Постанова 4856 № 240/26212/25

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 240/26212/25 Головуючий суддя 1-ої інстанції - Леміщак Дмитро Михайлович Суддя-доповідач - Граб Л.С. 10 червня 2026 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Граб Л.С. суддів: Сторчака В. Ю. Матохнюка Д.Б. , розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 10 лютого 2026 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії, В С Т А Н О В И В : ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури (далі Комісія, ВКДКА), в якому просила: -визнати протиправним та скасувати рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури № ІХ-016/2025 від 25.09.2025 про скасування рішення ДП КДКА Житомирської області № 28/2 від 06.06.2025 про відмову в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката Ткачук Таміли Андріївни та про ухвалення нового рішення про порушення дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_1 . Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 10.02.2026 в задоволенні позову відмовлено. Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, позивач подала апеляційну скаргу. В обґрунтування доводів апеляційної скарги, апелянт посилається на неповне з`ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для розгляду справи, невідповідність висновків обставинам справи та порушення норм матеріального та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення правового спору. Відповідно до п.3 ч.1 ст.311 КАС України справа розглядається в порядку письмового провадження. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного. Судом першої інстанції встановлено, що до дисциплінарної палати КДКА Житомирської області надійшла скарга на дії адвоката ОСОБА_1 . Рішенням дисциплінарної палати КДКА Житомирської області № 28-2 від 06.06.2025 в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката ОСОБА_1 відмовлено. Не погоджуючись з вказаним рішенням, скаржник подала апеляційну скаргу до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії. Рішенням Комісії від 25.09.2025 скаргу ОСОБА_2 задоволено частково: скасовано рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Житомирської області у складі дисциплінарної палати № 28/2 від 06.06.2025 про відмову в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_1 . Ухвалено нове рішення про порушення дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_1 . Не погоджуючись з вказаним рішенням, позивач звернулася до суду з даним позовом. Приймаючи рішення, суд першої інстанції дійшов висновку про необгрунтованість позовних вимог та відсутність правових підстав для їх задоволення. Переглядаючи оскаржуване судове рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіряючи дотримання судом першої інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ним норм матеріального права, колегія суддів виходить із наступного. Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначає Закон України Про адвокатуру та адвокатську діяльність від 05.07.2012 №5076-VI (далі - Закон №5076-VI). За приписами пунктів 1-2 частини першої статті 1 Закону №5076-VI адвокат - фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом; адвокатська діяльність-незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Пунктом 1 частини першої статті 21 Закону №5076-VI визначено, що під час здійснення адвокатської діяльності адвокат зобов`язаний, зокрема, дотримуватися присяги адвоката України та правил адвокатської етики. Дисциплінарну відповідальність адвокатів регламентує Розділ VI указаного Закону №5076-VI. Статтею 33 Закону №5076-VI встановлено, що адвоката може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження з підстав, передбачених цим Законом. Дисциплінарне провадження - процедура розгляду письмової скарги, яка містить відомості про наявність у діях адвоката ознак дисциплінарного проступку. Дисциплінарне провадження стосовно адвоката здійснюється кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури за адресою робочого місця адвоката, зазначеною в Єдиному реєстрі адвокатів України. Частинами першою, другою статті 34 Закону №5076-VI передбачено, що підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку. Дисциплінарним проступком адвоката є: 1) порушення вимог несумісності; 2) порушення присяги адвоката України; 3) порушення правил адвокатської етики; 4) розголошення адвокатської таємниці або вчинення дій, що призвели до її розголошення; 5) невиконання або неналежне виконання своїх професійних обов`язків; 6) невиконання рішень органів адвокатського самоврядування; 7) порушення інших обов`язків адвоката, передбачених законом. У ч.2 статті 35 Закону №5076-VI зазначено, що адвокат може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності протягом року з дня вчинення дисциплінарного проступку. Право на звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури із заявою (скаргою) щодо поведінки адвоката, яка може бути підставою для дисциплінарної