Ухвала Вищий антикорупційний суд № 991/7150/26

Справа № 991/7150/26 Провадження 1-кс/991/7161/26 ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 08 червня 2026 року м.Київ Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваної ОСОБА_4 та її захисника ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні старшого детектива Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_6 , погоджене прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді застави стосовно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки міста Кисельовськ Кемеровської області російської федерації, громадянки України, яка підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України у кримінальному провадженні № 52022000000000387 від 23.11.2022, ВСТАНОВИВ: До Вищого антикорупційного суду (далі - ВАКС) надійшло вищевказане клопотання, у якому старший детектив Національного антикорупційного бюро України (далі - НАБУ) ОСОБА_6 , за погодженням із прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (далі - САП) ОСОБА_3 , просив застосувати до підозрюваної ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України у кримінальному провадженні № 52022000000000387 від 23.11.2022, запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 1503 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 5 001 984 грн, з покладенням на підозрювану обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме: прибувати до детектива, прокурора або суду за першим викликом та вимогою, залежно від стадії кримінального провадження; не відлучатися з міста Бровари Київської області без дозволу слідчого (детектива), прокурора або суду; повідомляти слідчого (детектива), прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи; утримуватися від спілкування зі свідками у цьому кримінальному провадженні - ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , підозрюваним ОСОБА_15 , а також ОСОБА_16 , ОСОБА_17 та ОСОБА_18 ; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну; носити електронний засіб контролю. Клопотання обґрунтоване тим, що: 1) ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюється в заволодінні чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненому за попередньою змовою групою осіб в особливо великих розмірах, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України. Варто зазначити, що кримінальне правопорушення за ст. 191 КК України, за якою підозрюється ОСОБА_4 , відповідно до ст. 12 КК України відноситься до особливо тяжкого злочину, за вчинення якого карається позбавленням волі на строк від семи до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, з конфіскацією майна. 2) Наявні ризики, передбачені п.п. 1, 2, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які свідчать, що підозрювана ОСОБА_4 може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищення, приховування або спотворення речей чи документів; незаконно впливати на свідків та інших підозрюваних у цьому кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. 3) Застосування до підозрюваної ОСОБА_4 більш м`якого запобіжного заходу, ніж застава у розмірі 5 001 984 грн, не дасть можливості здійснювати дієвий контроль за її поведінкою, забезпечити виконання покладених на неї обов`язків, не зменшить до прийнятного рівня ризики, передбачені п. п. 1, 2, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України. До початку розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді застави, захисником підозрюваної ОСОБА_4 - адвокатом ОСОБА_5 в інтересах останньої було заявлено клопотання про витребування у НАБУ та САП матеріалів досудового розслідування (висновків експертів № 10748/24-53/10749/24-72 від 20.05.2026 (первинна експертиза), протоколу огляду приміщення від 27.11.2025 на виконання ухвали слідчого судді ВАКС від 25.11.2025 у праві № 991/12133/25 з відео записом та стенограмою проведення слідчої дії, протоколу допиту свідка ОСОБА_7 від 26.08.2025 та 09.12.2025 і подані листом від 26.08.2025 та листом від 29.12.2025 документи в якості доказів по справі), а також про допит як свідків чоловіка підозрюваної ОСОБА_4 - ОСОБА_19 та ОСОБА_15 .. Розглянувши вказані клопотання сторони захисту, слідчий суддя дійшов висновку про відсутність підстав для їх задоволення з огляду на таке. У ході судового засідання встановлено, що ОСОБА_15 у даному кримінальному провадженні має процесуальний статус підозрюваного. Відповідно до норм Кримінального процесуального кодексу України, статус підозрюваного та свідка є взаємовиключними. Особа, якій повідомлено про підозру, наділена широким спектром прав на захист (зокрема, правом не свідчити проти себе), а тому не може бути допитана у судовому засіданні в процесуальному статусі свідка з попередженням про кримінальну відповідальність. Щодо клопотань в частині витребування додаткових матеріалів провадження та допиту як свідка чоловіка підозрюваної, слідчий суддя зазначає, що повне, всебічне дослідження та оцінка сукупності доказів (у тому числі висновків експертів, протоколів слідчих дій та показань свідків) є виключною прерогативою суду під час розгляду кримінального провадження по суті. На стадії досудового розслідування при розгляді питання про обрання запобіжного заходу слідчий суддя не вирішує питання про винуватість чи невинуватість особи наперед і не здійснює остаточну оцінку доказів. До повноважень слідчого судді на даному етапі належить лише перевірка наявності обґрунтованої підозри та визначених законом ризиків у межах тих матеріалів, які сторони кримінального провадження вважали за потрібне надати суду на підтвердження своїх позицій. Заявлені клопотання захисту фактично спрямовані на дослідження обставин кримінального провадження по суті, що є передчасним до початку безпосереднього розгляду клопотання про запобіжний захід. З огляду на викладене, слідчий суддя відхилив зазначені клопотання сторони захисту та перейшов до з`ясування позиції сторін щодо клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді застави. У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 підтримала клопотання про застосування запобіжного заходу з викладених у ньому підстав, просила його задовольнити в повному обсязі. Сторона захисту в судовому засіданні категорично заперечила проти задоволення клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді застави, вважаючи його повністю необґрунтованим, безпідставним та недоведеним. Пред`явлена підозра ґрунтується повністю на припущеннях та умовах, а не на прямих та достовірних доказах. Відсутні жодні заявлені ризики, а тому клопотання не підлягає задоволенню. Втім, якщо все ж таки слідчим суддею буде встановлено необхідність у застосуванні до підозрюваної запобіжного заходу, то адвокат наполягав на застосуванні іншого запобіжного заходу у вигляді нічного домашнього арешту, посилаючись на непомірність для ОСОБА_4 застави, зважаючи на вже сплачену заставу в іншому провадженні. Підозрювана ОСОБА_4 повністю погоджується із позицією свого захисника ОСОБА_5 та зауважує, що справа стосується дійсно унікального обладнання, яке потребувало повного узгодження та прорахунку його вартості, повної комплектації, величезної документації, яка включала в себе не лише проекти, а й кошторис, та інше. Також ОСОБА_4 наголосила, що жодного зговору, про який зазначає прокурор, не було, вона достойно працювала 44 роки, повністю виконувала всі функціональні обов`язки згідно з посадовою інструкцією. Слідчий суддя, дослідивши клопотання про застосування запобіжного заходу та додані до нього матеріали, заслухавши позиції учасників судового провадження з цього приводу, дійшов таких висновків. Згідно з ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні. Надаючи оцінку законності підстав для застосування стосовно підозрюваної ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді застави в розмірі 5 001 984 грн, а також її спроможності забезпечити належну процесуальну поведінку особи, слідчий суддя враховує такі встановлені обставини. Так, із матеріалів клопотання вбачається, що детективами НАБУ, за процесуального керівництва САП, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52022000000000387 від 23.11.2022 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 209 , ч. 5 ст. 191 КК України. В рамках зазначеного кримінального провадження 01.06.2026 ОСОБА_4 повідомлено про підозру в заволодінні чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненому за попередньою змовою групою осіб в особливо великих розмірах, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України. Зі змісту повідомленої підозри випливає, що у період з жовтня по грудень 2020 року начальник відділу з кошторисно-договірної роботи управління планування та фінансування ВП АПІ ДП «НАЕК «Енергоатом» ОСОБА_4 , зловживаючи своїм службовим становищем, діючи за попередньою змовою з головою наглядової ради та фактичним контролером ПрАТ «Юженергобуд» ОСОБА_15 , шляхом фальсифікації інформаційної довідки по цінам обладнання АСУ ТП ТГАЕС обґрунтування розширення номенклатури та суттєвого збільшення його вартості порівняно з проектом, що пройшов державну експертизу, та візування проектів додаткових угод № 52/79-14-8-06-403 та № 54/79-14-8-06-403 від 12 03.2021 до контракту від 02.02.2004 НАЕК № 79-14-8-06-403 (від 18.12.2003 № 1-2004 ТГАЕС) забезпечила їх укладення із завідомо завищеними цінами на обладнання, що дозволило здійснити його постачання за цінами, вищими за ринкові на 169 589 194,02 грн, та призвело до заволодіння співучасниками грошовими коштами ДП «НАЕК «Енергоатом» у вказаному розмірі. Таким чином, зазначені дії спричинили настання збитків державі у сумі 169 589 194,02 грн, що відповідно до п. 4 примітки до ст. 185 КК України є особливо великим розміром, оскільки в шістсот і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян на момент вчинення злочину. Дослідивши повідомлення ОСОБА_4 про підозру від 01.06.2026 та додані до клопотання матеріали, слідчий суддя дійшов висновку про наявність обґрунтованої підозри щодо причетності ОСОБА_4 до вчинення інкримінованого їй кримінального правопорушення. Наявність обґрунтованої підозри є умовою законності застосування запобіжного заходу. При цьому слідчий суддя зауважує, що КПК України не встановлює критеріїв визначення обґрунтованості підозри. Однак, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (ч. 5 ст. 9 КПК України). Статтею 17 Закону України від 23.02.2006 «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» також передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Суду як джерело права. Слідчий суддя вбачає, що повідомлена ОСОБА_4 підозра станом на час розгляду цього клопотання повністю відповідає вимогам Європейського суду з прав людини щодо поняття «обґрунтованості», яка відображена у п. 175 рішення від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», зокрема термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Також вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрювану особу з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення. Тобто стандарт «обґрунтована підозра», який використовується на стадії вирішення питання про застосування запобіжного заходу, є значно нижчим, аніж на стадії вирішення судом питання про винуватість чи невинуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення після отримання обвинувального акта. На підтвердження фактів та інформації, що становлять зміст обґрунтованої підозри ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, сторона обвинувачення надала докази, які у своїй сукупності на даному етапі кримінального провадження переконують об`єктивного спостерігача у ймовірній причетності підозрюваної до інкримінованого діяння, а саме: (1) службова записка вх. № 0431/21527-0442-кп від 23.11.2022 ст. детектива НАБУ ОСОБА_6 щодо виявлення ознак злочину та реєстрації до ЄРДР відомостей про вчинення службовими особами ДП «НАЕК «Енергоатом» кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, в якій описані