Ухвала Вищий антикорупційний суд № 991/7484/26

Справа № 991/7484/26 Провадження 1-кс/991/7498/26 ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 10 червня 2026 року м.Київ Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду (ВАКС) ОСОБА_1 (далі-слідчий суддя чи суд), за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність Національного антикорупційного бюро України (НАБУ), яка полягає у невнесенні відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань (ЄРДР) після отримання заяви про вчинення кримінального правопорушення, ВСТАНОВИВ:

1. Стислий опис судового провадження. 09.06.2026 до ВАКС надійшла скарга ОСОБА_3 (далі- скаржник) на бездіяльність НАБУ щодо невнесення до ЄРДР відомостей про кримінальне правопорушення, для розгляду якої відповідно до статті 35 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) і протоколу автоматизованого визначення слідчого судді визначено слідчого суддю ОСОБА_1 , яким здійснено судовий розгляд 10.06.2026.

2. Короткий виклад скарги і позицій учасників судового провадження. 2.1. Скаржник у скарзі просив: «1. Прошу суд, у строк передбачений ч. 2 ст. 306 КПК України (не пізніше 72 год) або у строк зручний шановному суду - СКАРГУ ЗАДОВОЛЬНИТИ та постановити ухвалу «про зобов`язання вчинити певну дію», а саме: ЗОБОВ`ЯЗАТИ уповноважену особу вказаного суб?єкта оскарження ВНЕСТИ ВІДОМОСТІ ДО ЄРДР згідно вказаної заяви про кримінальне правопорушення.

2. Прошу РОЗГЛЯНУТИ СКАРГУ ЗА ВІДСУТНОСТІ (БЕЗ УЧАСТІ) заявника задля оперативності та безпеки шановного суду і учасників із врахуванням можливих повітряних тривог, екстрених чи стабілізаційних відключень електроенергії, зв`язку та інтернету, а також з метою недопущення обмеження доступу до правосуддя, оскільки Суд справедливості Європейського Союзу у справі «FP and Others» C-760/22 від 04.07.2024 (Перша Палата, https://surl.lu/tqkugp / Переклад https://surli.cc/rpdkfj ) визнав, що така участь на прохання сторони не порушує Директиву Європейського Союзу 2016/343 за умови дотримання права на справедливий суд та оскільки ВСІ ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДОКУМЕНТИ ПОДАНІ, правова позиція чітко викладена і з урахуванням, що така форма участі не впливає на ефективність розгляду, беручи до уваги, що: ЗАЯВНИК ПОВНІСТЮ ПІДТРИМУЄ І ПРОСИТЬ ЗАДОВОЛЬНИТИ СКАРГУ та ДОВІРЯЄ СУДУ, ВІДВОДІВ НЕ ЗАЯВЛЯЄ, СУМНІВІВ ЩОДО НЕУПЕРЕДЖЕНОСТІ ЧИ НЕОБ`ЄКТИВНОСТІ СУДУ НЕ МАЄ», що обґрунтовувалось зокрема таким (узагальнено): «Заява про вчинення кримінального правопорушення подається з метою перевірки у досудовому розслідуванні викладеного та надання правової оцінки у порядку, передбаченому КПК України, з метою захисту економічних інтересів держави та недопущення багатомільярдних втрат державного бюджету, оскільки викладені факти можуть свідчити про можливе системне завдання значної шкоди економічним інтересам держави та бюджету і викладені у заяві обставини можуть свідчити про наявність ознак кримінальних правопорушень, передбачених, зокрема: ч. 3 ст. 212 КК України - ухилення від сплати податків, зборів (обов`язкових платежів) в особливо великих розмірах; ст. 209 КК України - легалізація (відмивання) майна, одержаного злочинним шляхом; ст. 358 КК України - підроблення документів, використання завідомо підроблених документів та документів, що містять неправдиві відомості; ст. 364 КК України - зловживання владою або службовим становищем; ст. 366 КК України - службове підроблення; ст. 367 КК України - службова недбалість; ст. 255 КК України - створення, керівництво злочинною організацією або участь у злочинній організації (у разі підтвердження існування стійкого організованого механізму діяльності); а також інших кримінальних правопорушень ухилення від сплати платежів > отримання незаконної економічної вигоди > подальше використання (легалізація) цих коштів > підроблені документи > можлива участь службових осіб > можлива організована структура, які будуть встановлені під час досудового розслідування. Ймовірні суб`єкти