Постанова Шостий апеляційний адміністративний суд № 580/7379/25

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 580/7379/25 Суддя (судді) першої інстанції: Олексій РІДЗЕЛЬ ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 10 червня 2026 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Карпушової О.В., суддів: Епель О.В., Файдюка В.В., розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Черкаської обласної державної адміністрації на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 26 серпня 2025 р. у справі за адміністративним позовом заступника керівника Смілянської окружної прокуратури в інтересах держави до Черкаської обласної військової адміністрації, третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивачів Управління культури та охорони культурної спадщини Черкаської обласної державної адміністрації, про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії, В С Т А Н О В И В : Рух справи. 27.06.2025 заступник керівника Смілянської окружної прокуратури (далі позивач) звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду з позов до Черкаської обласної військової адміністрації (далі відповідач), в якому позивач просить: - визнати протиправною бездіяльність Черкаської обласної військової адміністрації щодо не оформлення права державної власності (речового права на майно) на пам`ятку архітектури національного значення - будівлю Преображенської церкви 1738 року в с. Корнилівка (охоронний № 230046), яка розташована за адресою: вул. Шкільна, 63, с. Корнилівка, Набутівської ОТГ Черкаського району, Черкаської області; - зобов`язати Черкаську обласну військову адміністрацію вжити заходів щодо оформлення права державної власності (речового права на майно) на пам`ятку архітектури національного значення - будівлю Преображенської церкви 1738 року в с. Корнилівка (охоронний № 230046), яка розташована за адресою: вул. Шкільна, 63, с. Корнилівка, Набутівської ОТГ Черкаського району, Черкаської області. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що у с. Корнилівка, Набутівської ОТГ, Черкаського району, Черкаської області знаходиться Преображенська церква (Свято-Преображенська парафія УПЦ) зведена у 1738 року, яка відноситься до пам`ятки архітектури, і відповідно до Переліку культових споруд є пам`яток культури національного значення, розташованих в Черкаській області. Позивач наголосив, що за даними Державного реєстру нерухомих пам`яток України Преображенська церква 1738 року занесена до Державного реєстру, як пам`ятка архітектури за категорією національного значення (охоронний № 230046) на підставі Постанови Кабінету Міністрів України від 07.07.2023 № 693 «Про внесення об`єктів культурної спадщини національного значення до Державного реєстру нерухомих пам`яток України». Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно речові права на будівлю Преображенської церкви в с. Корнилівка, Черкаського району, Черкаської області, не зареєстровано. Наявність зареєстрованого права державної власності на вказане нерухоме майно надасть можливість реалізувати право держави, як власника об`єкту нерухомості користуватися та розпоряджатися цим майно, зокрема, передати в користування у встановленому законодавством порядку. Отже, зазначає позивач, оскільки пам`ятка архітектури національного значення будівля Преображенської церкви в с. Корнилівка є державною власністю, обов`язок щодо розпорядження цим майном має покладатиметься саме на Черкаську обласну військову адміністрацію, проте відповідач не приймає відповідних заходів щодо збереження архитектури національного значення. Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 26.08.2025 позовні вимоги задоволено повністю: визнано протиправною бездіяльність Черкаської обласної військової адміністрації щодо не оформлення права державної власності (речового права на майно) на пам`ятку архітектури національного значення - будівлю Преображенської церкви 1738 року в с. Корнилівка (охоронний № 230046), яка розташована за адресою: вул. Шкільна, 63, с. Корнилівка, Набутівської ОТГ Черкаського району, Черкаської області; зобов`язано Черкаську обласну військову адміністрацію вжити заходів щодо оформлення права державної власності (речового права на майно) на пам`ятку архітектури національного значення - будівлю Преображенської церкви 1738 року в с. Корнилівка (охоронний № 230046), яка розташована