виявлені факти зловживань службовим становищем в інтересах ПрАТ «Юженергобуд»; (2) протокол від 27.05.2025 тимчасового доступу до речей і документів, що перебувають у володінні АТ «НАЕК «Енергоатом», зокрема Статуту ДП «НАЕК «Енергоатом», Положення про відокремлений підрозділ «Атомпроектінжиніринг» ДП «НАЕК «Енергоатом» ПЛ-П.46.10.129-19, положення про укладення та ведення договорів ВП «Атомпроектінжиніринг» ДП «НАЕК «Енергоатом» ПЛ-Д.46.029-20, наказу від 13.08.2020 № 632 «Про покладення функцій замовника будівництва»; (3) протокол від 05.06.2024 обшуку на ВП АПІ ДП «НАЕК «Енергоатом», під час якого вилучено, первинні документи щодо поставки ПрАТ «Юженергобуд» на замовлення ДП «НАЕК «Енергоатом» обладнання АСУ ТП ТГАЕС; (4) протоколи оглядів: від 24.04.2024 документів з АСМО «Інспектор» Державної митної служби України, у якій виявлена електронна митна декларація № UA100320/2021/245977 від 10.11.2021; від 14.11.2025 договорів (контрактів) з додатковими угодами до них на постачання АСУ ТП ТГАЕС; від 11.07.2025 документів, що розміщені в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (витяг з реєстру станом на 18.06.2025 щодо ПрАТ «Юженергобуд» та інформаційна довідка Національного депозитарію України від 23.01.2020 вих. № 5555); від 22.11.2024 документів, відшуканих у кабінеті голови наглядової ради ПрАТ «Юженергобуд» ОСОБА_15 ; від 05.05.2023 НЖМД, що містить копію мобільного телефону ОСОБА_4 ; від 25.09.2025 додаткового огляду НЖМД, що містить копію мобільного телефону на той час начальника кошторисно-договірного відділу ВП АПІ ОСОБА_4 ; від 25.12.2025 документів, а саме руху грошових коштів по рахунку № НОМЕР_1 , відкритому ОСОБА_4 у АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» за період з 17.03.2022 по 20.03.2022; від 01.08.2025 НЖМД, вилученого під час обшуку 05.06.2024 у службовому кабінеті заступника генерального директора ПрАТ «Юженергобуд» з виробництва ОСОБА_20 ; від 26.03.2025 розсекреченого диску DVD-R № 04/27862 від 22.12.2020, що містить відомості про результати НСРД відносно ОСОБА_15 , в якому зафіксовано розмову 11.11.2020 о 16:00:19 з ОСОБА_4 ; (5) лист Окружної прокуратури у Варшаві від 28.02.2024 у відповідь на запит НАБУ про міжнародну правову допомогу; (6) листи дочірнього підприємства Emerson Electric Co в Україні - ТОВ «Емерсон»: вих. № 2024-09-17-СМ від 17.09.2024; вих. № 260925-ZD від 26.09.2025; б/н від 06.10.2025; (7) протоколи допитів свідків: від 24.09.2024 ОСОБА_13 - директора ТОВ «Емерсон» у період з 01.10.2016 по 26.02.2022; від 11.11.2025 ОСОБА_14 ; від 23.09.2024 ОСОБА_12 - генерального директора ТОВ «НТТ «Енергія»; від 26.09.2025 ОСОБА_8 - директора Дирекції з проектів та інвестиційних програм ДП «НАЕК «Енергоатом»; від 24.09.2025 ОСОБА_9 ; (8) протоколи за результатами здійснення НСРД: від 25.04.2023 № 19/4232 відносно на той час головного інженера УКБ ВП «Южно-Українська АЕС» ОСОБА_21 , що містить розмову за 03.03.2023 о 14:46:19 з невстановленим абонентом; від 31.05.2023 № 19/5416 зняття інформації з інтернет-месенджера Telegram, яким користується ОСОБА_15 , що містить листування останнього з директором з продажів Mazal International B.V. Яковом Супером, в якому наявні повідомлення з готовими проектами комерційних пропозицій щодо поставок товарів, адресованими ВП АПІ із завідомо зазначеною ОСОБА_15 ціною, що у подальшому переносяться на бланк Mazal International B.V. (одночасно у листуванні зафіксовані розмови, що свідчать про умисне завищення цін у порівнянні з ціною виробника, зокрема чат за 16.01.2023); (9) висновки експертів за результатами проведення додаткової комплексної комісійної судової товарознавчої та економічної експертизи від 13.03.2026 № 42/26-53/43/26-72. Оцінивши надані стороною обвинувачення докази у їх сукупності, слідчий суддя дійшов переконання, що вони є достатніми для висновку про відповідність висунутої підозри стандарту «обґрунтованості» на даній стадії кримінального провадження. Посилання захисника на відсутність вагомих доводів та документів, якими обґрунтовується пред`явлена ОСОБА_4 підозра, не беруться слідчим суддею до уваги. Кримінальний процесуальний закон на стадії розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу не зобов`язує сторону обвинувачення надавати всі наявні матеріали досудового розслідування. Прокурор та детектив самостійно визначають обсяг матеріалів, який є достатнім для доведення необхідності застосування обмежувального заходу. Аргументи сторони захисту про те, що позиція обвинувачення ґрунтується на припущеннях та є передчасною, фактично зводяться до необхідності детального й повноцінного дослідження доказів. Проте, така перевірка є завданням суду під час розгляду кримінального провадження по суті, а не на стадії обрання запобіжного заходу. Слідчий суддя на цьому етапі процесу не вправі давати остаточну оцінку доказам під кутом зору їх достовірності та достатності для визнання особи винуватою. Для цілей застосування запобіжного заходу надані матеріали є достатніми, оскільки вони підтверджують існування фактів та інформації, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що підозрювана могла вчинити це правопорушення. Відтак, наявність обґрунтованої підозри є доведеною, а остаточна перевірка версій сторін обвинувачення та захисту буде здійснена судом першої інстанції під час судового розгляду. Відтак, слідчий суддя вважає, що стороною обвинувачення дотримано вимоги ст. 184 КПК України, а надані докази є достатніми для вирішення цього клопотання. Наведене узгоджується з позицією Великої Палати Європейського суду з прав людини, викладеною у п. 184 рішення у справі «Мерабішвілі проти Грузії» (Merabishvili v. Georgia) від 28.11.2017. Суд зазначив, що обґрунтованість підозри залежить від усіх обставин справи, проте факти, які в сукупності дають підстави для підозри, не обов`язково мають бути такого ж рівня, як ті, що необхідні для пред`явлення обвинувачення або винесення вироку. Таким чином, слідчий суддя