LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Ухвала ККС ВС453/1209/21

від 09.06.2026 · Кримінальна

УХВАЛА 09 червня 2026 року м. Київ справа № 453/1209/21 провадження № 51-2207 ск 26 Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі: головуючого ОСОБА_1 , суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , вивчивши матеріали касаційної скарги захисника ОСОБА_4 в інтересах засудженого ОСОБА_5 на вирок Сколівського районного суду Львівської області від 09 грудня 2025 року та ухвалу Львівського апеляційного суду від 03 червня 2026 року, встановив: До Верховного Суду надійшла через підсистему «Електронний кабінет» касаційна скарга, підписана захисником ОСОБА_4 . Суд, перевіривши касаційну скаргу, дійшов висновку про необхідність залишення скарги без руху із наданням захиснику строку для усунення недоліків, оскільки ним не дотримано вимог частин 2, 3, 4, 5 статті 427 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК). Так, відповідно до вимог частини 4 статті 427 КПК касаційна скарга підписується особою, яка її подає. Разом з тим, вказана касаційна скарга сформована та підписана в підсистемі «Електронний кабінет» захисником ОСОБА_4 . Водночас в тексті цієї скарги в місті підпису зазначено також прізвище засудженого, без його фактичного підпису. При тому, що від засудженого надійшла окрема касаційна скарга. Отже, захиснику слід уточнити, чи це його самостійна скарга в інтересах засудженого ОСОБА_5 , або вирішити питання щодо подання спільної касаційної скарги зі своїм підзахисним, підписаної належним чином. Крім того, відповідно до положень частин 2, 3 статті 427 КПК у касаційній скарзі, окрім іншого, наводяться обґрунтування вимог щодо незаконності чи необґрунтованості судового рішення з урахуванням підстав для його скасування або зміни судом касаційної інстанції, визначених у статті 438 КПК. Також зазначаються застереження щодо участі особи в касаційному розгляді. У частині 5 статті 427 КПК визначено, що до касаційної скарги додаються копії судових рішень, які оскаржуються. Відповідно до частини 1 статті 433 КПК визначено повноваження суду касаційної інстанції, відповідно до яких суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскаржуваному судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Згідно з частиною першою статті 438 КПК підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є: істотне порушення вимог кримінального процесуального закону; неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність; невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого. Посилаючись у касаційній скарзі на незаконність судових рішень, особа, яка подає касаційну скаргу, має вказати на конкретні порушення закону, що можуть бути підставами для їх скасування, які, на її думку, були допущені судами під час ухвалення судових рішень, навести конкретні аргументи в обґрунтування своєї позиції. Однак наведених вимог кримінального процесуального закону захисник не дотримався. Так, зі змісту касаційної скарги вбачається, що захисник,крім іншого, вказує на неповноту судового розгляду, невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження та оспорює правильність оцінки судами доказів, на підставі яких постановлені судові рішення. Таким чином, захисник просить надати доказам у кримінальному провадженні іншу оцінку, ніж її надано судами першої та апеляційної інстанцій, що згідно зі статтею 438 КПК не є підставою для скасування або зміни судових рішень при розгляді кримінального провадження в суді касаційної інстанції. У зв`язку із цим Суд звертає увагу на те, що Верховний Суд є судом права, а не факту і відповідно до статті 433 КПК перевіряє правильність застосування норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскаржуваних судових рішеннях, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Крім того, захисник вказує на недопустимість доказів у кримінальному провадженні посилаючись на статті 86 та 87 КПК, однак не конкретизує, які саме докази у цьому кримінальному провадженні, на його думку, здобуті з порушенням норм чинного законодавства та завадили суду прийняти законне та обґрунтоване рішення. Разом з тим, захисник посилається на те, що апеляційним судом не надано оцінки доводам сторони захисту, при цьому, не додає до касаційної скарги повного тексту оскаржуваної ухвали суду апеляційної інстанції, зазначаючи в касаційній скарзі, що йому не було надано копію цього рішення. Водночас, згідно з положеннями частини 4 статті 427 КПК якщо касаційну скаргу подає захисник, до неї додаються оформлені належним чином документи, що підтверджують його повноваження відповідно до вимог цього Кодексу. Перелік документів, що засвідчують повноваження захисника у кримінальному провадженні, встановлено у частині 1 статті 50 КПК. Зокрема, повноваження захисника на участь у кримінальному провадженні підтверджуються: 1) свідоцтвом про право на зайняття адвокатською діяльністю; 2) ордером, договором із захисником або дорученням органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги. Проте, захисник не долучив до касаційної скарги копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю. Водночас, з доданого до касаційної скарги ордеру вбачається, що захисник має право представляти інтереси засудженого ОСОБА_5 у судах. Тобто, в порушення вимог частини 4 статті 427 КПК захисник не додав до касаційної скарги оформлені належним чином документи, що підтверджували би повноваження представляти інтереси засудженого ОСОБА_5 саме у Верховному Суді. Крім того, всупереч вимогам частини 3 статті 427 КПК захисник не зазначає в касаційній скарзі чи бажає він брати участь у касаційному розгляді. Також, до касаційної скарги захисника не долучено копію ухвали суду апеляційної інстанції, а долучена лише копія її резолютивної частини. Вказані обставини перешкоджають вирішенню питання про відкриття касаційного провадження. Відповідно до статті 429 КПК суд касаційної інстанції, встановивши, що касаційну скаргу подано без додержання вимог, передбачених статтею 427 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення касаційної скарги без руху, в якій зазначаються недоліки касаційної скарги та встановлюється строк, необхідний для їх усунення, що не може перевищувати п`ятнадцяти днів з дня отримання ухвали особою, яка подала касаційну скаргу. Згідно з вимогами частини 4 статті 429 КПК залишення касаційної скарги без руху або її повернення не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, передбаченому цим Кодексом, у межах строку на касаційне оскарження. Колегія суддів роз`яснює, що усунення недоліків зазначеної скарги слід здійснити шляхом внесення нового тексту касаційної скарги з урахуванням вимог цієї ухвали та з дотриманням положень статті 427 КПК. Крім того, відповідно до частини 1 статті 430 КПК суддя-доповідач протягом десяти днів після відкриття касаційного провадження без виклику сторін кримінального провадження вирішує заявлені клопотання, питання про зупинення виконання судових рішень, які оскаржуються, інші питання, необхідні для касаційного розгляду. З огляду на зазначене, питання про зупинення виконання вироку Сколівського районного суду Львівської області від 09 грудня 2025 року та ухвали Львівського апеляційного суду від 03 червня 2026 року, яке захисник порушує у прохальній частині касаційної скарги, може бути вирішено лише після відкриття касаційного провадження. На підставі наведеного, керуючись частиною 1 статті 429 КПК, Суд постановив: Касаційну скаргу захисника ОСОБА_4 в інтересах засудженого ОСОБА_5 на вирок Сколівського районного суду Львівської області від 09 грудня 2025 року та ухвалу Львівського апеляційного суду від 03 червня 2026 рокузалишити без руху, надавши йому десятиденний строк для усунення недоліків з дня отримання ним ухвали. У разі невиконання ухвали касаційну скаргу буде повернуто особі, яка її подала. Ухвала оскарженню не підлягає. Судді: ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»