Постанова Шостий апеляційний адміністративний суд № 369/10315/25
від 10.06.2026НЕ ВЕРХОВНИЙ СУДШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 369/10315/25 Суддя (судді) першої інстанції: Козак І.А. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 10 червня 2026 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Грибан І.О. судді: Беспалов О.О. Парінов А.Б. за участі: секретар с/з Руденко Д.М. пр-к позивача Мельник О.О. розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Департаменту патрульної поліції на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 25 березня 2026 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності,- У С Т А Н О В И В: У червні 2025 року позивач звернувся із позовом до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, в якому просив суд скасувати постанову про серії ЕНА №4849154 від 30.05.2025 року про притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 140 КУпАП, а провадження в справі закрити. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що винесена відповідачем постанова є незаконною та такою, що підлягає скасуванню, оскільки сама подія вчинення вищевказаного правопорушення не доведена жодним з належних доказів, передбачених ст. 251 КпАП України. Застосування адміністративного стягнення до особи за відсутності належних та достатніх доказів її протиправної дії чи бездіяльності не відповідає принципу верховенства права. Позивач вважає, що в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 140 КУпАП України. Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 25 березня 2026 року позовні вимоги задоволено. Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції відповідач подав апеляційну скаргу, у якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити. Апеляційна скарг мотивована тим, що опис скоєного позивачем правопорушення, наведений у оскаржуваній постанові, повністю відповідає змісту ч.2 ст.140 КУпАП. Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 13 квітня 2026 року відкрито апеляційне провадження та витребувано справу. Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 25 травня 2026 року продовжено строк апеляційного розгляду та справу до розгляду у відкритому судовому засіданні на 10.06.2026 р. року. Відзив на апеляційну скаргу до суду не надходив, що не перешкоджає її розгляду по суті. У судовому засіданні представник позивача проти задоволення апеляційної скарги заперечував. Відповідач, належним чином повідомлений про дату та час розгляду справи, явку свого представника в судове засідання не забезпечив, к апеляційній скарзі просив розглядати справу без його участі. Керуючись приписами ч. 2 ст. 313 КАС України, суд протокольною ухвалою вирішив здійснити апеляційний розгляд справи за даною явкою. Переглядаючи справу в межах доводів апеляційної скарги на предмет законності та обґрунтованості рішення суду першої інстанції, колегія суддів звертає увагу на наступне. Як убачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, майором поліції 1 роти батальйону патрульної поліції у м. Борисполі Управління патрульної поліції у Київській області Серветник Д.О. винесено постанову серії ЕНА №4849154 від 30.05.2025 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, про притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 140 КУпАП та накладено штраф в розмірі 510 грн. Позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за те, що він, будучи посадовою особою - головою правління громадської організації «Товариства індивідуальних забудовників «ЗАТОКА», 15.05.2025 о 16:50 год. в с. Кийлів по вул. Озерній встановив технічний засіб регулювання дорожнього руху (шлагбаум) без відповідного узгодження з органами Національної поліції України, чим порушив п. 32.2 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306. Не погоджуючись з правомірністю винесеної постанови, позивач звернувся в суд з даним позовом. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з огляду на диспозицію ч.2 ст. 142 КУпАП, вважав, що у діях позивача відсутня об`єктивна сторона адміністративного правопорушення, у зв`язку з чим відсутній склад адміністративного правопорушення та підстави для притягнення його до адміністративної відповідальності. Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Так, завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством. Відповідно до статті 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу, у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами. В свою чергу, відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності. Тобто, притягненню до адміністративної відповідальності особи обов`язково повинна передувати належна та вчинена у відповідності до вимог чинного законодавства поведінка суб`єкта владних повноважень, зокрема, поліцейського, а також встановлення останнім факту вчинення особою адміністративного правопорушення, відповідальність за вчинення якого передбачена чинним законодавством. Згідно зі ст. 245 Кодексу України про адміністративні правопорушення, завданнями провадження у справі про адміністративне правопорушення є повне, всебічне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, тощо. Згідно зі ст. 