на даній стадії кримінального провадження не вирішує питання наявності в діянні ОСОБА_4 усіх елементів складу кримінального правопорушення, кваліфікації її дій та питання винуватості чи невинуватості у вчиненні такого правопорушення, які вирішуються судом при ухваленні вироку відповідно до вимог ст. 368 КПК України, а лише встановлює наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення. За вказаних вище обставин слідчий суддя вважає підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, обґрунтованою, а надані стороною обвинувачення докази можливої причетності ОСОБА_4 до вчинення вищезазначеного кримінального правопорушення - достатніми, а тому визнає неспроможними доводи сторони захисту стосовно необґрунтованості пред`явленої їй підозри. У зв`язку з цим, наведені матеріали кримінального провадження підтверджують існування обставин, що можуть слугувати законною підставою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді запобіжного заходу. Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується (ч. 1 ст. 177 КПК України). В силу приписів ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність, зокрема, ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України. Обґрунтовуючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді застави стосовно ОСОБА_4 , сторона обвинувачення посилається на наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 2, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме наявність достатніх підстав вважати, що підозрюваний може: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищення, приховування або спотворення речей чи документів; незаконно впливати на свідків та інших підозрюваних у цьому кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. Оцінюючи обґрунтованість заявлених у клопотанні детективом та підтверджених у судовому засіданні прокурором ризиків, слідчий суддя зважає на таке. Обґрунтовуючи наявність ризику переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду, прокурор посилається на суворість передбаченого законом покарання за ч. 5 ст. 191 КК України, наявність у підозрюваної ОСОБА_4 закордонного паспорта, а також її достатній майновий стан, який у період з 2016 року по 2026 рік згідно з даними податкової декларації складає 5 619 062 грн. Крім того, обвинувачення зазначає, що чоловік підозрюваної - ОСОБА_19 володіє автомобілем KIA SPORTAGE, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , 2020 року випуску та житловим будинком загальною площею 284,9 кв. м., за адресою: Київська обл., м. Бровари, вул. Ступака Григорія, буд. 20 (у якому частини отримав у подарунок від підозрюваної), а співучасники злочину спільно заволоділи значною сумою грошових коштів 169 589 194,02 грн, хоча наразі й не встановлено точного розподілу предмета заволодіння. На підтвердження своєї позиції прокурор посилається на практику ЄСПЛ, зокрема на рішення у справі «Пунцельт проти Чехії» (Puncelt v. Czech Republic). Заперечуючи проти вказаного ризику, сторона захисту зазначає, що житловий будинок побудований задовго до інкримінованих подій, потребує значного ремонту, родина має скромні статки та не володіє дорогим майном, а автомобіль чоловіка є вживаним і недорогим. Також захисник вказав, що закордонний паспорт підозрюваної ОСОБА_4 вилучений (зданий на зберігання) ще у 2024 році в межах іншого кримінального провадження № 52021000000000006 від 05.01.2021, де за неї сплачено значний розмір застави за рахунок не лише її коштів, а її родичів, переважно дочкою та невісткою, і жодних покладених судом обов`язків підозрювана не порушувала. Посилання прокурора на справу «Пунцельт проти Чехії» захист вважає безпідставним. Оцінюючи заначений ризик з урахуванням доводів сторін, слідчий суддя дійшов таких висновків. Ризик переховування оцінюється у світлі комплексу обставин, включаючи суворість можливого покарання, соціальні зв`язки, матеріальне становище та поведінку особи. Слідчий суддя погоджується з доводами захисту про безпідставність посилання прокурора на рішення ЄСПЛ у справі «Пунцельт проти Чехії» як на універсальну підставу для констатації ризику. У вказаному рішенні Суд дійсно зазначив, що небезпека втечі не може оцінюватися виключно на основі суворості вироку, проте наявність значних фінансових ресурсів у поєднанні з транснаціональними зв`язками може посилювати цей ризик. Водночас у даній справі обставини є відмінними. Аналізуючи матеріальне становище підозрюваної, слідчий суддя зазначає, що відображені прокурором доходи ОСОБА_4 за останні 10 років не можуть беззаперечно свідчити про наявність у неї вільних фінансових ресурсів для втечі чи переховування на даний час. Вказані кошти накопичувалися протягом тривалого періоду, за рахунок них підозрювана здійснювала щоденні витрати на забезпечення життєдіяльності, а також особисто сплатила значну частину застави в межах іншого кримінального провадження, що суттєво зменшило її заощадження. Крім того, на сьогодні ОСОБА_4 перебуває на пенсії, що об`єктивно обмежує її можливості щодо отримання регулярного високого доходу у майбутньому. Твердження сторони обвинувачення про володіння співучасниками спільною сумою коштів без встановлення конкретної частки та факту отримання таких коштів безпосередньо ОСОБА_4 носить характер припущення, що не може беззаперечно свідчити про наявність у неї особистих ресурсів для переховування. Доводи захисту про скромний побут, придбання нерухомості й автомобіля задовго до інкримінованих подій та необхідність ремонту будинку частково нівелюють твердження прокурора про надмірні фінансові можливості родини підозрюваної. Поряд із цим, факт здачі закордонного паспорта у 2024 році в межах іншого провадження, внесення великої застави за участю родичів та належна процесуальна поведінка ОСОБА_4 протягом тривалого часу свідчать про наявність у неї міцних соціальних зв`язків та відсутність реальних намірів ухилятися від правосуддя. Сам по собі факт володіння чоловіком часткою нерухомого майна та вживаним авто в Україні, навпаки, вказує на прив`язку родини до постійного місця проживання. Разом з тим, санкція ч. 5 ст. 191 КК України передбачає суворе покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 7 до 12 років, що об`єктивно є вагомим чинником для можливого уникнення кримінальної відповідальності, особливо на початковому етапі розслідування нового епізоду. Суворість покарання хоч і не є єдиною підставою для висновку про небезпеку втечі особи, проте у сукупності з фактом пред`явлення нової підозри об`єктивно підвищує вірогідність настання процесуального ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України. З огляду на викладене, слідчий суддя доходить висновку, що ризик переховування підозрюваної від органів досудового розслідування та суду існує, проте його ступінь є помірним і може бути повністю нівельований шляхом застосування запобіжного заходу у вигляді застави у належному розмірі із покладенням відповідних процесуальних обов`язків. Досліджуючи обґрунтованість доводів сторони обвинувачення щодо наявності ризику знищення, приховування або спотворення речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, слідчий суддя зазначає, що прокурор вказує на схильність підозрюваної до фальсифікації згідно з матеріалами справи. На думку сторони обвинувачення, це свідчить про те, що ОСОБА_4 може знищити, сховати чи спотворити документи, які мають значення для встановлення істини у кримінальному провадженні, а також штучно створити докази для захисту, зокрема боргові розписки чи розписки про повернення коштів, з метою надання видимості легальності отриманню грошових коштів від голови наглядової ради ПрАТ «Юженергобуд» ОСОБА_15 .. Заперечуючи проти існування вказаної загрози, сторона захисту наголосила на безпідставності таких тверджень прокурора, оскільки орган досудового розслідування посилається на події, коли ОСОБА_4 вже перебувала на пенсії. Захисник також звернув увагу суду на те, що за даними трафіка мобільного телефона ОСОБА_4 практично не відвідує місто Київ, де розташоване ВП АПІ ДП «НАЕК «Енергоатом», вхід на територію якого до того ж є обмеженим, а всі документи, що мають істотне значення для справи, вже вилучені правоохоронними органами під час проведених обшуків, що виключає можливість їх знищення. Оцінюючи вказані аргументи сторін, слідчий суддя дійшов висновку, що для констатації цього процесуального ризику необхідним є встановлення реальної та об`єктивної загрози вчинення підозрюваною дій, спрямованих на знищення або приховування доказів, а не лише теоретичної ймовірності такої поведінки. У даному випадку первинні фінансово-господарські та розпорядчі документи, які мають значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, на цій стадії розслідування вже вилучені стороною обвинувачення під час обшуків, зафіксовані та перебувають у розпорядженні детективів НАБУ та прокурорів САП. З огляду на це, а також враховуючи факт перебування ОСОБА_4 на пенсії, відсутність у неї адміністративних повноважень на підприємстві та обмежений режим доступу до його території, ризик знищення чи приховування вже існуючих матеріалів провадження є мінімальним. Разом з тим, доводи прокурора щодо ризику штучного створення документів поза межами підприємства з метою обґрунтування походження коштів, отриманих від ОСОБА_15 , заслуговують на увагу, оскільки специфіка інкримінованого правопорушення за ч. 5 ст. 191 КК України передбачає дослідження складних фінансових зв`язків. З огляду на викладене, слідчий суддя вважає, що ризик спроб штучного створення або спотворення доказів усе ж існує, проте його ступінь є помірним і може бути успішно нівельований шляхом покладення на підозрювану відповідних процесуальних обов`язків у межах застосування належного запобіжного заходу. Аналізуючи ризик незаконного впливу на потерпілого, свідків, експерта чи спеціаліста у цьому кримінальному провадженні, слідчий суддя констатує його суттєвість та актуальність. В обґрунтування цього ризику прокурор зазначає, що оскільки ОСОБА_4 тривалий час працювала на ДП «НАЕК «Енергоатом» та його відокремлених підрозділах, внаслідок чого вона набула стійкі зв`язки й авторитет серед колег, що об`єктивно дозволяє їй здійснювати протиправний вплив на свідків, причому цей ризик зберігається і на стадії майбутнього судового розгляду. Заперечуючи проти вказаних доводів, сторона захисту наголосила, що на даний час керівники як АТ «НАЕК «Енергоатом», так і ВП «АПІ» вже змінилися, а сама підозрювана перебуває на пенсії та не має доступу до службових приміщень, відтак твердження обвинувачення є неаргументованими. Захисник також вказав, що прокурором не конкретизовано, на яких саме свідків може бути здійснено вплив, усі ключові особи вже допитані, а наявні протоколи допитів не містять жодних підтверджень того, що ОСОБА_4 та ОСОБА_15 мають зговір, здійснюють спільні дії чи спільно заволоділи грошовими коштами. Крім того, захист звернув увагу слідчого судді на те, що у клопотанні слідство не просить обмежити спілкування підозрюваної з усіма працівниками АТ «НАЕК «Енергоатом», що свідчить про відсутність у самого органу досудового розслідування переконання у реальності такої загрози. Оцінюючи ці позиції, слідчий суддя зазначає, що ризик незаконного впливу на свідків чи інших учасників процесу є актуальним з моменту повідомлення особі про підозру і до безпосереднього дослідження їхніх показань судом під час розгляду справи по суті. Слідчий суддя погоджується з доводами захисту про те, що зміна керівництва підприємства та тривале перебування підозрюваної на пенсії суттєво зменшують її адміністративні важелі впливу на колишніх підлеглих. Поряд із цим, відсутність у клопотанні вимоги заборонити спілкування з усім колективом підтверджує помірний характер цієї загрози у загальному вимірі. При встановленні наявності ризику впливу на свідків слід враховувати встановлену КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні, а саме: спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акта до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (ч. 1, 2 ст. 23, ст. 224 КПК України). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому ст. 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Орган правосуддя не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них, крім порядку отримання показань, визначеного ст. 615 цього Кодексу (ч. 4 ст. 95 КПК України). За таких обставин ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом. До моменту такого допиту ризик психологічного чи іншого впливу на учасників процесу з метою зміни їхньої позиції зберігається у повному обсязі. Разом з тим, не можна залишати поза увагою той факт, що авторитет та особисті багаторічні зв`язки підозрюваної в системі ВП АПІ ДП «НАЕК «Енергоатом» не зникають автоматично з виходом на пенсію. Крім того, оскільки ОСОБА_15 (голова наглядової ради ПрАТ «Юженергобуд») також є підозрюваним у цьому провадженні, а матеріали справи досліджуються у взаємозв`язку, об`єктивно існує ризик узгодження процесуальних позицій між самими підозрюваними з метою ухилення від кримінальної відповідальності. Наведене у своїй сукупності, на переконання слідчого судді, свідчить про те, що ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, є реальним та повністю доведеним. Оцінюючи обґрунтованість доводів сторони обвинувачення щодо наявності ризику перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, слідчий суддя зазначає, що прокурор вказує на те, що ОСОБА_4 вже є обвинуваченою в іншому кримінальному провадженні № 52021000000000006 від 05.01.2021 за аналогічною статтею - ч. 5 ст. 191 КК України, судовий розгляд якого на теперішній час триває. Крім того, сторона обвинувачення наголошує, що наразі місцезнаходження грошових коштів, якими, за версією слідства, заволоділи співучасники, не встановлено, через що підозрювана з метою приховування злочинного джерела їх походження може вчинити дії щодо легалізації цих коштів, тобто вчинити інший злочин, передбачений ст. 209 КК України. Як на підтвердження цього процесуального ризику, прокурор посилається на те, що частину отриманих від ОСОБА_15 коштів підозрювана вже перетворила у майно, використавши їх на будівництво житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 . Заперечуючи проти наявності вказаного ризику, сторона захисту зазначила, що всі доводи обвинувачення ґрунтуються на припущеннях про можливість вчинення гіпотетичних дій у майбутньому та не мають під собою жодного реального підтвердження. Захисник підкреслив, що будівництво згаданого будинку та події, пов`язані з ним, мали місце раніше за ті, що інкримінуються підозрюваній зараз, а твердження прокурора про можливість легалізації коштів через статтю 209 Кримінального кодексу України є суто гіпотетичними. Аналізуючи зазначені позиції сторін, слідчий суддя виходить з того, що ризик вчинення іншого кримінального правопорушення має бути підтверджений конкретними фактичними даними, які вказують на реальну схильність або намір особи продовжити злочинну діяльність чи вчинити новий злочин. Наявність іншого кримінального провадження, де ОСОБА_4 перебуває у статусі обвинуваченої за аналогічний майновий злочин, безумовно є вагомою обставиною, яка характеризує особу підозрюваної та свідчить про наявність певних кримінально-процесуальних ризиків. Проте, твердження прокурора про можливість легалізації коштів та посилання на використання грошей для будівництва будинку наразі не підтверджені беззаперечними доказами, оскільки вказані події передували подіям даного кримінального провадження, а тому аргументи слідства значною мірою носять характер припущень, які потребують детальної перевірки під час розгляду справи по суті. З огляду на викладене, слідчий суддя доходить висновку, що ризик вчинення іншого кримінального правопорушення існує, проте його ступінь є мінімальним і не потребує застосування найбільш суворого обмежувального заходу. За вказаних обставин, оцінивши встановлені ризики у їх сукупності, слідчий суддя дійшов висновку, що для їх нівелювання та забезпечення належної процесуальної поведінки ОСОБА_4 необхідним є застосування до неї запобіжного заходу. Оцінюючи можливість застосування інших, більш м`яких запобіжних заходів, якими є особиста порука та особисте зобов`язання, слідчий суддя використовує стандарт доказування «обґрунтованої ймовірності». За цим стандартом слід вважати, що м`якші запобіжні заходи не зможуть запобігти визначеним ризикам за умови встановлення обґрунтованої ймовірності цього. Зважаючи на характер інкримінованого особливо тяжкого корупційного правопорушення та вагомість наданих доказів, особисте зобов`язання чи особиста порука не відповідають тяжкості діяння. Вони не зможуть належним чином забезпечити досягнення мети запобіжного заходу, оскільки у випадку настання ризиків такі заходи не створюють дієвих стримуючих стимулів для належного виконання підозрюваною своїх процесуальних обов`язків. Заслухавши позицію сторони захисту, яка просила обрати запобіжний захід у вигляді нічного домашнього арешту через відсутність у підозрюваної ОСОБА_4 вільних грошових коштів, значна частина яких уже була вичерпана у зв`язку зі сплатою великої застави в межах іншого кримінального провадження, слідчий суддя вважає такі доводи недостатніми для повної відмови у застосуванні запобіжного заходу майнового характеру. Щодо клопотання захисника про обрання підозрюваній ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді нічного домашнього арешту, слідчий суддя зазначає, що домашній арешт за своїм процесуальним характером пов`язаний з обмеженням особистої свободи та ізоляцією, а тому є більш суворим запобіжним заходом, ніж застава. Разом з тим, вказаний захід, навіть з урахуванням обмежень у нічний час, не здатний належним чином нівелювати встановлені майнові ризики та ризики комунікації між співучасниками кримінального провадження протягом дня. На переконання слідчого судді, враховуючи специфіку обвинувачення за ч. 5 ст. 191 КК України, значний обсяг матеріалів справи та встановлену суттєвість ризиків впливу на свідків, лише запобіжний захід майнового характеру у вигляді застави з покладенням додаткових обов`язків може стати дієвим та адекватним інструментом стримування. З огляду на викладене, клопотання сторони захисту про застосування запобіжного заходу у вигляді нічного домашнього арешту задоволенню не підлягає. Водночас, заперечення захисту щодо відсутності коштів та попередніх фінансових витрат родини не можуть бути підставою для повної відмови у застосуванні застави, проте мають бути детально оцінені слідчим суддею під час безпосереднього визначення її конкретного розміру. Натомість, забезпечити досягнення мети застосування запобіжного заходу, якою згідно з ч. 1 ст. 177 КПК України є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків та запобігання ризикам на будь-якій стадії провадження, спроможний такий захід як застава. Відповідно до ч. 1 ст. 182 КПК України, застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків. Визначивши необхідність обрання саме застави, слідчий суддя переходить до дослідження питання щодо визначення її обґрунтованого, справедливого та співмірного розміру. Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається слідчим суддею з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваної, інших даних про її особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваною ОСОБА_4 покладених на неї обов`язків та не може бути завідомо непосильним для неї. Оскільки інкриміноване ОСОБА_4 кримінальне правопорушення згідно зі ст. 12 КК України є особливо тяжким, відповідно до п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається у межах від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Водночас, зважаючи на встановлені обставини, слідчий суддя вбачає обґрунтовані підстави для визначення розміру застави у значно меншому розмірі, ніж пропонувала сторона обвинувачення. Слідчий суддя наголошує, що застава не може мати карального характеру або ставати інструментом фінансового тиску. Для визначення суми, яка буде помірною, але дієвою, необхідно проаналізувати реальний майновий стан підозрюваної, її офіційні доходи, а також врахувати об`єктивні життєві обставини та істотні витрати, які вона несе. Досліджуючи вказані матеріали кримінального провадження та майнові чинники в їх сукупності, слідчий суддя зазначає таке. За даними податкових декларацій, відображені стороною обвинувачення доходи підозрюваної за останні 10 років накопичувалися протягом тривалого часу і значною мірою були витрачені на щоденне забезпечення життєдіяльності сім`ї, а також на особисту сплату великої частини застави в межах іншого кримінального провадження, що суттєво зменшило її фінансові заощадження. На сьогодні ОСОБА_4 перебуває на пенсії, що об`єктивно обмежує її можливості щодо отримання регулярного доходу в майбутньому. Крім того, слідчим суддею враховуються надані стороною захисту документи про те, що зять підозрюваної є військовослужбовцем Збройних Сил України та отримав вибухову травму під час безпосередньої участі у бойових діях на лінії зіткнення, що наразі потребує значних витрат родини на його лікування та подальшу реабілітацію. Майновий потенціал близьких родичів підозрюваної також є вичерпаним, оскільки її донька (дружина пораненого військовослужбовця) вже залучила власні фінансові ресурси для внесення частини застави за матір у попередньому провадженні. Зазначені обставини вказують на суттєве обмеження матеріальних спроможностей родини підозрюваної на даному етапі, а тому визначення надмірного розміру застави у цьому провадженні може стати для ОСОБА_4 завідомо непомірним тягарем, що суперечитиме засадам справедливості та практиці Європейського суду з прав людини. Узагальнюючи наведені майнові чинники та сімейні обставини підозрюваної, слідчий суддя приходить до переконання, що визначення застави у розмірі, запропонованому стороною обвинувачення, який перевищує граничну верхню межу, встановлену кримінальним процесуальним законом для особливо тяжких злочинів, є безпідставним. Оскільки фінансовий потенціал сім`ї наразі об`єктивно обмежений через тривале лікування та реабілітацію травмованого на фронті зятя-військовослужбовця, а також з огляду на попереднє внесення значної суми застави донькою підозрюваної в межах іншого провадження, призначення надмірного майнового стягнення позбавить ОСОБА_4 фактичної можливості виконати ухвалу слідчого судді, що нівелює інструментальну мету самого запобіжного заходу. Поряд із цим, враховуючи, що ОСОБА_4 перебуває на пенсії, раніше не порушувала покладених процесуальних обов`язків, самостійно здала закордонний паспорт і має помірний ступінь встановлених процесуальних ризиків, слідчий суддя вбачає обґрунтовані підстави для зниження суми застави відносно заявленої у клопотанні. На переконання слідчого судді, у даному випадку каральна мета запобіжного заходу має бути повністю виключена, а грошовий стримуючий інструмент повинен відповідати засадам розумності, справедливості та індивідуалізації. За таких обставин, слідчий суддя вважає за необхідне визначити заставу у розмірі, який є трохи меншим за законодавчо встановлену верхню межу для даної категорії злочинів, а саме у сумі 900 000 грн, а не у розмірі, зазначеному в клопотанні детективом та підтриманому в судовому засіданні прокурором, що становив 5 001 984 грн. Такий розмір застави є цілком пропорційним, обґрунтованим, з одного боку не має характеру фінансового тиску, а з іншого - достатньою мірою гарантуватиме виконання підозрюваною покладених на неї процесуальних обов`язків. Виявлені ж у кримінальному провадженні процесуальні ризики у їх сукупності будуть остаточно нівельовані шляхом покладення на підозрювану відповідних обов`язків, передбачених ст. 194 КПК України. Визначаючи перелік процесуальних обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, які необхідно покласти на підозрювану