Постанова КГС ВС № 910/25520/13

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 28 травня 2026 року м. Київ Справа № 910/25520/13 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: головуючого - Пєскова В. Г., суддів: Огородніка К. М., Погребняка В. Я., за участю секретаря судового засідання Багнюка І. І., представник Публічного акціонерного товариства Акціонерний комерційний банк "Індустріалбанк" - Фоменко Л. В., розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства Акціонерний комерційний банк "Індустріалбанк" (вх. № 1727/2026) на постанову Північного апеляційного господарського суду від 27.01.2026 у складі колегії суддів: Станіка С.Р. - головуючого, Козир Т.П., Алданової С. О. у справі № 910/25520/13 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Атем" про банкрутство, ВСТАНОВИВ: Перед Верховним Судом у цій справі постало питання правомірності відмови у наданні банку права вирішального голосу на зборах/комітеті кредиторів за результатами перенесення непогашених грошових вимог, що були забезпечені заставою майна боржника, до четвертої черги задоволення вимог кредиторів. Обставини справи 1. 10.02.2014 Господарський суд міста Києва порушив провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Атем" (далі - ТОВ "Атем") у порядку, передбаченому статтею 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон Про банкрутство). 2. 10.02.2014 постановою Господарського суду міста Києва ТОВ "Атем" визнано банкрутом; відкрито ліквідаційну процедуру. 3. 17.02.2014 опубліковано на офіційному вебсайті Вищого господарського суду України повідомлення про визнання ТОВ "Атем" банкрутом. 4. 07.04.2014 до Господарського суду міста Києва надійшла заява Публічного акціонерного товариства Акціонерний комерційний банк "Індустріалбанк" (далі - АКБ "Індустріалбанк") з кредиторськими вимогами до боржника на суму 807 909,12 грн.

5. Зазначені вимоги виникли на підставі договорів № 019/978/11-11/008 та № 019/978/11-11/008 про надання банківських гарантій від 27.05.2005 та забезпечені договорами застави рухомого майна № АКРЗ/0300/14/08 та №АКРЗ/0300/16/08 від 04.06.2008. 6. 19.10.2016 ухвалою Господарського суду міста Києва визнано вимоги АКБ "Індустріалбанк" до боржника на суму 807 909,12 грн, які забезпечені заставою майна боржника.

7. За результатами реалізації майна, яким забезпечено вимоги АКБ "Індустріалбанк", вимоги кредитора погашено на суму 202 799,61 грн, залишок непогашених вимог кредитора складає 605 109,51 грн. 8. 17.03.2025 до Господарського суду міста Києва надійшла заява АКБ "Індустріалбанк", в якій заявник просив внести зміни до реєстру вимог кредиторів ТОВ "Атем", а саме: перенести грошові вимоги АКБ "Індустріалбанк" в сумі 605 109,51 грн (визнані ухвалою суду як такі, що забезпечені заставою майна боржника) до четвертої черги вимог з правом вирішального голосу на зборах/комітеті кредиторів. Короткий зміст ухвали суду першої інстанції 9. 16.06.2025 ухвалою Господарського суду міста Києва заяву АКБ "Індустріалбанк" про внесення змін до реєстру вимог кредиторів боржника задоволено; зобов`язано ліквідатора банкрута арбітражного керуючого Демчана О. І. внести зміни до реєстру вимог кредиторів ТОВ "Атем" шляхом перенесення грошових вимог АКБ "Індустріалбанк" в сумі 605 109,51 грн, що були визнані ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.10.2016 у справі № 910/25520/13 як забезпечені заставою майна боржника, до четвертої черги з правом вирішального голосу на зборах/комітеті кредиторів.