відповідальності, має кожен, кому відомі факти такої поведінки (частина перша статті 36 Закону №5076-VI). Статтею 37 Закону №5076-VI закріплено, що дисциплінарне провадження складається з таких стадій: 1) проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката; 2) порушення дисциплінарної справи; 3) розгляд дисциплінарної справи; 4) прийняття рішення у дисциплінарній справі. Згідно статті 38 зазначеного Закону заява (скарга) щодо поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, реєструється кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури та не пізніше трьох днів з дня її надходження передається до дисциплінарної палати. Член дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури за дорученням голови палати проводить перевірку відомостей, викладених у заяві (скарзі), та звертається до адвоката для отримання письмового пояснення по суті порушених питань. За результатами перевірки відомостей членом дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури складається довідка, яка має містити викладення обставин, виявлених під час перевірки, висновки та пропозиції щодо наявності підстав для порушення дисциплінарної справи. Відповідно до частини третьої статті 38 Закону №5076-VI заява (скарга) про дисциплінарний проступок адвоката, довідка та всі матеріали перевірки подаються на розгляд дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури. За ч.1 ст. 39 цього Закону за результатами розгляду заяви (скарги) про дисциплінарний проступок адвоката, довідки та матеріалів перевірки дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури більшістю голосів членів палати, які беруть участь у її засіданні, вирішує питання про порушення або відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката. За приписами частини другої статті 39 Закону №5076-VI рішення про порушення дисциплінарної справи з визначенням місця, дня і часу її розгляду чи про відмову в порушенні дисциплінарної справи надсилається або вручається під розписку адвокату та особі, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, протягом трьох днів з дня прийняття такого рішення. До рішення про порушення дисциплінарної справи, яке надсилається або вручається адвокату, додається довідка члена дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, складена за результатами перевірки. Рішення про порушення дисциплінарної справи або про відмову в порушенні дисциплінарної справи може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його прийняття до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури або до суду (частина третя статті 39 Закону №5076-VI). У частині першій статті 40 Закону №5076-VI закріплено, що дисциплінарна справа стосовно адвоката розглядається дисциплінарною палатою кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури протягом тридцяти днів з дня її порушення. Згідно із частиною другою статті 40 Закону №5076-VI розгляд дисциплінарної справи здійснюється на засадах змагальності. Під час розгляду справи дисциплінарна палата заслуховує повідомлення члена дисциплінарної палати, який проводив перевірку, про результати перевірки, пояснення адвоката, стосовно якого порушено дисциплінарну справу, особи, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, та пояснення інших заінтересованих осіб. Статтею 41 Закону №5076-VI передбачено, що за результатами розгляду дисциплінарної справи дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури приймає рішення про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку і застосування до нього дисциплінарного стягнення або про закриття дисциплінарної справи. Рішення дисциплінарної палати приймається більшістю голосів від її загального складу, крім рішення про припинення права на заняття адвокатською діяльністю, яке приймається двома третинами голосів від її загального складу. Рішення у дисциплінарній справі має бути вмотивованим. Під час обрання виду дисциплінарного стягнення враховуються обставини вчинення проступку, його наслідки, особа адвоката та інші обставини. Рішення у дисциплінарній справі приймається за відсутності адвоката, стосовно якого порушено дисциплінарну справу, та особи, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката. Член дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, який проводив перевірку відомостей про дисциплінарний проступок адвоката, не бере участь у голосуванні. Рішення оголошується на засіданні дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури. Копія рішення надсилається або вручається під розписку адвокату та особі, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, протягом трьох робочих днів з дня прийняття рішення. Статтею 42 Закону 5076-VI встановлено, що адвокат чи особа, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, має право оскаржити рішення у дисциплінарній справі протягом тридцяти днів з дня його прийняття до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури або до суду. Оскарження рішення не зупиняє його дії. Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури протягом десяти днів з дня отримання заяви (скарги) витребовує матеріали дисциплінарної справи у відповідної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури та забезпечує розгляд скарги на рішення у дисциплінарній справі протягом тридцяти днів з дня одержання матеріалів дисциплінарної справи. Положеннями частин першої та п`ятої статті 50 Закону 5076-VI регламентовано, що Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури утворюється з метою визначення рівня фахової підготовленості осіб, які виявили намір отримати право на заняття адвокатською діяльністю, та вирішення питань щодо дисциплінарної відповідальності адвокатів. До повноважень кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури належать, зокрема здійснення дисциплінарного провадження стосовно адвокатів. У передбачених цим Законом випадках повноваження кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури здійснює її кваліфікаційна або дисциплінарна палата. Згідно з частинами сьомою та восьмою вказаної статті рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури приймається шляхом голосування більшістю голосів від загальної кількості членів її палат. Рішення палати приймається шляхом голосування більшістю голосів від загальної кількості її членів, крім випадків, передбачених цим Законом. Рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його прийняття до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури або до суду. Судом першої інстанції встановлено, що згідно з договором про надання правової допомоги від 17.10.2023, укладеним між адвокатом Ткачук Т.А. та Силіною О.Л., адвокат зобов`язалася представляти інтереси ОСОБА_2 в органах влади, судах та інших установах, зокрема у цивільних справах за участю Силіної. Договір діє до повного виконання зобов`язань. Крім того, адвокат видала ордер АМ № 1086464 від 30.04.2024 на надання правової допомоги Силіній у Богунському районному суді м. Житомира та Житомирському апеляційному суді на підставі договору б/н від 29.04.2024. 13.05.2025 ОСОБА_2 подала до КДКА Житомирської області скаргу на дії адвоката ОСОБА_1 , в якій вказала, що адвокат порушила присягу та правила адвокатської етики, неналежно виконувала обов`язки: пропускала судові засідання без попередження, затягувала процес, обіцяла оскаржити ухвалу суду, через що скаржниця пропустила строк на апеляцію. ОСОБА_2 також заявила про домовленість адвоката з протилежною стороною, що призвело до нервового стресу, втрати права на оскарження та додаткових витрат на іншого адвоката. Рішенням дисциплінарної палати КДКА Житомирської області № 28/2 від 06.06.2025 у відкритті дисциплінарної справи відмовлено, оскільки скаржниця не надала достатніх доказів порушень; адвокат була відсутня на засіданнях з поважних причин (перебування за кордоном, хвороба); скаржниця не заявляла клопотань про участь адвоката на засіданнях 30.10.2024, 26.03.2025, 24.04.2025; суд не реагував на можливі порушення; докази домовленості з іншою стороною відсутні. ОСОБА_2 30.06.2025 (вх. № 28893) оскаржила рішення до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури. Вказала, що рішення КДКА необґрунтоване, докази (протоколи засідань, скріншоти листування) не оцінені належним чином, адвокат порушила умови договору, що спричинило втрату права на апеляцію, додаткові витрати та стрес. Рішенням ВКДКА від 25.09.2025 скаргу ОСОБА_2 задоволено частково, рішення ДП КДКА Житомирської області № 28/2 від 06.06.2025 скасовано, ухвалено нове рішення про порушення дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_1 . Матеріали направлено до КДКА Житомирської області на стадію розгляду дисциплінарної справи. Обгрунтовуючи свою позицію щодо протиправності рішення відповідача, позивач в своїй апеляційній скарзі зазначила про те, що судом першої інстанції залишено поза увагою ту обставину, що під час розгляду скарги ВКДКА не було належним чином встановлено наявність ознак дисциплінарного проступку та не враховано висновки дисциплінарної палати КДКА Житомирської області про відсутність підстав для відкриття дисциплінарної справи. Позивач також просила звернути увагу на те, що суд першої інстанції не надав належної оцінки обставинам, які підтверджують поважність причин відсутності адвоката у судових засіданнях, в той час як матеріали справи містять докази того, що відсутність адвоката була зумовлена об`єктивними та поважними причинами, а саме- тимчасовою непрацездатністю (хворобою), що підтверджується відповідними медичними документами, а також, перебуванням у відпустці, що також підтверджується відповідними доказами. Надаючи правову оцінку доводам апелянта, колегія суддів виходить із наступного. З метою офіційного тлумачення відповідності поведінки адвокатів вимогам законодавства України про адвокатуру та адвокатську діяльність та етичним стандартам, а також регламентації дисциплінарного провадження стосовно адвокатів, було прийнято Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, затверджене рішенням Ради адвокатів України 30 серпня 2014 року №120 (далі Положення №120). Згідно зі статтею 36 Положення № 120 Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури протягом трьох днів з дня отримання скарги на рішення про порушення дисциплінарної справи або про відмову в порушенні дисциплінарної справи витребує матеріали дисциплінарної справи у відповідної кваліфікаційнодисциплінарної комісії адвокатури та забезпечує розгляд скарги протягом тридцяти днів з дня одержання матеріалів дисциплінарної справи. Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури зобов`язана не пізніше трьох календарних днів з дня отримання листа ВКДКА про витребування зазначених матеріалів направити їх до ВКДКА. Ст. 36 Положення № 120 встановлено вимоги до скарги на рішення дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури у дисциплінарній справі, щоподається до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури: Так, за правилами вказаної статті, скарга подається до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури у письмовій формі. Скарга може бути подана безпосередньо за місцезнаходженням Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури або надіслана поштою (в тому числі електронною поштою із застосуванням електронного цифрового підпису. В скарзі мають бути зазначені: 1) найменування кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури регіону, рішення якої оскаржується; 2) ПІБ (найменування) заявника (скаржника), посада, місце роботи ? для посадової та службової особи, поштова адреса, а також номер засобу зв`язку та адреса електронної пошти; (пп. 2 п. 36.2. зі змінами відповідно до рішення РАУ від 25.03.2022 р. № 34) 3) ПІБ адвоката щодо поведінки якого подається заява (скарга), поштова адреса, а також номер засобу зв`язку та адреса електронної пошти; (пп. 3 п. 36.2. зі змінами відповідно до рішення РАУ від 25.03.2022 р. № 34) 4) дата, номер рішення, що оскаржується; 5) доводи скаржника щодо незаконності та (або) необґрунтованості рішення; 6) вимоги скаржника; 7) перелік документів та інших матеріалів, що додаються. Скарга підписується особою, яка її подає, або представником. До скарги, поданої представником, має бути додана довіреність або інший документ, що посвідчує повноваження представника. До скарги додається копія рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури регіону, а також доказ надіслання скаржником копії скарги та доданих до неї письмових матеріалів іншій стороні, кваліфікаційно-дисциплінарній комісії адвокатури, рішення якої оскаржується, листом з описом вкладення. Судом першої інстанції встановлено, що 30.06.2025 скаржник звернулась зі скаргою до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури. Листом від 10.07.2025 т.в.о. голови ВКДКА повернуто ОСОБА_2 подану скаргу разом з додатками, оскільки скаржником не зазначена електронна адреса адвоката ОСОБА_1 , відсутня письмова згода на обробку персональних даних органами адвокатського самоврядування. Також у листі зазначено, що вона вправі повторно звернутися зі скаргою до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, порушивши при цьому, у разі необхідності, питання про поновлення строку на оскарження рішення. 28.07.2025 до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури від ОСОБА_2 повторно надійшла скарга на рішення ДП КДКА Житомирської області № 28/2 від 06.06.2025. Скаржниця у прохальній частині своєї скарги на виконання листа ВКДКА від 10.07.2025 просила поновити строк на оскарження рішення КДКА регіону у зв`язку з тим, що остання у цей час усувала недоліки поданої первинної скарги. Після повернення скарги поданої до ВКДКА, ОСОБА_2 , відреагувавши на лист ВКДКА від 10.07.2025 повторно звернулась до ВКДКА зі скаргою на рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Житомирської області № 28/2 від 06.06.2025 про відмову в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_1 , що була зареєстрована у ВКДКА 28.07.2025. ВКДКА 25.09.2025 за результатами обговорення та голосування пропозиції доповідача задовольнила клопотання та поновила скаржнику строк на оскарження рішення, що підтверджується витягом з протоколу № 195 засідання ВКДКА від 25.09.2025. З огляду на зазначене, не знаходять свого підтвердження доводи позивача про те, що відповідач рішення про поновлення ОСОБА_2 строку на оскарження рішення ДП КДКА Житомирської області не приймав, що свідчить про те, що строк на оскарження рішення, передбачений ст. 39 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність, пропущено. Колегія суддів звертає увагу, що позивачем інших доводів щодо порушення відповідачем процедури розгляду її скарги, не наведено. Верховний Суд неодноразово викладав висновок щодо меж оцінки рішень кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури, прийнятих за наслідками розгляду скарг щодо адвокатів. Так, у постановах Верховного Суду