за адресою: вул. Шкільна, 63, с. Корнилівка, Набутівської ОТГ Черкаського району, Черкаської області. Приймаючи таке рішення суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не доведено належним та достатніми доказами його позицію щодо бездіяльності з приводу збереження архитектури національного значення. Відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду як таке, що прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, та прийняти нове рішення, яким у задоволені позовних вимог відмовити у повному обсязі. Доводи апеляційної скарги аналогічні доводам відповідача у суді першої інстанції. Зокрема, апелянт наголосив, що повноваження обласної державної адміністрації, як іншого органу охорони культурної спадщини, визначено статтею 6 Закон України «Про охорону культурної спадщини» (надалі - Закон № 1805) та стосуються виключно пам`яток місцевого значення, зокрема, щодо їх обліку, виявлення, взяття на державний облік та збереження, а повноваження щодо пам`яток національного значення регламентовані статтею 4 Закону № 1805 та належать Кабінету Міністрів України, внаслідок чого, Міністерство культури та стратегічних комунікацій України є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політики у сфері охорони культурної спадщини щодо пам`яток національного значення. Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 10.10.2025 було відкрито апеляційне провадження та витребувано справу зі суду першої інстанції, та після її надходження, ухвалою суду від 24.10.2025 призначено до слухання у порядку письмового провадження. З поважних причин слухання справи продовжувалось. Позивачем подано відзив на апеляційну скаргу, яким підтримано висновки суду першої інстанції. Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке. Обставини справи. Судами першої та апеляційної інстанцій встановив, що у с. Корнилівка, Набутівської ОТГ, Черкаського району, Черкаської області знаходиться Преображенська церква (Свято-Преображенська парафія УПЦ) зведена у 1738 року, яка відноситься до пам`ятки архітектури, відповідно до Переліку культових споруд - пам`яток культури національного значення, розташованих в Черкаській області. За загально доступними історичними даними, церква - діючий православний храм. Оригінальна пам`ятка народної архітектури Середнього Подніпров`я. Преображенська церква у Корнилівці - дерев`яна, хрестоподібна в плані, триверха, до центрального восьмигранного зрубу з заходу і сходу приєднуються менші восьмигранні зруби, з півночі і півдня - прямокутної основи зруби однієї висоти. Головні фасади вівтарів відмічені портиками з тонкими дерев`яними стойками, прикрашені трикутними фронтонами з заходу, до будови приєднується прямокутна в плані триярусна дзвіниця типу 2 восьмикутників на четверику з шатровим верхом, що оточені кокошниками. Карнизи будови декоровані різьбленням типу «джгут». Стіни зрубів, що мають помітний нахил усередину, ілюзійно збільшують висоту внутрішнього простору. Постановою Кабінету Міністрів України № 693 від 07.07.2023 «Про внесення об`єктів культурної спадщини національного значення до Державного реєстру нерухомих пам`яток України» церква внесена до Державного реєстру нерухомих пам`яток України, як об`єкт культурної спадщини національного значення, охоронний номер 230046. За даними Державного реєстру нерухомих пам`яток України (https://mcsc.gov.ua/wp-content/uploads/2024/07/cherkaska-obl.stanom-na-19.07.24.pdf) Преображенська церква 1738 року занесена до Державного реєстру, як пам`ятка архітектури за категорією національного значення (охоронний №230046) на підставі Постанови Кабінету Міністрів України від 07.07.2023 № 693 «Про внесення об`єктів культурної спадщини національного значення до Державного реєстру нерухомих пам`яток України». Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно речові права на будівлю Преображенської церкви в с. Корнилівка, Черкаського району, Черкаської області, не зареєстровано. Згідно інформації Набутівської сільської ради від 20.02.2025, церква розташована за адресою: вул. Шкільна, 63, с. Корнилівка, Черкаського району, Черкаської області та не належить до майна комунальної власності сільської ради. Також, за інформацією Корсунь-Шевченківського виробничого відділу КП «Черкаське обласне об`єднане бюро технічної інвентаризації» за №14 від 28.02.2025, встановлено, що згідно з даними сховища для зберігання матеріалів технічної інвентаризації справа на будинок №63 по вул. Шкільна в селі Корнилівка, Черкаського району, Черкаської області в архіві не зареєстрована. За даними інформації Регіонального відділення Фонду державного майна України за №51-4.2.-763 від 17.04.2025, в Реєстрі державного майна, яке не увійшло до статутного капіталу господарської організації або до складу приватизованого єдиного майнового комплексу державного підприємства, організації, зазначене майно церкви не обліковується. Функції з управління вищевказаним нерухомим майном до Регіонального відділення не передавалися, управлінські рішення щодо зазначеного об`єкта (Преображенська церква) Управлінням не приймалися. Відповідно до листа Міністерства культури та стратегічних комунікацій України від 22.05.2025 №05/113/4162-25, згідно з Положенням про Єдиний реєстр об`єктів державної власності, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 14 квітня 2004 р. № 467 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2005 р. № 142) та Методикою проведення інвентаризації об`єктів державної власності, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 30 листопада 2005 р. №1121, розпорядником Реєстру є Фонд державного майна України, який надає інформаційно-довідкові послуги та здійснює контроль за повнотою даних, що вносяться до Реєстру. За наявною в Міністерстві культури та стратегічних комунікацій, вищезазначена пам`ятка не обліковуються на балансі підприємств, установ та організацій, що належать до сфери управління МКСК. В актуальній системі електронного документообігу МКСК відсутня інформація про факт звернення щодо погодження охоронних договорів та відчуження зазначеної вище пам`ятки національного значення. МКСК не вживало заходи з метою реалізації права держави, як власника вищезгаданої пам`ятки архітектури національного значення щодо оформлення правовстановлюючих документів на приміщення пам`яток та формування земельних ділянок, на яких розташовані вказані об`єкти, з належним статусом як землі історико-культурного призначення з подальшою державною реєстрацією речових прав за державою в особі Міністерства на вказане нерухоме майно. Міністерство культури та стратегічних комунікацій України не вживало заходів, щодо оформлення права державної власності (речового права на майно) на пам`ятку архітектури національного значення Преображенська церква в с. Корнилівка. Черкаською обласною військовою адміністрацією у листі від 23.06.2025 № 02/01-05.01- 27/7812/01/01-23/16251 зазначено, що наразі в Управління культури та охорони культурної спадщини Черкаської обласної державної адміністрації відсутні правові підстави для вжиття заходів щодо здійснення реєстрації права державної власності на пам`ятки архітектури національного значення Преображенська церква в с. Корнилівка Набутівської ОТГ. Таким чином, перевіркою реєстрів речових прав на нерухоме майно та прав власності на нерухоме майно не було виявлено зареєстрованого права власності на приміщення Преображенської церкви в с. Корнилівка Набутівської ОТГ за адресою вул. Шкільна, 63, с. Корнилівка, Черкаського району, Черкаської області. Виявлені порушення зумовили позивача звернення до суду з цим позовом. Вказані обставини підтверджені належними та допустимими доказами, і не є спірними. Нормативно-правове обґрунтування. Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку. Так, відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. У свою чергу, ст. 1 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» від 09.04.1999 № 586-XIV (далі Закон № 586-XIV) визначено, що виконавчу владу в областях і районах, містах Києві та Севастополі здійснюють місцеві державні адміністрації. Місцева державна адміністрація є місцевим органом виконавчої влади і входить до системи органів виконавчої влади. Місцева державна адміністрація в межах своїх повноважень здійснює виконавчу владу на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, а також реалізує повноваження, делеговані їй відповідною радою. З аналізу вказаних положень вбачається, що Черкаська обласна військова адміністрація, здійснюючи владу і самостійно вирішуючи питання місцевого значення, віднесені законом до її компетенції, та приймаючи рішення, які є обов`язковими до виконання на відповідній території, зобов`язана діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Згідно з ч. 1 ст. 3 Закону № 1805-III до спеціально уповноважених органів охорони культурної спадщини належить, зокрема, обласні, районні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації. Статтею 22 Закону № 586-XIV передбачено, що місцева державна адміністрація реалізовує державну політику в галузі науки, освіти, охорони здоров`я, культури, фізкультури і спорту, материнства і дитинства, сім`ї та молоді, утвердження української національної та громадянської ідентичності. Згідно з п.п. 1, 6, 7, 8, 11, 17, 23 ч. 1 ст. 6 Закону № 1805-ІІІ до повноважень органу охорони культурної спадщини обласної державної адміністрації належить: здійснення контролю за виконанням цього Закону, інших нормативно-правових актів про охорону культурної спадщини; забезпечення захисту об`єктів культурної спадщини від загрози знищення, руйнування або пошкодження; забезпечення виготовлення, складання і передачі центральному органові виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини наукової документації з описами та фіксацією об`єктів культурної спадщини, а в разі отримання дозволу на їх переміщення (перенесення) - демонтаж із них елементів, які становлять культурну цінність, з метою збереження; організація розроблення та погодження відповідних програм охорони культурної спадщини; виконання функції замовника, укладення з цією метою контрактів на виявлення, дослідження, консервацію, реставрацію, реабілітацію, музеєфікацію, ремонт, пристосування об`єктів культурної спадщини та інші заходи щодо охорони культурної спадщини; укладення охоронних договорів; здійснення інших повноважень відповідно до закону. Згідно зі ст. 16 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» місцеві державні адміністрації в межах, визначених Конституцією і законами України, поряд з іншим, здійснюють на відповідних територіях державний контроль за збереженням і раціональним використанням державного майна та охороною пам`яток історії та культури. Крім цього, у відповідності до ст. 20 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» місцева державна адміністрація поряд з іншим організовує охорону, реставрацію та використання пам`яток архітектури і містобудування, палацово-паркових, паркових та історико-культурних ландшафтів. Відносини у сфері охорони культурної спадщини регулюються Законом України «Про охорону культурної спадщини» від 08.06.2000 №1805-III (далі - Закон № 1805-III у редакції чинній на момент прийняття оскаржуваного наказу). У статті 1 Закону № 1805-III зазначено, що об`єкт культурної спадщини - визначне місце, споруда (витвір), комплекс (ансамбль), їхні частини, пов`язані з ними рухомі предмети, а також території чи водні об`єкти, інші природні, природно-антропогенні або створені людиною об`єкти незалежно від стану збереженості, що донесли до нашого часу цінність з археологічного, естетичного, етнологічного, історичного, архітектурного, мистецького, наукового чи художнього погляду і зберегли свою автентичність. Згідно абз. 6 ст. 1 Закону № 1805-III пам`ятка культурної спадщини - об`єкт культурної спадщини, який занесено до Державного реєстру нерухомих пам`яток України. Відповідно до абз. 22 ст. 1 Закону № 1805-III щойно виявлений об`єкт культурної спадщини - об`єкт культурної спадщини, який занесено до Переліку об`єктів культурної спадщини відповідно до цього Закону. Частиною 2 ст. 2 Закону № 1805-III визначені види об`єктів культурної спадщини, серед яких, зокрема, об`єкти архітектури - окремі будівлі, архітектурні споруди, що повністю або частково збереглися в автентичному стані і характеризуються відзнаками певної культури, епохи, певних стилів, традицій, будівельних технологій або є творами відомих авторів; об`єкти містобудування - історично сформовані центри населених місць, вулиці, квартали, площі, комплекси (ансамблі) із збереженою планувальною і просторовою структурою та історичною забудовою, у тому числі поєднаною з ландшафтом, залишки давнього розпланування та забудови, що є носіями певних містобудівних ідей. Статтею 13 Закону №1805-III визначено, що об`єкти культурної спадщини незалежно від форм власності відповідно до їхньої археологічної, естетичної, етнологічної, історичної, мистецької, наукової чи художньої цінності підлягають реєстрації шляхом занесення до Державного реєстру нерухомих пам`яток України (далі - Реєстр) за категоріями національного та місцевого