10. Суд першої інстанції дійшов висновку про необхідність задоволення заяви АКБ "Індустріалбанк". При цьому суд керувався правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду від 05.07.2023 у справі № 910/24550/13, згідно з якою вимоги забезпеченого кредитора до майнового поручителя, який є одночасно боржником в основному зобов`язанні, у випадку недостатності вартості майна для покриття всієї суми вимог, включаються до реєстру вимог кредиторів до відповідної черги за встановленими правилами черговості. Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції 11. 27.01.2026 постановою Північного апеляційного господарського суду ухвалу Господарського суду міста Києва від 16.06.2025 у справі № 910/25520/13 змінено в мотивувальній частині, виклавши її в редакції цієї постанови, та в резолютивній частині, виклавши пункти 1, 2 резолютивної частини в такій редакції:

12. "1. Заяву Публічного акціонерного товариства Акціонерний комерційний банк "Індустріалбанк" про внесення змін до реєстру вимог кредиторів боржника задовольнити частково. 13.

2. Зобов`язати ліквідатора банкрута арбітражного керуючого Демчана О.І. внести зміни до реєстру вимог кредиторів Товариства з обмеженою відповідальністю "Атем" шляхом перенесення грошових вимог Публічного акціонерного товариства Акціонерний комерційний банк "Індустріалбанк" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Атем" в сумі 605 109,51 грн., що були визнані ухвалою Господарського суду м. Києва по справі № 910/25520/13 від 19.10.2016 як забезпечені заставою майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Атем", до четвертої черги.

14. В решті вимог заяви - відмовити.".

15. У решті ухвалу Господарського суду міста Києва від 16.06.2025 у цій справі №910/25520/13 - залишено без змін.

16. Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції в оскаржуваній ухвалі помилково визначено право АКБ "Індустріалбанк" вирішального голосу на зборах/комітеті кредиторів, оскільки банк звернувся до суду із заявою з кредиторськими вимогами до боржника з пропуском 30-денного строку встановленого частиною третьою статті 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції, чинній на момент розгляду заяви банку. При цьому, зміна в подальшому правової природи вимог кредитора не скасовує необхідності врахування судом приписів наведеної норми Закону в сукупності з тим, що у заяві від 17.03.2025, поданій до суду першої інстанції АКБ "ІндустріалБанк" просило саме внести зміни до реєстру вимог кредиторів. АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ У СУДІ КАСАЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ А. Короткий зміст вимог касаційної скарги та доводи особи, яка подала касаційну скаргу

17. У касаційній скарзі АКБ "ІндустріалБанк" просить: - скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 27.01.2026 у справі № 910/25520/13 в частині, якою скасовано ухвалу Господарського суду міста Києва від 16.06.2025 у справі № 910/25520/13 у частині: визнання за АКБ "ІндустріалБанк" права вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів ТОВ "Атем" на суму кредиторських вимог 605 109,51 грн; прийняття в цій частині нового рішення про відмову у визнанні за АКБ "ІндустріалБанк" права вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів ТОВ "Атем" на суму кредиторських вимог 605 109,51 грн; - залишити в силі ухвалу господарського суду міста Києва від 16.06.2025 у справі № 910/25520/13 в частині визнання за АКБ "ІндустріалБанк" права вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів ТОВ "Атем" на суму кредиторських вимог 605 109,51 грн.

18. Касаційне провадження відкрито на підставах, визначених у 1, 3 частини другої статті 287 ГПК України.

19. АКБ "Індустріалбанк" зазначає, що суд апеляційної інстанції, вирішуючи питання про наявність у банку права вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів ТОВ "Атем" щодо вимог у сумі 605 109,51 грн після реалізації предмета застави, не врахував правових висновків Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах.

20. Скаржник посилається на те, що Верховний Суд у постанові від 05.07.2023 у справі № 910/24550/13, а також у постановах від 31.10.2019 у справі № 911/2430/14, від 27.05.2021 у справі № 916/1142/18 та від 13.12.2022 у справі № 905/3/21 дійшов висновку, що після реалізації предмета застави вимоги забезпеченого кредитора в частині, яка залишилася непогашеною, втрачають статус забезпечених, а їх розмір та черговість задоволення визначаються за правилами законодавства про банкрутство.

21. На думку скаржника, на момент опублікування повідомлення про визнання ТОВ "Атем" банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури вимоги АКБ "Індустріалбанк" були забезпечені заставою майна боржника та підлягали внесенню розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів незалежно від подання чи неподання банком заяви з грошовими вимогами відповідно до положень статті 23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" у редакції, чинній на той час.

