Постанова Сьомий апеляційний адміністративний суд № 144/299/26

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 144/299/26 Головуючий суддя 1-ої інстанції - Магдяк Н.І. Суддя-доповідач - Залімський І. Г. 10 червня 2026 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Залімського І. Г. суддів: Сушка О.О. Мацького Є.М. , розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Теплицького районного суду Вінницької області від 21 квітня 2026 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , третя особа Бершадський відділ Державної виконавчої служби у Гайсинському районі Вінницької області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, про визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, В С Т А Н О В И В : Позивач звернувся до суду із позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення від №311 від 17.10.2024 про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП. Рішенням Теплицького районного суду Вінницької області від 21.04.2026 у задоволенні позову відмовлено. Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати, прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, що призвело до неповного з`ясування обставин справи і, як наслідок, невірного вирішення справи та прийняття необґрунтованого рішення. В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що ОСОБА_1 постійно проживає за місцем реєстрації, однак повістку № 467/оп не отримував, повідомлень про надходження або її вручення отримано не було. Вперше отримав повістку № 8745 від 07 жовтня 2024 року з датою явки 12.10.2016, за якою прибув до ІНФОРМАЦІЯ_2 , отримав направлення на ВЛК, яку пройшов 10.10.2024 та результати проходження ВЛК здав до ІНФОРМАЦІЯ_2 в той же день. Крім того, ОСОБА_1 не був обізнаний про розгляд адміністративної справи, жодних клопотань про розгляд справи в його відсутність не заявляв. Відповідач та третя особа не подали відзиву на апеляційну скаргу позивача. Третя особа подала заяву про здійснення апеляційного розгляду даної справи без участі її представника. Сторони повноважних представників у судове засідання не направив, хоча повідомлявся про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, що підтверджується матеріалами справи. Згідно із ч.3 ст.268 КАС України неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій. Відповідно до п.2 ч.1 ст.311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання. Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, колегія суддів визнала за можливе розглянути апеляційну скаргу в порядку письмового провадження. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступних висновків. Встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрований по АДРЕСА_1 з 07.12.1998. 17 жовтня 2024 року начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 , полковником ОСОБА_2 , було винесено постанову № 311 про накладення адміністративного стягнення за справою про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, відповідно до якої визнано громадянина ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді накладення штрафу у розмірі 17000 (сімнадцять тисяч гривень 00 копійок). У постанові зареєстроване місце проживання ОСОБА_1 вказане АДРЕСА_2 . За змістом постанови, згідно відомостей, зазначених в протоколі про адміністративне правопорушення за вх. №8280 від 27.09.2024, 27.09.2024 працівниками відділення поліції №1 Гайсинського РУП ГУНП у Вінницькій області громадянина ОСОБА_1 в порядку адміністративного затримання було доставлено до ІНФОРМАЦІЯ_4 , як такого, що вчинив адміністративне правопорушення, передбачене статтею 210-1 КУпАП. Супровідним листом від 08.10.2024 №4754 справу про адміністративне правопорушення було передано на розгляд в ІНФОРМАЦІЯ_5 . Суть адміністративного правопорушення: громадянин ОСОБА_1 порушив вимоги абз. 3 ч. 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», ч. ч. 1, 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», та ст. 17 Закону України «Про оборону України», а саме згідно розписки про отримання повістки 06.09.2024 року отримав повістку №467/оп про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_4 на 09:00 год. 07.09.2024 року для проходження медичного комісії ВЛК, проте громадянин ОСОБА_1 проігнорував дані вимоги та не прибув за викликом, що зафіксовано Актом фіксування неприбуття військовозобов`язаного по повістці за вхідним №9126 від 26.10.2024 року, крім того, протягом трьох діб від визначеної у повістці дати прибуття до ІНФОРМАЦІЯ_4 не повідомив про причини неявки шляхом безпосереднього звернення або в будь-який інший спосіб, що зафіксовано Актом фіксування неприбуття військовозобов`язаного для подання підтверджуючих документів про поважність причин неявки за викликом, станом на третю добу за вхідним №9214 від 29.10.2024 року та в подальшому у семиденний термін не прибув до першого ІНФОРМАЦІЯ_4 , що зафіксовано актом фіксування неприбуття військовозобов`язаного для подання підтверджуючих документів про поважність причин неявки за викликом станом на сьому добу за вхідним №9341 від 02.11.2024 року, чим вчинив правопорушення, передбачене ст. 210-1 КУпАП. Копію постанови направлено позивачу 17.10.2024 засобами поштового зв`язку, що підтверджується трекінгом №23800000007085, який містить відмітку «вручено за довіреністю» 08.11.2024. В протоколі №311 про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, складеному провідним спеціалістом відділення обліку мобілізаційної роботи ІНФОРМАЦІЯ_4 службовцем ЗСУ ОСОБА_3 , уповноважена складати протоколи про адміністративні правопорушення наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 №822 від 25.12.2023, вказується, що громадянин ОСОБА_1 порушив вимоги абз. 3 ч. 10 ст. 1 Закону України "Про військовий обов`язок та військову службу", ч. 1, ч. 3 ст. 22 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" та ст. 17 Закону України "Про оборону України", а саме, згідно розписки про отримання повістки 06.09.2024 року отримав повістку №467/оп про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_4 на 09:00 год 07.09.2024 р. для проходження медичного огляду ВЛК, проте громадянин ОСОБА_1 проігнорував дані вимоги та не прибув за викликом, що зафіксовано