Постанова Волинський апеляційний суд № 163/1784/24

Справа № 163/1784/24 Провадження №33/802/430/26 Головуючий у 1 інстанції:Павлусь О. С. Доповідач: Денісов В. П. ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 10 червня 2026 року місто Луцьк Суддя Волинського апеляційного суду Денісов В.П., з участю захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, адвоката Немченко Л.А. та представника митниці Крижановської О.В., розглянувши в режимі відеоконференції апеляційну захисника Кінах Я.В. на постанову судді Любомльського районного суду Волинської області від 22 квітня 2026 року щодо ОСОБА_1 , В С Т А Н О В И В: Вказаною постановою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.485 МК України та на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 100 відсотків несплаченої суми митних платежів, що становить 86 909 (вісімдесят шість тисяч дев`ятсот дев`ять) гривень 68 копійок. Також стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в розмірі 665.60 грн.. ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за те, що він перебуваючи на посаді директора ТОВ «ГЛОБАЛМАРКЕТ», за посередництвом громадянина України ОСОБА_2 , агента з митного оформлення ТОВ «МІ-7», під час митного оформлення товару «сідельний тягач марки «DAF XF 510 FTG», 2015 року виготовлення, кузов № НОМЕР_1 » за митною декларацією типу ІМ40ДЕ від 08.02.2023 №UA205140/2022/010216 вчинив дії, спрямовані на неправомірне звільнення від сплати в повному обсязі митних платежів в загальній сумі 86 909,68 гривні шляхом заявлення в митній декларації неправдивих відомостей щодо країни походження товару та надання з цією метою митному органу сертифіката з перевезення товару EUR.1 № PL/MF/AS 0030188 від 23.01.2023, що містить такі відомості, та став підставою для неправомірного застосування преференційного режиму, заявленого у вказаній митній декларації, чим вчинив правопорушення, передбачене ст.485 МК України. В поданій апеляційній скарзі захисник Кінах Я.В. вважає постанову судді необґрунтованою. Вказує на те, що Волинською митницею не доведено вчинення ОСОБА_1 умисних дій, спрямованих на неправомірне зменшення розміру митних платежів. Посилається на те, що оформлення та подання документів, які стали підставою для видачі сертифікатів здійснювалось виключно продавцем товару, а тому ОСОБА_1 як директор підприємства-покупця, не є суб`єктом подання таких документів, він діяв добросовісно та обґрунтовано покладався на достовірність документів, офіційно наданих європейським контрагентом. Вказує, що в матеріалах справи відсутній висновок спеціаліста про встановлення виду переміщуваного товару, який би підтверджував, що товар підлягає митній преференції. Крім того, захисником було подано клопотання про забезпечення участі у судовому засіданні в режимі ВКЗ, однак місцевим судом цього забезпечено не було та розглянуто справу без участі ОСОБА_1 та його захисника. Просить постанову судді скасувати, а провадження у справі щодо ОСОБА_1 за ст.485 МК України закрити на підставі п.1 ст.247 КУпАП. Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши захисника Немченко Л.А., яка підтримувала подану апеляційну скаргу і просила скасувати постанову судді, представника митниці, яка заперечувала апеляційну скаргу і просила постанову судді залишити без змін, доходжу висновку, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає з таких підстав. Доводи апеляційної скарги про те, що місцевий суд безпідставно не задовольнив клопотання захисника про забезпечення її участі у судовому засіданні в режимі ВКЗ та розглянув справу без участі захисника, не заслуговують на увагу, з огляду на таке. Так, відмовляючи у задоволенні вказаного клопотання, суддя мотивував своє рішення тим, що клопотання про участь у розгляді справи захисник подала у дату призначеного судового розгляду - 22.04.2026, тобто без будь-якого завчасного та розумного інтервалу, який би давав можливість забезпечити організацію судового процесу у заявлений нею спосіб. З врахуванням вказаних обставин, а також того, що як на підставу неможливості прибуття до суду адвокат послалась на віддаленість між містами Луцьк і Любомль та її участь у інших справах в Луцькому міськрайонному суді, проте жодного підтвердження про зайнятість в інших судових процесах не надала, місцевим судом було відмовлено в задоволенні клопотання. З вказаним мотивами суду щодо відмови у проведенні судового засідання в режимі ВКЗ, погоджується і апеляційний суд. Відповідно до ч.7 ст.294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу у межах апеляційної скарги. Згідно із вимогами ст.487 МК України, провадження у справі про порушення митних правил здійснюється відповідно до цього Кодексу, а в частині, що не регулюється ним, - відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення. Відповідно до ст.486 МК України, завданнями провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону. Частиною 1 статті 458 МК України передбачено, що порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред`явлення їх органам доходів і зборів для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на органи доходів і зборів цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність. Відповідно до вимог ст.489 МК України при розгляді справи про порушення митних правил суд зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення; чи винна дана особа в його вчиненні; чи підлягає вона адміністративній відповідальності; чи є обставини, що пом`якшують та/або обтяжують відповідальність; чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення від адміністративної відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Як вбачається з матеріалів справи, суддя при розгляді справи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ст.485 МК України, вказаних вимог закону дотримався. Висновок місцевого суду про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.485 МК України, відповідає фактичним обставинам справи та підтверджуються належно дослідженими і оціненими судом доказами у їх сукупності. Суддя в оскаржуваній постанові проаналізував всі докази і дав кожному з них відповідну оцінку, вказавши які обставини ними підтверджуються чи спростовуються, та прийшов до обґрунтованого висновку, що в діях ОСОБА_1 є склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст.485 МК України. Як встановлено місцевим судом, факт ввезення на митну територію України в адресу ТОВ «ГЛОБАЛМАРКЕТ» (код ЄДРПОУ 43521405) товару: «сідельний тягач марки «DAF XF 510 FTG», 2015 року виготовлення, кузов № НОМЕР_1 » і випуск його у вільний обіг підтверджується копією митної декларації типу ІМ40ДЕ від 08.02.2023 №UA205140/2022/010216. Так, керівником фірми отримувача товару ТОВ «ГЛОБАЛМАРКЕТ» на дату декларування товару та складання протоколу про порушення митних правил був ОСОБА_1 , що підтверджується обліковою карткою суб`єкта ЗЕД. Крім того, у графі 36 митної декларації заявлена преференція при сплаті мита за митне оформлення товару за кодом 410 (Товари, що ввозяться в Україну та походять з країн ЄС), при цьому преференція заявлена на підставі сертифіката з перевезення товару EUR.1 № PL/MF/AS 0030188 від 23.01.2023, у якому органом його видачі зазначено митницю в Катовіце Республіки Польща. Вказані обставини в поданій апеляційній скарзі захисником не оспорюються. Згідно відповіді на запит Держмитслужби, регіональне управління податкової адміністрації у м. Катовіце Республіки Польща від 13.12.2023 №2401-ІОА.4331.93.2023.КК, запитувані українськими митними органами 102 сертифікати з перевезення EUR.1, у тому числі сертифікат № PL/MF/AS 0030188 від 23.01.2023, не були видані та легалізовані Податковою адміністрацією Польщі Митницею та податковим управлінням у м.Катовіце (Митниця у Славкуві). У зв`язку з цим, товари, що охоплюються зазначеними сертифікатами з перевезення EUR.1, не підлягають преференційному режиму відповідно до положень (нормативних актів) Додатку I «Визначення поняття «товари походження» та методи адміністративної співпраці до Регіональної конвенції про пан-євро-середземноморські преференційні правила походження» в рамках Угоди про асоціацію між Європейським Союзом та Європейським співтовариством з атомної енергії та їхніми державами-членами, з однієї сторони, та Україною, з іншої сторони. У зв`язку з надходженням вказаної відповіді, митним органом встановлено, що зазначений в сертифікаті з перевезення товару EUR.1 № PL/MF/AS 0030188 від 23.01.2023 товар не має преференційного походження відповідно до положень Доповнення І «Визначення поняття походження товарів і методів адміністративного співробітництва» Регіональної конвенції про пан-євро-середземноморські преференційні правила походження. У зв`язку із цим відділу проведення митного аудиту запропоновано провести контрольно-перевірочні заходи у відповідності до положень статей 345-354 МК України щодо платника податків ТОВ «ГЛОБАЛМАРКЕТ». Згідно із ч.1 ст.458 МК України, порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред`явлення їх органам доходів і зборів