господарювання, щодо діяльності під брендом «West Auto Hub», який є інфраструктурним комплексом, а не класичною компанією (це вертикально інтегрований автомобільний бізнес, який закриває повний цикл: імпорт авто логістика розмитнення / брокерські послуги, продаж, сервіс / ремонт запчастини та майно не концентрується на одній компанії - це розпорошена структура активів): WEST AUTO HUB - у чотирьох містах України: Луцьку, Львові, Києві та Сарнах (0800202130, office@westautohub.com / https://wah.ua/contacts) та інші, в тому числі через ОСОБА_4 від 396 до 777 юридичних осіб…Прайвет Лімітед Компані «Люксстіл ОЮ» Гар`ю Мааконд , Пих`я-Таллінна Ліннаоса, Гранііді, ЕСТОНІЯ Пріват лімітед компані «Люксстіл ОЮ» Таллінн, Гранііді тн. 1, 10413, ЕСТОНІЯ ОСОБА_4 (від 396 до 777 юридичних осіб, https://opendatabot.ua/p/andriichuk-mykhailo-oleksandrovych- DbVmMHFHd5cVRWA_i6emMg), ОСОБА_6 (АДРЕСА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1), ПП «АВГ КАРС» (вул. Рівненська, 74, с. Струмівка, Луцький р-н, Волинська обл., 45603 та Запорізька обл., Запоріжжя, вул Тюленіна, буд 13, https://opendatabot.ua/c/41400897), Caravan Auto (Волинська обл., с. Струмівка, вул. Рівненська, 74 +380673097707, https://wah.ua/partners/8074-caravan-auto), Eurolux auto ( Стрийська,48, м. Львів +380686531024 , https://wah.ua/partners/8041-eurolux-auto), WAH Premium ( В. Заболотного , 1А, Київ, +380661051101, https://wah.ua/partners/8042-wah-premium), Автомайданчик Луцьк (Волинська обл. с. Струмівка вул. Рівненська, 7 ТОВ "АВГ СТАНДАРТ" (Волинська область, Луцький район, село Струмівка, вулиця Рівненська, будинок 74 +380687635061, https://wah.ua/partners/8078-tov-avg-standart), ТОВ "АВГ ТРАНС" (Волинська обл., Луцький р-н, с. Струмівка, вул. Рівненська, буд. 74 +380958955993 https://wah.ua/partners/8073-tov-avg-trans) ОСОБА_9 (АДРЕСА_3) ОСОБА_10 (№ 386) просп. Валерія Лобановського, 119, офіс 206, Київ ТОВ «Юридична патентна компанія «ДАМАС» пр. В.Лобановського, 119, оф 206, Київ ТОВ «ВЕСТ СМАРТ ХАБ» (LIMITED LIABILITY COMPANY "WEST SMART HUB") код ЄДРПОУ 44688724, Директор: ОСОБА_11 ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_11 , СЛОВАЧЧИНА, ІНФОРМАЦІЯ_3 ТОВ «ВЕСТ АВТО ГРУП» (LIMITED LIABILITY COMPANY "WEST AVTO GROUP") код ЄДРПОУ 42615408, 43010, Волинська обл., Луцьк, вулиця Бічна, будинок 9 квартира 3 https://opendatabot.ua/c/42615408 ТОВ «ВЕСТ АВТО М» (Limited Liability Company "WEST AUTO M") Код ЄДРПОУ 45557590, Закарпатська обл., місто Мукачево, вулиця Данила Галицького, будинок 38 https://opendatabot.ua/c/45557590 ТОВ «ВЕСТ АВТО ШИПІНГ» (LIMITED LIABILITY COMPANY "WEST AUTO SHIPPING GROUP") код ЄДРПОУ 45020032, Рівненська обл., місто Рівне, вулиця Кулика І Гудачека, будинок 20 офіс 301 https://opendatabot.ua/c/45200245 ТОВ «ВЕСТ ТЕХНО ХАБ» («WEST TECHNO HUB» LIMITED LIABILITY COMPANY) код ЄДРПОУ 45145834, Закарпатська обл., село Баранинці, вул. Мічуріна (мікрорайон Електродвигун), НОМЕР_1, ОСОБА_7 АДРЕСА_4, ОСОБА_13 АДРЕСА_5 Електродвигун), https://youcontrol.com.ua/catalog/company_details/45145834/ ТОВ «ВЕСТ АУТОМОТИВ» (LIMITED LIABILITY COMPANY WEST AUTOMOTIVE) код ЄДРПОУ: 40760320, Закарпатська обл., місто Мукачево, вулиця Крилова Миколи, будинок 70 https://opendatabot.ua/c/40760320 - дохід майже 600 млн Грн… Таким чином, вбачається викриття можливої системної масштабної корупційної злочинної діяльності «організованої групи» службових осіб митної служби та пов`язаних суб`єктів господарювання, спрямовану на ухилення від сплати митних платежів при імпорті легкових автомобілів із використанням документів із недостовірними відомостями - Сертифікатів EUR.1., 93% яких виявляються підробленими, оскільки вбачається, що продавці, експортери не підтверджували продаж авто, не зверталися до митних органів ЄС за отриманням сертифікатів EUR.1 та автовиробники не підтверджували преференційне походження автомобілів, що є основною підставою для видачі Сертифікату EUR.1 та пільгового преференційного розмитнення в Україні - тобто вбачається, що майже всі сертифікати EUR.1 прийняті службовими особами митної служби - є підробленими, внаслідок чого у 2023-2025 роках могло бути незаконно оформлено до 110 тисяч легкових автомобілів без сплати мита та завдано збитків державному бюджету до 11 млрд грн (в особливо великих розмірах), що може свідчити про наявність ознак кримінальних правопорушень, передбачених ст. ст. 255, 364, 365, 366, 367, 212, 368, 368-5, 369-2 КК;… Ця скарга подається на бездіяльність уповноваженої особи органу досудового розслідування, яка полягає у невнесенні відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань за поданою заявою про кримінальне правопорушення. Заява була належним чином подана та отримана органом досудового розслідування, що підтверджується технічними доказами (офіційним е-витягом Gmail №1 та розширений №2), однак станом на момент подання цієї скарги: відомості до ЄРДР не внесені, витяг з ЄРДР не надано, будь-яке процесуальне рішення відсутнє, будь-які листи-відповіді не передбачені КПК. Це є прямим порушенням імперативних вимог ч. 1, 4, 7 ст. 214 КПК України та утворює бездіяльність, яка підлягає оскарженню відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК». 2.2. В судове засідання попри здійснений належним чином виклик скаржник не прибув. З метою дотримання розумних строків судового провадження, слідчий суддя визнав можливим здійснити судовий розгляд без участі скаржника, також враховуючи його згоду у скарзі. Представник НАБУ попри належним чином здійснене повідомлення про судове засідання в таке не прибув, що відповідно до частини 3 статті 306 КПК не перешкоджало судовому розгляду, проте до ВАКС надійшло заперечення на скаргу представника НАБУ ОСОБА_14 , де зокрема зазначалось таке: «До Національного бюро безпосередньо від ОСОБА_3 та через ДУ «Урядовий контактний центр» (ХА-20332654 від 05.06.2026) надійшли заяви від 05.06.2026 №05.06 ЄРДР WEST AUTO HUB СЕРТИФІКАТИ-EUR.1, які зареєстровано 05.06.2026 та 08.06.2026 за №NeX-7213, X-7392 відповідно, щодо можливих неправомірних дій під час митного оформлення та імпорту транспортних засобів на територію України, за обставин, наведених у заявах та з інших питань. Листом Національного бюро від 09.06.2026 вих. №112-294/19217 (копія додається) ОСОБА_3 повідомлено, Національного бюро надходили звернення щодо можливих неправомірних дій службових осіб Державної митної служби України, які у змові із суб?єктами зовнішньоекономічної діяльності могли організувати системний механізм ухилення від сплати митних платежів під час імпорту легкових автомобілів із використанням підроблених сертифікатів походження товару форми «EUR.I», при цьому зазначені обставини були предметом розгляду Національного бюро, про результати якого заявника було поінформовано листами від 29.04.2026 №112-294/14323, від 07.05.2026 №112-294/15414 та від 02.06.2026 №112-294/15077 (колії додаються) із наданням необхідних роз?яснень. Додатково поінформовано, що у заяві не викладено нових фактів та обставин, що можуть свідчити про вчинення корупційних та інших кримінальних правопорушень, віднесених до підслідності детективів Національного бюро, у зв`язку з чим на сьогодні відсутні підстави для застосування Національним бюро наданих повноважень та/або перегляду раніше прийнятого рішення… Заявником не наведено достатніх об`єктивних даних та конкретних фактів, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, здійснення досудового розслідування якого віднесено до підслідності детективів Національного бюро. Таким чином, факт бездіяльності уповноважених осіб Національного бюро відсутній, а тому права та інтереси заявника не є порушеними» із доданим таким: 1) довіреність, 2) лист НАБУ від 29.04.2026 №112-294/14323,; 3) лист НАБУ від 07.05.2026 №112-294/15414, 4) лист НАБУ від 05.05.2026 №112-294/15077; 5) лист НАБУ від 09.06.2026 №112-294/19217. Відповідно до частини 4 статті 107 КПК фіксування судового розгляду скарги за допомогою технічних засобів кримінального провадження не здійснювалось.

3. Обґрунтування позиції суду. 3.1. Частиною 1 статті 11 КК визначено, що кримінальним правопорушенням є передбачене цим кодексом суспільно небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб`єктом кримінального правопорушення, а згідно з частиною 1 статті 2 КК, підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад кримінального правопорушення, передбаченого цим Кодексом. Склад кримінального правопорушення - це сукупність об`єктивних та суб`єктивних елементів, що дозволяють кваліфікувати суспільно небезпечне діяння як конкретне кримінальне правопорушення, а саме: 1) об`єкт; 2) об`єктивна сторона; 3) суб`єкт; 4) суб`єктивна сторона. Відсутність хоча б одного з цих елементів свідчить про відсутність у діянні особи складу кримінального правопорушення, що виключає її кримінальну відповідальність. Відповідно до частини 1 статті 214 КПК слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов`язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг 5з Єдиного реєстру досудових розслідувань. Слідчий, який здійснюватиме досудове розслідування, визначається керівником органу досудового розслідування, а дізнавач - керівником органу дізнання, а в разі відсутності підрозділу дізнання - керівником органу досудового розслідування. Пунктом 1 розділу 2 чинного Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення, затвердженого наказом Офісу Генерального прокурора від 17.08.2023 №231 зі змінами, визначено, що до Реєстру вносяться відомості про: час та дату надходження заяви, повідомлення про кримінальне правопорушення або виявлення з іншого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення; прізвище, ім`я, по батькові (найменування) потерпілого або заявника; інше джерело, з якого виявлені обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення; короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела; попередню правову кваліфікацію кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність тощо. Згідно з пунктом 2 глави 3 розділу ІІ цього Положення відомості про кримінальне правопорушення, викладені у заяві, повідомленні чи виявлені з іншого джерела, повинні відповідати вимогам пункту 4 частини 5 статті 214 КПК, зокрема мати короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення. Відповідно до правового висновку, зробленого у постанові Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду (ККС ВС) від 30.09.2021 в справі № 556/450/18, «підставою початку досудового розслідування є не будь-які прийняті та зареєстровані заяви, повідомлення, а лише ті з них, з яких вбачаються вагомі обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, короткий виклад яких разом із прізвищем, ім`ям, по-батькові (найменуванням) потерпілого або заявника, серед іншого, вноситься до ЄРДР». Тобто для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР заявник у повідомленні про кримінальне правопорушення має зазначити конкретні відомі йому обставини об`єктивної сторони такого правопорушення (яке саме кримінальне правопорушення відбулось, де, коли, в чому полягало, які особи, причетні до його скоєння тощо). Такі обставини можуть бути неповними (в силу недостатньої обізнаності заявника, неочевидності вчинення кримінального правопорушення, з огляду на початкову стадію сприйняття та дослідження цих подій чи з інших причин), але в той же час достатніми для попередньої кваліфікації такого діяння саме як кримінального правопорушення за певною статтею КК. Якщо ж зі змісту заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення є очевидним, що обставини, викладені в ньому, не свідчать про те, що існує ймовірність вчинення будь-якого кримінального правопорушення і ці обставини для отримання зазначеного вище висновку не потребують перевірки засобами кримінального процесу або в силу його занадто абстрактного характеру неможливо встановити ні попередню кваліфікацію кримінального правопорушення, ні предмет, межі та напрямок досудового розслідування, яке зініціюється заявником, то такі повідомлення не мають вноситися до ЄРДР. 3.2. Згідно із частиною 1 статті 24 КПК кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку передбаченому цим кодексом. Порядок оскарження рішень, дій, бездіяльності слідчого або прокурора під час досудового розслідування встановлено статтями 303-308 КПК. Пунктами 1-11 частини 1 статті 303 КПК визначено вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені на досудовому провадженні, а згідно частини 2 статті 303 КПК скарги на інші рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора не розглядаються під час досудового розслідування та можуть бути предметом розгляду під час підготовчого провадження у суді згідно з правилами статей 314-316 цього кодексу. Зокрема, пунктом 1 частини 1 статті 303 КПК передбачено право оскарження бездіяльності слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов`язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володільцем тимчасово вилученого майна, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування. Системне тлумачення статей 214 і 303 КПК свідчить, що предметом судового контролю слідчим суддею може бути бездіяльність уповноваженого органу досудового розслідування у формі невнесення відомостей до ЄРДР після отримання належно обґрунтованої заяви (повідомлення) про кримінальне правопорушення, що передбачає такі обов`язкові ознаки: 1) належним заявником до органу досудового розслідування належним чином подана заява чи повідомлення про кримінальне правопорушення із викладом вагомих обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення; 2) після отримання такої заяви чи повідомлення слідчим чи прокурором не внесено у визначений законом строк відомості про кримінальне правопорушення до ЄРДР. Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить із того, що положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право звернення до суду. Проте, право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави. 3.3. Відповідно до частини 1 статті 304 КПК, скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора, передбачені частиною 1 статті 303 цього кодексу, можуть бути подані особою протягом десяти днів з моменту прийняття рішення, вчинення дії або бездіяльності. Якщо рішення слідчого, дізнавача чи прокурора оформлюється постановою, строк подання скарги починається з дня отримання особою її копії. Наявними матеріалами справи підтверджується, що скаржник 05.06.2026 електронною поштою направив до НАБУ заяву про вчинення кримінального правопорушення, відтак формально не пропущено визначений КПК строк на подання скарги. 3.4. Норми щодо предметної підсудності ВАКС визначаються статтею 33-1 КПК із урахуванням статті 216 КПК. Згідно із статтею 33-1 КПК, ВАКС підсудні кримінальні провадження стосовно корупційних кримінальних правопорушень, передбачених в примітці статті 45 КК (а саме такими вважаються кримінальні правопорушення, передбачені статтями 191, 262, 308, 312, 313, 320, 357, 410, у випадку їх вчинення шляхом зловживання службовим становищем, а також кримінальні правопорушення, передбачені статтями 210, 354, 364, 364-1, 365-2, 368-369-2 цього кодексу), а також статтями 206-2, 209, 211, 366-2, 366-3 КК, якщо наявна хоча б одна з умов, передбачених пунктами 1-3 частини 5 статті 216 КПК. Слідчі судді ВАКС здійснюють судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності ВАКС відповідно до частини 1 цієї статті. Частиною 5 статті 216 КПК визначено, що детективи НАБУ здійснюють досудове розслідування кримінальних правопорушень, передбачених статтями 191, 206-2, 209, 210, 211, 354 (стосовно працівників юридичних осіб публічного права), 364, 366-2, 366-3, 368, 368-5, 369, 369-2, 410 КК, якщо наявна хоча б одна з таких умов: 1) кримінальне правопорушення вчинено: - Президентом України, повноваження якого припинено, народним депутатом України, Прем`єр-міністром України, членом Кабінету Міністрів України, першим заступником та заступником міністра, членом Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення, Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, Антимонопольного комітету України, Головою Державного комітету телебачення і радіомовлення України, Головою Фонду державного майна України, його першим заступником та заступником, членом Центральної виборчої комісії, Головою Національного банку України, його першим заступником та заступником, Головою Національного агентства з питань запобігання корупції, його заступником, Директором Бюро економічної безпеки України, його заступником, членом Ради Національного банку України, Секретарем Ради національної безпеки і оборони України, його першим заступником та заступником, Постійним Представником Президента України в Автономній Республіці Крим, його першим заступником та заступником, радником або помічником Президента України, Голови Верховної Ради України, Прем`єр-міністра України; - державним службовцем, посада якого належить до категорії «А»; - депутатом Верховної Ради Автономної Республіки Крим, депутатом обласної ради, міської ради міст Києва та Севастополя, посадовою особою місцевого самоврядування, посаду якої віднесено до першої та другої категорій посад; - суддею (крім