від 25 червня 2018 року у справі 810/1972/17, від 24 червня 2020 року у справі №813/2639/18, від 14 грудня 2020 року у справі №821/1030/17, від 10 червня 2021 року у справі №826/15590/15 було сформовано правову позицію, відповідно до якої адвокатура в Україні - це недержавний самоврядний інститут, який самостійно вирішує питання своєї організації та діяльності. Вирішення питань, що стосуються дисциплінарної відповідальності адвокатів в Україні, законом віднесено до виключної компетенції адвокатського самоврядування в особі відповідної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури. При цьому, правомочність відповідної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії на власний розсуд за наслідками оцінки обставин та фактів прийняти рішення за своєю правовою природою є дискреційним повноваженням, під яким розуміється можливість суб`єкта владних повноважень самостійно (на власний розсуд) обрати один з кількох юридично допустимих варіантів управлінського рішення. Під дискреційними повноваженнями слід розуміти встановлені законом права і обов`язки владних суб`єктів, які визначають ступінь самостійності їх реалізації з урахуванням принципу верховенства права і полягають у тому, що при вчиненні дій та прийнятті рішень владний суб`єкт здійснює свої повноваження з певною свободою розсуду, тобто коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих дій або рішень те. яке він вважає найкращим за даних обставин (Рекомендація Комітету Міністрів Ради Європи № R (80) 2 від 11.03 1980). Суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень на відповідність закріпленими частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям, не втручається у дискрецію владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями. Також, колегія суддів враховує правовий висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у постанові від 04.02.2020 у справі № П/9901/871/18, відповідно до якого Європейський суд з прав людини виробив позицію стосовно судового контролю за дискреційними адміністративними актами, згідно з якою за загальним правилом національні суди повинні утриматися від перевірки обґрунтованості таких актів, однак все ж суди повинні проконтролювати, чи не є викладені у них висновки адміністративних органів щодо обставин у справі довільними та нераціональними, непідтвердженими доказами або ж такими, що є помилковими щодо фактів; у будь-якому разі суди повинні дослідити такі акти, якщо їх об`єктивність та обґрунтованість є ключовим питанням правового спору. Таким чином, правову оцінку рішенню органів адвокатського самоврядування в питанні притягнення адвокатів до дисциплінарної відповідальності суди мають надавати виключно у контексті дотримання відповідної процедури, не втручаючись у надану КДКА/ВКДКА юридичну оцінку доказам, зібраним у ході процедури проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката на предмет їхньої достатності/недостатності. Відтак, вирішення питання про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності належить до виключної компетенції дисциплінарних органів, а саме Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури та Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури тощо. Встановлення складу дисциплінарного проступку, як і наявності або відсутності підстав для порушення дисциплінарної справи, чи відмови в порушенні дисциплінарної справи, прийняття відповідного рішення, є дискреційними повноваженнями відповідної Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури. Отже, жоден інший суб`єкт чи орган, в тому числі і суд, не може здійснювати втручання у здійснення суб`єктом владних повноважень своєї компетенції. Такий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 10.11.2022 у справі №826/14291/17 та підтриманий у постановах 26.01.2023 у справі №420/5597/19 та від 19.10.2023 у справі № 280/1396/22, від 21.02.2024 у справі №640/33374/21. Зважаючи на те, що під час судового розгляду справи не встановлено наявності порушень порядку та процедури прийняття відповідачем оскаржуваного рішення, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позовних вимог. Відповідно до ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом. Колегія суддів також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення може бути різною в залежності від характеру рішення. Підсумовуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції при вирішенні даного публічно-правового спору правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, а доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають правових підстав для скасування оскаржуваного судового рішення. Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін. Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. За таких підстав апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 10 лютого 2026 року - без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає. Головуючий Граб Л.С. Судді Сторчак В. Ю. Матохнюк Д.Б.