912500 від 29.01.2025; інвойс від 29.01.2025 №25/0055; CMR № 660129 від 30.01.2025; сертифікат про походження товару № 079708 від 29.01.2025; міжнародний ветеринарний сертифікат 3945790 від 30.01.2025; рахунок на оплату № 168 від 30.01.2025; довідка про транспортні витрати № 3001_1 від 30.01.2025; заявка на перевезення № 91-25 від 27.01.2025; контракт № 73A/2017Р від 23.03.2017 з додатковою угодою від 30.03.2022; митна декларація країни відправлення від 30.01.2025 №25DKM19DIRU6JY3GB4. У митній декларації митну вартість товару визначено (за основним методом) за ціною контракту. Митниця направила ТОВ «АЛЬБАКОР» повідомлення, відповідно до якого за результатами опрацювання всіх поданих декларантом документів встановлено, що подані документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, а саме: "Вартість товару згідно наданої копії митної декларації країни відправлення від 30.01.2025 №25DKM19DIRU6JY3GB4 не відповідає вартості товару згідно інвойсу від 29.01.2025 №25/0055. Одними із основних документів, що підтверджують митну вартість товарів, є транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів (пункт 6 частини другої статті 53 Митного кодексу України). Відповідно до Наказу Міністерства фінансів України від 24 травня 2012 року № 599 «Про затвердження Форми декларації митної вартості та Правил її заповнення» (далі Наказ № 599) для підтвердження витрат на транспортування декларантом відповідно до пункту 6 частини другої статті 53 Кодексу подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів, до яких можуть належати: - рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг)) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів; - банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури; - калькуляція транспортних витрат (якщо перевезення товарів здійснюється з використанням власного транспортного засобу), що містить відомості про маршрут перевезення, його протяжність у кілометрах до місця ввезення на митну територію України та по митній території України, розмір тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за 1 кілометр маршруту. Декларантом для підтвердження витрат на транспортування оцінюваного товару надано рахунок на оплату від 30.01.2025 № 168, довідку про транспортні витрати від 30.01.2025 № 3001_1, заявку на перевезення від 27.01.2025 № 91-25. В рахунку на оплату вказано договір №10062S/2021Ф від 12.05.2021, відомості про який наявні також в графі 44 МД №25UA205050003794U5, проте фактично даний договір не було надано разом з МД № 25UA205050003794U5. Умови поставки товару, вказані в інвойсі від 29.01.2025 №25/0055- FCA Aarhus, Данія. Згідно з міжнародними правилами інтерпретації умов поставки FCA, - вибір місця постачання впливає на зобов`язання із завантаження і розвантаження товару у даному місці. Якщо постачання здійснюється не у приміщенні продавця, відповідальність за відвантаження несе покупець. Продавцем товару відповідно до контракту від 23.03.2017 № 73A/2017P є Pesquera Azimut S. L. (Іспанія), тоді як завантаження товару відбувалося на складі третьої особи - Lundsoe Kol&Frys (відповідно до заявки від 27.01.2025 № 91-25), та відправником є також третя особа - Iceberg Seafood A/S (Данія), проте в документах, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваного товару, відсутня інформація щодо вартості його навантаження, та, відповідно, не включено дані витрати до графи 21 ДМВ. Виявлені обставини можуть свідчити про те, що до митної вартості не включено всі її невід`ємні складові." У зв`язку із виявленими розбіжностями Волинська митниця зобов`язала позивача у 10-денний термін надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) якщо рахунок сплачено,- банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 3) за наявності інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 4) транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваного товару (в тому числі - коносамент); 5) якщо здійснювалося страхування,- страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; 6) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з контрактом про поставку товару, митна вартість якого визначається; 7) виписку з бухгалтерської документації; 8) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 9) висновки про якісні та вартісні характеристики товару, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями. Позивач надав відповідачу наявні додаткові документи, а саме: - лист з поясненнями № 216 від 04.02.2025; - лист про відсутність страхування № 666 від 26.06.2024; - додаткову угоду від 09.12.2024 до контракту № 73А/2017Р від 23.03.2017; - договір про міжнародні перевезення № 10062S/2021Ф від 12.05.2021. За результатами перевірки наданих відомостей щодо митної вартості товару, відповідачем було прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA205050/2025/000018/1 від 04.02.2025. За результатами контролю співставлення до товарів застосовано другорядний метод визначення митної вартості - резервний метод. На підставі даного Рішення відповідач оформив Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA205050/2025/000060 від 04.02.2025. Не погодившись з карткою відмови в прийнятті митної декларації та рішенням