22. У зв`язку з цим скаржник вважає, що на зазначені вимоги не поширювалися положення частини першої статті 23 вказаного Закону щодо тридцятиденного строку для подання конкурсних вимог кредиторів та правові наслідки його пропуску.

23. За доводами касаційної скарги, після реалізації предмета застави та зміни правового статусу вимог АКБ "ндустріалбанк" у частині 605 109,51 грн на вимоги, не забезпечені майном боржника, такі вимоги не можуть вважатися конкурсними вимогами, поданими після спливу встановленого законом строку. Відтак застосування до них наслідків пропуску строку, передбачених для конкурсних кредиторів, є помилковим, оскільки відповідні правовідносини мають іншу юридичну природу.

24. Крім того, АКБ "Індустріалбанк" зазначає, що у випадку, якщо Верховний Суд дійде висновку про відсутність у наведених постановах прямого висновку щодо наявності у кредитора права вирішального голосу стосовно вимог, які після реалізації предмета застави були перенесені до четвертої черги як незабезпечені, існує необхідність формування правового висновку щодо того, чи поширюються на такі вимоги наслідки, встановлені для конкурсних вимог, заявлених з пропуском установленого строку, чи, навпаки, зміна їх правового статусу в силу закону та віднесення до четвертої черги задоволення надає кредитору право вирішального голосу на зборах і комітеті кредиторів. Б. Позиції інших учасників справи

25. Уповноважена особа засновників боржника ОСОБА_1 у відзиві заперечив проти касаційної скарги, оскільки вважає, що грошові вимоги АКБ "ІндустріалБанк" до ТОВ "Атем" в сумі 605 109,51 грн відносяться до шостої черги, оскільки заявлені після закінчення місячного строку з дня офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом.

26. У письмових поясненнях ліквідатор ТОВ "Атем" - арбітражний керуючий Демчан О. І. зазначив про те, що на його переконання, касаційна скарга АКБ "Індустріалбанк" є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ А. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів попередніх інстанцій

27. Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що згідно зі статтею 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

28. У справі судами встановлено, що 19.10.2016 ухвалою Господарського суду міста Києва визнано вимоги АКБ "Індустріалбанк" до боржника, які забезпечені заставою майна боржника.

29. За результатами реалізації заставного майна грошові вимога банку були погашені лише частково, у зв`язку з чим кредитор просив перенести непогашену частину грошових вимог до четвертої черги задоволення вимог кредиторів.

30. Суд першої інстанції дійшов висновку про необхідність перенесення частини непогашених грошових вимог, що були забезпечені заставою майна боржника, до четвертої черги задоволення вимог кредиторів з правом вирішального голосу на зборах/комітеті кредиторів.

31. Суд апеляційної інстанції не погодився з висновком суду першої інстанції лише у частині надання кредитору права вирішального голосу на зборах/комітеті кредиторів боржника.

32. При цьому підставою для ненадання банку права вирішального голосу суд апеляційної інстанції зазначив пропуск кредитором строку на подання первісної заяви з грошовими вимогами до боржника.

33. Перед Верховним Судом у цій справі постало питання правомірності відмови у наданні банку права вирішального голосу на зборах/комітеті кредиторів за результатами перенесення непогашених грошових вимог, що були забезпечені заставою майна боржника, до четвертої черги задоволення вимог кредиторів.

34. Відповідно до положень статті 1 Закону про банкрутство (в редакції чинній, на момент відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ "Атем") кредитором є юридична або фізична особа, а також органи доходів і зборів та інші державні органи, які мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов`язань до боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника; забезпечені кредитори - кредитори, вимоги яких забезпечені заставою майна боржника (майнового поручителя).

35. Визначення забезпеченого зобов`язання та, відповідно, вимог забезпеченого кредитора, які включаються до реєстру вимог кредиторів у справі про банкрутство, має здійснюватися з урахуванням положень законодавства, яке регулює забезпечення зобов`язань, зокрема статей 572, 575, 589 ЦК України, Законів України "Про заставу", "Про іпотеку".

