Постанова Житомирський апеляційний суд № 285/3529/25

УКРАЇНА Житомирський апеляційний суд Справа №285/3529/25 Головуючий у 1-й інст. Літвин О. О. Номер провадження №33/4805/472/26 Категорія ч.1 ст.130 КУпАП Доповідач Галацевич О. М. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 11 червня 2026 року м.Житомир Суддя судової палати з розгляду цивільних справ Житомирського апеляційного суду Галацевич О.М., за участі захисника особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , адвоката Ванжули Ярослава Володимировича, розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Житомирі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Звягельського міськрайонного суду Житомирської області від 17 листопада 2025 року, якою його визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, встановив: Постановою судді Звягельського міськрайонного суду Житомирської області від 17 листопада 2025 року ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17 000,00 грн, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік. Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір у розмірі 605,60 грн. Згідно з постановою судді місцевого суду ОСОБА_1 21.06.2025 о 15:22 год на автодорозі Звягель-Баранівка в с Кикова керував транспортним засобом ВАЗ21043, реєстраційний номер НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з ротової порожнини, почервоніння обличчя, тремтіння пальців рук), від проходження огляду на стан якого у встановленому законодавством порядку відмовився, чим порушив п.2.5 Правил дорожнього руху та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП. Не погоджуючись із вказаною постановою судді місцевого суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати та закрити провадження у справі на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП у зв`язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення. На обґрунтування апеляційної скарги посилається на незаконність та необґрунтованість постанови суду, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права. Зазначає, що матеріали справи не містять належних та допустимих доказів, які б підтверджували законність зупинки його транспортного засобу та факт порушення ним Правил дорожнього руху. Вказує, що наданий поліцією відеозапис є неповним та вибірковим, не містить моменту керування транспортним засобом і його зупинки, а розпочинається вже в салоні службового автомобіля. Крім того, апелянт стверджує, що відеозапис не містить чітко зафіксованої відмови від проходження огляду на стан сп`яніння, а його поведінка під час спілкування з працівниками поліції не свідчила про наявність ознак алкогольного сп`яніння. Вважає, що працівниками поліції не було належним чином зафіксовано об`єктивних ознак сп`яніння, передбачених Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Також посилається на те, що під час оформлення матеріалів справи було порушено вимоги ч.3 ст.266-1 КУпАП, оскільки він є військовослужбовцем, а тому, на його думку, огляд на стан сп`яніння мав проводитися посадовою особою, уповноваженою начальником органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України. Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, заслухавши пояснення захисника особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, перевіривши доводи апеляційної скарги, приходжу до наступного висновку. Згідно зі ст.245 КУпАП України, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом. Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи та інших обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення. Ці фактичні дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, а також іншими документами, про що наголошується в ст.251 КУпАП. Як зазначено в ст.252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Згідно вимог ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Висновок судді місцевого суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 у відмові в проходженні огляду на стан сп`яніння, з правовою кваліфікацією таких дій за ч.1 ст.130 КУпАП за обставин, установлених у постанові судді місцевого суду, є обґрунтованим, відповідає фактичним обставинам справи, підтверджений наявними в матеріалах справи доказами. Так, з протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №368685 від 21.06.2025, вбачається, що ОСОБА_1 21.06.2025 о 15:22 год на автодорозі Звягель-Баранівка в с Кикова керував транспортним засобом ВАЗ21043, реєстраційний номер НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з ротової порожнини, почервоніння обличчя, тремтіння пальців рук), від проходження огляду на стан якого у встановленому законодавством порядку відмовився, чим порушив п.2.5 Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч.1 ст.130 КУпАП. За змістом п.2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин. За правилами частин 2-5 ст.266 КУпАП, огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних засобів поліцейським із застосуванням технічних засобів відеозапису, а у разі незгоди особи на проведення огляду з використання спеціальних технічних засобів або у разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Згідно вимог ч.1 ст.130 КУпАП визначено декілька діянь, які утворюють об`єктивну сторону зазначеного правопорушення. Зокрема, адміністративна відповідальність за цією нормою закону передбачена за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Вважаю, що винуватість ОСОБА_1 у порушенні п.2.5 Правил дорожнього руху України підтверджується наявними у справі доказами, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №368685 від 21.06.2025 (а.