Ухвала ККС ВС № 463/9232/25

УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 11 червня 2026 року м. Київ справа № 463/9232/25 провадження № 51-2241ск26 Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі: головуючого ОСОБА_1 , суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_4 на ухвалу Львівського апеляційного суду від 04 листопада 2025 року, встановив: Як убачається із касаційної скарги та даних Єдиного державного реєстру судових рішень у справі № 463/9232/25, слідчий суддя Личаківського районного суду м. Львова ухвалою від 06 жовтня 2025 року відмовив у задоволенні скарги адвоката ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_4 на постанову старшого слідчого Першого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові, від 06 березня 2025 року про закриття кримінального провадження № 62020140000000069. На зазначену ухвалу адвокат ОСОБА_5 подав апеляційну скаргу, яку Львівський апеляційний суд ухвалою від 04 листопада 2025 року залишив без задоволення, а ухвалу слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова від 06 жовтня 2025 року - без змін. ОСОБА_4 подав на ухвалу Львівського апеляційного суду від 04 листопада 2025 року касаційну скаргу до Верховного Суду. Перевіривши доводи, наведені в касаційній скарзі, дослідивши копії судових рішень, колегія суддів Верховного Суду дійшла висновку, що у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити на таких підставах. Згідно з п. 8 ч. 2 ст. 129 Конституції України однією із основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення, що повністю відповідає вимогам статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практиці ЄСПЛ щодо можливості держави встановлювати певні обмеження права на перегляд судового рішення судами вищого рівня. Відповідно до приписів ч. 4 ст. 424 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) ухвала слідчого судді після її перегляду в апеляційному порядку, а також ухвала суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги на таку ухвалу оскарженню в касаційному порядку не підлягають. Таким чином, зазначені положення кримінального процесуального закону передбачають неможливість оскарження у касаційному порядку ухвал слідчих суддів та ухвал апеляційного суду за результатами розгляду апеляційної скарги на такі ухвали. Згідно з матеріалами провадження за скаргою, ОСОБА_4 оскаржує ухвалу Львівського апеляційного суду від 04 листопада 2025 року, якою була переглянута ухвала слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова ухвалою від 06 жовтня 2025 року. Отже, ОСОБА_4 подав касаційну скаргу на судове рішення, яке не підлягає оскарженню в касаційному порядку, а твердження у касаційній скарзі про необхідність перегляду зазначеного вище судового рішення не ґрунтується на приписах закону. Пунктом 1 ч. 2 ст. 428 КПК визначено, що суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відмову у відкритті касаційного провадження, якщо касаційна скарга подана на судове рішення, яке не підлягає оскарженню в касаційному порядку. Ураховуючи викладене, колегія суддів вважає, що у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити. Частиною 3 ст. 428 КПК визначено, що суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження на підставі, передбаченій п. 1 ч. 2 цієї статті, без перевірки касаційної скарги на відповідність вимогам ст. 427 цього Кодексу. Керуючись п. 1 ч. 2 ст. 428 КПК, Верховний Суд постановив: Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_4 на ухвалу Львівського апеляційного суду від 04 листопада 2025 року. Ухвала оскарженню не підлягає. Судді: ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3