36. З урахуванням викладеного, забезпеченими зобов`язаннями в розумінні статті 1 Закону про банкрутство (тут і далі в редакції чинній, на момент подання та розгляду заяви АКБ "Індустріалбанк" з грошовими вимогами) та, відповідно, вимогами забезпеченого кредитора, які включаються до реєстру вимог кредиторів у справі про банкрутство, визначалися всі вимоги кредитора, які існують за основним зобов`язанням (кредитним договором) і є дійсними на момент визнання вимог та можуть бути задоволені за рахунок майна банкрута, що є предметом забезпечення відповідно до умов забезпечувального договору та чинного законодавства (подібний за змістом висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.05.2018 у справі № 902/492/17).

37. Відповідно до частини третьої статті 95 Закону про банкрутство кредитори мають право заявити свої вимоги до боржника, який ліквідується, у місячний строк з дня офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника, який ліквідується, банкрутом, на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України в мережі Інтернет. Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає. Особи, вимоги яких заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, не є конкурсними кредиторами, а їх вимоги погашаються в шосту чергу.

38. За змістом статті 23 цього Закону забезпечені кредитори зобов`язані подати заяву з грошовими вимогами до боржника під час провадження у справі про банкрутство лише в частині вимог, що є незабезпеченими, або за умови відмови від забезпечення.

39. За результатами розгляду вимог кредиторів господарський суд виносить ухвалу. У реєстрі вимог кредиторів повинні міститися відомості про кожного кредитора, розмір його вимог за грошовими зобов`язаннями, черговість задоволення кожної вимоги.

40. Отже, діючим на момент проведення у справі про банкрутство ТОВ "Атем" законодавством було встановлено, що основними видами кредиторів, вимоги яких виникли до порушення провадження у справі про банкрутство, є конкурсні та забезпечені кредитори, при цьому до дискреційних повноважень забезпеченого кредитора належить його право визначити у якій частині він бажає стати конкурсним (незабезпеченим) кредитором.

41. Разом з тим, АКБ "ІндустріалБанк" не скористалося правом повної чи часткової відмови від забезпечення.

42. За змістом положень Закону про банкрутство, реєстр вимог кредиторів виконує дві функції: 1) визначення кількості голосів для проведення зборів кредиторів; 2) облік вимог кредиторів для подальших розрахунків.

43. У частині другій статті 25 Закону про банкрутство було передбачено, що у реєстрі вимог кредиторів повинні міститися відомості про кожного кредитора, розмір його вимог за грошовими зобов`язаннями, черговість задоволення кожної вимоги. Ухвала є підставою для визначення кількості голосів, які належать кожному конкурсному кредитору під час прийняття рішення на зборах (комітеті) кредиторів. Внесення змін до затвердженого господарським судом реєстру вимог кредиторів здійснюється виключно за наслідками перегляду ухвали господарського суду в апеляційному та касаційному порядку або за нововиявленими обставинами, а також у разі правонаступництва.

44. Попри це в ході процедури банкрутства боржника ведення реєстру може передбачати внесення змін до нього в разі виникнення додаткових зобов`язань боржника, реалізації предмета іпотеки (застави) у разі недостатності коштів на погашення забезпечених вимог та інших випадках, передбачених чинним законодавством.

45. Тож обмеження на внесення змін до реєстру вимог кредиторів, слід розглядати в контексті мети його затвердження та цілей визначених Законом про банкрутство, з дотриманням принципу, за яким не можна витлумачити одну норму цього Закону таким чином, що її застосування призведе до нівелювання інших його положень або ж створить конфлікт між нормами.

46. Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 27.05.2021 у справі № 916/1142/18, на яку посилається скаржник.

47. Частиною дев`ятою статті 45 Закону про банкрутство визначено, що погашення вимог забезпечених кредиторів за рахунок майна банкрута, що є предметом забезпечення, здійснюється в позачерговому порядку.

48. Згідно з положеннями частини четвертої статті 591 ЦК України та частини сьомої статті 47 Закону України "Про іпотеку", якщо сума, одержана від реалізації предмета застави (іпотеки), не покриває вимоги заставодержателя (іпотекодержателя), він має право отримати суму, якої не вистачає (решту суми).

