Постанова 4805 № 295/13107/25

УКРАЇНА Житомирський апеляційний суд Справа №295/13107/25 Головуючий у 1-й інст. Чорній Р. О. Номер провадження №33/4805/713/26 Категорія ч.1 ст.130 КУпАП Доповідач Кузнецов Д. В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 11 червня 2026 року м.Житомир Суддя Житомирського апеляційного суду Кузнецов Д.В., за участі захисника Могильницького В.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Житомирі апеляційну скаргу адвоката Могильницького Віктора Юрійовича в інтересах ОСОБА_1 на постанову судді Богунського районного суду м. Житомира від 23 лютого 2026 року, якою останнього визнано винним у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, В С Т А Н О В И В: Постановою судді Богунського районного суду м. Житомира від 23 лютого 2026 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік. Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір у розмірі 665,60 грн. Згідно з постановою судді місцевого суду, 13.09.2025 о 01 годині 48 хвилині в м. Житомирі по проспекту Миру, 9, водій ОСОБА_1 керував т/з марки Volkswagen, р/н НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме, запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, поведінка, що не відповідає обстановці, порушення мови. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку відмовився. Не погоджуючись з вказаною постановою судді місцевого суду адвокат Могильницький В.Ю. в інтересах ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову скасувати та закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю в діях його підзахисного складу адміністративного правопорушення, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. Апеляційна скарга обґрунтована, зокрема, тим, що ознаки алкогольного сп`яніння у ОСОБА_1 відсутні, не роз`яснені права та обов`язки, передбачені законодавством. Зазначає, що працівники поліції порушили право на захист особи, оскільки не дочекалися завершення консультації водія з адвокатом, який прибув через 30 хвилин, склали адміністративні матеріали за відсутності ОСОБА_1 . Вважає, що судом першої інстанції самостійно зібрано докази та витребувано без клопотання сторони захисту відеозапис з боді камер, оскільки диск, наданий працівниками поліції, не відкривався. Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, заслухавши пояснення захисника Могильницького В.Ю., перевіривши доводи апеляційної скарги, приходжу до наступного висновку. Згідно зі ст.245 КУпАП України завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом. Як зазначено в ст.252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Згідно вимог ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи та інших обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення. Ці фактичні дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, а також іншими документами, як наголошується в ст. 251 КУпАП. Дані вимоги закону при розгляді матеріалів за протоколом про адміністративне правопорушення судом першої інстанції загалом дотримані і висновок суду про визнання ОСОБА_1 винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, за порушення ним п. 2.5 ПДР, є обґрунтованим, відповідає фактичним обставинам справи, підтверджений наявними в матеріалах справи доказами, а зміст постанови відповідає положенням статей 283, 284 КУпАП. Так, з протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №452325 від 13.09.2025 вбачається, що 13.09.2025 о 01 годині 48 хвилині в м. Житомирі по проспекту Миру, 9, водій ОСОБА_1 керував т/з марки Volkswagen, р/н НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме, запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, поведінка, що не відповідає обстановці, порушення мови. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку відмовився, чим порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху України, за що відповідальність передбачена ч.1 ст.130 КУпАП (а.с.1-2). За змістом п.2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин. Відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачена за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також за передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Порядок проходження огляду осіб з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції закріплено у ст.266 КУпАП, Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України, Міністерства охорони здоров`я України 09.11.2015 № 1452/735 (далі - Інструкція). Відповідно до п.6 І-го розділу Інструкції огляд на стан сп`яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів (законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, які відповідають вимогам законодавства про метрологію та метрологічну діяльність); лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку). Відповідно до п.7 І-го Розділу Інструкції у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі заклад охорони здоров`я). Відповідно до ч.ч. 2-5 ст. 266 КУпАП огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться в присутності двох свідків. Матеріали обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Перелік закладів охорони здоров`я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров`я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється. Огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров`я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров`я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського. Кожний випадок огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, у закладі охорони здоров`я реєструється в порядку, визначеному спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров`я. Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним. Вважаю, що винуватість ОСОБА_1 у порушенні п.2.5 Правил дорожнього руху України, крім вищевказаного протоколу про адміністративне правопорушення, підтверджується: актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів (а.с.4); направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`янінням або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 13.09.2025 (а.с.5); рапортом інспектора взводу №1 роти №1 батальйону УПП в Житомирській області Баранівського В. (а.с.6); наявним в матеріалах справи відеозаписом (а.с.7). Як встановлено під час апеляційного розгляду, суддя місцевого суду дав належну оцінку всім доказам у справі, проаналізував їх у сукупності і взаємозв`язку та дійшов правильного висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. Зазначені вище докази жодних сумнівів щодо їх достовірності та допустимості не викликають, оскільки вони оформлені і зібрані у визначеному процесуальним законом порядку. Стосовно висловлених заперечень ознак алкогольного сп`яніння, виявлених у ОСОБА_1 , суд зазначає наступне. Наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров`я України №1452/735 від 09.11.2015 року затверджено Інструкцію про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, яка визначає процедуру проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, та оформлення результатів такого огляду. Відповідно до вищезазначеної Інструкції огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану. Ознаками алкогольного сп`яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці. Протокол про адміністративне правопорушення за статтею 130 КУпАП повинен містити ознаки сп`яніння, які поліцейський виявив у водія транспортного засобу, які стали підставою вважати, що водій перебуває у стані сп`яніння. При відсутності вказаних ознак сп`яніння відсутні правові підстави для огляду водія транспортного засобу на стан сп`яніння. На виконання вказаних вимог Інструкції працівником поліції були виявлені у водія ОСОБА_1 , оголошені йому та зазначені в протоколі ознаки алкогольного сп`яніння: запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, порушення мови, поведінка, що не відповідає обстановці. При цьому, посилання апелянта на не доведення у водія ознак сп`яніння є недоречним. Озвучені ознаки алкогольного сп`яніння не повинні підтверджуватися або доводитися окремими матеріалами справи, оскільки за пунктом 2 Інструкції огляду на стан сп`яніння підлягають ті водії транспортних засобів, щодо яких саме у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану, іншими доказами підтверджувати ці ознаки не потрібно. Працівник поліції є тією уповноваженою законом особою, якій на місці зупинки надано дискреційну компетенцію виявляти такі візуальні ознаки сп`яніння у водія та пред`являти вимогу виконання пункту 2.5 ПДР пройти огляд. Єдиним можливим способом спростування виявлених у водія ознак сп`яніння та висловлених підозр працівника поліції про перебування особи у стані сп`яніння є проходження цією особою такого огляду у встановленому законодавством порядку. Інших дієвих механізмів опротестування та доведення своєї позиції про повну тверезість водія правила дорожнього руху та діючий КУпАП не передбачають. Натомість пасивна відмова водія або ухилення від проходження медичного огляду з посиланням на відсутність ознак сп`яніння, буде становити невиконання пункту 2.5 ПДР та утворювати склад правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. З приводу доводів апелянта про складення протоколу про адміністративне правопорушення без присутності водія та порушення права на захист, апеляційний суд зазначає наступне. Так, згідно переглянутого відеозапису встановлено, що працівники поліції після зупинки підійшли до транспортного засобу Volkswagen, р/н НОМЕР_1 , біля якого перебував водій ОСОБА_1 , особу якого було встановлено пізніше. Працівники неодноразово повідомили водію про причину його зупинки за порушення комендантської години. У водія були виявлені ознаки алкогольного сп`яніння, які були оголошені, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота, поведінка, що не відповідає обстановці, порушення координації рухів, та поліцейськими неодноразово було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння із застосуванням спеціального технічного засобу «Drager» на місці зупинки транспортного засобу або в медичному закладі, на що ОСОБА_1 поводив себе агресивно, кричав, зазначав, що виїхав в аптеку, щоб купити ліки, оскільки болить зуб, а його незаконно зупинили. Після довгих тривалих пропозицій працівник поліції роз`яснив, що буде розцінювати вказану поведінку як відмову від проходження огляду, на що ОСОБА_1 сказав, що буде викликати адвоката та йому був наданий час для реалізації свого права на захист. В подальшому ОСОБА_1 сів в авто, нікому не телефонував, на подальші пропозиції працівника поліції пройти огляд у