суддів Вищого антикорупційного суду), суддею Конституційного Суду України, присяжним (під час виконання ним обов`язків у суді), Головою, заступником Голови, членом, інспектором Вищої ради правосуддя, Головою, заступником Голови, членом, інспектором Вищої кваліфікаційної комісії суддів України; - прокурорами органів прокуратури, зазначеними у пунктах 1-4, 5-11 частини першої статті 15 Закону України «Про прокуратуру»; - особою вищого начальницького складу державної кримінально-виконавчої служби, органів та підрозділів цивільного захисту, вищого складу Національної поліції, посадовою особою митної служби, якій присвоєно спеціальне звання державного радника митної служби III рангу і вище, посадовою особою органів державної податкової служби, якій присвоєно спеціальне звання державного радника податкової служби III рангу і вище; - військовослужбовцем вищого офіцерського складу Збройних Сил України, Служби безпеки України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Національної гвардії України та інших військових формувань, утворених відповідно до законів України; - керівником суб`єкта великого підприємництва, у статутному капіталі якого частка державної або комунальної власності перевищує 50 відсотків; 2) розмір предмета кримінального правопорушення, передбаченого статтями 354 (стосовно працівників юридичних осіб публічного права), 368, 369, 369-2 Кримінального кодексу України, у п`ятсот і більше разів перевищує розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на час вчинення кримінального правопорушення, а також предмет кримінального правопорушення або розмір завданої шкоди у кримінальних правопорушеннях, передбачених статтями 191, 206-2, 209, 210, 211, 364, 410 Кримінального кодексу України, у п`ять тисяч і більше разів перевищує розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на час вчинення кримінального правопорушення (якщо кримінальне правопорушення вчинено службовою особою державного органу, правоохоронного органу, військового формування, органу місцевого самоврядування, суб`єкта господарювання, у статутному капіталі якого частка державної або комунальної власності перевищує 50 відсотків); 3) кримінальне правопорушення, передбачене статтею 369, частиною 1 статті 369-2 Кримінального кодексу України, вчинено щодо службової особи, визначеної у частині 4 статті 18 Кримінального кодексу України або у пункті 1 цієї частини. Водночас слідчий суддя бере до уваги правову позицію, викладену в ухвалі від 14.12.2021 Касаційного кримінального суду у складі Верховного суду в справі №991/4989/21, що «Законодавець не ототожнює підслідність НАБУ і підсудність Вищого антикорупційного суду», тобто здійснення НАБУ досудового розслідування не означає автоматичної підсудності будь-якої справи ВАКС. 3.5. Скаржник в скарзі стверджував, що надсилав заяву до НАБУ за ознаками вчинення низки кримінальних правопорушень, зокрема передбачених статтями 212, 209, 358, 364, 366, 367, 255 КК. Статті 212, 255, 358, 366, 367 КК не належать до підслідності НАБУ і предметної підсудності ВАКС, що виключає можливість судового контролю щодо таких слідчими суддями ВАКС, однак кримінальні правопорушення, передбачене статтями 364, 209 КК належать до корупційних кримінальних правопорушень, підслідних НАБУ та предметно підсудних ВАКС. Стаття 364 КК передбачає відповідальність за зловживання владою або службовим становищем, тобто умисне, з метою одержання будь-якої неправомірної вигоди для самої себе чи іншої фізичної або юридичної особи використання службовою особою влади чи службового становища всупереч інтересам служби, якщо воно завдало істотної шкоди охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян або державним чи громадським інтересам, або інтересам юридичних осіб. Об`єктом цього злочину є суспільні відносини, що забезпечують належну діяльність органів державної влади, органів місцевого самоврядування, державних і комунальних підприємств, а також їх службових осіб, а додатковий безпосередній об`єкт - охоронювані законом права, свободи та інтереси осіб. Об`єктивна сторона включає три обов`язкові елементи: (1) діяння, яке (а) може бути вчинене шляхом як дії, так і бездіяльності; (б) полягає у використанні особою влади чи своїх службових повноважень; (в) суперечить інтересам служби; (2) наслідки у вигляді істотної шкоди (частина 1) або тяжких наслідків (частина 2); (3) причинний зв`язок між зазначеним діянням та його наслідками. Суб`єктом є службова особа. Суб`єктивна сторона передбачає прямий умисел і спеціальну мету - одержання неправомірної вигоди для себе чи