49. Таким чином, звернення стягнення на предмет іпотеки, якщо сума, одержана від реалізації предмета іпотеки, не покриває вимоги іпотекодержателя, не свідчить про припинення договірних правовідносин сторін й не звільняє боржника від відповідальності за невиконання ним грошового зобов`язання, а також не позбавляє кредитора права на отримання відповідних сум.

50. Оскільки вартості реалізованого предмета іпотеки не вистачило на погашення всієї заборгованості, яка виникла у зв`язку з порушенням основного зобов`язання, кредитор в силу норм ЦК України та Закону України "Про іпотеку" має право на стягнення суми, що не вистачає для погашення цієї заборгованості.

51. Аналіз положень частини першої статті 575 ЦК України, частини четвертої статті 591 ЦК України та частини четвертої закону України "Про іпотеку" дає підстави дійти висновку, що іпотека, яка є заставою нерухомого майна, як забезпечувальне зобов`язання, зумовлює право іпотекодержателя на одержання суми основного боргу, якої не вистачає після реалізації предмета іпотеки на виконання рішення суду про звернення стягнення на предмет іпотеки, з іншого майна боржника в порядку черговості, визначеної законом.

52. Тобто, вимоги кредитора стосовно суми основного боргу, якої не вистачає після реалізації предмета іпотеки на виконання рішення суду про звернення стягнення на предмет іпотеки, втрачають статус забезпечених. Розмір таких вимог як і їх черговість повинен визначатися судом. Аналогічний висновок викладений у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 31.10.2019 у справі № 911/2430/14 та інших, на які послався скаржник.

53. Згідно із пунктом 4, 6 частини першої статті 45 Закону України про банкрутство у четверту чергу задовольняються вимоги кредиторів, не забезпечені заставою, у тому числі і вимоги кредиторів, що виникли із зобов`язань у процедурі розпорядження майном боржника чи в процедурі санації боржника; у шосту чергу задовольняються інші вимоги.

54. Тлумачення абзацу 11 частини другої статті 25 Закону про банкрутство у взаємозв`язку з іншими норми цього Закону, та нормами ЦК України, Закону України "Про іпотеку", Закону України "Про заставу" із застосуванням системного методу інтерпретації свідчить, що кінцева вартість заставного (іпотечного) майна для цілей проведення розрахунків із забезпеченим кредитором формується в момент його реалізації. Після продажу заставного (іпотечного) майна вимоги забезпеченого кредитора до майнового поручителя, який є одночасно боржником в основному зобов`язанні, якщо інше не обумовлено договором застави (іпотеки) та немає заяви такого кредитора про відмову від забезпечення, включаються до реєстру вимог кредиторів до відповідної черги за правилами цього Закону.

55. Близькі за змістом висновки сформульовані у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21.03.2018 у справі № 926/4740-б/16, від 27.06.2018 у справі № 922/2250/16, від 06.09.2018 у справі № 918/1071/15, від 11.09.2018 у справі № 909/1060/16.

56. Водночас, на відміну від зазначеного вище, вимоги забезпеченого кредитора до майнового поручителя, який не є одночасно боржником в основному зобов`язанні обмежується вартістю майна, переданого в заставу (іпотеку). Такі вимоги вважаються погашеними у разі реалізації предмета застави (іпотеки) з дотриманням вимог Закону про банкрутство (подібний висновок викладений у постанові Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 04.02.2021 у справі № 904/1360/19).

57. Як зазначалося вище, ухвала за результатами розгляду вимог кредиторів ухвала є підставою для визначення кількості голосів, які належать кожному конкурсному кредитору під час прийняття рішення на зборах (комітеті) кредиторів.

58. За змістом частини першої статті 26 Закону про банкрутство учасниками зборів кредиторів боржника з правом вирішального голосу є конкурсні кредитори, визнані господарським судом та внесені до реєстру вимог кредиторів. У зборах кредиторів боржника можуть брати участь із правом дорадчого голосу, зокрема, кредитори, вимоги яких увійшли до реєстру вимог кредиторів окремо.

59. З введенням в дію з 21.10.2019 КУзПБ розгляд справи № 910/25520/13 здійснюється відповідно до положень цього Кодексу.