встановленому законом порядку не реагував, своєю поведінкою ухилявся, сказав, що чекає адвоката, що обґрунтовано було розцінене поліцейським як відмова водія від проходження огляду на стан сп`яніння, зважаючи на тривалий проміжок часу, який був наданий водію, та свідоме затягування часу і процедури огляду в нічну пору доби. Водію роз`яснили права, передбачені законодавством, повідомили, що буде складений протокол за ч.1 ст.130 КУпАП та сказали дочекатися складання адміністративних матеріалів. Між тим, ОСОБА_1 , не дочекавшись складання протоколу, свавільно пішов з місця події. Натомість працівники поліції залишились на місці поруч із його транспортним засобом та за кілька хвилин виготовили протокол, тим самим гарантували процесуальне права водію бути обізнаним із текстом протоколу та отримати його копію, але через заперечувальну позицію водія та його небажання чекати надрукування тексту не змогли йому вручити копію протоколу. Твердження апелянта про порушення права на захист спростовуються матеріалами відеозапису, згідно якого ОСОБА_1 з боку працівників поліції не встановлено жодних обмежень у реалізації такого права, навпаки, водій поводив себе агресивно, сперечався та не здійснював жодних телефонних дзвінків, зокрема адвокату, також адвокат не прибув на місце події. Судом відхиляються доводи апелянта щодо не роз`яснення прав ОСОБА_1 , передбачених КУпАП та Конституцією України, оскільки будь-яких обмежень в процесуальних правах водія під час складання протоколу з боку працівників поліції судом не встановлено та може бути компенсовано особою в ході судового розгляду справи, оскільки саме на даному етапі проводиться розгляд справи по суті та можуть бути в повному обсязі реалізовані права, передбачені статтею 268 КУпАП. Як під час складання протоколу, так і в ході судового розгляду водію в повному обсязі було забезпечено реалізацію всіх прав, передбачених ст.268 КУпАП, та жодних істотних обмежень його процесуальних прав не допущено. Крім того, згідно відеозапису ОСОБА_2 були роз`яснені права та обов`язки, передбачені законодавством перед складанням протоколу. Також апеляційний суд вважає, що у даній справі не можна стверджувати, що суд першої інстанції перебрав на себе повноваження сторони обвинувачення та самостійно відшукував докази винуватості особи, яка притягається до адміністративної відповідальності Адже в даній справі протокол про адміністративне правопорушення містив в собі посилання на наявність диску, як доказу, який було отримано шляхом використання працівником поліції відповідних технічних засобів та такий диск був первісно долучений працівником поліції до матеріалів справи при направленні адміністративних матеріалів до суду. Проте в ході підготовки до розгляду справи та намагання ознайомити захисника із матеріалами справи з`ясувалось виникнення технічних перешкод у повному відтворенні електронного носія, на якому містився відеодоказ на певній частині відеодоріжки запис зупинявся (зависав). Отже, даний відеозапис був відображений в протоколі і долучений, як доказ, існував станом на час направлення справи до суду для прийняття рішення, заново не створювався автором протоколу та не відшуковувався судом. А лише з метою повного та безперешкодного дослідження вже наявних доказів, дотримання вимог змагальності судом було письмово проінформовано управління поліції про неможливість відкриття диску і необхідність повторного його спрямування до суду, з метою неповернення всього матеріалу на дооформлення. Електронний носій інформації (диск) був тільки засобом технічної передачі самого доказу відеофайлу (відеоматеріалу) з нагрудних камер працівників поліції. Первинно долучений диск фактично мав лише певні технічні дефекти, що перешкоджали дослідженню долученого відеодоказу подій, на які міститься посилання в протоколі (пункт 10). Проте були відновлені та усунуті копіювальним способом, а їх дослідження відбулось у змагальному процесі із дотриманням справедливого балансу обох сторін. Наведені апелянтом доводи не впливають на правильність висновків суду першої інстанції та не є обставинами, які виключають винуватість ОСОБА_2 в інкримінованому йому правопорушенні, а також не містять посилання на нові факти чи засоби доказування, які б вказували на незаконність ухваленої у справі постанови. Під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції, будь-яких вагомих доказів та доводів на спростування правильності висновків суду про доведеність вини ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, не надано. Апеляційним переглядом справи про адміністративне правопорушення не встановлено порушення судом першої інстанції норм закону, які б слугували підставою для скасування чи зміни постанови суду. Висновки суду відповідають фактичним обставинам справи, та не спростовуються доводами апеляційної скарги. За таких обставин, підстав для скасування постанови судді місцевого суду відносно ОСОБА_2 немає. Керуючись ст.294 КУпАП, суд П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу адвоката Могильницького Віктора Юрійовича в інтересах ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову судді Богунського районного суду м. Житомира від 23 лютого 2026 року - без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя: