Постанова Сьомий апеляційний адміністративний суд № 600/5155/25-а

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 600/5155/25-а Головуючий суддя 1-ої інстанції - Маренич Ігор Володимирович Суддя-доповідач - Гнап Д.Д. 10 червня 2026 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючої судді: Гнап Д.Д. суддів: Яремчукa К.О. Сушка О.О. , розглянув в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 22 грудня 2025 року у справі за адміністративним позовом Головного управління ДПС у Чернівецькій області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу. І. КОРОТКИЙ ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ І РІШЕННЯ СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ Головне управління ДПС у Чернівецькій області звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу в загальному розмірі 73 554,60 грн до відповідних бюджетів. Позов обґрунтовано тим, що за відповідачем обліковується податковий борг з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачується фізичними особами, які є власниками об`єктів житлової нерухомості, у сумі 5 622,04 грн та з орендної плати з фізичних осіб у сумі 67 932,56 грн, який у добровільному порядку не погашений. Рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду від 22 грудня 2025 року адміністративний позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 податковий борг у загальному розмірі 73 554,60 грн до відповідних бюджетів. ІІ. УЗАГАЛЬНЕНІ ДОВОДИ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ ТА ПОЗИЦІЙ УЧАСНИКІВ СПРАВИ Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову. Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції не перевірив дотримання контролюючим органом строків, визначених статтею 102 Податкового кодексу України, не встановив момент виникнення податкового боргу щодо кожного податкового повідомлення-рішення, не дослідив належним чином докази вручення відповідачу податкових повідомлень-рішень та безпідставно дійшов висновку про наявність підстав для примусового стягнення всієї заявленої суми податкового боргу. Головне управління ДПС у Чернівецькій області подало відзив на апеляційну скаргу, у якому просить залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін. Позивач зазначає, що податковий борг відповідача виник на підставі узгоджених податкових зобов`язань, визначених податковими повідомленнями-рішеннями, які були належним чином вручені платнику податків. Також вказує, що перебіг строків, передбачених статтею 102 Податкового кодексу України, зупинявся у випадках та порядку, встановлених законодавством, а тому право на звернення до суду із даним позовом не було втрачено. ІІІ. ВСТАНОВЛЕНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ Судом встановлено, що станом на момент звернення до суду за ОСОБА_1 обліковувався податковий борг у загальному розмірі 73 554,60 грн, з яких 5 622,04 грн податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачується фізичними особами, які є власниками об`єктів житлової нерухомості; 67 932,56 грн орендна плата з фізичних осіб. Податковий борг сформований на підставі податкових повідомлень-рішень, прийнятих контролюючим органом, а саме з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки: - податкове повідомлення-рішення (форма Ф) №0015456-5206-2404 від 09.04.2019 за податковий період 2018 р. у сумі 38,40 грн; - податкове повідомлення-рішення (форма Ф) №0015456-5206-2404 від 09.04.2019 за податковий період 2018 р. у сумі 602,70 грн; - податкове повідомлення-рішення (форма Ф) №0005557-5207-2404 від 27.04.2020 за податковий період 2019 р. у сумі 675,55 грн; - податкове повідомлення-рішення (форма Ф) №0005556-5207-2404 від 27.04.2020 за податковий період 2019 р. у сумі 43,04 грн; - податкове повідомлення-рішення (форма Ф) №0397695-2405-2404 від 01.06.2021 за податковий період 2020 р. у сумі 764,59 грн; - податкове повідомлення-рішення (форма Ф) №0397696-2405-2404 від 01.06.2021 за податковий період 2020 р. у сумі 48,71 грн; - податкове повідомлення-рішення (форма Ф) №0242134-2410-2404-UA73060210000010691 від 13.05.2024 за податковий період 2023 р. у сумі 207,29 грн; з орендної плати з фізичних осіб: - податкове повідомлення - рішення (форма Ф) №81809-5206-2406 від 09.07.2019 року за податковий період 2019 р. у сумі 9072,23 грн; - податкове повідомлення - рішення (форма Ф) №35457-5207-2406 від 30.04.2020 року за податковий період 2020 р. у сумі 9072,23 грн; - податкове повідомлення - рішення (форма Ф) №549633-2405-2406 від 30.06.2021 року за податковий період 2021 р. у сумі 9072,23 грн; - податкове повідомлення - рішення (форма Ф) №445574-2410-2406 від 05.09.2022 року за податковий період 2022 р. у сумі 9979,46 грн; - податкове повідомлення - рішення (форма Ф) №3441447-2410-2406 від 15.05.2023 року за податковий період 2023 р. у сумі 11476,38 грн; - податкове повідомлення-рішення (форма Ф) №1069692-2410-2406-UA73060210000010691 від 17.04.2024 року за податковий період 2024 р. у сумі 12061,68 грн; - податкове повідомлення-рішення (форма Ф) №28311-2410-2406-UA73060210000010691 від 18.03.2025 від 18.03.2025 року за податковий період 2025 р. у сумі 7861,38 грн; Зазначені податкові повідомлення-рішення були направлені відповідачу та отримані ним у встановленому законом порядку. У зв`язку з несплатою узгоджених грошових зобов`язань контролюючим органом сформовано податкову вимогу форми «Ф» від 03.10.2019 №84824-52, яку вручено відповідачу. Оскільки податковий борг у добровільному порядку погашений не був, Головне управління ДПС у Чернівецькій області звернулося до суду з позовом про його стягнення. IV. ОЦІНКА ВИСНОВКІВ СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ ТА ДОВОДІВ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ Відповідно до частини першої статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній та додатково поданими доказами і перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Зміст апеляційної скарги свідчить, що її доводи зводяться до того, що суд першої інстанції не перевірив дотримання контролюючим органом строків, визначених статтею 102 Податкового кодексу України, не встановив момент виникнення податкового боргу щодо кожного податкового повідомлення-рішення та безпідставно визнав доведеним право позивача на примусове стягнення заявленої суми податкового боргу. Колегія суддів не погоджується з наведеними доводами з огляду на таке. Згідно з підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковим боргом є сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному законом. Відповідно до пункту 87.11 статті 87 Податкового кодексу України орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податків - фізичної особи. Судом першої інстанції встановлено, а матеріалами справи підтверджено, що податковий борг відповідача сформувався на підставі податкових повідомлень-рішень, прийнятих контролюючим органом у 2019-2025 роках, які були направлені відповідачу та отримані ним у встановленому законом порядку. Також встановлено факт направлення та вручення відповідачу податкової вимоги форми «Ф» від 03.10.2019 №84824-52. Доказів оскарження зазначених податкових повідомлень-рішень, їх скасування або визнання протиправними матеріали справи не містять. Пунктом 102.4 статті 102 Податкового кодексу України встановлено, що якщо грошове зобов`язання нараховане контролюючим органом до закінчення строку давності, визначеного пунктом 102.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв`язку з несплатою такого грошового зобов`язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу. З матеріалів справи встановлено, що податкові повідомлення-рішення, за якими сформовано спірний податковий борг, прийняті починаючи з 09.04.2019. Водночас з 18.03.2020 перебіг строків давності, визначених статтею 102 Податкового кодексу України, був зупинений у зв`язку із запровадженням карантинних обмежень, а надалі з урахуванням особливостей правового режиму воєнного стану. Перебіг відповідних строків відновлено з 01.08.2023. Отже, період з 18.03.2020 до 01.08.2023 не включається до перебігу строку, передбаченого пунктом 102.4 статті 102 Податкового кодексу України. З урахуванням такого зупинення, строк для звернення контролюючого органу до суду з позовом про стягнення податкового боргу на момент подання позову не сплив. Доводи апелянта про те, що суд першої інстанції не врахував положення статті 102 Податкового кодексу України, не спростовують правильності висновку про наявність у контролюючого органу права на судове стягнення податкового боргу, оскільки такі доводи ґрунтуються лише на датах прийняття окремих податкових повідомлень-рішень та не враховують законодавчого зупинення перебігу строків. При цьому апеляційна скарга не містить будь-якого розрахунку перебігу відповідного строку щодо конкретних складових податкового боргу та не наводить обставин, які б свідчили про втрату контролюючим органом права на його примусове стягнення на момент звернення до суду. Матеріалами справи підтверджується наявність узгодженого податкового боргу відповідача у сумі 73554,60 грн, доказів його погашення або відсутності підстав для стягнення відповідачем не надано. Також безпідставними є доводи апеляційної скарги щодо неналежного дослідження судом першої інстанції доказів вручення податкових повідомлень-рішень. Як встановлено судом першої інстанції, відповідні податкові повідомлення-рішення були направлені на адресу відповідача та отримані ним, що підтверджується наявними у матеріалах справи доказами. Будь-яких належних та допустимих доказів на спростування цих обставин апелянтом не подано. За таких обставин колегія суддів доходить висновку, що суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи, надав належну оцінку зібраним доказам та дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача податкового боргу. V. ВИСНОВКИ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ Відповідно до пункту 1 частини першої статті 315, статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції повно з`ясував обставини справи, належним чином дослідив подані докази та правильно застосував норми матеріального та процесуального права, а відтак підстави для скасування чи зміни рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 22 грудня 2025 року відсутні. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 22 грудня 2025 року - без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає, крім випадків передбачених пп. "а"-"г" п.2 ч.5 ст. 328 КАС України. Головуюча Гнап Д.Д. Судді Яремчук К.О. Сушко О.О.