Постанова Північний апеляційний господарський суд № 910/13681/25

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ "03" червня 2026 р. Справа№ 910/13681/25 Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого: Корсака В.А. суддів: Євсікова О.О. Алданової С.О. за участю секретаря судового засідання: Жукової К.Д., за участю представників учасників справи: від позивача: Чернявський О.М. від відповідача: не з`явився від третьої особи: не з`явився розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги Комунального некомерційного підприємства «Консультативно-діагностичний центр» Деснянського району м. Києва на ухвалу Господарського суду міста Києва від 24.02.2026 про закриття провадження у справі №910/13681/25 (суддя Зеленіна Н.І.) за позовом Комунального некомерційного підприємства «Консультативно-діагностичний центр» Деснянського району м. Києва до Деснянського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Державна казначейська служба України про стягнення безпідставно списаних коштів, В С Т А Н О В И В: Короткий зміст позовних вимог 04.11.2025 Комунальне некомерційне підприємство "Консультативно-діагностичний центр" Деснянського району м. Києва звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення безпідставно списаних коштів у розмірі 296 400,90 грн. Позов мотивовано тим, що 02.07.2025 відповідач безпідставно стягнув кошти в межах зведеного виконавчого провадження №78503621 на виконання рішення суду у справі №754/1799/24. 24.02.2026 ухвалою Господарського суду міста Києва провадження у справі було закрито. Короткий зміст ухвали місцевого господарського суду та мотиви її прийняття Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.02.2026 провадження у справі було закрито на підставі п. 1 ч. 1 ст. 231 ГПК України. Суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що дії державного виконавця мають оскаржуватися в межах зведеного виконавчого провадження в порядку адміністративного судочинства. При цьому суд виходив з того, що слід застосовувати висновки Великої Палати Верховного Суду у справі № 904/7326/17 щодо оскарження рішень під час виконання зведеного виконавчого провадження, у якому об`єднано виконання судових рішень різних юрисдикцій. Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів Не погодившись із вищезазначеною ухвалою, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу від 24.02.2026 та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Підставами для скасування ухвали у справі скаржник зазначає неправильне застосування норм процесуального права. Зокрема, скаржник зазначив, що суд безпідставно закрив провадження після його відкриття 06.11.2025, хоча мав би встановити підстави для відмови у відкритті ще на етапі прийняття заяви, якщо вважав, що спір не підлягає розгляду за правилами господарського судочинства. Апелянт вказує на те, що спір виник між юридичними особами та не стосується оскарження дій виконавця у зведеному провадженні з рішень різних юрисдикцій, оскільки зведене провадження стосувалося виконання рішень, ухвалених одним судом за правилами цивільної юрисдикції. Також скаржник наголошує, що суд помилково застосував висновки Великої Палати Верховного Суду у справі № 904/7326/17. Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи Відповідач та третя особа не скористалися своїм правом згідно ч. 1 ст. 263 ГПК України та не надали суду письмового відзиву на апеляційну скаргу, що згідно ч. 3 ст. 263 ГПК України не перешкоджає перегляду оскаржуваної ухвали суду першої інстанції. Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.03.2026 апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Корсак В.А., судді: Алданова С.О., Євсіков О.О. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 09.03.2026 постановлено витребувати у Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/13681/25 та відкладено вирішення питання щодо подальшого руху апеляційної скарги до надходження матеріалів справи з Господарського суду першої інстанції. Після надходження матеріалів справи, ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 20.03.2026 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Комунального некомерційного підприємства «Консультативно-діагностичний центр» Деснянського району м. Києва на ухвалу Господарського суду міста Києва від 24.02.2026 у справі №910/13681/25. Закінчено проведення підготовчих дій. Повідомлено учасників справи про призначення апеляційної скарги до розгляду на 13.04.2026. Роз`яснено учасникам справи право подати до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу в письмовій формі до 06.04.2026 (включно). Встановлено учасникам справи строк для подачі всіх заяв та клопотань в письмовій формі до 06.04.2026 (включно). Участь у судовому засіданні для учасників справи не визнано обов`язковою. Розгляд справи відкладався, зокрема до 03.06.2026. Явка представників сторін Позивач підтримав свою апеляційну скаргу та просив її задовольнити. В судове засідання 03.06.2026 представники відповідача та третьої особи не з`явились, про час та місце судового розгляду повідомлені належним чином в електронному кабінеті, про що в матеріалах справи містяться відповідні докази. За змістом ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. Суд апеляційної інстанції з метою дотримання прав сторін на судовий розгляд справи упродовж розумного строку, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, враховуючи те, що явка представників сторін обов`язковою не визнавалась, а участь в засіданні суду є правом, а не обов`язком учасника справи, зважаючи на відсутність обґрунтованих клопотань про відкладення розгляду справи, дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності представників відповідача та третьої особи, які належним чином повідомлені про судовий розгляд справи в апеляційному порядку. Межі розгляду справи судом апеляційної інстанції Відповідно