Постанова 4855 № 320/9954/24

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 320/9954/24 Суддя (судді) першої інстанції: Кочанова П.В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 10 червня 2026 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючий суддя Парінов А.Б., судді: Беспалов О.О., Грибан І.О., розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Київській області як відокремленого підрозділу ДПС України на рішення Київського окружного адміністративного суду від 31 січня 2025 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «БУДІВЕЛЬНО-ФІНАНСОВИЙ АЛЬЯНС «ОЛІМПУС» до Головного управління ДПС у Київській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, - В С Т А Н О В И В: Товариство з обмеженою відповідальністю «БУДІВЕЛЬНО-ФІНАНСОВИЙ АЛЬЯНС «ОЛІМПУС» звернулось до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Київській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії. Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 31 січня 2025 року позов задоволено повністю: - визнано протиправними та скасувати рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Київській області від 20.04.2024 № 10586353/43147363 про відмову в реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної від 28.12.2023 №

5. Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції Головним управлінням ДПС у Київській області подано апеляційну скаргу до Шостого апеляційного адміністративного суду, в якій апелянт просить скасувати рішення Київського окружного адміністративного суду від 31 січня 2025 року та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог повністю. Вимоги апеляційної скарги обґрунтовані неправильним застосуванням судом норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, крім того в порушення чинного законодавства не з`ясовані всі обставини справи, що призвело до необ`єктивного, неправильного та незаконного вирішення справи. Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 04 березня 2025 року та 25 березня 2025 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Головного управління Державної податкової служби у Київській області як відокремленого підрозділу ДПС України на рішення Київського окружного адміністративного суду від 31 січня 2025 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «БУДІВЕЛЬНО-ФІНАНСОВИЙ АЛЬЯНС «ОЛІМПУС» до Головного управління ДПС у Київській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії та на підставі пункту 3 частини першої статті 311 КАС України призначено справу до апеляційного розгляду у порядку письмового провадження. 26 березня 2025 року до Шостого апеляційного адміністративного суду надійшов відзив на апеляційну скаргу від позивача, в якому останній посилаючись на безпідставність доводів податкового органу просив апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Київській області залишити без задоволення, а рішення Київського окружного адміністративного суду від 31 січня 2025 року без змін. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, мотивуючи це наступним. Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджується, що Товариство з обмеженою відповідальністю «БУДІВЕЛЬНО-ФІНАНСОВИЙ АЛЬЯНС «ОЛІМПУС» є юридичною особою, ідентифікаційний код 43147363, місцезнаходження якого зареєстроване за адресою: 08322, Київська область, Бориспільський район, село Проліски, вулиця Промислова, будинок 9, що підтверджується Випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 23.09.2020. Позивач є платником податку на додану вартість, індивідуальний податковий номер 431473626555, що підтверджується витягом №1926554502798 з реєстру платників податків на додану вартість від 01.11.2019. Відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, видами господарської діяльності позивача є, зокрема: «Будівництво житлових і нежитлових будівель», код КВЕД 41.20 (основний), а також «Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна», код КВЕД 68.20, «Неспеціалізована оптова торгівля», код КВЕД 46.90. 28.12.2023 позивач уклав з ТОВ «ТПК БУДКОНСТРУКЦІЇ» (ідентифікаційний код 35151569) Договір купівлі-продажу нежитлових будівель, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Пірог Ю.С. за реєстровим №1007, на підставі якого були відчужені на користь ТОВ «ТПК БУДКОНСТРУКЦІЇ» належні позивачу на праві власності нежитлові будівлі загальною площею 1108,4 кв.м., а саме: будівля котельні площею 1084,3 кв.м. (літера «Б») і будівля №18 площею 24,1 кв.