про коригування митної вартості товару, позивач звернувся до суду з цим позовом. Вирішуючи спір між сторонами та задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що рішення про коригування митної вартості товарів № UA205050/2025/000018/1 від 04.02.2025 Волинської митниці та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA205050/2025/000060 від 04.02.2025 Волинської митниці - є протиправними та належать до скасування. Суд апеляційної інстанції погоджується з вказаними висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне. Відповідно до ст. 49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Згідно ч. 1 ст. 52 Митного кодексу України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VІІІ цього Кодексу та цією главою. За приписами ч. 2 ст. 52 Митного кодексу України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню. Як встановлено ч. 1 ст. 53 Митного кодексу України, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Відповідно до ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України, документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. Як передбачено ч. 3 ст. 53 Митного кодексу України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. У разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію) (ч. 4 ст. 53 Митного кодексу). Відповідно до ст. 53 Митного кодексу України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті. Як встановлено ч. 1 ст. 54 Митного кодексу України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 54 Митного кодексу України, контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу. Згідно ч. 6 ст. 54 Митного кодексу України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості. Відповідно до ч. 1 ст. 55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів. Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості у митному органі вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду. Відповідно до ст. 57 Митного кодексу України, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності. У разі неможливості визначення митної вартості товарів, згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи. У разі, якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу. Відповідно до ч. 2 ст. 58 Митного кодексу України, основний метод визначення митної вартості не застосовується, якщо використані декларантом відомості не підтверджені документально або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні. Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше. Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації. Вказана правова позиція викладена і в постановах Верховного Суду від 26.06.2018 року (справа № 814/1996/15), від 19.06.2018 року (справа № 826/6346/16), що враховується судом апеляційної інстанції, у відповідності до приписів ч. 5 ст. 242 КАС України. Як видно з матеріалів справи, підставою для прийняття спірного рішення про коригування митної вартості були висновки відповідача про те, що: - в рахунку на оплату вказано договір №10062S/2021Ф від 12.05.2021, відомості про який наявні також в графі 44 МД №25UA205050003794U5, проте фактично даний договір не було надано разом з МД № 25UA205050003794U5; - умови поставки товару, вказані в інвойсі від 29.01.2025 №25/0055- FCA Aarhus, Данія. Згідно з міжнародними правилами інтерпретації умов поставки FCA, - вибір місця постачання впливає на зобов`язання із завантаження і розвантаження товару у даному місці. Якщо постачання здійснюється не у приміщенні продавця, відповідальність за відвантаження несе покупець. Продавцем товару відповідно до контракту від 23.03.2017 № 73A/2017P є Pesquera Azimut S. L. (Іспанія), тоді як завантаження товару відбувалося на складі третьої особи - Lundsoe Kol&Frys (відповідно до заявки від 27.01.2025 № 91-25), та відправником є також третя особа - Iceberg Seafood A/S (Данія), проте в документах, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваного товару, відсутня інформація щодо вартості його навантаження, та, відповідно, не включено дані витрати до графи 21 ДМВ. Колегія суддів апеляційного суду не погоджується з вказаними висновками, з огляду на наступне. Згідно Контракту від 23.03.2017 № 73А/2017Р та додаткової угоди до наведеного контракту від 09.12.2024 предметом договору є поставка товару, що поставляються на умовах FCA відповідно до правил Інкотермс 2010. Відповідно до Інкотермс (редакція 2010 року), що регулюють питання, яка зі сторін повинна здійснити необхідні для перевезення і страхування дії, коли продавець передає товар покупцю, і які витрати несе кожна із сторін, термін FCA (FREE CARRIER (... named place) франко-перевізник (... назва місця) означає, що продавець здійснює поставку товару, який пройшов митне очищення для експорту, шляхом передання призначеному покупцем перевізнику у названому місці. Слід зазначити, що вибір місця поставки впливає на зобов`язання щодо завантаження й розвантаження товару у такому місці. Якщо поставка здійснюється на площах продавця, продавець відповідає за завантаження. Якщо ж поставка здійснюється в іншому місці, продавець не несе відповідальності за розвантаження товару. Цей термін може бути застосований незалежно від виду транспорту, включаючи