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Відповідно до ст. 280 Кодексу України про адміністративні правопорушення орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Особливості розгляду справ про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, та про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), встановлюються статтями 279-1-279-4 цього Кодексу. Як встановлено судом першої інстанції, 15.05.2025 року під час обстеження вулично-шляхової мережі в селі Кийлів по вул. Озерна, інспекторами ВБДР БПП в м. Бориспіль УПП у Київській області ДПП було виявлено технічний засіб регулювання дорожнього руху (шлагбаум). Відповідно, було складено акт обстеження ділянки вулично-шляхової мережі, де в пункті 5. зазначено: самовільно встановлено технічний засіб регулювання дорожнього руху (шлагбаум) також на місці події було складено схему на якій зображено встановлення засобу регулювання дорожнього технічного руху шлагбауму. Представником батальйону патрульної поліції в місті Бориспіль управління патрульної поліції у Київській області Департаменту патрульної поліції було скеровано запит від 23.05.2025 року №3570 до голови Вороньківської селищної ради, з проханням надати до БПП в м. Бориспіль УПП у Київській області ДПП копії документів, які могли бути прийняті Виконавчим комітетом Вороньківської сільської територіальної громади або надані на звернення громадської організації «ТІЗ «Затока», щодо встановлення зазначеного технічного засобу регулювання дорожнього руху (шлагбаума), а саме: рішення, листи Виконавчого комітету Вороньківської сільської територіальної громади щодо встановлення технічного засобу регулювання дорожнього руху (шлагбаума); проєктна схема організації дорожнього руху щодо встановлення технічного засобу регулювання дорожнього руху (шлагбаума). Згідно з відповіддю голови Вороньківської сільської ради Бориспільського району Київської області №1196/02-17 від 27.02.2025 року, Виконавчий комітет Вороньківської сільської ради не приймав жодних рішень про надання дозволу на встановлення технічного засобу організації дорожнього рушу (шлагбаум) по вулиці Озерна в с. Кийлів Бориспільського району Київської області. Також, відповідно до листа Виконавчого комітету Вороньківської сільської ради Бориспільського Виконавчий комітет району Вороньківської сільської ради від 30.06.2025 року №1478/02-17 зазначається, що при в`їзді у громадську організацію Товариство індивідуальних забудов «Затока» за адресою: Київська обл. Бориспільський р-н, с. Кийлів, вул. Озерна самочинно, без відповідних правовстановлюючих та дозвільних документів, без погодження сільської ради, самочинно встановлено шлагбаум. У зв`язку з неодноразовими скаргами жителів села Кийлів та у зв`язку із листом батальйону патрульної поліції в місті Бориспіль УПП в Київській області №3570/41/4/2/2-225 від 23.05.2025 року, які просять вжити всіх необхідних заходів, щодо демонтажу шлагбаума та забезпечення безперешкодного проїзду для його учасників даною вулицею, виконавчим комітетом сільської ради планується 01.07.2025 о 10:00 год. за участі важкої техніки ЖКК «Вороньків» демонтаж зазначеного шлагбаума. Колегія суддів звертає увагу, що позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2ст. 140 Кодексу України про адміністративні правопорушення, якою встановлено відповідальність за порушення визначеного законодавством порядку погодження з уповноваженим підрозділом Національної поліції: встановлення рекламоносіїв, технічних засобів організації дорожнього руху, проведення будь-яких робіт на автомобільних дорогах, вулицях, залізничних переїздах; розроблення проектної документації на будівництво, реконструкцію і ремонт автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів та об`єктів дорожнього сервісу; здійснення пасажирських перевезень за встановленими маршрутами руху транспортних засобів загального користування. Об`єктом даного адміністративного проступку є суспільні відносини у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху. Об`єктивна сторона правопорушення виражається у формі порушення визначеного законодавством порядку погодження з Державною автомобільною інспекцією: встановлення рекламоносіїв, технічних засобів організації дорожнього руху, проведення будь-яких робіт на автомобільних дорогах, вулицях, залізничних переїздах; розроблення проектної документації на будівництво, реконструкцію і ремонт автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів та об`єктів дорожнього сервісу; здійснення пасажирських перевезень за встановленими маршрутами руху транспортних засобів загального користування; Ці склади є формальними. Частина 4 коментованої статті передбачає кваліфікований склад, встановлюючи відповідальність за вчинення будь-якого з названих вище правопорушень, ускладненого спричиненням створення аварійної обстановки або пошкодження транспортних засобів, вантажів, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна. Суб`єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю як умислу, так і необережності. Суб`єктами правопорушень, передбачених частиною 2 можуть бути лише посадові особи, до компетенції яких належить додержання правил, норм і стандартів при утриманні шляхів, вжиття заходів щодо своєчасної заборони або обмеження руху чи позначення на дорогах місць провадження робіт. Отже, норма ч.2 ст.140 КУпАП є бланкетною нормою, а саме: вона не описує правопорушення детально, а лише відсилає до інших законів або підзаконних актів. Тобто, щоб притягнути особу до відповідальності за ст. 140 КУпАП, правоохоронні органи повинні чітко встановити, які саме нормативні акти було порушено, оскільки склад правопорушення утворюється тільки в сукупності із цими документами. До нормативних актів, що розкривають зміст норми, належать: Закон України «Про дорожній рух», Закон України «Про автомобільні дороги», Правила дорожнього руху, Єдині правила ремонту і утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, ДСТУ (Державні стандарти України), що регламентують стан дорожнього покриття, наявність ям, освітлення та встановлення попереджувальних знаків тощо Разом з тим, зі змісту оскаржуваної постанови вбачається, що позивача притягнуто до відповідальності саме за порушення п. 32.2. Правил дорожнього руху України. В свою чергу, п. 32.2 ПДР України визначає перелік питань, які підлягають узгодженню з територіальними органами з надання сервісних послуг МВС, а саме: а)технічні вимоги, конструкція та встановлення на транспортних засобах спеціальних звукових і світлових сигнальних пристроїв (крім встановлення проблискового маячка оранжевого кольору на великогабаритних та великовагових транспортних засобах, сільськогосподарській техніці, ширина якої перевищує 2,6м, на механічних транспортних засобах дорожньо-експлуатаційної служби, на транспортних засобах спеціального, спеціалізованого призначення та на транспортних засобах із розпізнавальним знаком «Діти»), світлових покажчиків та розпізнавальних знаків автомобілів аварійної служби, а також нанесення білих смуг під нахилом на зовнішніх бокових поверхнях транспортних засобів; б) переобладнання транспортних засобів. З територіальними органами з надання сервісних послуг МВС узгоджуються також інші питання, передбачені законодавчими актами. Перелік питань дорожнього руху, що потребують узгодження з уповноваженими підрозділами Національної поліції визначаються в п. 32.1 ПДР України. Крім того, обов`язок погодження на встановлення в населених пунктах технічних засобів регулювання дорожнього руху з органами Національної поліції визначений лише п.6 ст. 16 Закону України «Про благоустрій населених пунктів». Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що уповноваженою особою відповідача невірно визначено склад правопорушення та не наведено належний правовий акт , що регламентує обов`язок, порядок та послідовність дій позивача, як керівника Товариства у спірних правовідносинах, а відповідно і не встановлено у діях останнього наявність складу правопорушення, визначеного ч.2 ст.140 КУпАП. Доводи апеляційної скарги вказаних висновків суду першої інстанції не спростовують. При цьому , колегією суддів відхиляються доводи апелянта про технічну неможливість визначення у постанові всіх нормативних актів, що регулюють спірні правовідносини, як необґрунтовані. Враховуючи вище наведене, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачається. Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст. ст. 243, 250, 286, 310,315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд,- П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу Департаменту патрульної поліції залишити без задоволення. Рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 25 березня 2026 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її проголошення та не підлягає оскарженню в силу приписів ч.3 ст.272 КАС України. Головуючий суддя І.О. Грибан Судді О.О. Беспалов А.Б. Парінов (повний текст постанови виготовлено 10.06.2026)