Ухвала КАС ВС № 420/35560/23

УХВАЛА 10 червня 2026 року м. Київ справа №420/35560/23 адміністративне провадження №К/990/47449/24 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Мельник-Томенко Ж.М., суддів: Жука А.В., Радишевської О.Р., розглянувши заяву ОСОБА_1 про відвід судді Верховного Суду Мельник-Томенко Ж.М. від розгляду справи №420/35560/23 за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 14.10.2024 у справі № 420/35560/23 за позовом ОСОБА_1 до Директора комунального підприємства «Бюро технічної інвентаризації» Одеської міської ради Швець Надії Василівни, Комунального підприємства «Бюро технічної інвентаризації» Одеської міської ради про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії та стягнення моральної шкоди, УСТАНОВИВ: ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) звернулася до суду з позовом до Директора комунального підприємства «Бюро технічної інвентаризації» Одеської міської ради Швець Н.В., Комунального підприємства «Бюро технічної інвентаризації» Одеської міської ради, в якому просила: - визнати протиправною бездіяльність розпорядника публічної інформації Директора комунального підприємства «Бюро технічної інвентаризації» Одеської міської ради Швець Н.В. щодо ненадання копій запитуваних документів на запит на публічну інформацію ОСОБА_1 від 30.11.2023; - зобов`язати Директора комунального підприємства «Бюро технічної інвентаризації» Швець Н.В. надати ОСОБА_1 копії запитуваних документів в запиті на публічну інформацію від 30.11.2023; - стягнути з Директора комунального підприємства «Бюро технічної інвентаризації» Одеської міської ради Швець Н.В. на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 5000 грн. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 25.06.2024 адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Комунального підприємства «Бюро технічної інвентаризації» Одеської міської ради щодо ненадання копій запитуваних документів на запит на публічну інформацію ОСОБА_1 від 30.11.2023. Зобов`язано Комунальне підприємство «Бюро технічної інвентаризації» надати ОСОБА_1 копії запитуваних документів в запиті на публічну інформацію від 30.11.2023. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 14.10.2024 апеляційну скаргу Комунального підприємства «Бюро технічної інвентаризації» Одеської міської ради задоволено. Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 25.06.2024 скасовано. Прийнято нове судове рішення, яким відмовлено у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 10.12.2024 через підсистему «Електронний суд» до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 14.10.2024 у справі № 420/35560/23. Ухвалою Верховного Суду від 25.12.2024 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 14.10.2024 у справі № 420/35560/23. Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.05.2026, який здійснено на підставі розпорядження в. о. заступника керівника Апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 29.05.2026 №582/0/78-26, на підставі службової записки судді-доповідача Мельник-Томенко Ж.М. від 29.05.2026 №20159/26 щодо настання обставин, які унеможливлюють розгляд судової справи, у зв`язку з обранням до Великої Палати Верховного Суду судді Мартинюк Н.М., яка входить до складу постійної колегії суддів, визначено новий склад колегії суддів: головуючий суддя (суддя-доповідач) - Мельник-Томенко Ж.М., судді: Жук А.В., Радишевська О.Р. Ухвалою Верховного Суду від 09.06.2026 відмовлено у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про розгляд справи за участі сторін у судовому засіданні та у режимі відеоконференції поза межами суду. Підготовчі дії по справі закінчено. Вказану справу призначено до касаційного розгляду в порядку письмового провадження з 10.06.2026. 10.06.2026 до Верховного Суду надійшла заява ОСОБА_1 про відвід судді Верховного Суду Мельник-Томенко Ж.М. від розгляду цієї справи. На обґрунтування цієї заяви заявником зазначено, що 09.06.2026 о 19 год. 16 хв. ОСОБА_1 в особистий кабінет підсистеми Електронний суд надійшла ухвала Верховного Суду про відмову у задоволенні клопотання від 16.01.2026 про участь в розгляді касаційної скарги в режимі відеоконференції та цією ухвалою було призначено розгляд у письмовому провадженні. Як стверджує заявниця, ухвала вмотивована тим, що судом не отримано заяв від усіх учасників справи про особисту участь. На переконання скаржниці, ця ухвала є незаконною та необґрунтованою, оскільки право особи приймати участь в розгляді її справи гарантоване статтею 55 Конституції України та статтею 195 КАС України, кожній особі гарантовано право приймати участь в справі в режимі відеоконференції. Законне право сторони на участь через відеоконференцію не обумовлене тим, чи подавали аналогічні клопотання інші учасники справи. Обмежений перелік підстав для відмови: Суд має право відмовити у відеоконференції лише у визначених законом випадках, серед яких: відсутність у суду технічної можливості забезпечити проведення такого засідання; пропуск п`ятдесятиденного (або іншого, встановленого процесом) строку на подання відповідної заяви; справа розглядається у закритому засіданні. У заяві про відвід судді також зазначено, що бажання інших сторін бути присутніми особисто в залі суду не є законною підставою для відмови. Заявницею вказано, що суди вищої інстанції наголошують, що право на участь у судовому засіданні не може бути формальним, а невмотивоване позбавлення сторони можливості долучитися дистанційно може стати підставою для скасування прийнятого рішення. На підставі означеного ОСОБА_1 стверджує, що суддя Мельник-Томенко Ж.