Постанова Чернігівський апеляційний суд № 739/1674/25

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД П О С Т А Н О В А іменем України 10 червня 2026 року м. Чернігів Унікальний номер справи № 739/1674/25 Головуючий у першій інстанції Чепурко В. В. Апеляційне провадження № 22-ц/4823/671/26 ЧЕРНІГІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: Головуючого судді Мамонової О. Є., суддів Висоцької Н.В., Шитченко Н. В., учасники справи: позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна», відповідач: ОСОБА_1 , - розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами цивільну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна» на рішення Новгород-Сіверського районного суду Чернігівської області від 11 грудня 2025 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,- У С Т А Н О В И В: У серпні 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна» (далі по тексту ТОВ «Авентус Україна») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому просило стягнути з відповідача на його користь суму заборгованості в розмірі 23 934,03 грн, з яких: заборгованість за кредитом 10 879,11 грн, заборгованість по відсотках 13 054,92 грн, а також судовий збір у сумі 2 422,40 грн та судові витрати у розмірі 105 грн. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 21.09.2024 між ТОВ «Авентус Україна» і ОСОБА_1 укладено договір №8308470 про надання споживчого кредиту шляхом обміну електронними повідомленнями та приймання (акцепту) умов, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію». 24.09.2024 сторони уклали додаткову угоду в аналогічному порядку. Відповідно до умов кредитного договору кредитодавець взяв на себе зобов`язання надати відповідачу кредит у сумі 11 100 грн з метою задоволення потреб позичальника, не пов`язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю та виконанням обов`язків найманого працівника, а позичальник зобов`язався повернути кредитодавцю кредит, сплатити комісію та проценти за користування кредитом відповідно до графіку платежів та виконати інші зобов`язання у повному обсязі відповідно до умов договору. Кредитодавець виконав взяті на себе зобов`язання в повному обсязі, надавши відповідачу кредит на вказаний ним картковий рахунок № НОМЕР_1 , а відповідач своїх зобов`язань за кредитним договором належним чином не виконав, у зв`язку з чим виникла вищевказана кредитна заборгованість. Рішенням Новгород-Сіверського районного суду Чернігівської області від 11.12.2025 у задоволенні позову ТОВ «Авентус Україна» відмовлено повністю. В апеляційній скарзі ТОВ «Авентус Україна» просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову, посилаючись на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, незаконність, неправильне застосування норм матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що у матеріалах справи містяться необхідні докази, які дають можливість встановити факт заборгованості ОСОБА_1 перед товариством за договором про надання споживчого кредиту №8308470 від 21.09.2024, позивачем до матеріалів справи надано належні та допустимі докази, які підтверджують дотримання передбаченої договором та законом процедури пред`явлення досудової вимоги про дострокове повернення кредитних коштів. Заявник наголошує, що кредитні кошти відповідно до умов укладеного між сторонами договору були перераховані ним у безготівковій формі шляхом їх перерахування на поточний рахунок споживача, на указану останнім платіжну картку № НОМЕР_1 , про що позивачем були надані відповідні документи з інформацією про переказ коштів, які відповідають вимогам Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». Зазначає, що підтвердженням переказу коштів є копія договору, копія додаткової угоди та інформація про переказ коштів, яка відповідає вимогам законодавства та підтверджує факт отримання коштів у позику відповідачем. У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 просить відмовити в її задоволенні, а рішення суду першої інстанції залишити без змін, як законне та обґрунтоване. Відповідач зазначає, що належним та достовірним доказом проведення безготівкового розрахунку є відповідний платіжний документ, передбачений положеннями Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, яка затверджена постановою правління НБУ від 21.01.2004 №22, заповнений відповідно до вимог цього нормативного документу банком платника та Закону України «Про платіжні системи та перекази коштів України». Указує, що з наданих позивачем доказів у суду не було можливості встановити наявність чи відсутність заборгованості у відповідача перед позивачем, останнім не надано до матеріалів справи розрахунку заборгованості, відповідно судом зроблено правомірний висновок про неможливість здійснення перевірки правильності нарахування сум заборгованості. Зазначає, що лист ТОВ «Пейтек» про перерахування коштів відповідачу за реквізитами платіжної картки не є належним, допустимим і достатнім доказом перерахування