іншої фізичної або юридичної особи. У той же час у статті 364 КК вчиненням службового зловживання шляхом використання для цього службовою особою наданої їй влади або службового становища визнається не будь-яке діяння службової особи, а лише таке, яке обумовлене її службовим становищем і пов`язане зі здійсненням нею своїх службових (владних) повноважень. Стаття 209 КК передбачає кримінальну відповідальність за набуття, володіння, використання, розпорядження майном, щодо якого фактичні обставини свідчать про його одержання злочинним шляхом, у тому числі здійснення фінансової операції, вчинення правочину з таким майном, або переміщення, зміна форми (перетворення) такого майна, або вчинення дій, спрямованих на приховування, маскування походження такого майна або володіння ним, права на таке майно, джерела його походження, місцезнаходження, якщо ці діяння вчинені особою, яка знала або повинна була знати, що таке майно прямо чи опосередковано, повністю чи частково одержано злочинним шляхом. Основним безпосереднім об`єктом злочину є встановлений з метою протидії залученню в економіку «брудних» коштів порядок здійснення господарської діяльності, а також порядок вчинення цивільно-правових угод в частині особистого та іншого подібного використання майна, не пов`язаного з господарською діяльністю. Додатковим об`єктом виступають інтереси правосуддя, нормальне функціонування фінансової системи, засади добросовісної конкуренції. Предмет цього злочину - кошти та інше майно, одержане внаслідок вчинення суспільно небезпечного протиправного діяння, що передувало легалізації (відмиванню) доходів, а також права на кошти та майно. Грошові кошти та інше майно виступають предметом легалізації за умови, що їх одержання відбулося заздалегідь і було поєднано з порушенням норм тільки кримінального законодавства України або іншої держави. Вказівка на винятково злочинний характер одержання майна - предмета кримінально-караної легалізації не означає, що стаття 209 повинна мати кримінально-правову преюдицію, яка вимагає для свого застосування попереднього винесення обвинувального вироку за суспільно небезпечне протиправне діяння - джерело «брудних» доходів. Об`єктивна сторона діяння характеризується активною формою поведінки, а саме: набуттям, володінням, використанням, розпорядження майном, здійснення фінансової операції, вчинення правочину, переміщення майна, зміна форми майна, приховування або маскування походження. Суб`єктивна сторона злочину - особа має або повинна знати про злочинне походження майна, що означає дві форми вини: прямий чи непрямий умисел або злочинна недбалість. Суб`єкт злочину - загальний. Кваліфікуючі ознаки - вчинення діянь організованою групою або в особливо великому розмірі, який згідно з приміткою 2 до цієї статті має перевищувати вісімнадцять тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Отже, в будь-якому випадку для притягнення особи до відповідальності за статтею 364 і 209 КК необхідно встановити зміст та обсяг повноважень, виявити коло тих службових обов`язків, які визначають компетенцію службової особи та встановлюються відповідними нормативними актами (законами, постановами, положеннями, статутами, наказами, інструкціями тощо) та встановити наявність ознаки «всупереч інтересам служби», тобто чи службова особа ігнорувала покладені на неї функції, діяла на противагу ним, нехтувала службовими обов`язками чи хибно сприймала їх, підривала авторитет владних органів, тобто поводилась незаконно та невідповідно до її статусу. 3.6. Аналіз змісту скарги та доданих до неї матеріалів свідчить, що скаржник не навів жодних реальних ознак складів будь-яких кримінальних правопорушень, окрім суб`єктивних припущень, обґрунтованих посиланнями винятково на різноманітні інтернет-ресурси. Тобто скаржник стверджував про вчинення кримінальних правопорушень, проте викладені обставини не свідчать про їх ймовірність і доводи скаржника не є достатніми для отримання зазначеного вище висновку, не потребують перевірки засобами кримінального процесу, а тому такі повідомлення не мають вноситися до ЄРДР. Ба більше, ініціювати процедуру кримінального переслідування та застосувати державні механізми здійснення досудового розслідування доцільно лише у випадку, коли наявні підстави вважати, що реально було вчинено кримінальне правопорушення, враховуючи, що ініціювання кримінального переслідування певної службової особи може мати ознаки наміру використання самого факту гіпотетичного внесення до ЄРДР відомостей про вчинення кримінальних правопорушень та подальшого здійснення досудового