Ухвала КАС ВС № 120/11048/25

УХВАЛА 10 червня 2026 року м. Київ справа №120/11048/25 адміністративне провадження № К/990/23758/26 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду (далі - Суд): судді-доповідача - Радишевської О.Р., суддів - Загороднюка А.Г., Соколова В.М., перевіривши касаційну скаргу військової частини НОМЕР_1 на ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 25 березня 2026 року у справі №120/11048/25, за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії, УСТАНОВИВ: ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до військової частини НОМЕР_1 , з вимогами: - визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо обчислення та виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення з 20.01.2020 по 20.05.2023, грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» станом на 01.01.2020, Законом України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» станом на 01.01.2021, Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» станом на 01.01.2022 та Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» станом на 01.01.2023; - зобов`язати військову частину НОМЕР_1 здійснити ОСОБА_1 перерахунок його грошового забезпечення з 20.01.2020 по 20.05.2023, грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, обрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» станом на 01.01.2020, Законом України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» станом на 01.01.2021, Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» станом на 01.01.2022 та Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» станом на 01.01.2023 на відповідний тарифний коефіцієнт та провести їх виплату з урахуванням раніше виплачених сум. Рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 29 січня 2026 року позов задоволено. Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, військової частини НОМЕР_1 оскаржила його в апеляційному порядку. Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 09 березня 2026 року апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_1 на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 29 січня 2026 року залишено без руху. Установлено скаржнику п`ятиденний строк із дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги шляхом подання до Суду документу про сплату судового збору. Судом апеляційної інстанції установлено, що ухвалу суду від 09 березня 2026 року скаржником отримано в особистому кабінеті у підсистемі «Електронний суд» у цей же день. У встановлений судом строк, відвідачем не виконано вимоги ухвали суду від 09 березня 2026 року. Водночас направлено клопотання про відстрочення сплати судового збору. Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 25 березня 2026 року відмовлено в задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору; апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_1 на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 29 січня 2026 року повернуто особі, яка її подала, на частини другої статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України). 24 травня 2026 року через підсистему «Електронний суд» до Суду надійшла касаційна скарга військової частини НОМЕР_1 на ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 25 березня 2026 року. Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями вказану касаційну скаргу передано на розгляд колегії суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду: Радишевської О.Р. (судді -доповідача), суддів: Загороднюка А.Г., Соколова В.М. Перевіривши доводи касаційної скарги та додані до неї матеріали, Суд дійшов таких висновків. За правилами частини першої статті 334 КАС України за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі. Частиною третьою статті 328 КАС України встановлено, що у касаційному порядку можуть бути оскаржені ухвали суду апеляційної інстанції, зокрема, про повернення апеляційної скарги. Згідно з пунктом 5 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою. Відповідно до частини другої статті 333 КАС України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення. Ухвала суду апеляційної інстанції, якою повернуто апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції, не відноситься до ухвал, якими закінчено розгляд справи. Повертаючи апеляційну скаргу, суд апеляційної інстанції виходив з того, що у встановлений судом строк скаржник не усунув недоліків апеляційної скарги, а саме: доказів сплати судового збору не надав, водночас звернувся з клопотанням про відстрочення сплати судового збору. Надаючи оцінку клопотанню про відстрочення сплати судового збору, суд апеляційної інстанції врахував положення статті 8 Закону України «Про судовий збір», якою закріплено право суду з огляду на майновий стан сторони своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті. Так, статтею 8 Закону України «Про судовий збір» визначено вичерпний перелік умов за яких, сторону можливо звільнити від сплати судового збору чи відстрочити судовий збір. Однак, відповідач не входить до переліку осіб, перелічених у зазначеній статті, а отже, клопотання не підлягає задоволенню. З огляду на наведене, Сьомий апеляційний адміністративний суд, керуючись приписами пункту 1 частини четвертої статті 169 та частини другої статті 298 КАС України, дійшов висновку про наявність підстав для повернення апеляційної скарги особі, яка її подала, оскільки апеляційна скарга оформлена з порушеннями вимог статті 296 КАС України, а відповідні недоліки відповідачем у встановлений судом строк не усунуто. Мотиви, наведені в оскаржуваному судовому рішенні, та обставини, на які посилається скаржник, на обґрунтування касаційної скарги, свідчать про правильне застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права та не викликає сумнівів щодо їхнього застосування чи тлумачення, а отже, Суд дійшов висновку про необґрунтованість касаційної скарги та відсутність підстав для відкриття касаційного провадження у справі. За таких обставин у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою військової частини військової частини НОМЕР_1 на ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 25 березня 2026 року необхідно відмовити. Керуючись статтями 248, 328, частиною другою статті 329 та статтею 333 КАС України, Суд УХВАЛИВ: Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою військової частини НОМЕР_1 на ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 25 березня 2026 року. Копію цієї ухвали разом із касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та не може бути оскаржена. Суддя-доповідач: О.Р. Радишевська Судді: В.М. Соколов А.Г. Загороднюк