Постанова Київський апеляційний суд № 753/19733/25
від 08.06.2026НЕ ВЕРХОВНИЙ СУДКИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 753/19733/25 Головуючий в суді І інстанції:Коляденко П.Л. Провадження № 33/824/2635/2026 Головуючий в суді ІІ інстанції: Сушко Л. П. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 08 червня 2026 року м. Київ Київський апеляційний суд у складі судді Сушко Л.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Київського апеляційного суду справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою адвоката Мазура Максима Васильовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , на постанову Дарницького районного суду міста Києва від 06 квітня 2026 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, військовослужбовця, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ВСТАНОВИВ: Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 445106 від 06 вересня 2025 року - 06 вересня 2025 року о 04 год. 37 хв. у м. Київ, шосе Харківське, 21/3 км, водій ОСОБА_1 був зупинений за порушення комендантської години та порушення ПДР, та керував транспортним засобом «NissanRogue» д.н.з. НОМЕР_1 в стані алкогольного сп`яніння. Огляд проводився у встановленому законом порядку на місці зупинки зі згоди водія за допомогою алкотестеру «Drager6820» ARJL- 0258, тест 4085, результат огляду позитивний - 1,46‰, чим порушила п. 2.9 Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП. Постановою Дарницького районного суду міста Києва від 06 квітня 2026 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн з позбавленням права керувати транспортними засобами строком 1 рік. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 605,60 грн. Не погоджуючись з вказаною постановою суду першої інстанції, 08 квітня 2026 року адвокат Мазур М.В., який діє в інтересах ОСОБА_1 , подав апеляційну скаргу, в якій просив постанову суду першої інстанції скасувати та провадження у справі закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення. Доводи апеляційної скарги адвокат Мазур М.В., який діє в інтересах ОСОБА_1 , обґрунтовував тим, що працівник поліції проігнорував факт того, що ОСОБА_1 на момент спілкування неодноразово зазначав, що він військовий, який перебуває у відпустці. ОСОБА_1 , або ж його представник у судове засідання суду апеляційної інстанції не з`явились, про день, час та місце судового засідання були повідомлені належним чином. Вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, обговоривши доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом. Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Відповідно до ст. 252 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Постанова суду першої інстанції повністю відповідає зазначеним вище вимогам. Як убачається з матеріалів справи та судового рішення, при розгляді даної справи суд першої інстанції достатньо повно, об`єктивно та всебічно дослідив наявні у ній письмові матеріали та дійшов правильного висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, і такий висновок, всупереч тверджень апелянта, ґрунтується на наявних у матеріалах адміністративної справи доказах. Відповідно до ч. 1 ст. 130 КУпАП встановлена адміністративна відповідальність за керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння. Відповідно до п. 2.9а Правил дорожнього руху водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Проте, вимоги вказаного пункту ПДР ОСОБА_1 дотримано не було. У рішенні по справі «О' Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі. Таким чином, ОСОБА_1 реалізував своє право володіти та керувати транспортним засобом, тим самим погодився нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі згідно з встановленими нормами закону держави Україна. Вина ОСОБА_1 у порушенні п. 2.9а ПДР України, за обставин, викладених у постанові, всупереч доводів апеляційної скарги, підтверджується наявними у справі доказами, а саме, даними, які містяться: - у протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 445106 від 06 вересня 2025 року, з якого вбачається, що 06 вересня 2025 року о 04 год. 37 хв. у м. Київ, шосе Харківське, 21/3 км, водій ОСОБА_1 був зупинений за порушення комендантської години та порушення ПДР, та керував транспортним засобом «Nissan Rogue» д.н.з. НОМЕР_1 в стані алкогольного сп`яніння. Огляд проводився у встановленому законом порядку на місці зупинки зі згоди водія за допомогою алкотестеру «Drager 6820» ARJL - 0258, тест 4085, результат огляду позитивний - 1,46‰, чим порушила п. 2.9 Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП (а.