Ухвала КАС ВС № 280/6036/25

УХВАЛА 10 червня 2026 року м. Київ справа №280/6036/25 адміністративне провадження № К/990/13389/26 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Білак М.В., суддів: Мацедонської В.Е., Мельник-Томенко Ж.М., перевіривши касаційну скаргу військової частини НОМЕР_1 на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 20 лютого 2026 року у справі №280/6036/25 за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, У С Т А Н О В И В: ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до військової частини НОМЕР_1 , у якому просив: - визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо не здійснення нарахування та виплати індексації грошового забезпечення позивачу за період з січня 2016 року по квітень 2016 року з урахуванням базового місяця - січень 2008 року; - зобов`язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення за період з січня 2016 року по квітень 2016 року із застосуванням при нарахуванні та виплаті індексації грошового забезпечення місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення базового місяця - січень 2008 року відповідно до Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №1078 від 17 липня 2003 року, та з урахуванням постанови Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2015 року №1013 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів», з одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 44від 15 січня 2004 року. Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 04 листопада 2025 року позовну заяву задоволено. Визнано протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо не здійснення нарахування та виплати індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з січня 2016 року по квітень 2016 року з урахуванням базового місяця - січень 2008 року. Зобов`язано військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з січня 2016 року по квітень 2016 року із застосуванням при нарахуванні та виплаті індексації грошового забезпечення місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення базового місяця - січень 2008 року відповідно до Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №1078 від 17 липня 2003 року, та з урахуванням постанови Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2015 року №1013 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів», з одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 44 від 15 січня 2004 року, з урахуванням раніше виплачених сум. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, військова частина НОМЕР_1 подала до Третього апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу. Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 30 січня 2026 року апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_1 на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 04 листопада 2025 року у справі №280/6036/25 залишено без руху та надано заявнику апеляційної скарги строк - десять днів з дати отримання копії ухвали суду - для усунення недоліків апеляційної скарги, а саме: надання суду апеляційної інстанції документу про сплату судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 1453,44 грн. Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 20 лютого 2026 року відмовлено в задоволенні клопотання військової частини НОМЕР_1 про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги. Апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_1 на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 04 листопада 2025 року у справі №280/6036/25 повернуто заявнику. 25 березня 2026 року до Верховного Суду через підсистему «Електронний суд» надійшла касаційна скарга військової частини НОМЕР_1 на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 20 лютого 2026 року у справі №280/6036/25. Заявник просить скасувати оскаржуване рішення апеляційного суду, направити справу до Третього апеляційного адміністративного суду для продовження розгляду. Ухвалою Верховного Суду від 14 квітня 2026 року касаційну скаргу військової частини НОМЕР_1 на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 20 лютого 2026 року у справі №280/6036/25 залишено без руху. Надано заявнику строк у десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги, а саме для надання до суду документу про сплату судового збору в установленому законом розмірі. Роз`яснено, що у разі невиконання вимог цієї ухвали касаційна скарга буде повернута. Ухвалою Верховного Суду від 21 травня 2026 року відмовлено військовій частині НОМЕР_1 у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору. Продовжено військовій частині НОМЕР_1 строк для усунення недоліків касаційної скарги, зазначених в ухвалі Верховного Суду від 14 квітня 2026 року, а саме щодо надання до суду документу про сплату судового збору в установленому законом розмірі, терміном десять днів з дня вручення копії цієї ухвали. Роз`яснено, що у разі невиконання вимог цієї ухвали у встановлений судом строк, касаційну скаргу буде повернуто особі, яка її подала. На виконання ухвали Суду, відповідачем через підсистему «Електронний суд» 03 червня 2026 року направлено до суду заяву про відстрочення сплати судового збору, в обґрунтування якої зазначено про відсутність бюджетного фінансування та коштів на оплату судових витрат. Вирішуючи заяву військової частини НОМЕР_1 , колегія суддів виходить з такого. Статтею 129 Конституції України передбачено, що однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом. Частина друга статті 44 КАС України покладає на учасників справи обов`язок добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки. Відповідно до частини другої статті 132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. Відповідно до частини першої статті 133 КАС України суд, ураховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк. Відповідно до частини першої статті 2 Закону України «Про судовий збір» платниками судового збору є зокрема, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом. Частиною першою статті 8 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що, ураховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю. Отже, скаржник не є суб`єктом, на якого розповсюджується дія законодавства з питань звільнення від сплати судового збору, відстрочення, розстрочення його сплати чи зменшення його розміру. Колегія суддів зауважує, що норми КАС України не містять виключень або підстав для звільнення учасників процесу від обов`язку надавати докази до суду та доводи ті обставини, які є підставами для звільнення, відстрочення/розстрочення сплати судового збору. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно з частиною першою статті 77 КАС України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження своїх доводів. Зважаючи на те, що вищезазначені умови за наявності яких заявнику можливо було б відстрочити сплату судового збору, відсутні, і враховуючи те, що звільнення, відстрочення та розстрочення суб`єкту владних повноважень сплати судового збору може розцінюватися, як надання державним органам певних процесуальних переваг перед іншими учасниками судового процесу - юридичними та фізичними особами, які зобов`язані сплачувати відповідний збір, підстави для задоволення клопотання скаржника про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги - відсутні. Відповідач, маючи однаковий обсяг процесуальних прав і обов`язків поряд з іншими учасниками справи, діє як суб`єкт владних повноважень та є бюджетною установою, що фінансується з Державного бюджету України, а тому обмежене її фінансування, зокрема, в частині видатків, передбачених на сплату судового збору, не є підставою для відстрочення, розстрочення, зменшення розміру або звільнення від сплати судових витрат останнього, оскільки кошти на вказані цілі повинні бути передбачені у кошторисі установи своєчасно і у повному обсязі. Таким чином, особа, яка звертається до суду касаційної інстанції, повинна дотримуватися вимог процесуального закону стосовно форми і змісту касаційної скарги щодо сплати судового збору за подання касаційної скарги та вчиняти усі можливі та залежні від неї дії для виконання такого обов`язку. Доводи заявника не містять безсумнівних відомостей про час і обсяг очікуваних надходжень на його рахунок, призначених для сплати судового збору, й жодним чином не підтверджують виникнення у нього можливості сплатити такий збір в подальшому. Обставини, пов`язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України та відсутністю у них коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися достатньою підставою для звільнення, розстрочення чи відстрочення від такої сплати. Отже, Судом не встановлено законодавчо визначених підстав для відстрочення суб`єкта владних повноважень від сплати судового збору. Відповідно до частини другої статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, установлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу. Пунктом 1 частини четвертої статті 169 КАС України передбачено, що позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк. Оскільки військовою частиною НОМЕР_1 не усунуто недоліки касаційної скарги у встановлений Судом строк, то касаційну скаргу необхідно повернути скаржнику. Керуючись статтями 169, 248, 330, 332 КАС України, У Х В А Л И В: Касаційну скаргу військової частини НОМЕР_1 на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 20 лютого 2026 року у справі №280/6036/25 за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії повернути особі, яка її подала. Роз`яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та оскарженню не підлягає. Судді М.В. Білак В.Е. Мацедонська Ж.М. Мельник-Томенко