для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на органи доходів і зборів цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність. З диспозиції ст.485 МК України вбачається, що відповідальність особи за даною нормою закону, настає за заявлення в митній декларації з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача товару, неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості, та/або надання з цією ж метою митному органу документів, що містять такі відомості, або несплата митних платежів у строк, встановлений законом, або інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів, а так само використання товарів, стосовно яких надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв`язку з якими було надано такі пільги. При цьому відповідно до пункту 6 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про контрабанду та порушення митних правил» від 03 червня 2005 року № 8, судам необхідно враховувати, що підставою для переміщення товарів через митний кордон є визначені нормативними актами документи, без яких неможливо одержати дозвіл митного органу на пропуск товарів через митний кордон. Це, зокрема, можуть бути митна декларація, контракт, коносамент, ліцензія, квота, товаросупровідні документи, дозвіл відповідних державних органів. Документами, що містять неправдиві дані, є, зокрема, такі, в яких відомості щодо суті угоди, найменування, асортименту, ваги, кількості чи вартості товарів, а також їх відправника чи одержувача, держави, з якої вони вивезені чи в яку переміщуються, не відповідають дійсності. Місцевий суд обґрунтовано визнав відповідь податкової адміністрації у м. Катовіце Республіки Польща належним та допустимим доказом, оскільки у справі здобута у передбаченому МК України порядку, є офіційним документом, який складений і видавався службовою особою від імені органів державної влади іноземної країни, і така відповідь є конкретною та однозначною. Крім того, у зв`язку з вказаними обставинами Волинською митницею було проведено документальну невиїзну перевірку, згідно акту вказаної перевірки від 30.05.2025 № 53/25/7.3-19/17/43521405. встановлено порушення ТОВ «ГЛОБАЛМАРКЕТ» вимог ст.49, ч.1 ст.51, п.2 ч.2 ст.52, ч.4 ст.58, ч.ч.1, 8 ст.257, п.1 ч.1 ст.279, п.п.1, 4 ч.1 ст.266, ч.5 ст.280, ч.1 ст.281 МК України, підпункту в) пункту 185.1 статті 185, пункту 187.8 статті 187, пункту 190.1 статті 190 Податкового кодексу України МК України, що призвело до недоборів до Державного бюджету України митних платежів, зокрема за аналізованою в цій справі митною декларацією в загальній сумі 86 909,68 грн, з яких: ввізне мито 72424,73 грн, ПДВ 14484,95 грн. На підставі доказів того, що переміщення в адресу ТОВ «ГЛОБАЛМАРКЕТ» і випуск у вільний обіг товару за митною декларацією типу ІМ40ДЕ відбулося з використанням сертифіката з перевезення товару EUR.1, видача якого за результатами проведеної перевірки компетентним органом Республіки Польща підтверджена не була, що свідчить про безпідставність заявлення в митній декларації преференції за кодом 410, місцевий суд прийшов до обґрунтованого висновку, що ОСОБА_1 вчинив дії, спрямовані на неправомірне звільнення від сплати митних платежів, а тому в діях ОСОБА_1 міститься склад адміністративного правопорушення, передбачений ст.485 МК України. Оцінюючи вищенаведені докази з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність цих зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, апеляційний суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин справи, керуючись законом і правосвідомістю, не вбачає будь-яких підстав не довіряти цим доказам. Враховуючи сукупність вищенаведених доказів у даній справі, слід прийти до переконання, що суд першої інстанції обґрунтовано прийшов до висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.485 МК України, та призначив стягнення, яке відповідає вимогам митного законодавства, а тому підстав для скасування чи зміни постанови суду першої інстанції, на що вказує апелянт в своїй апеляції, немає. Підстав для скасування постанови судді та закриття провадження у даній справі з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, апеляційний суд не вбачає. На підставі викладеного, керуючись ст.294 КУпАП, П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу захисника Кінах Я.В. залишити без задоволення, а постанову судді Любомльського районного суду Волинської області від 22 квітня 2026 року щодо ОСОБА_1 без змін. Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя Волинського апеляційного суду В.П. Денісов