с. 1); - у результаті тестування на стан алкогольного сп`яніння, відповідно до якого ОСОБА_1 06.09.2025 року о 04 год. 49 хв. проходив огляд на стан алкогольного сп`яніння за допомогою Alcotest 6820, прилад № ARJL - 0258, принтер № ARJL - 0462, тест № 4085, результат тестування - 1,46‰. Чек приладу «Драгер» підписаний особою, яка притягається до адміністративної відповідальності (а.с. 2); - у акті огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів із якого вбачається, що огляд було проведено у зв`язку з такими виявленими ознаками алкогольного сп`яніння: різкий запах алкоголю з порожнини рота, зіниці очей, що не реагують на світло, тремтіння пальців рук. Результат огляду позитивний - 1,46‰. У графі: «з результатами згоден» наявний підпис ОСОБА_1 (а.с. 3); - у картці обліку адміністративного правопорушення (а.с. 4); - у розписці ОСОБА_1 щодо підтвердження факту відсторонення останнього від керування (а.с. 5); - у постанові про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕНА № 5656486 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП, оскільки, водій здійснив стоянку транспортного засобу на посадковому майданчику для зупинки маршрутних транспортних засобів (а.с. 6); -у інформації з системи «АРМОР» щодо наявності у ОСОБА_1 посвідчення водія категорій В, С та інформації щодо транспортного засобу «Nissan Rogue» д.н.з. НОМЕР_1 , яким керував ОСОБА_1 (а.с. 7-8); - даними відеофайлу з назвою «445106» з нагрудної камери патрульного поліції № 263951, що здійснював оформлення вчиненого особою, що притягається до адміністративної відповідальності, за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, який кореспондується з фактичними обставинами справи та вказує на факт порушення водієм вказаних правил ПДР. На відеозаписі зафіксовано, що транспортний засіб «Nissan Rogue» д.н.з. НОМЕР_1 припаркований у зоні зупинки громадського транспорту. Водій авто, який в момент того, коли до нього підійшов патрульний поліції знаходився з пасажиркою на задньому пасажирському сидінні, стверджував, що він не керував транспортним засобом, а водій вийшов, однак патрульний поліції повідомив, що з автомобіля ніхто не виходив, а в ході спілкування ОСОБА_1 зізнався, що під час руху побачив поліцейських на перехресті, тому зупинився (момент відеозапису з 0:09:52). На моменті відеозапису з 0:11:47 патрульним поліції було роз`яснено права, передбачені ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП. Здійснено розгляд справи про адміністративне правопорушення за стоянку у зоні зупинки громадського транспорту, з чим ОСОБА_1 погодився (момент відеозапису з 0:12:12). На моменту відеозапису з 0:14:50 патрульний поліції висловив вимогу пройти огляд на стан сп`яніння на місці зупинки, на що водій висловив згоду. Відображено процедуру проведення огляду на місці зупинки за допомогою приладу «Драгер», у ході якого спочатку водієм було перевірено трубку-мундштук, а надалі проведено пробний забір на підтвердження відсутності випарів алкоголю у трубці (момент відеозапису з 0:16:50). У ході проведеного огляду було встановлено, що водій перебував у стані алкогольного сп`яніння - результат тесту позитивний і становить 1,46‰. На запитання патрульного поліції про те, чи згоден ОСОБА_1 з результатами огляду, останній відповів, що згоден (момент відеозапису з 0:17:43). Крім того, водієві було повідомлено, що він відсторонений від керування транспортним засобом (момент відеозапису з 0:18:10) (а.с. 9). Вказані докази отримані з дотриманням встановленого законом порядку та у передбачений законом спосіб. Відповідно відсутні будь-які сумніви у їх достовірності та істинності. Найважливішим джерелом доказів у справах про адміністративні правопорушення є протокол про здійснення адміністративного правопорушення. Протокол підписаний особою, яка його склала, та ОСОБА_1 .. Обставини, зазначені в протоколах узгоджуються із дослідженим судом апеляційної інстанції наданим відеозаписом, на якому відображені події, які відбувалися 06 вересня 2025 року за участю ОСОБА_1 .. Відеозаписи є одними із об`єктивних доказів в справі про адміністративне правопорушення. На відео, що міститься в матеріалах справи, зафіксовані подія правопорушення. Цей відеозапис суд оцінює в сукупності з іншими дослідженими судом та наведеними в даній постанові доказами, і