грошових коштів згідно вимог законодавства. При цьому реквізити повного карткового рахунку позичальника (на який мало бути здійснено перерахування кредитних коштів) в матеріалах справи не міститься, а позивачем під час розгляду справи не заявлялось клопотання про витребування доказів, зокрема інформації від банку про наявність у відповідача банківських рахунків та не заявлялось клопотання про витребування виписки банку. Вислухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши наведені в апеляційній скарзі доводи, апеляційний суд дійшов наступних висновків. Відповідно до ч. 1, 2 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Відмовляючи у задоволенні позову ТОВ «Авентус України» суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не надано доказів, передбачених ст. 41, 49 Закону України «Про платіжні послуги», ст. 13 Закону України «Про електронну комерцію», які б підтверджували належне виконання позивачем своїх зобов`язань перед відповідачем за кредитним договором №8308470 в частині надання кредитних коштів. З таким висновком районного суду не може погодитись апеляційний суд через неправильне застосування норм матеріального права. Судом у справі встановлено, що 21.09.2024 між ТОВ «Авентус Україна» (товариство) та ОСОБА_1 (споживач) укладено договір №8308470 про надання споживчого кредиту (а.с. 13-23), за умовами якого укладення цього договору здійснюється сторонами за допомогою ІКС товариства, доступ до якої забезпечується споживачу через веб-сайт або мобільний застосунок «CreditPlus» (за вибором споживача). Ідентифікація споживача в ІКС товариства здійснюється при вході споживача в особистий кабінет/мобільний застосунок «CreditPlus», в порядку передбаченому договором та/або Законом України «Про електронну комерцію», в тому числі шляхом перевірки товариством правильності введення коду, направленого товариством на номер мобільного телефону споживача, вказаний споживачем при вході(в т.ч. через месенджери), та/або шляхом перевірки правильності введення відповідно пароля входу до особистого кабінету/мобільного застосунку «CreditPlus». При цьому, споживач самостійно і за свій рахунок забезпечує і оплачує технічні, програмні і комунікаційні ресурси, необхідні для організації каналів доступу і підключення до веб-сайту/ мобільного застосунку «CreditPlus». Відповідно до п. 1.2. 1.11., 2.1., 2.2. договору на умовах, встановлених договором, товариство надає споживачу кредит у гривні, а споживач зобов`язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов`язки, передбачені договором. Сума кредиту (загальний розмір) складає: 4 100 грн. Тип кредиту кредит. Строк кредиту 360 дні (день). Періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 30 днів. Детальні терміни (дати) повернення кредиту та сплати процентів, визначені в таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі іменується - графік платежів), що є додатком №1 до цього договору. Графік платежів розраховується з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки, виходячи з припущення, що споживач виконає свої обов`язки на умовах та у строки, визначені в договорі. Тип процентної ставки - фіксована. За користування кредитом нараховуються проценти відповідно до наступних умов: Стандартна процентна ставка становить 1,00% в день та застосовується у межах строку кредиту, казаного в п.1.4. цього договору. Знижена процентна ставка 0,01% в день та застосовується відповідно до наступних умов. Якщо споживач до 21.10.2024 або протягом трьох календарних днів, що слідують за вказаною датою, сплатить кошти у сумі не менше суми першого платежу, визначеного в графіку платежів або здійснить часткове дострокове повернення кредиту, споживач, як учасник програми лояльності, отримає від товариства індивідуальну знижку на стандартну процентну ставку, в зв`язку з чим розмір процентів, що повинен сплатити споживач за стандартною процентною ставкою до вказаної вище дати, буде перераховано за зниженою процентною ставкою. У випадку невиконання споживачем умов для отримання індивідуальної знижки від товариства, користування кредитом для споживача здійснюється за стандартною процентною ставкою на звичайних (стандартних) умовах, що передбачені цим договором та доступні для інших споживачів, які не мають окремих індивідуальних знижок стандартної процентної ставки. При цьому, споживач розуміє та погоджується, що застосування зниженої процентної ставки є виключно його правом отримання індивідуальної знижки лише як учасника програми лояльності та лише за умови виконання ним вимог для її застосування, передбачених цим договором. Споживач погоджується, повністю розуміє та поінформований, що у разі невикористання споживачем права на отримання знижки (невиконання умов для отримання знижки) застосовується стандартна процентна ставка, при цьому застосування стандартної процентної ставки без знижки, не є зміною процентної ставки, порядку її обчислення та порядку сплати у бік