до ч. 2 ст. 271 ГПК України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 8, 9, 12, 18, 31, 32, 33, 34 ч. 1 ст. 256 ГПК України, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. З урахуванням конкретних обставин справи суд апеляційної інстанції може розглянути такі апеляційні скарги у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Враховуючи те, що предметом апеляційного перегляду наразі є ухвала про повернення заяви позивачеві (п. 6 ч. 1 ст. 255 ГПК України), яка входить до визначеного у ч. 2 ст. 271 ГПК України переліку та з огляду на відсутність обставин справи, що зумовлюють необхідність розгляду апеляційної скарги у судовому засіданні з повідомленням учасників справи, виклик сторін (учасників справи) колегією суддів не здійснювався. Згідно з частиною першою статті 270 ГПК України в суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій Главі. У відповідності до вимог ч.ч. 1, 2, 5 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. У відповідності до ст. 129 Конституції України та ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Суд, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, дослідивши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваної ухвали, дійшов висновку апеляційну скаргу задовольнити, оскаржену ухвалу у даній справі скасувати, виходячи з наступного. Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови Колегія суддів Північного апеляційного господарського суду, дослідивши матеріали справи та доводи апелянта, дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне. Щодо доводів апелянта про помилкове визначення судом першої інстанції юрисдикції спору Відповідно до статті 20 ГПК України, господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності, та інші справи у визначених законом випадках. Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся з вимогою про відшкодування (стягнення) коштів у розмірі 296 400,90 грн, які, на його думку, були безпідставно списані відповідачем. Згідно з позовною заявою, правовою підставою позову позивач визначив, зокрема, статті 1173, 1174 Цивільного кодексу України (відшкодування шкоди, завданої органом державної влади чи його посадовою особою). Вимога про відшкодування шкоди (стягнення безпідставно списаних коштів), заявлена юридичною особою до державного органу, є майново-господарським спором, що підлягає розгляду за правилами господарського судочинства. Позивач у цій справі не подавав скаргу на рішення, дію чи бездіяльність державного виконавця в порядку ст. 74 Закону України "Про виконавче провадження" та Розділу VI ГПК України, а подав самостійний позов про стягнення коштів. Отже, оскільки предметом позову у цій справі є самостійна майнова вимога юридичної особи про стягнення коштів (відшкодування шкоди) на підставі приписів Цивільного кодексу України, а не оскарження рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця в межах виконавчого провадження, даний спір підлягає розгляду за правилами господарського судочинства. Суд першої інстанції помилково ототожнив подання самостійного позову про відшкодування шкоди, завданої діями органу державної влади, з процедурою оскарження дій виконавця в порядку адміністративного судочинства у зведеному виконавчому провадженні. Відтак, висновок місцевого господарського суду про наявність підстав для закриття провадження у справі відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 231 ГПК України є помилковим, а ухвала підлягає скасуванню з із направленням справи для подальшого розгляду. Крім того, місцевий господарський суд безпідставно застосував до спірних правовідносин правовий висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у постанові у справі №904/7326/17, оскільки метою звернення у справі №904/7326/17 був процесуальний контроль за перебігом виконавчого провадження. Тоді як у справі що розглядається реалізується захист майнового інтересу за самостійним позовом про стягнення коштів з органу ДВС, який виступає окремим учасником спірних матеріальних правовідносин. Зважаючи на викладене, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про те, що спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства, та безпідставно закрив провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 231 ГПК України. Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Відповідно до ст. 280 ГПК України підставами для скасування ухвали, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є, зокрема, неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали. За змістом ч. 3 ст. 271 ГПК України у випадку скасування судом апеляційної інстанції ухвали про закриття провадження у справі передається на розгляд суду першої інстанції. Враховуючи вищевикладене, колегія суддів доходить до висновку, що оскаржувана ухвала Господарського суду міста Києва від 24.02.2026 року у справі №910/13681/25 є такою, що постановлена з неповним дотриманням норм процесуального права, а відтак, підлягає скасуванню з направленням даної справи на розгляд до суду першої інстанції. Судові витрати У зв`язку зі скасуванням ухвали місцевого господарського з передачею справи на розгляд до суду першої інстанції, розподіл сум судового збору повинен бути здійснений судом першої інстанції за результатами розгляду ним справи згідно із загальними правилами ст. 129 ГПК України. Керуючись Главою 1 Розділу IV Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, - УХВАЛИВ: Апеляційну скаргу задовольнити. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 24.02.2026 року у справі №910/13681/25 скасувати. Справу №910/13681/25 направити до Господарського суду міста Києва для продовження розгляду. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 287-289 Господарського процесуального кодексу України. Повний текст постанови складено та підписано, - 10.06.2026. Головуючий суддя В.А. Корсак Судді О.О. Євсіков С.О. Алданова