значення пам`ятки. Порядок визначення категорій пам`яток встановлюється Кабінетом Міністрів України. Із занесенням до Реєстру на об`єкт культурної спадщини, на всі його складові елементи, що становлять предмет його охорони, поширюється правовий статус пам`ятки. Відповідно до ч. 1 ст. 14 Закону №1805-III занесення об`єкта культурної спадщини до Реєстру та внесення змін до нього (вилучення з Реєстру, зміна категорії пам`ятки) провадяться відповідно до категорії пам`ятки: а) пам`ятки національного значення - постановою Кабінету Міністрів України за поданням центрального органу виконавчої влади у сфері охорони культурної спадщини; б) пам`ятки місцевого значення - рішенням центрального органу виконавчої влади у сфері охорони культурної спадщини за поданням відповідних органів охорони культурної спадщини або за поданням Українського товариства охорони пам`яток історії та культури, інших громадських організацій, до статутних завдань яких належать питання охорони культурної спадщини, протягом одного місяця з дня одержання подання. Згідно з ч. 2 ст. 14 Закону №1805-III об`єкт культурної спадщини до вирішення питання про його реєстрацію як пам`ятки вноситься до Переліку об`єктів культурної спадщини і набуває правового статусу щойно виявленого об`єкта культурної спадщини, про що відповідний орган охорони культурної спадщини в письмовій формі повідомляє власника цього об`єкта або уповноважений ним орган (особу). Переліки об`єктів культурної спадщини затверджуються рішеннями відповідних органів охорони культурної спадщини. Порядок обліку об`єктів культурної спадщини визначає центральний орган виконавчої влади у сфері охорони культурної спадщини. Відповідно до ст. 18 Закону України «Про охорону культурної спадщини», об`єкти культурної спадщини, що є пам`ятками (за винятком пам`яток, відчуження або передача яких обмежується законодавчими актами України) можуть бути відчужені, а також передані власником або уповноваженим ним органом у володіння, користування чи управління іншій юридичній або фізичній особі за наявності погодження відповідного органу охорони культурної спадщини. Пам`ятка національного значення, що перебуває у державній чи комунальній власності і потребує спеціального режиму охорони, може надаватися у користування за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини. Крім того, згідно ст. 17 Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації» культова будівля, споруда - це будівля або споруда, що є об`єктом нерухомого майна, спеціально призначена для задоволення релігійних потреб шляхом проведення богослужінь, релігійних обрядів, церемоній, процесій, ритуалів, молитов, служінь, релігійних зібрань та забезпечення інших видів релігійної практики. Культова будівля та інше майно, які становлять історичну, художню або іншу культурну цінність, передаються релігійним організаціям і використовуються ними з додержанням установлених правил охорони і використання пам`яток історії та культури. Самовільне захоплення культових будівель чи привласнення культового майна не допускається. Законом України від 01.07.2004 № 1952-IV «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (далі Закон №1952-IV) визначено обов`язковість державної реєстрації прав у Державному реєстрі прав. Речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації. Відповідно до ч. 3 ст. 3 вказаного Закону речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 01.01.2013, визнаються дійсними за наявності однієї з таких умов: реєстрація таких прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення; на момент виникнення таких прав діяло законодавство, що не передбачало їх обов`язкової реєстрації. В силу вимог ст. 5 Закону №1952-IV у Державному реєстрі прав реєструються речові права та їх обтяження на земельні ділянки, а також на об`єкти нерухомого майна, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких неможливо без їх знецінення та зміни призначення, а саме: підприємства як єдині майнові комплекси, житлові будинки, будівлі, споруди, а також їх окремі частини, квартири, житлові та нежитлові приміщення. Порядок державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 № 1127 визначає умови, підстави та процедуру проведення відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, об`єкти незавершеного будівництва, майбутні об`єкти нерухомості та їх обтяжень, перелік документів, необхідних для її проведення, права та обов`язки суб`єктів у сфері державної реєстрації прав, а також умови, підстави та процедуру взяття на облік безхазяйного нерухомого майна. Відповідно до п. 6 вказаного Порядку державна реєстрація прав проводиться за заявою заявника шляхом звернення до суб`єкта державної реєстрації прав або нотаріуса. Пунктом 44 Порядку передбачено, що для державної реєстрації права власності на закінчений будівництвом об`єкт державної або комунальної власності, будівництво якого завершено та право власності на який не зареєстровано до 1 січня 2013 року, за відсутності документа, що посвідчує набуття права державної або комунальної власності на такий об`єкт, подаються: витяг з Єдиного реєстру об`єктів державної власності щодо такого об`єкта (у разі державної реєстрації права державної власності); документ, що підтверджує факт перебування закінченого будівництвом об`єкта у комунальній власності, виданий відповідним органом місцевого самоврядування (у разі державної реєстрації права комунальної власності); документ, що підтверджує факт відсутності перебування закінченого будівництвом об`єкта у державній власності, виданий Фондом державного майна чи його регіональним відділенням (у разі державної реєстрації права комунальної власності). З приводу повноважень прокурора, суд зазначає, що захист прав і свобод людини, загальних інтересів суспільства та держави згідно зі ст.1 Закону України від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII "Про прокуратуру" відносяться до мети здійснення функцій прокуратури України. Під час здійснення представництва інтересів громадянина або держави у суді прокурор має право в порядку, передбаченому процесуальним законом та законом, що регулює виконавче провадження, звертатися до суду з позовом (п.1 ч.6 ст.23 вказаного Закону). Висновки суду. Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що включенню об`єкта культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України передує включення цього ж об`єкта архітектури до Переліку щойно виявлених об`єктів культурної спадщини. Взяття на облік об`єкта культурної спадщини шляхом занесення його до Переліку об`єктів культурної спадщини - це перший етап у процедурі державної реєстрації об`єктів культурної спадщини. Так, Преображенська церква в с. Корнилівка в розумінні ст. 17 Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації» є культовою будівлею, спеціально призначеною для задоволення релігійних потреб громадян. Вказане не є спірним, як і те, що цей об`єкт є державною власністю. Смілянська окружна прокуратура звернулася до Регіонального відділення фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях із запитом від 15.04.2025 №52/3-2298 вих-25 про надання інформації щодо розпорядника нерухомого майна та про орган уповноважений на взяття на облік культових будівель і споруд, а саме будівлі Преображенської церкви 1738 року в с. Корнилівка Набутівської ОТГ Черкаського району Черкаської області. У відповідь на запит прокуратури, Управління забезпечення реалізації повноважень у Черкаській області Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях в листі від 17.04.2025 № 51-4.2-763 повідомило про те, функції з управління вищевказаним нерухомим майном до Регіонального відділення не передавались, управлінські рішення щодо вищевказаного об`єкта не приймалось. В реєстрі державного майна, яке не увійшло до статутного капіталу господарських товариств створених у процесі приватизації та знаходяться в управлінні органів приватизації по Черкаській області, об`єкти культури національного значення - церква не обліковуються. Відповідно до листа Міністерства культури та стратегічних комунікацій України від 22.05.2025 №05/113/4162-25, згідно з Положенням про Єдиний реєстр об`єктів державної власності, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 14.04.2004 № 467 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 23.02.2005 №142) та Методикою проведення інвентаризації об`єктів державної власності, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 30 листопада 2005 р. №1121, розпорядником Реєстру є Фонд державного майна України, який надає інформаційно-довідкові послуги та здійснює контроль за повнотою даних, що вносяться до Реєстру. Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно речові права на будівлю Преображенської церкви в с. Корнилівка, Черкаського району, Черкаської області, не зареєстровано. Відповідно до інформації Набутівської сільської ради від 20.02.2025, церква розташована за адресою: вул. Шкільна, 63, с. Корнилівка, Черкаського району, Черкаської області та не належить до майна комунальної власності сільської ради. Також, за інформацією Корсунь-Шевченківського виробничого відділу КП «Черкаське обласне об`єднане бюро технічної інвентаризації» за №14 від 28.02.2025, встановлено, що згідно з даними сховища для зберігання матеріалів технічної інвентаризації справа на будинок № 63 по вулиці Шкільна в селі Корнилівка Черкаського району Черкаської області в архіві не зареєстрована. Отже, право державної власності на будівлю Преображенської церкви в с.Корнилівка, Черкаського району, Черкаської області, повинно бути зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. При цьому, приналежність будівлі церкви до пам`яток культурної спадщини національного значення свідчить про особливий режим використання цього нерухомого майна. Апелянтом вказана обставина не спростована, належних доказів не надано, внаслідок чого доводи апелянта з цього приводу не заслуговують уваги. Оскільки, пам`ятка архітектури національного значення будівля Преображенської церкви в с. Корнилівка є державною власністю, обов`язок щодо розпорядження цим майном має покладатися саме на Черкаську обласну військову адміністрацію. Проте, Черкаська обласна військова адміністрація не вжила заходів, спрямованих на оформлення права державної власності на пам`ятку культурної спадщини Преображенської церкви в с. Корнилівка, що підтверджується листом від 23.06.2025 № 02/01-05.01-27/7812/01/01-23/16251, що є протиправною бездіяльністю відповідача. Такий висновок зробив суд першої інстанції, з чим погоджується суд апеляційної інстанції. І враховуючи повноваження прокурора, суд першої інстанції дійшов висновку, що позов є обґрунтованим, оскільки на позивача покладається захист прав і свобод людини, загальних інтересів суспільства та держави, що саме передбачено ст.1 Закону України від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII "Про прокуратуру", зокрема збереження національної культурної спадщини України. Згідно з ч.ч. 1,2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Таким чином, апеляційний суд погоджується з усіма висновками суду першої інстанції у цій справі, а саме те, що відповідач не надав належних та допустимих доказів на правомірність своїх дій. Отже, апелянт не підтвердив свою позицію належними доказами, як то передбачено положеннями ст. 77 КАС України, тому його доводи не заслуговують уваги, оскільки не спростовують правильних висновків суду першої інстанції. Щодо решти доводів апелянта судова колегія зазначає, що враховуючи рішення ЄСПЛ по справі «Ґарсія Руіз проти Іспанії» (Garcia Ruiz v. Spain), заява № 30544/96, п. 26, ECHR 1999-1, в якому суд зазначив, що «…хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожний довід…». Згідно зі ст. 6 КАС України та ст. 17 Закон України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права. Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив законне та обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального та процесуального права. Таким чином, колегія суддів вирішила згідно ст. 316 КАС України залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, з урахуванням того, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права. Керуючись статтями 308, 309, 311, 313, 315, 316, 321. 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Черкаської обласної державної адміністрації на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 26 серпня 2025 р. - залишити без задоволення. Рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 26 серпня 2025 р. у справі за адміністративним позовом заступника керівника Смілянської окружної прокуратури в інтересах держави до Черкаської обласної військової адміністрації, третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивачів Управління культури та охорони культурної спадщини Черкаської обласної державної адміністрації про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії, - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та подальшому оскарженню не підлягає, відповідно до п.2 ч.1 ст.263, п.2 ч.5 ст.328 КАС України. Колегія суддів: О.В. Карпушова О.В. Епель В.В. Файдюк