погіршення для споживача, оскільки надання кредиту за цим договором здійснюється саме на умовах стандартної процентної ставки. Протягом строку дії договору розмір процентів за користування кредитними коштами може бути змінений у бік зменшення для споживача у випадку та на умовах визначених в п.1.5.2. договору, зокрема у випадку отримання споживачем знижки на стандартну процентну ставку. Мета отримання кредиту: споживчі (особисті) потреби. Денна процентна ставка на дату укладання договору складає: за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом 1,00% в день. Розрахунок денної процентної ставки за формулою наведеною в Законі України «Про споживче кредитування»: (14 760 грн /4 100 грн )/ 360 дн. * 100% = 1,00% в день. за стандартною процентною ставкою з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки 0,92% в день. Розрахунок денної процентної ставки за формулою наведеною в Законі України «Про споживче кредитування»: (13 542,30 грн /4 100 грн )/ 360 дн, * 100% = 0,92% в день. Загальні витрати на дату укладення договору складають: за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом 14 760 грн. за стандартною процентною ставкою з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки 13 542,30 грн. Орієнтовна реальна річна процентна ставка на дату укладення договору складає: за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом 2333,95% річних. за стандартною процентною ставкою з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки 1244,55% річних. Орієнтовна загальна вартість кредиту на дату укладення договору складає: за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом 18 860 грн. за стандартною процентною ставкою з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки 17 642,30 грн. Обчислення орієнтовної реальної річної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту базується на припущенні, що договір залишається дійсним протягом погодженого строку та, що товариство і споживач виконають свої обов`язки на умовах та у строки, визначені договором. При цьому, орієнтовна реальна процентна ставка та орієнтовна загальна вартість кредиту за стандартною та зниженою ставкою, застосовані виходячи з умов застосування цих ставок, що передбачені договором, але у межах погодженого строку виконання споживачем зобов`язань за договором. Крім того, при обчислені вказаних показників, не враховуються витрати споживача, обов`язковість сплати яких не передбачена цим договором та/або законодавством України та/або оплата яких здійснюється незалежно від походження коштів (власні, кредитні), в тому числі, але не виключно: витрати пов`язані з технічними, програмними і комунікаційними ресурсами, що необхідні споживачу для організації каналів доступу і підключення до веб-сайту/мобільного застосунку «CreditPlus»/ІКС товариства, з отриманням послуг переказу коштів від третіх осіб (фінансових/платіжних установ, банків, тощо) в погашення заборгованості за договором, з отриманням інформаційних послуг від треті осіб (підбір кредитної пропозиції) та інше. Кошти кредиту надаються товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування на поточний рахунок споживача, уключаючи використання реквізитів платіжної картки № НОМЕР_1 . У випадку, якщо після здійснення (ініціювання здійснення) товариством платежу за реквізитами вищевказаної платіжної картки виявиться, що платіж не може бути зарахований на рахунок з будь-яких причин, які не залежать від товариства (в тому числі, але не виключно у випадку відсутності авторизації платіжної картки), сторони укладають додаткову угоду про зміну платіжних реквізитів споживача для надання кредиту за цим договором. При цьому, така додаткова угода може бути укладена лише протягом 24-х годин з моменту прийняття товариством рішення про надання кредиту споживачу. Якщо сторони з будь-яких причин у вказаний строк не укладуть вказану додаткову угоду, споживач втрачає право отримати кредитні кошти за цим договором, а у товариства не виникає прострочення кредитора. Сума кредиту (його частина) перераховується товариством протягом двох календарних днів з моменту укладення цього договору. Дати надання кредиту: 21.09.2024 або 22.09.2024. У додатку №1 до договору про надання споживчого кредиту №8308470 від 21.09.2024 міститься таблиця обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит. Договір про надання споживчого кредиту №8308470 від 21.09.2024 та таблиця обчислення загальної вартості кредиту для споживача підписані ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором С9743. Також 21.09.2024 ОСОБА_1 підписав електронним підписом одноразовим ідентифікатором WF3466 паспорт споживчого кредиту, в якому містяться інформація та контактні дані кредитодавця, основні умови кредитування з урахуванням побажань споживача, інформація щодо орієнтовної реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту для споживача, порядок повернення кредиту, додаткова інформація та інші важливі правові аспекти (а.