така сукупність належних та допустимих доказів свідчить про беззаперечну доведеність вини ОСОБА_1 у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Доводи апеляційної скарги про те, що працівник поліції проігнорував факт того, що ОСОБА_1 на момент спілкування неодноразово зазначав, що він військовий, який перебуває у відпустці, суд апеляційної інстанції відхиляє з огляду на наступне. За змістом ч. 1 ст. 15 КУпАП за порушення правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху військовослужбовці несуть адміністративну відповідальність на загальних підставах. Як вбачається зі змісту ч.2 ст.266-1 КУпАП України огляд військовослужбовців Збройних Сил України на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції проводиться посадовою особою, уповноваженою на те начальником органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України або командиром (начальником) військової частини (установи, організації, підприємства, закладу, підрозділу), іншого утвореного відповідно до законів України військового формування, а також правоохоронного органу спеціального призначення, з використанням спеціальних технічних засобів та тестів у випадку, якщо вони у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, виконують обов`язки військової служби або перебувають на території військових частин. Як вбачається з матеріалів справи, інкриміноване ОСОБА_1 адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП було вчинено не на території військової частини, а на Харківському шосе у м. Києві. Також матеріали справи не містять належних доказів того, що на момент зупинки ОСОБА_1 працівниками поліції він виконував обов`язки військової служби. Крім того з наявного у матеріалах справи відеозапису вбачається, що останній був одягнутий у цивільний одяг, у спілкування з патрульними повідомив, що військова частина знаходиться у АДРЕСА_2 , проходить службу на Покровському напрямку, а на момент зупинки транспортного засобу перебував у відпустці. Адвокат Мазур М.В., який діє в інтересах ОСОБА_1 , у своїй апеляційній скарзі зазначив, що після ознайомлення з повним текстом постанови будуть надані більш детальні, додаткові пояснення стосовно апеляційної скарги, однак такі подані не були. Відтак, з урахуванням положень ч. 7 ст. 294 КУпАП, суд апеляційної інстанції переглядає справу в межах доводів апеляційної скарги. Разом з тим, ОСОБА_1 не був позбавлений можливості зазначити у протоколі про адміністративне правопорушення ті пояснення, які вважав за потрібні, однак свою незгоду із викладеними у ньому відомостями не зазначив. Інших вагомих та достатніх доводів, які б містили інформацію щодо предмета доказування і спростовували висновки суду першої інстанції та впливали на законність і обґрунтованість оскаржуваного судового рішення, апеляційна скарга не містить. Таким чином, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що судом першої інстанції було прийнято законне і обґрунтоване рішення щодо винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, з наведенням обґрунтованої мотивації прийнятого рішення. Переконливих доводів, які б безумовно спростовували висновки суду в постанові і були підставами для її скасування та закриття провадження в справі у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, апелянтом не наведено і при розгляді апеляційної скарги не встановлено. Таким чином, суд апеляційної інстанції вважає, обраний судом першої інстанції вид адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17 000 грн з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік відповідає обставинам справи, вимогам ст.ст. 23, 33 КУпАП. Враховуючи наведене, апеляційний суд приходить до висновку про те, що постанова Дарницького районного суду міста Києва від 06 квітня 2026 року є законною та обґрунтованою, а тому апеляційна скарга адвоката Мазура М.В., який діє в інтересах ОСОБА_1 , підлягає залишенню без задоволення. Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд,
ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу адвоката Мазура Максима Васильовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , на постанову Дарницького районного суду міста Києва від 06 квітня 2026 року залишити без задоволення. Постанову Дарницького районного суду міста Києва від 06 квітня 2026 року залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає. Повний текст постанови складено «11» червня 2026 року. Суддя Київського апеляційного суду Л.П. Сушко