60. КУзПБ містить аналогічні положення щодо порядку формування зборів та комітету кредиторів, а саме частиною першою статті 48 КУзПБ встановлено, що учасниками зборів кредиторів боржника є конкурсні кредитори з правом вирішального голосу, вимоги яких визнані господарським судом за результатами попереднього засідання. У зборах кредиторів боржника можуть брати участь із правом дорадчого голосу, зокрема, кредитори, вимоги яких забезпечені заставою майна боржника.

61. Тож значення дій забезпеченого кредитора щодо визначення ним, у якій частині він бажає стати конкурсним (незабезпеченим) кредитором саме на стадії виявлення кредиторів розкривається у чітко встановленій законодавством стадійності, сутність якої зводиться до формування зборів та комітету кредиторів, права конкурсних кредиторів приймати участь у зборах та комітеті кредиторів з правом вирішального голосу тощо.

62. Вся сукупність голосуючих голосів учасників зборів кредиторів, визначена ухвалою попереднього засідання, - є максимально можливою сукупністю голосів зборів кредиторів, що впливає на їх кворум та визначення подальшої долі провадження у справі про банкрутство. Діючим законодавством не передбачено можливості їх майбутнього збільшення, у той час як зменшеними вони можуть бути, зокрема, внаслідок одночасного погашення всіх вимог конкурсних кредиторів (частина сьома статті 41 КУзПБ), ліквідації конкурсного кредитора за відсутності правонаступників тощо.

63. На переконання Верховного Суду, як раніше діючим, так і наразі чинним законодавством про банкрутство законодавець чітко обумовив право голосу на зборах/комітеті кредиторів двома умовами: а) наявність незабезпечених конкурсних вимог до боржника; б) заявлення таких вимог у строк, встановлений законом.

64. Верховний Суд не вбачає підстав для розширювального тлумачення норм права у цьому випадку, оскільки таке розширювальне тлумачення у меншій мірі відповідає сутності та меті провадження у справі про банкрутство, зокрема у розрізі одномоментного формування колективних органів кредиторів, покликаних забезпечити контроль зі сторони кредиторів за провадженням у справі про банкрутство, аніж протилежний варіант тлумачення. При цьому буквальне тлумачення закону у такому випадку було б більше спрямоване на забезпечення стабільних відносин у провадженні у справі про банкрутство у царині незмінності максимальної кількості голосів кредиторів з правом вирішального голосу на зборах/комітеті кредиторів.

65. З урахуванням наведеного, колегія суддів погоджується з скаржником у частині помилковості висновків суду апеляційної інстанції щодо необхідності застосування до спірних правовідносин наслідків пропуску строку заявлення грошових вимог кредитора до боржника.

66. Водночас з огляду на зазначені вище мотиви відхиляє доводи скаржника щодо необхідності надання АКБ "Індустріалбанк" права вирішального голосу на зборах/комітеті кредиторів, оскільки це призвело б до фактичного перегляду результатів формування представницьких органів кредиторів поза межами та способами, премо передбаченими законодавством про банкрутство, що є не сумісним з принципами правової визначеності та стабільності процедур банкрутства.

67. Отже, доводи касаційної скарги АКБ "Індустріалбанк" не підтвердилися. Б. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

68. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій без змін, а скаргу - без задоволення.

69. За змістом частини першої статті 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

70. Ураховуючи, що суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про відмову у наданні банку права вирішального голосу на зборах/комітеті кредиторів, однак з неправильних мотивів, касаційна скарга підлягає - залишенню без задоволення, а оскаржувану постанову Північного апеляційного господарського суду від 27.01.2026 у справі № 910/25520/13 необхідно залишити в без змін з мотивів, викладених у цій постанові. В. Розподіл судових витрат

71. Судовий збір за подання касаційної скарги, згідно з приписами статті 129 ГПК України, суд залишає за скаржником. Керуючись частиною першою статті 240, статтями 300, 301, 308, 315 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду П О С Т А Н О В И В:

1. Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства Акціонерний комерційний банк "Індустріалбанк" залишити без задоволення.

2. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 27.01.2026 у справі № 910/25520/13 залишити без змін. Постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає. Головуючий В. Пєсков Судді К. Огороднік В. Погребняк