с. 24-25). 24.09.2024 між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 укладено додаткову угоду до договору №8308470 про надання споживчого кредиту від 21.09.2024 (а.с. 26-28), відповідно до якої сторони дійшли згоди викласти додаток №1 до договору у новій редакції, що додається. Враховуючи збільшення загальної суми кредиту, сторони також визначили, що на момент укладення цієї додаткової угоди: - денна процентна ставка складе: за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом 1,00% в день (Розрахунок: (39 750 грн / 11 100 грн )/ 360 дн. * 100% = 1,00% в день); за стандартною процентною ставкою з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки 0,92% в день (Розрахунок: (36 661,20 грн / 11 100 грн )/ 360 дн. * 100% = 0,92% в день); - загальні витрати зазначені в договорі на дату його укладання, збільшаться та складуть: за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом 39 750 грн; за стандартною процентною ставкою з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки 36 661,20 грн; - орієнтовна реальна річна процентна ставка складе: за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом 2346,93% річних; за стандартною процентною ставкою з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки 1284,65% річних; - орієнтовна загальна вартість кредиту зазначена в договорі на дату його укладення збільшиться та складе: за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом 50 850 грн; за стандартною процентною ставкою з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки 47 761,20 грн; Обчислення денної ставки, орієнтовної реальної річної ставки, загальних витрат та орієнтовної загальної вартості кредиту базуються на припущені, що договір залишається дійсним протягом погодженого строку, товариство та споживач виконають свої обов`язки на умовах та у строки, визначені в договорі, а всі вищезазначені показники, в тому числі строк кредиту для визначення денної ставки, обраховуються з моменту укладення договору до закінчення погодженого строку кредиту. Надання частини кредиту у сумі, на яку збільшено загальний розмір кредиту здійснюється за платіжними реквізитами, вказаними в п.с2.1 договору. Дати надання частини кредиту: 24.09.2024 або 25.09.2024. Підписуючи цю додаткову угоду, споживач підтверджує, що: перед укладенням цієї додаткової угоди йому була в чіткій та зрозумілій формі надана інформація за спеціальною формою (паспорт споживчого кредиту), з урахуванням збільшення. Додаткова угода, таблиця обчислення загальної вартості кредиту для споживача, а також паспорт споживчого кредиту від 24.09.2024 підписані ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором С3140 (а.с. 29-30). За інформацією ТОВ «Пейтек» №20250514-148 від 14.05.2025 та №20250514-365 від 14.05.2025 відповідно до договору про надання платіжних послуг з переказу коштів без відкриття рахунку № НОМЕР_2 від 04.07.2024 було успішно перераховано кошти на платіжну картку клієнта від ТОВ «Авентус Україна»: - 21.09.2024 12:14:11 на суму 4 100 грн, номер транзакції в системі ТОВ «Пейтек» - 32572110-d5с7-4df0-а605-d694dе82dd99, номер транзакції в системі ТОВ «Авентус Україна» - 50141066, Session ID 027001873594, сайт торгівця https://creditplus.ua, код авторизації 167693, банк-еквайр АТ «ПУМБ», призначення платежу зарахування на картку, маска картки НОМЕР_1 ; - 24.09.2024 16:06:07 на суму 7 000 грн, номер транзакції в системі ТОВ «Пейтек» - ес9bеb00-05d0-448а-8702-1сс5еаb09f5b, номер транзакції в системі ТОВ «Авентус Україна» - 50229444, Session ID 027062645218, сайт торгівця https://creditplus.ua, код авторизації 167723, банк-еквайр АТ «ПУМБ», призначення платежу зарахування на картку, маска картки НОМЕР_1 (а.с. 36, 37, 38). Згідно з карткою обліку договору №8308470 від 21.09.2024 (розрахунок заборгованості) загальна заборгованість за кредитним договором за період з 21.09.2024 по 13.05.2025, з урахуванням здійснених ОСОБА_1 оплат основного боргу в сумі 220,89 грн та процентів у сумі 6 437,01 грн, становить 23 934,03 грн, з яких: заборгованість за основною сумою боргу 10 879,11 грн, заборгованість за відсотками 13 054,92 грн (а.с. 31-35). Позивачем на адресу ОСОБА_1 04.06.2025 за вих. №8308470/2025 направлено досудову вимогу щодо дострокового стягнення заборгованості в сумі 23 934,03 грн та вимогу його повернення протягом 30 днів (а.с. 39-41). Вказана досудова вимога була залишена без реагування. Згідно зі ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Відповідно до ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. Статтею 10 ЦПК визначено, що суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Частиною 1 ст. 13 ЦПК України визначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Приписами ч. 2 ст. 43 ЦПК України встановлено, що учасники справи, крім іншого, зобов`язані сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи та подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази. Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ст. 79, 80 ЦПК України). Згідно приписів ст. 12, ч. 1, 5-7 ст. 81, ч. 1-3 ст. 89 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів). Отже, сторона, яка посилається на ті чи інші обставини, знає і може навести докази, на основі яких суд може отримати достовірні відомості про них. У противному разі, за умови недоведеності тих чи інших обставин суд вправі винести рішення по справі на користь протилежної сторони. Таким чином, доказування є юридичним обов`язком сторін і інших осіб, які беруть участь у справі. Статтею 6 Цивільного кодексу України визначено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 ЦК України). Статтею 205 ЦК України встановлено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків. Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). У ч. 1 ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. За змістом ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Згідно з вимогами чинного законодавства України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та у встановлений у зобов`язанні строк (термін) його виконання (ст. 526, 527, 530 ЦК України). Статтею 525 ЦК України передбачена заборона односторонньої відмови від зобов`язання або одностороння зміна його умов, якщо інше не встановлено договором або законом. Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим до його виконання. Згідно зі ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками. Договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей (ст. 1047 ЦК України). Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики (ч. 1 ст. 1048 ЦК України). Згідно з ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Частиною 2 ст. 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України). За змістом ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору. Загальні правила щодо форми договору визначено ст. 639 ЦК України, згідно з якою: договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення. Згідно з ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронна комерція - відносини, спрямовані на отримання прибутку, що виникають під час вчинення правочинів щодо набуття, зміни або припинення цивільних прав та обов`язків, здійснені дистанційно з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, внаслідок чого в учасників таких відносин виникають права та обов`язки майнового характеру; електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі. Відповідно до ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: - надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; - заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; - вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею. Статтею 12 вказаного Закону встановлено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: - електронного підпису відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; - електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; - аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів. Також ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору; одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Із системного аналізу положень вище вказаного законодавства вбачається, що з урахуванням особливостей договору, щодо виконання якого виник спір між сторонами, його укладання в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему позивача можливе за допомогою електронного цифрового підпису відповідача лише за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами цього правочину. В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів. Електронні документи (повідомлення), пов`язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи. Судом першої інстанції встановлено та не оспорено відповідачем в апеляційному порядку, що 21.09.2024 між сторонами укладено в електронній формі договір про надання споживчого кредиту №8308470 та 24.09.2024 додаткову угоду до нього. За умовами договору ОСОБА_1 отримав кредитні кошти у розмірі 11 100 грн. Відсотки за користування кредитними коштами нараховані позивачем у період з 21.09.2024 до 20.10.2024 за зниженою процентною ставкою 0,01% та у період з 22.10.2024 до 18.04.2025 за стандартною процентною ставкою у розмірі 1%, тобто відповідно до встановлених ч. 5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» умов. Відсотки нараховані в межах строку кредитного договору, який відповідно до п. 1.4.1. договору становить 360 днів. Однак у встановлений договором строк кредитні кошти та суму відсотків за користування ними ОСОБА_1 не повернув, а тому заборгованість за тілом кредиту у сумі 10 879,11 грн та за відсотками у сумі 13 054,92 грн, а загалом 23 934,03 грн, підлягає стягненню з останнього на користь ТОВ «Авентус Україна». Заперечуючи факт отримання кредитних коштів, відповідач посилається на те, що належним доказом їх перерахування може бути виключно банківський платіжний документ або виписка банку, тоді як наданий позивачем лист