М. систематично порушує її право на доступ до правосуддя. Так, підстави для відводу судді встановлені статтями 36 та 37 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України). Положення частин першої, другої статті 36 КАС України передбачають випадки, коли суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу), а саме: 1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі; 2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи; 3) якщо він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді; 5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу. Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу, яка встановлює недопустимість повторної участі судді в розгляді адміністративної справи. Відповідно до частин першої, другої статті 39 КАС України за наявності підстав, зазначених у статтях 36-38 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов`язані заявити самовідвід. За цими самими підставами їм може бути заявлено відвід учасниками справи. Частиною третьою статті 39 КАС України передбачено, що відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Заявляти відвід (самовідвід) після цього дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу. Відповідно до частини четвертої статті 36 КАС України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу. Мотиви заявника фактично зводяться до того, що скаржник вважає дії судді неправомірними, такими, що створюють недопуск позивачки до правосуддя у зв`язку з постановленням Верховним Судом ухвали від 09.06.2026, якою, зокрема, відмовлено у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про розгляд справи за участі сторін у судовому засіданні та у режимі відеоконференції поза межами суду. Щодо постановлення ухвали Верховним Судом у цій справі ухвали від 09.06.2026 в частині відмови у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про розгляд справи за участі сторін у судовому засіданні та у режимі відеоконференції поза межами суду, Верховний Суд звертає увагу скаржника, що відповідно до частини четвертої статті 36 КАС України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу. Поряд з цим, заява позивача не містить жодного нормативного посилання на передбачені КАС України випадки, на підставі яких заявлено такий відвід. Отже, мотиви, наведені у заяві про відвід судді, не є чинником, який може свідчити про упередженість та необ`єктивність судді та не можуть слугувати підставою для відводу судді від розгляду цієї справи. Практика Європейського суду з прав людини свідчить, що при об`єктивному підході до встановлення наявності упередженості суду (суддів) повинно бути визначено окремо від поведінки судді, чи існують очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність. У рішенні від 09.11.2006 у справі "Білуха проти України", заява №33949/02 Європейський суд з прав людини з посиланням на його усталену практику вказав, що наявність безсторонності відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції повинна визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями. Відповідно до суб`єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у цій справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед іншого, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. Стосовно об`єктивного критерію Європейський суд з прав людини указує на те, що при вирішенні питання, чи є у справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими. Отже, не може бути підставою для відводу судді заява, яка містить лише припущення про існування відповідних обставин, непідтверджених належними і допустимими доказами. Таким чином, відвід повинен бути вмотивований, з наведенням відповідних аргументів, доказів, які підтверджують наявність підстав для відводу. Таким чином, оскільки доводи заяви про відвід судді ґрунтуються виключно на суб`єктивній незгоді позивача із процесуальним рішенням судді Верховного Суду, які не підкріплені реальними доводами, заява про відвід судді є необґрунтованою. Відповідно до частини третьої статті 40 КАС України питання про відвід судді вирішується судом, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Згідно з частиною четвертою статті 40 КАС України якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід. Ураховуючи необґрунтованість заявленого ОСОБА_1 відводу судді Верховного Суду Мельник-Томенко Ж.М., питання про відвід судді відповідно до частини четвертої статті 40 КАС України підлягає передачі на розгляд іншому судді, визначеному у порядку, встановленому частиною першою статті 31 КАС України. Керуючись статтями 31, 36, 37, 40, 248 КАС України, Верховний Суд УХВАЛИВ: Заяву ОСОБА_1 про відвід судді Верховного Суду Мельник-Томенко Ж.М. від розгляду справи №420/35560/23 визнати необґрунтованою. Передати заяву ОСОБА_1 про відвід судді Верховного Суду Мельник-Томенко Ж.М. від розгляду справи №420/35560/23 за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 14.10.2024 у справі № 420/35560/23, до Секретаріату Касаційного адміністративного суду для визначення судді, який не входить до складу суду, що розглядає дану справу, в порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України, для розгляду заяви. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. ........................... ........................... ........................... Ж.М. Мельник-Томенко А.В. Жук, О.Р. Радишевська , Судді Верховного Суду