ОСОБА_4 у зв`язку із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави, слідчий суддя оцінює доцільність та пропорційність кожного з них. Сторона обвинувачення у своєму клопотанні, серед іншого, просила зобов`язати ОСОБА_4 носити електронний засіб контролю. Дослідивши це питання, слідчий суддя дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання в цій частині. Носіння електронного засобу контролю є суттєвим обмежувальним заходом, який застосовується переважно за наявності високого ступеня ризику переховування або при обранні цілодобового чи нічного домашнього арешту з метою контролю перебування особи в межах житла. Зважаючи на те, що встановлені у даному провадженні ризики переховування та вчинення іншого правопорушення оцінені як помірні та мінімальні, ОСОБА_4 перебуває на пенсії, має стійкі соціальні зв`язки, а також раніше належним чином виконувала процесуальні обов`язки та добровільно здала закордонний паспорт в межах іншого провадження, застосування електронного браслета є надмірним та не відповідає принципу пропорційності. На переконання слідчого судді, визначений розмір застави у поєднанні з іншими обов`язками є повністю достатнім стримуючим чинником, а тому в покладенні обов`язку носити електронний засіб контролю слід відмовити. Водночас, всі решта обов`язків, заявлених прокурором у клопотанні, є обґрунтованими, відповідають встановленим ризикам та підлягають покладенню на підозрювану. У зв`язку з цим, визначений розмір застави у поєднанні з необхідністю подальшого покладення лише окремих процесуальних обов`язків забезпечує належний баланс у кримінальному провадженні. Такий обсяг обмежень матиме найменш обтяжливий вплив на реалізацію прав і свобод підозрюваної, а отже, є розумним і пропорційним на даній стадії досудового розслідування. На переконання слідчого судді, стороною захисту у судовому засіданні не спростовано необхідність покладення на підозрювану заявлених обов`язків та не надано слідчому судді достатніх доказів, які б перешкоджали їх виконанню. На підставі досліджених матеріалів слідчий суддя констатує, що надані стороною обвинувачення докази повністю доводять існування умов, передбачених ч. 1 ст. 194 КПК України, а саме: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, які продовжують існувати та потребують контролю, а також недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання цим ризикам. З огляду на викладене, клопотання детектива, погоджене прокурором, підлягає частковому задоволенню в частині застосування запобіжного заходу у вигляді застави у визначеному слідчим суддею розмірі з покладенням на підозрювану ОСОБА_4 відповідних процесуальних обов`язків. Відповідно до ч. 7 ст. 194 КПК України, обов`язки, передбачені частиною п`ятою цієї статті, можуть бути покладені на підозрюваного на строк не більше двох місяців. Враховуючи межі триваючого досудового розслідування та дату розгляду цього клопотання, слідчий суддя вважає за необхідне визначити строк дії покладених на ОСОБА_4 обов`язків строком на два місяці - до 08 серпня 2026 року включно. Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 177, 178, 182, 193, 194, 196, 309, 372, 376 КПК України, слідчий суддя

ПОСТАНОВИВ: Клопотання задовольнити частково. Застосувати до ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 900 000 (дев`ятсот тисяч) гривень, яка може бути внесена як самою підозрюваною, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок Вищого антикорупційного суду: - код ЄДРПОУ 42836259; - номер рахунку за стандартом ІВАN НОМЕР_3 . Роз`яснити, що підозрювана не пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави, зобов`язана внести кошти на відповідний рахунок або забезпечити їх внесення заставодавцем та надати документ, що це підтверджує детективу, прокурору, слідчому судді. За умови внесення застави покласти на підозрювану ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , такі обов`язки: - прибувати до детектива, прокурора або суду за кожною вимогою; - не відлучатися із населеного пункту, в якому вона проживає, а саме міста Бровари Київської області без дозволу слідчого (детектива), прокурора або суду; - повідомляти слідчого (детектива), прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи; - утримуватися від спілкування зі свідками у цьому кримінальному провадженні - ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , підозрюваним ОСОБА_15 , а також ОСОБА_16 , ОСОБА_17 та ОСОБА_18 ; - здати на зберігання до відповідних органів державної влади (Броварський об`єднаний відділ Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області) свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну. Строк дії обов`язків, покладених судом на підозрювану, визначити до 08.08.2026 включно, в межах строку досудового розслідування. З моменту обрання запобіжного заходу у вигляді застави щодо особи, яка не тримається під вартою, в тому числі до фактичного внесення коштів на відповідний рахунок, підозрювана, заставодавець зобов`язані виконувати покладені на них обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави. Контроль за виконанням покладених на підозрювану обов`язків покласти на детективів Національного антикорупційного бюро України. Роз`яснити заставодавцю обов`язок із забезпечення належної поведінки підозрюваної та її явки за викликом, а також наслідки, передбачені ч.ч. 8-11 ст. 182 КПК України. У разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрювана, будучи належним чином повідомлена, не з`явилася за викликом до детектива, прокурора, слідчого судді чи суду без поважних причин чи не повідомила про причини своєї неявки, або якщо порушила інші покладені на неї при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. Роз`яснити підозрюваній, що в разі невнесення нею або заставодавцем застави, до неї може бути застосований інший більш суворий запобіжний захід. Ухвала може бути оскаржена до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення. Слідчий суддя ОСОБА_1