ТОВ «Пейтек» не є належним та допустимим доказом. Колегія суддів наголошує, що кредитор може користуватись послугами іншої фінансової компанії для здійснення певних операцій, включаючи перерахування коштів фізичній чи юридичній особі. У даному випадку ТОВ «Пейтек» в ролі посередника (не на правах кредитора) 21.09.2024 та 24.09.2024 перерахувало кошти ТОВ «Авентус Україна» у сумі 4 100 грн та 7 000 грн відповідно на рахунок зазначений відповідачем ОСОБА_1 , що підтверджується інформаційними довідками ТОВ «Пейтек» №20250514-148 від 14.05.2025 та №20250514-365 від 14.05.2025 від 23.12.2024. Отже, TOB «Авентус Україна» виконало свої зобов`язання за договором про надання споживчого кредиту №8308470 та 24.09.2024 в повному обсязі, надавши ОСОБА_1 кредит відповідно до умов укладеного кредитного договору. Колегія суддів зважає на те, що інформація щодо відкритих на ім`я відповідача рахунків, руху коштів за ними та факту зарахування грошових коштів перебуває насамперед у сфері його володіння та контролю. Відповідач як власник рахунку має безперешкодну можливість отримати в обслуговуючому банку виписку про рух коштів та надати її суду на підтвердження своїх заперечень щодо переказу кредитних коштів на його рахунок, або ж щодо відсутності вказаного карткового рахунку відкритого в банку на його ім`я. Однак, жодного доказу про відсутність надходження спірної суми на належний йому рахунок відповідач не надав. Апеляційний суд не бере до уваги доводи ОСОБА_1 про те, що з наданих позивачем доказів не було можливості встановити наявність чи відсутність заборгованості у відповідача перед позивачем, останнім не надано до матеріалів справи розрахунку заборгованості, оскільки позивачем надано до суду належні та допустимі докази, які підтверджують правомірність нарахування та стягнення з відповідача кредитної заборгованості. Розрахунок заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором №8308470 від 21.09.2024 наданий позивачем до суду разом з позовною заявою (а.с. 31-35). На вищезазначене суд першої інстанції не звернув уваги та дійшов помилкового висновку про відмову у задоволенні позовних вимог ТОВ «Авентус Україна» про стягнення заборгованості. Ураховуючи вищевикладене, на основі повно та всебічно з`ясованих обставин, на які посилаються учасники справи, як на підставу своїх вимог та заперечень, підтверджених доказами, оцінивши їх належність, допустимість, а також достатність, взаємозв`язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, апеляційна скарга ТОВ «Авентус Україна» підлягає задоволенню, а рішення Новгород-Сіверського районного суду Чернігівської області від 11.12.2025 скасуванню, з ухваленням нового рішення про задоволення позову ТОВ «Авентус Україна» про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором №8308470 від 21.09.2024 в розмірі 23 934,03 грн. Згідно з ч. 1 ст. 133 ЦК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Відповідно до ч. 1, 13 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат. У зв`язку із задоволенням позову та апеляційної скарги ТОВ «Авентус Україна», на його користь з відповідача підлягають стягненню понесені судові витрати у вигляді судового збору за розгляд справи судом першої інстанції у сумі 2 422,40 грн та за апеляційний розгляд у сумі 3 633,60 грн, оплата яких підтверджена квитанціями (а.с. 62, 131 зворот). Вимога про стягнення 105 грн судових витрат з направлення досудових вимог/повідомлень/ претензій не підлягає задоволенню, оскільки зазначені витрати не є судовими витратами в розумінні ст. 133 ЦПК України та не пов`язані з розглядом справи судом. Направлення досудових вимог було здійснено позивачем до звернення до суду у власних інтересах та є звичайними витратами, пов`язаними з його господарською діяльністю. ЦПК України не передбачає відшкодування відповідачем витрат позивача на направлення претензій чи повідомлень, а тому правові підстави для стягнення 105 грн відсутні. Керуючись ст. 141, 367, 374, 376 ч. 1 п. 4, 381-384, 389 ЦПК України, апеляційний суд, - У Х В А Л И В: Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна» - задовольнити. Рішення Новгород-Сіверського районного суду Чернігівської області від 11 грудня 2025 року - скасувати. Позов Товариства з обмеженою відповідальність «Авентус Україна» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна» заборгованість за договором №8308470 про надання споживчого кредиту від 21 вересня 2024 року у сумі 23 934 грн 03 коп., з яких: 10 879 грн 11 коп. заборгованість за кредитом, 13 054 грн 92 коп. заборгованість за відсотками. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна» 2 422 грн 40 коп. за розгляд справи судом першої інстанції та 3 633 грн 60 коп. судового збору за розгляд справи судом апеляційної інстанції. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків передбачених п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України. Головуюча О.Є.Мамонова Судді: Н.В. Висоцька Н.В.Шитченко