с.2); розпискою про роз`яснення прав та обов`язків, передбачених ст.63 Конституції України та ст.268 КУпАП від 21.06.2025 (а.с.4); розпискою про інформування особи, яка підлягає огляду на стан сп`яніння, про порядок застосування спеціального технічного засобу від 21.06.2025 (а.с.3); актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів (а.с.7); направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 21.06.2025 (а.с.6); записами відеофіксації події з відеореєстратора службового автомобіля та нагрудної бодікамери поліцейського (а.с.10,43). Як встановлено під час апеляційного розгляду, суддя місцевого суду надав належну оцінку всім доказам у справі, проаналізував їх у сукупності та взаємозв`язку і дійшов правильного висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. Доводами апеляційної скарги висновків суду не спростовано. З відеозапису з відеореєстратора службового автомобіля та нагрудної бодікамери поліцейського вбачається, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом, зупинка якого була обумовлена порушенням ним ПДР, про що його було проінформовано. При цьому будь-яких заперечень щодо повідомленої причини зупинки транспортного засобу ним не висловлювалося. ОСОБА_1 без примусу з боку працівників поліції відмовився від законної вимоги пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння як із використанням спеціального технічного засобу на місці зупинки транспортного засобу, так і в закладі охорони здоров`я. При цьому у працівників поліції були достатні підстави вважати, що він перебуває у стані алкогольного сп`яніння, з огляду на повідомлені йому ознаки такого стану, відображені в протоколі про адміністративне правопорушення та зафіксовані у акті огляду. Відеозаписом також підтверджується, що ОСОБА_1 було ознайомлено з його правами та обов`язками, змістом протоколу про адміністративне правопорушення та іншими процесуальними документами, які ним підписані без будь-яких зауважень. Наявний у матеріалах справи відеозапис є належним і допустимим доказом, оскільки об`єктивно відтворює обставини, що мають значення для правильного вирішення справи (рух транспортного засобу, подальше спілкування працівників поліції з водієм, оформлення адміністративних матеріалів), та у сукупності з іншими доказами підтверджує наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. Апеляційний суд вважає, що дії працівників поліції відповідали вимогам Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС та МОЗ України від 09 листопада 2015 року №1452/735, а також положенням ст.266 КУпАП. Протокол про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП складено за встановленою формою з дотриманням вимог ст.256 КУпАП та Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України від 07 листопада 2015 року №1395. Твердження ОСОБА_1 про відсутність належних доказів законності зупинки транспортного засобу були предметом перевірки суду першої інстанції, який надав їм належну оцінку та обґрунтовано виклав відповідні висновки у мотивувальній частині постанови. Суд апеляційної інстанції також погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що на обставини, за яких був зупинений ОСОБА_1 , не поширюються положення ст.266-1 КУпАП, у зв`язку з чим огляд на стан сп`яніння обґрунтовано проводився у порядку, визначеному ст.266 КУпАП. Інші доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції, не містять посилань на нові обставини чи докази та не дають підстав для висновку про незаконність або необґрунтованість оскаржуваної постанови. При розгляді даної справи суддя місцевого суду повною мірою дотримався вимог ст. ст.245, 251, 252, 278, 280, 283 КУпАП, правильно встановив всі фактичні обставини справи та дійшов обґрунтованого висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. Апеляційним переглядом справи про адміністративне правопорушення не встановлено порушення судом першої інстанції норм процесуального права чи неправильного застосування норм матеріального права. За таких обставин, підстав для скасування постанови судді місцевого суду відносно ОСОБА_1 немає. Керуючись ст. 294 КУпАП, суд постановив: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Звягельського міськрайонного суду Житомирської області від 17 листопада 2025 року - без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя О.М. Галацевич