змішані (мультимодальні) перевезення. Під словом "перевізник" розуміється будь-яка особа, що на підставі договору перевезення зобов`язується здійснити або забезпечити здійснення перевезення товару залізницею, автомобільним, повітряним, морським, внутрішнім водним транспортом або комбінацією цих видів транспорту. Якщо покупець призначає іншу особу, ніж перевізник, прийняти товар для перевезення, то продавець вважається таким, що виконав свої обов`язки щодо поставки товару з моменту його передання такій особі Статтею А6 Офіційних правил тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати від 01.01.2010 року визначено, що продавець зобов`язаний з урахуванням застережень статті Б.6.: - нести всі витрати, пов`язані з товаром, до моменту здійснення його поставки у відповідності з статтею А.4; - сплатити, коли це належить, витрати митних процедур, а також усі мита, податки та інші збори, що підлягають сплаті при експорті товару. За приписами п.А.4. Продавець зобов`язаний надати товар перевізнику або іншій особі, призначеній покупцем або обраній продавцем у відповідності зі статтею А.3 "а", у названому місці у день чи в межах періоду, що узгоджені сторонами для здійснення поставки. Постачання вважається виконаним: а) якщо назване місце поставки знаходиться у приміщенні продавця: коли товар завантажений у транспортний засіб перевізника, вказаного покупцем або іншою особою, яка діє від його імені. Як видно з інвойсу від 29.01.2025 №25/0055, поставка товару здійснюється на умовах FCA Aarhus, Данія, тобто на території постачальника товару. Відтак, оскільки місце поставки знаходиться на території постачальника, то колегія суддів апеляційного суду погоджується з висноками суду першої інстанції, що у позивача відсутні підстави для віднесення до митної вартості товару вартість завантаження та витрати на здійснення митного очищення товару. Крім того, згідно п. 1 додаткової угоди до контракту від 09.12.2024 при поставках продукції на умовах FCA з будь-якого складу відповідальність за відвантаження несе продавець. Всі витрати, пов`язані з цим також несе Продавець, якщо інше не зазначено в інвойсі на поставку. Що стосується посилань відповідача на те, що в рахунку на оплату вказано договір №10062S/2021Ф від 12.05.2021, відомості про який наявні також в графі 44 МД №25UA205050003794U5, проте фактично даний договір не було надано разом з МД № 25UA205050003794U5, то колегія суддів апеляційного суду вважає їх безпідсатвними, оскільки як видно з матеріалів справи, договір №10062S/2021Ф від 12.05.2021 було надано позивачем до відповідача разом з додатковими документами. Щодо зазначення відповідачем, що «Вартість товару згідно наданої копії митної декларації країни відправлення від 30.01.2025 №25DKM19DIRU6JY3GB4 не відповідає вартості товару згідно інвойсу від 29.01.2025 №25/0055, то колегія суддів апеляційного суду зазначає наступне. Як видно з пояснень позивача, які відповідачем не спростовуються, вартість товару в інвойсі відрізняється від наданої експортної декларації країни відправлення, оскільки в інвойсі зазначено, що продавець товару Pesquera Azimut S.L., який виступає посередником. Так, згідно інвойсу від 29.01.2025 № 25/0055 та митної декларації країни відправлення від 30.01.2025 №25DKM19DIRU6JY3GB4 (яка оформлена не продавцем, а відправником/виробником товару) отримувачем товару являється позивач. Оскільки за умовами контракту (п.2.4) за дорученням продавця безпосереднім відправником може бути інша компанія, про що зазначається в інвойсі на поставку товару. Митна декларація країни відправлення складена відправником товару - Iceberg Seafood A/S, із зазначенням покупця ТОВ «Альбакор», та в ній вказана не ціна продавця, а ціна закупівлі даного товару продавцем. Різниця між інвойсом та МД країни відправлення -1033,56 євро, що є націнкою посередника (1,5%), яка покриває додаткові витрати та включає в себе заробіток на перепродажу товару. В свою чергу, доказів, які б спростовували вказані пояснення позивача, відповідачем, всупереч ч. 2 ст. 77 КАС України, до суду надано не було. З урахуванням викладеного, проаналізувавши встановлені обставини справи у сукупності, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції щодо безпідставності прийняття відповідачем спірних рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови та необхідності їх скасування. Відтак, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції і не дають підстав для висновку про помилкове застосування судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права, яке призвело б до неправильного вирішення справи. Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст. 243, ст. 308, ст. 311, ст. 315, ст. 316, ст. 321, ст. 325 КАС України суд, - ПОСТАНОВИВ : Апеляційну скаргу Волинської митниці залишити без задоволення. Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.10.2025 в адміністративній справі №160/22271/25 залишити без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду за наявності підстав, передбачених ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України. Головуючий - суддя О.О. Круговий суддя А.В. Шлай суддя Н.І. Малиш

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»