Актом фіксування неприбуття по повістці за вх. №7406 від 07.09.2024 р., крім того, протягом трьох діб від визначеної у повістці дати прибуття до ІНФОРМАЦІЯ_4 , не повідомив про причини неявки шляхом безпосереднього звернення або в будь-який інший спосіб, що зафіксовано Актом фіксування неприбуття військовозобов`язаного для подання підтверджуючих документів про поважність причин неявки за викликом, станом на 3-тю добу, за вх. №7515 від 10.09.2024 р. та в подальшому у семиденний термін не прибув до ІНФОРМАЦІЯ_4 , що зафіксовано Актом фіксування неприбуття військовозобов`язаного для подання підтверджуючих документів про поважність причин неявки за викликом, станом на 7-у добу за вх. №7708 від 14.09.2024 р., чим вчинив правопорушення, передбачене ст. 210-1 КУпАП. В протоколі місце проживання ОСОБА_1 зазначається АДРЕСА_3 , місце реєстрації - АДРЕСА_4 . В протоколі повідомляється, що розгляд справи про адміністративне правопорушення відбудеться о 11 год. 17.10.2024 в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_6 , про що міститься підпис ОСОБА_1 від 27.09.2024. У протоколі про адміністративне ОСОБА_1 зазначив: «Провину свою визнаю». До протоколу про адміністративне правопорушення додані письмові пояснення ОСОБА_1 від 27.09.2024, в яких він зазначає, що не прибув по повістці за сімейними обставинами. В поясненнях ОСОБА_1 зазначає свою адресу АДРЕСА_3 . На підтвердження сімейних обставин доказів не долучено. До протоколу про адміністративне правопорушення додана розписка про отримання повістки №467/оп на ім`я ОСОБА_1 , 8 жовтня 1967 р., АДРЕСА_1 , про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_4 для уточнення своїх облікових даних, направлення для проходження медичного огляду, визначення (призначення) на особливий період за адресою: АДРЕСА_5 ж на 07.09.2024 о 09:00. У розписці підпис ОСОБА_1 , що він її отримав 06.09.2024 року. Примірник вказаного протоколу про адміністративне правопорушення був виданий 27.09.2024 року ОСОБА_1 , в якому повідомлялись місце, час та дата розгляду справи про адміністративне правопорушення - 17 жовтня 2024 року в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_6 , каб. 6, розташованому за адресою: АДРЕСА_6 . Громадянину ОСОБА_1 було роз`яснено положення ст. 63 Конституції України про те, що особа не несе відповідальності за відмову давати показання або пояснення щодо себе, членів сім`ї чи близьких родичів, коло яких визначається законом, а також права та обов`язки передбачені ст. 268 КУпАП (знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі). В графі протоколу «Заяви, клопотання» ОСОБА_1 вказав: «Прошу справу розглянути без мене». Вважаючи зазначену постанову протиправною, позивач звернувся із до суду. Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що доводи позивача про відсутність в його діях складу адміністративного правопорушення спростовуються матеріалами справи, а вина позивача доведена належними та допустимими доказами. Колегія суддів погоджується із вказаним висновком суду першої інстанції та враховує наступне. 24 лютого 2022 року відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» Указом Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» в Україні постановлено ввести воєнний стан з 24.02.2022 строком на 30 діб. В подальшому строк дії воєнного стану в Україні було неодноразово продовжено, тому особливий період в Україні триває по теперішній час. З метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань згідно з Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 69/2022 запроваджено загальну мобілізацію. Відповідно до статті 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» особливий період - період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, сил оборони і сил безпеки, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і час демобілізації після закінчення воєнних дій. Отже, починаючи з 24 лютого 2022 року і на даний час в Україні діє особливий період. Частиною 1 статті 4 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» передбачено, що організація і порядок проведення мобілізаційної підготовки та мобілізації визначаються цим Законом, актами Президента України та Кабінету Міністрів України. Відповідно до частини 10 статті 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов`язані, зокрема: прибувати за викликом районного (об`єднаного районного), міського (районного у місті, об`єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу розвідувальних органів України для оформлення військово-облікових документів, взяття на військовий облік, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов`язаних та резервістів; проходити медичний огляд згідно з рішеннями комісії з питань взяття на військовий облік, комісії з питань направлення для проходження базової військової служби або військово-лікарської комісії відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров`я Служби безпеки України, а у Службі зовнішньої розвідки України, розвідувальному органі Міністерства оборони України чи розвідувальному органі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України чи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, відповідно. виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством. Згідно із абз.1 ч. 1 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» громадяни зобов`язані з`являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці, для взяття на військовий облік військовозобов`язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду. Відповідно до ч. 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» поважними причинами неприбуття громадянина у строк, визначений у повістці, які підтверджені документами відповідних уповноважених державних органів, установ та організацій (державної та комунальної форм власності), визнаються: перешкода стихійного характеру, хвороба громадянина, воєнні дії на відповідній території та їх наслідки або інші обставини, які позбавили його можливості особисто прибути у визначені пункт і строк; смерть його близького родича (батьків, дружини (чоловіка), дитини, рідних брата, сестри, діда, баби) або близького родича його дружини (чоловіка). У разі неприбуття громадянин зобов`язаний у найкоротший строк, але не пізніше трьох діб від визначених у повістці дати і часу прибуття до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, повідомити про причини неявки шляхом безпосереднього звернення до зазначеного у повістці територіального центру комплектування та соціальної підтримки або в будь-який інший спосіб з подальшим його прибуттям у строк, що не перевищує сім календарних днів. Згідно із п. 27 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 560 від 16.05.2024, під час мобілізації громадяни викликаються з метою: до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки або їх відділів: взяття на військовий облік; проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби; уточнення своїх персональних даних, даних військово-облікового документа з військово-обліковими даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних, резервістів (територіального центру комплектування та соціальної підтримки); призову на військову службу під час мобілізації та відправлення до місць проходження військової служби; Відповідно до п. 28 Порядку виклик громадян до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної; підтримки чи їх відділів, відповідних підрозділів розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ під час мобілізації здійснюється шляхом вручення (надсилання) повістки (додаток 1). Відповідно до ч.2 ст.26 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» посадві особи, винні в порушенні законів України та інших нормативно-правових актів з питань мобілізаційної підготовки та мобілізації, а також громадяни за невиконання своїх обов`язків щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації несуть відповідальність згідно із законом. Частина третя статті 210-1 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, вчинене в особливий період, у вигляді штрафу на громадян від однієї тисячі до однієї тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об`єднань - від двох тисяч до трьох тисяч п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Згідно із статтею 235 КУпАП територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов`язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України). Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки. Відповідно до Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого Постановою КМУ від 23.02.2022 №154, керівник територіального центру комплектування та соціальної підтримки має право, зокрема, розглядати справи про адміністративні правопорушення, визначені статтею 235 Кодексу України, і накладати адміністративні стягнення. Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки відповідно до покладених на них завдань здійснюють заходи оповіщення та призову громадян (крім військовозобов`язаних та резервістів СБУ та розвідувальних органів): на військову службу за призовом осіб офіцерського складу; на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період (зарахованих до військового оперативного резерву); на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період (незалежно від місця їх перебування на військовому обліку). Згідно із ч.1 ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Відповідно до ст.245 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом, а провадження у справах про адміністративні правопорушення, у тому числі й віднесених до компетенції органів внутрішніх справ, здійснюється на основі додержання принципу законності (частини перша, друга статті 7); завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, своєчасне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом. Водночас, стаття 280 КУпАП закріплює обов`язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Відповідно до ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. З матеріалів справи встановлено, що ОСОБА_1 отримав повістку №467/оп про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_7 на 07.09.2024 о 09:00 для уточнення своїх облікових даних, направлення для проходження медичного огляду, визначення призначення на особливий період, на підтвердження чого відповідач надав розписку. Позивач не надав доказів того, що підпис в розписці від 06.09.2024 зроблений не ним. В розписці зазначена адреса місця реєстрації. ОСОБА_1 протягом трьох діб від визначених у повістці дати і часу прибуття до ІНФОРМАЦІЯ_4 не повідомив про причини неявки шляхом безпосереднього звернення чи у будь-який інший спосіб, підтверджуючі документи про наявність поважних причин для неприбуття за викликом ОСОБА_1 не надав, а 27.09.2024 працівниками відділення поліції №1 Гайсинського РУП ГУНП у Вінницькій області громадянина ОСОБА_1 в порядку адміністративного затримання було доставлено до ІНФОРМАЦІЯ_4 як такого, що вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 210-1 КУпАП, про що було складено протокол №311 про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП. В протоколі ОСОБА_1 вину визнав та повідомлявся про час розгляду справи про адміністративне правопорушення щодо нього 17.10.2024, розгляд просив здійснювати без нього. Відтак, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210-1 КУпАП підтверджується матеріалами справи. Згідно із ч.1 ст.268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. Апеляційний суд вважає, що відповідачем дотримано процедуру притягнення позивача до відповідальності за вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210-1 КУпАП. Доказів протилежного матеріали справи не містять. З урахуванням наведеного у сукупності, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для скасування оскаржуваної постанови відповідача. На підставі викладеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права і прийшов до обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні позовних вимог, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції. Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 315 та статті 316 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Таким чином, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Теплицького районного суду Вінницької області від 21 квітня 2026 року - без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає. Головуючий Залімський І. Г. Судді Сушко О.О. Мацький Є.М.