м. (літера «О»), що розташовані за адресою: Київська область, Бориспільський район, вул. Промислова, будинок 9-б, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно: 2298791432208, за договірною ціною 9 612 500,00 гривень, в тому числі ПДВ - 1 602 08,33 гривень. У зв`язку із здійсненням продажу вищезазначеного нерухомого майна позивачем відповідно до вимог ст.201 Податкового кодексу України на вказану господарську операцію була складена в електронній формі податкова накладна від 28.12.2023 року №5, яка відповідно до вимог п.201.1, п.201.7, п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України була подана ним на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних. Надалі на адресу позивача від Автоматизованої системи «Єдине вікно подання електронних документів» ДПС України надійшла квитанція від 12.02.2024 року №9383226627, із змісту якої вбачається, що реєстрація зазначеної в ній податкової накладної зупинена відповідно до вимог п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України, а підставою такого зупинення є те, що податкова накладна складена та подана на реєстрацію платником податку, який відповідає п.8 Критеріїв ризиковості платника податку. Додатково повідомлено: показник «D»=.0000%, «Рпоточ»=0, запропоновано надати пояснення та копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Позивачем на вказану пропозицію засобами електронного зв`язку на адресу відповідача 1 були направлені відповідні пояснення від 13.02.2024 №13/02 та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній від 28.12.2024 року №5, для розгляду питання прийняття рішення про її реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних, що підтверджується квитанцією №2 від 15.02.2024. Зокрема, апелянтом було направлено копії наступних документів: виписки з ЄДР на 3 арк.; Копія витягу з реєстру платників ПДВ на 1 арк.; Штатний розклад на 1 арк.; Копія договору оренди нерухомого майна Nє09/12/19 від 09 грудня 2019 р. на 6 арк.; Додаткова угода Nє 1 від 09 грудня 2020 р. до договору оренди нерухомого майна Nє09/12/19 від 09 грудня 2019 р. на 1 арк.; Додаткова угода Nє 2 від 09 грудня 2021 р. до договору оренди нерухомого майна Nє09/12/19 від 09 грудня 2019 р. на 1 арк.; Додаткова угода Nє 3 від 01 січня 2022 р. до договору оренди нерухомого майна Nє09/12/19 від 09 грудня 2019 р. на 1 арк.; Додаткова угода Nє 4 від 09 грудня 2022 р. до договору оренди нерухомого майна Nє09/12/19 від 09 грудня 2019 р. на 1 арк.; Платіжна інструкція Nє 807 від 28 липня 2021 року на 1 арк.; Акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) за 4 квартал 2023 року на 3 арк.; Витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності Nє 274324694 від 10.09.2021 на 2 арк.; Договір купівлі-продажу нежитлових будівель від 10.09.2021 р. , зареєстровано в реєстрі Nє 2261 - 6 арк.; Акт прийому-передачі об?єкта нерухомості від 10.09.2021 р. на 1 арк.; Платіжна інструкція Nє 867 від 14 вересня 2021 р. на 1 арк.; Податкова накладна Nє 4095 від 10.09.2021 р. на 2 арк.; Рішення учасника Nє 23/08-21 від 23.08.2021 р. на 1 арк.; Форма Nє 20-ОПП від 08.10.2021р. на 2 арк.; Квитанція Nє 2 від 08.10.2021 р. до Форма Nє 20-ОПП від 08.10.2021р. на 1 арк.; Рахунок на оплату Nє 1 від 28.12.2023 р. на 1 арк.; Договір купівлі-продажу нежитлових будівель від 28.12.2023 р., зареєстровано в реєстрі Nє 1007 - 6 арк.; Акт приймання-передачі нежитлових будівель від 28.12.2023 р. на 1 арк.; Платіжна інструкція Nє 8823 від 28.12.2023 р. на 1 арк.; Податкова накладна Nє 5 від 28.12.2023 р. на 2 арк.; Квитанція Nє 9383226627 від 12.02.2024 р. на 2 арк.; Форма Nє 20-ОПП від 03.01.2024 р. на 2 арк.; Квитанція Nє 2 від 03.01.2024 р. до Форма Nє 20-ОПП від 03.01.2024 р. на 1 арк. Проте, за результатами розгляду поданих позивачем вищезазначених пояснень та первинних документів відповідачем 1 прийняте Рішення від 20.02.2024 року №10586353/43147363, яким відмовлено у реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної №5 від 28.12.2023 з підстав надання платником податку копій документів, складених із порушенням законодавства. У розділі «додаткова інформація» зазначено: «Акт робіт не наданий». Вважаючи рішення податкового органу протиправним, позивач звернувся до суду з цим позовом. Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що відсутність певного документа чи ненадання його контролюючому органу не може бути підставою для відмови в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування без наведення відповідного обґрунтування, а також за умови, якщо інші надані документи підтверджують проведення господарської операції, натомість що наданих відповідачу-1 документів було достатньо для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної, відтак останній не мав правових підстав для відмови позивачу у реєстрації податкової накладної. Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів зазначає наступне. Відповідно до ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних та юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку у тому числі органів державної влади. У справах щодо оскарження рішень суди перевіряють чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідно до положень ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків і зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України (далі - ПК України). Відповідно до підпункту 14.1.60 пункту 14 статті 14 Податкового кодексу України, єдиний реєстр податкових накладних - реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами. Згідно з п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня. Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин. Помилки в реквізитах, визначених пунктом 201.1 цієї статті (крім коду товару згідно з УКТ ЗЕД), які не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов`язань, не можуть бути причиною неприйняття податкових накладних у електронному вигляді. Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку. Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних. Згідно з п. 201.16 ст. 201 Податковий кодекс України, реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України. Пунктом 2 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1246 від 29 грудня 2010 року (далі - Порядок № 1246) визначено, що податкова накладна - електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації. Згідно з пунктом 12 Порядку №1246, після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування; дотримання вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис", «Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку. Відповідно до пункту 13 Порядку №1246, за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція). З 01 лютого 2020 року набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165 "Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних", яка визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі (далі - комісії контролюючих органів), права та обов`язки їх членів. Так, з матеріалів справи вбачається, що податкова накладна №5 від 28.12.2023 подано позивачем, складено та направлено для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних після набрання чинності Порядку № 1165, а тому в цьому випадку саме його положення підлягають застосуванню. Відповідно до п. 2 Порядку № 1165 автоматизований моніторинг відповідності податкової накладної/розрахунку коригування критеріям оцінки ступеня ризиків - сукупність заходів та методів, що застосовуються контролюючим органом для виявлення ознак наявності ризиків порушення норм податкового законодавства за результатами проведення автоматизованого аналізу наявної в інформаційних системах контролюючих органів податкової інформації. Критерій оцінки ступеня ризиків, достатній для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, - визначений показник автоматизованого моніторингу, що характеризує ризик. Ризик порушення норм податкового законодавства - ймовірність складення та надання податкової накладної/розрахунку коригування для реєстрації в Реєстрі з порушенням норм пп. "а" або "б" п. 185.1 ст. 185, пп. "а" або "б" п. 187.1 ст. 187, абзацу 1 п. 201.1, 201.7, 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України за наявності об`єктивних ознак неможливості здійснення операції з постачання товарів/послуг, дані про яку зазначено в такій податковій накладній/розрахунку коригування, та/або ймовірності уникнення платником податку на додану вартість (далі - платник податку) виконання свого податкового обов`язку. Відповідно до п. 4 Порядку № 1165, у разі коли за результатами перевірки податкової накладної/розрахунку коригування визначено, що податкова накладна/розрахунок коригування відповідають одній з ознак безумовної реєстрації, визначених у пункті 3 цього Порядку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування не зупиняється в Реєстрі. У той же час, п. 5 Порядку № 1165 визначено, що платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2). Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3). Згідно з приписами п. 6 Порядку № 1165, у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється. Відповідно до п. 7 Порядку № 1165, у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється. Так, у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації. У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації (п.п. 10-11 Порядку № 1165). З системного аналізу наведених вище норм вбачається, що законодавцем встановлена певна послідовність прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації ПН/РК в Реєстрі. Так, реєстрації/відмови в реєстрації ПН/РК передує складання та направлення платником податку ПН/РК для реєстрації в ЄРПН, потім їх перевірка комісією регіонального рівня щодо відповідності ознакам безумовної реєстрації, надалі у разі невідповідності ПН/РК жодній з ознак безумовної реєстрації перевіряється безпосередньо сам платник податку, яким подано ПН/РК для реєстрації в ЄРПН, щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку та показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, тобто здійснюється моніторинг платника податку, а також моніторинг ПН/РК - шляхом їх перевірки щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій. Як вбачається з матеріалів справи, контролюючим органом за результатом обробки податкової накладної №5 від 28.12.2023, надіслано квитанції, згідно з якими документ збережено, однак реєстрація зупинена. Згідно з квитанцією зупинено реєстрацію податкової накладної та у висновку вказано: податкова накладна складена та подана на реєстрацію платником податку, який відповідає п.8 Критеріїв ризиковості платника податку. Водночас, у квитанції додатково повідомлено: показник «D»=.0000%, «Рпоточ»=0, запропоновано надати пояснення та копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Суд зазначає, що чітке визначення фіскальним органом у відповідній квитанції конкретного критерію, прямо впливає на можливість надання в подальшому платником податків документів, достатніх для прийняття рішень про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Наведений висновок узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, яка викладена у постанові від 23.10.2018 у справі №822/1817/18. Критерії ризиковості платника податків на додану вартість викладено у Додатку 1 до Порядку № 1165, відповідно до яких таким критерієм є, зокрема: "

8. У контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування. Довідник кодів податкової інформації, що стала підставою для розгляду питання про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, визначається ДПС та затверджується відповідним наказом, який оприлюднюється на офіційному веб-сайті ДПС" У свою чергу, колегія суддів зазначає, що згідно з вимогами п. 6 Порядку № 1165, питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня. У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку. Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення. Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення (додаток 4). У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку. Колегія суддів звертає увагу, що в матеріалах справи відсутнє рішення контролюючого органу про відповідність позивача п.8 Критеріїв ризиковості платника податку (у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій). Відповідне рішення відповідачем не надано, тож, матеріали справи не містять доказів прийняття у встановленому законодавством порядку рішення контролюючого органу про відповідність позивача п.8 Критеріїв ризиковості платника податку. При цьому, апеляційний суд наголошує, що у квитанції контролюючого органу, за результатом обробки податкової накладної позивача, відповідачем не вказано як підставу для зупинення накладної саме певне рішення з його датою та номером. Отже, позивач не був обізнаний належним чином, на якій конкретній підставі зупинено реєстрацію податкової накладної, тобто, на підставі якої саме податкової інформації, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій. Отримана позивачем квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної містила загальні фрази про необхідність надання пояснень та копій документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН. При цьому, пропозиція надання документів вказана без конкретизації їх переліку (тобто, не наведено переліку документів, які необхідні для розгляду питання щодо реєстрації податкової накладної) та без вказівки на норму права, котра такий містить. Водночас, контролюючий орган має конкретизувати перелік документів, необхідних для виконання покладених на нього функцій, для того, щоб платник податку розумів адресовану йому вимогу. Пред`явлення контролюючим органом до платника податків загальної вимоги про надання документів без їх конкретизації та без посилання на відповідну норму права виключає можливість такого органу в подальшому застосовувати до такого платника податків негативні наслідки, пов`язані із ненаданням певного документу. Загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття. Не конкретизування податковим органом переліку документів, які необхідно надати позивачу, призвело до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких на власний розсуд. Отже, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності. Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постановах від 23 жовтня 2018 року у справі №822/1817/18 та від 04 грудня 2018 року у справі №821/1173/17. Наказом Міністерства фінансів України № 520 від 12 грудня 2019 року затверджено Порядок прийняття рішень про реєстрацію/ відмову в реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок №520), яким визначено механізм прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, реєстрацію яких відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України. Так, п. 4 Порядку № 520 визначено, що у разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі. За приписами п.5 Порядку № 520 перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством. Згідно з п.6 Порядку № 520 письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного в податковій накладній / розрахунку коригування. Платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних / розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні / розрахунки коригування складено на одного отримувача - платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових накладних / розрахунках коригування відображено однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (ДКПП)). Пунктом 7 Порядку №520 визначено, що письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку подає до ДПС в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України "Про електронні документи та електронний документообіг", «Про електронні довірчі послуги» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку. Відповідно до п. 9 Порядку №520, письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня. Судом встановлено, що позивачем направлено відповідачу пояснення та копії первинних документів і розрахункових документів для підтвердження підстав подання податкової накладної №5 від 28.12.2023 з метою її реєстрації, якими підтверджується факт здійснення господарської операції. Зокрема, апелянтом було направлено копії наступних документів: виписки з ЄДР на 3 арк.; Копія витягу з реєстру платників ПДВ на 1 арк.; Штатний розклад на 1 арк.; Копія договору оренди нерухомого майна Nє09/12/19 від 09 грудня 2019 р. на 6 арк.; Додаткова угода Nє 1 від 09 грудня 2020 р. до договору оренди нерухомого майна Nє09/12/19 від 09 грудня 2019 р. на 1 арк.; Додаткова угода Nє 2 від 09 грудня 2021 р. до договору оренди нерухомого майна Nє09/12/19 від 09 грудня 2019 р. на 1 арк.; Додаткова угода Nє 3 від 01 січня 2022 р. до договору оренди нерухомого майна Nє09/12/19 від 09 грудня 2019 р. на 1 арк.; Додаткова угода Nє 4 від 09 грудня 2022 р. до договору оренди нерухомого майна Nє09/12/19 від 09 грудня 2019 р. на 1 арк.; Платіжна інструкція Nє 807 від 28 липня 2021 року на 1 арк.; Акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) за 4 квартал 2023 року на 3 арк.; Витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності Nє 274324694 від 10.09.2021 на 2 арк.; Договір купівлі-продажу нежитлових будівель від 10.09.2021 р. , зареєстровано в реєстрі Nє 2261 - 6 арк.; Акт прийому-передачі об?єкта нерухомості від 10.09.2021 р. на 1 арк.; Платіжна інструкція Nє 867 від 14 вересня 2021 р. на 1 арк.; Податкова накладна Nє 4095 від 10.09.2021 р. на 2 арк.; Рішення учасника Nє 23/08-21 від 23.08.2021 р. на 1 арк.; Форма Nє 20-ОПП від 08.10.2021р. на 2 арк.; Квитанція Nє 2 від 08.10.2021 р. до Форма Nє 20-ОПП від 08.10.2021р. на 1 арк.; Рахунок на оплату Nє 1 від 28.12.2023 р. на 1 арк.; Договір купівлі-продажу нежитлових будівель від 28.12.2023 р., зареєстровано в реєстрі Nє 1007 - 6 арк.; Акт приймання-передачі нежитлових будівель від 28.12.2023 р. на 1 арк.; Платіжна інструкція Nє 8823 від 28.12.2023 р. на 1 арк.; Податкова накладна Nє 5 від 28.12.2023 р. на 2 арк.; Квитанція Nє 9383226627 від 12.02.2024 р. на 2 арк.; Форма Nє 20-ОПП від 03.01.2024 р. на 2 арк.; Квитанція Nє 2 від 03.01.2024 р. до Форма Nє 20-ОПП від 03.01.2024 р. на 1 арк. При цьому, колегія суддів наголошує, що у цій справі суд не надає оцінку реальності здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом, на підставі яких складено ПН/РК, оскільки це питання повинно досліджуватись під час здійснення податкового контролю шляхом здійснення перевірок та звірок відповідно до вимог ПК України, а тому не є предметом судового розгляду у справах щодо оскарження рішень про відмову в реєстрації податкових накладних, які стосуються наявності чи відсутності підстав для зупинення та відмови у реєстрації податкових накладних згідно виключних підстав для вчинення податковим органом таких дій та прийняття рішень, що передбачені податковим законодавством, до числа яких не відноситься встановлення ані контролюючим органом, ані судом реальності господарських операцій поза межами податкового контролю та прийнятими за такими заходами контролю рішеннями. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 28 листопада 2019 року у справі №1640/2650/18 та від 27 квітня 2020 року у справі №360/1050/19. Відповідно до п.2 Порядку № 520, прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС (далі - комісія регіонального рівня). Пунктом 3 Порядку № 520 визначено, що комісія регіонального рівня протягом п`яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку, приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 Кодексу. За приписами п. 11 Порядку № 520, прийняття рішень про реєстрацію/ відмову в реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Мінфіна від 12.12.2019 № 520, комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі: ненадання / часткового надання додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, при отриманні Повідомлення; та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства. Отже, можливість надання платником податків достатніх документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення податковим органом конкретного переліку необхідних документів для прийняття рішення щодо реєстрації податкової накладної. Необґрунтоване обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких на власний розсуд, призводить до правової невизначеності, що не відповідає критерію обґрунтованості та пропорційності акта індивідуальної дії. Однак, квитанція про зупинення реєстрації ПН/РК не містить в собі мотивації підстав та причин віднесення позивача до пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість, як і не містять доказів наявності податкової інформації, що свідчила б про віднесення позивача до пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість. Крім того, рішення (квитанція) про зупинення реєстрації податкової накладної не містить вичерпного переліку документів, які необхідно подати платнику податків. Разом з тим, недотримання принципу правової визначеності під час зупинення реєстрації податкової накладної призвело до необізнаності платника податків щодо вичерпного переліку необхідних документів, які він повинен був надати контролюючому органу, внаслідок чого позивач не зміг належним чином виконати свої обов`язки щодо реєстрації податкової накладної. Здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. Здійснення моніторингу не повинне підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу. Недотримання податковим органом вимог законодавства на етапі зупинення реєстрації податкової накладної щодо оформлення квитанції прямо вказує на те, що рішення, які прийняті на наступному етапі, тобто рішення Комісії про відмову у реєстрації податкових накладних, теж не є законними. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 10 квітня 2020 року у справі №819/330/18. Як вбачається зі змісту оскаржуваного рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, причиною прийняття рішення про відмову в реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних є: надання платником податку копій документів, складених із порушенням законодавства. У розділі «додаткова інформація»: «Акт робіт не наданий». При цьому, колегія суддів погоджується з твердженням суду першої інстанції, що наведене у рішенні формулювання суперечить принципу правової визначеності, оскільки не надає змоги встановити по-перше суть самого визначення поняття «Акт робіт», а також які саме документи складені позивачем з порушенням законодавства, які вимоги законодавства було ним порушено при складанні документів. Податковим органом не надано обґрунтування необхідності подання позивачем такого документу, як «Акт робіт» в межах господарських відносин з контрагентом ТОВ «ТПК БУДКОНСТРУКЦІЇ» згідно Договору купівлі-продажу нежитлових будівель від 28.12.2023. Разом з тим, суд доходить висновку, що документів, поданих з метою реєстрації спірної ПН, зокрема додаткових документів та пояснень достатньо для прийняття рішення про її реєстрацію в ЄРПН, оскільки перехід об`єктів нерухового майна підтверджується сукупністю зібраних доказів. Відтак, зважаючи на те, що наданих відповідачу 1 документів було достатньо для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної, останній не мав достатніх правових підстав для відмови позивачу у реєстрації такої. При цьому, враховуючи формальний характер квитанції податкового органу від 12.02.2024, колегія суддів зазначає, що контролюючим органом не надано жодного доказу того, що після отримання від позивача письмових пояснень з доданими документами, на адресу останнього направлялись запити щодо недостатності документів для прийняття рішень в рамках розглядуваних пояснень. Водночас, колегія суддів наголошує на тому, що лише зазначення про відсутність певних документів чи подання певних документів, складених з порушенням, не є достатньою підставою для відмови в реєстрації податкової накладної, оскільки контролюючим органом повинно бути зазначено об`єктивні обставини, які перешкоджають реєстрації податкової накладної з урахуванням відсутності чи неприйняття таких документів за наявності інших поданих документів, при цьому, обов`язково повинна бути надана оцінка тим документам, що фактично подано платником податку. Разом із тим, рішенням контролюючого органу було відмовлено у реєстрації податкової накладної з підстав ненадання платником податків копій первинних документів, проте, позивачем до контролюючого органу надано первинні документи, що стосуються здійснення господарської операції із контрагентом. Колегія суддів наголошує на тому, що відповідачами суду не доведено, що такі документи були відсутні в контролюючого органу при розгляді питання, пов`язаного із реєстрацією податкової накладної. На переконання колегії суддів, суд першої інстанції мав підстави для висновку про те, що посилання на вказану підставу в обґрунтування прийняття рішень про відмову за умови ненаведення комісією доказів того, що подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності зазначеної у них інформації, свідчить про необґрунтованість такого рішення, при цьому, що Комісія не довела, що надані позивачем документи мали такі недоліки форми або змісту, які виключали можливість реєстрації податкових накладних. При цьому, відповідно до виковку, вкладеному у Постанові Верховного Суду від 07.12.2022 по справі №500/2237/20 - усі сумніви контролюючого органу щодо дотримання ТОВ вимог податкового законодавства України під час здійснення господарської діяльності повинні досліджуватися шляхом проведення відповідних перевірок такого платника податків, за умови наявності підстав для її проведення, визначених нормами ПК України, а не шляхом блокування (зупинення) реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в ЄРПН. Слід врахувати й те, що сам по собі факт зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування у ЄРПН, не спростовує ані факту здійснення платником податків господарської операції, ані факту наявності дати виникнення саме першої події (постачання товарів/послуг, або отримання коштів), що підтверджується первинними документами, на підставі яких складається податкова накладна/розрахунок коригування. Крім того, факт здійснення господарської операції, на виконання якої складено податкову накладну, є предметом перевірок, а обов`язком контролюючого органу при реєстрації податкових накладних, є перевірка відповідності вказаних документів формі, встановленій чинним законодавством. Колегія суддів наголошує на тому, що сама оцінка господарської операції може бути проведена лише за результатом здійснення податкової перевірки, підстави та порядок проведення якої визначено нормами Податкового кодексу України. У свою чергу, при реєстрації податкових накладних, фактично проводиться моніторинг операції чи платника податків лише за зовнішніми (формальними) критеріями. Тому, суд за результати розгляду цієї справи не робить висновків щодо реальності господарських операцій за участю позивача, а лише оцінює наявність чи відсутність підстав для реєстрації податкової накладної. Відтак, колегія суддів підтримує висновок суду першої інстанції про те, що оскаржуване рішення прийнято відповідачем необґрунтовано, без урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, у зв`язку із чим, таке рішення є протиправним та підлягає скасуванню. Щодо зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати податкову накладну №5 від 28.12.2023 р. в Єдиному реєстрі податкових накладних, колегія суддів зазначає таке. Згідно частини 3 статті 245 КАС України у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду. Згідно пунктів 19, 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 р. № 1246, податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій: набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДПС відповідного рішення). Внесення відомостей до Реєстру на підставі рішення суду, яке набрало законної сили, здійснюється з дотриманням вимог цього Порядку. При цьому вимоги абзацу десятого пункту 12 цього Порядку не застосовуються до податкової накладної та/або розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в установленому порядку. Датою внесення відомостей до Реєстру вважається день, зазначений в рішенні суду, або день набрання законної сили таким рішенням. Отже, реєстрація в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної/розрахунку коригування, реєстрацію якої попередньо було зупинено, є повноваженням ДПС України. У цьому випадку, зобов`язання ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних подану позивачем податкову накладну датою її фактичного надходження є дотриманням судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений, та належним способом захисту порушеного права. Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 11.06.2019 у справі №480/4038/18 та від 28.11.2019 у справі №1640/2650/18. Зважаючи на те, що судом встановлено протиправність оскаржуваного рішення податкового органу про відмову в реєстрації спірної податкової накладної, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що належним способом захисту порушеного права позивача є зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкову накладну Товариства з обмеженою відповідальністю «БУДІВЕЛЬНО-ФІНАНСОВИЙ АЛЬЯНС «ОЛІМПУС» № 5 від 28.12.2023 датою її фактичного подання. За наслідком апеляційного розгляду, колегія суддів дійшла висновку про те, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позовних вимог та не є підставою для скасування чи зміни оскаржуваного рішення суду першої інстанції. Відтак, надання оцінки правомірності такому рішенню у межах судового оскарження на відповідність критеріям, визначеним ч. 2 ст. 2 КАС України, відповідає завданням адміністративного судочинства. Відповідно до ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом, зокрема, визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень. У сукупності наведеного, колегія суддів зазначає, що відповідачем в суді першої інстанції та в апеляційному суді не спростовано доводів та аргументів позивача, не надано належних, достатніх доказів у підтримку своєї позиції, як і не доведено порушень судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч. 2 ст. 77 КАС України). Відповідно до ч. 3 ст. 242 КАС України, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Згідно п. 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29). За результатами розгляду апеляційної скарги податкового органу, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачається. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін. Приписи ст. 316 КАС України визначають, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст. ст.77, 242, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 328, 329 КАС України, суд, П О С Т А Н О В И В Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Київській області як відокремленого підрозділу ДПС України - залишити без задоволення. Рішення Київського окружного адміністративного суду від 31 січня 2025 року - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку і строки, визначені статтями 328, 329 КАС України. Головуючий суддя А.Б. Парінов Судді: О.О. Беспалов І.О. Грибан (Повний текст постанови суду виготовлено 10 червня 2026 року)