розслідування, під час якого будуть обмежуватись права та свободи такої особи, винятково із метою тиску на неї. Тому безпідставне відкриття кримінального провадження є недопустимим і може порушувати права конкретних осіб, відносно яких таке провадження ініційоване, та ще й є неефективним з точки зору використання державних ресурсів. Також зі змісту скарги і заяви не вбачається ознак підслідності НАБУ і предметної підсудності ВАКС, передбачених пунктами 1-3 частини 5 статті 216 КПК, оскільки такі обумовлені конкретним розміром предмета кримінального правопорушення, встановленого законом на час його вчинення, або завданої ним шкоди, що вимагає ретельного належного обґрунтування. Згідно з частиною 1 статті 216 КПК, слідчі органів Національної поліції (далі - НП) здійснюють досудове розслідування кримінальних правопорушень, передбачених законом України про кримінальну відповідальність, крім тих, які віднесені до підслідності інших органів досудового розслідування. Також згідно з пунктом 3 частини 3 статті 216 КПК, детективи органів Бюро економічної безпеки України (БЕБУ) здійснюють досудове розслідування кримінальних правопорушень, передбачених статтями 191 (крім випадку, передбаченого пунктом 2 частини 3 цієї статті) та 364 Кримінального кодексу України, за умови що розмір предмета такого кримінального правопорушення або завданої ним шкоди становить від однієї тисячі до п`яти тисяч розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на час вчинення кримінального правопорушення, та його вчинено службовою особою державного органу, органу місцевого самоврядування, суб`єкта господарювання, у статутному капіталі якого частка державної або комунальної власності перевищує 50 відсотків, та досудове розслідування такого кримінального правопорушення не віднесено до підслідності Державного бюро розслідувань чи Національного антикорупційного бюро України. Враховуючи вищенаведене, статтею 216 КПК визначена диференційована підслідність кримінального правопорушення, передбаченого статтями 209, 364 КК, залежно від встановленого законом на час вчинення таких кримінальних правопорушень конкретного розміру завданої ним шкоди, а саме - органам Національної поліції (розмір предмета або завданої шкоди до 1000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб), БЕБУ (розмір предмета або завданої шкоди 1000-5000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб) та НАБУ (розмір предмета або завданої шкоди понад 5000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб). Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» від 03.12.2025 №4695-IX установлено у 2026 році прожитковий мінімум для працездатних осіб 3328 гривень. Відтак розмір предмету кримінального правопорушення, передбачених статтями 209, 364 КК або розмір завданої шкоди, для підслідності НАБУ і предметної підсудності ВАКС у 2026 році повинен становити не менше 16 640 000 грн. (3328 грн. х 5000). Проте скаржник у скарзі не навів жодних конкретних доводів щодо таких розмірів. Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року визначає, що кожному гарантується право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. За усталеною практикою Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) щодо застосування статті 6 Конвенції у кримінально-процесуальному аспекті, «суд, котрий, відповідно до чинних положень національного права, не має повноважень судити підсудного, «не встановлений законом» у розумінні статті 6 § 1». Відтак розгляд судом (зокрема ВАКС) справ, які не належать до його підсудності, суперечитиме припису щодо розгляду справи судом, встановленим законом. 3.7. Відповідно до частини 2 статті 307 КПК, ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про: 1) скасування рішення слідчого, дізнавача чи прокурора; 1-1) скасування повідомлення про підозру; 2) зобов`язання припинити дію; 3) зобов`язання вчинити певну дію; 4) відмову у задоволенні скарги. З огляду на те, що скаржником не доведено обов`язок НАБУ внести до ЄРДР відомості про вчинення кримінальних правопорушень та як наслідок їх бездіяльність, в задоволенні скарги належить відмовити. Керуючись статтями 33-1, 216, 303-309, 369-372, 532 КПК суд

ПОСТАНОВИВ: Відмовити в задоволенні скарги. Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку впродовж п`яти днів з дня її оголошення або отримання її копії (якщо ухвала постановлена без виклику осіб) шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду. Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Повний текст ухвали оголошений 10.06.2026. Слідчий суддя ОСОБА_1 ___________