Постанова 4850 № 200/6970/24

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 10 червня 2026 року справа №200/6970/24 м. Дніпро Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Геращенка І.В., суддів Пивовар І.В., Казначеєва Е.Г., розглянув у письмовому провадженні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Луганського окружного адміністративного суду від 23 квітня 2026 року у справі № 200/6970/24 (головуючий І інстанції Басова Н.М.) за позовом ОСОБА_1 до Донецького окружного адміністративного суду, Державної судової адміністрації України про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити певні дії,- В С Т А Н О В И В: Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 15 січня 2025 року задоволено позов ОСОБА_1 до Донецького окружного адміністративного суду, Державної судової адміністрації України про визнання дій та бездіяльності протиправними, зобов`язання вчинити певні дії. Визнано протиправними дії Донецького окружного адміністративного суду щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 суддівської винагороди за період з 01 січня 2021 року по 30 вересня 2024 року, допомоги на оздоровлення у 2021, 2022, 2023, 2024 роках, компенсації за невикористані дні відпустки, вихідної допомоги при виході судді у відставку у 2024 році, обчислених виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді, у розмірі 2102,00 грн. Зобов`язано Донецький окружний адміністративний суд здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 , в тому числі за рахунок бюджетних призначень на забезпечення здійснення правосуддя місцевими, апеляційними судами та функціонування органів і установ системи правосуддя (Код програмної класифікації видатків та кредитування державного бюджету 0501020), суддівської винагороди за період з 01 січня 2021 року по 30 вересня 2024 року, допомоги на оздоровлення за 2021, 2022, 2023, 2024 роки, компенсації за невикористані дні відпустки, вихідної допомоги при виході судді у відставку у 2024 році зі здійсненням всіх передбачених законодавством нарахувань, виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі: у 2021 році 2270,00 грн, у 2022 році 2481,00 грн, у 2023 році 2684,00 грн, у 2024 році 3028,00 грн. Визнано протиправною бездіяльність Державної судової адміністрації України щодо незабезпечення фінансування виплати належної ОСОБА_1 суддівської винагороди за період з 01 січня 2021 року по 30 вересня 2024 року, допомоги на оздоровлення за 2021, 2022, 2023, 2024 роки, компенсації за невикористані дні відпустки, вихідної допомоги при виході судді у відставку у 2024 році зі здійсненням всіх передбачених законодавством нарахувань, виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі: у 2021 році 2270,00 грн, у 2022 році 2481,00 грн, у 2023 році 2684,00 грн, у 2024 3028,00 грн. Зобов`язано Державну судову адміністрацію України здійснити фінансування, в тому числі за рахунок бюджетних призначень на забезпечення здійснення правосуддя місцевими, апеляційними судами та функціонування органів і установ системи правосуддя (Код програмної класифікації видатків та кредитування державного бюджету 0501020), виплати належної ОСОБА_1 суддівської винагороди за період з 01 січня 2021 року по 30 вересня 2024 року, допомоги на оздоровлення за 2021, 2022, 2023, 2024 роки, компенсації за невикористані дні відпустки, вихідної допомоги при виході судді у відставку у 2024 році зі здійсненням всіх передбачених законодавством нарахувань, виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі: у 2021 році 2270,00 грн, у 2022 році 2481,00 грн, у 2023 році 2684,00 грн, у 2024 році 3028,00 грн. Рішення набрало законної сили 15.02.2025. З даних КП ДСС вбачається, що 21.02.2025 Луганським окружним адміністративним судом видано виконавчий лист № 200/6970/24 про зобов`язання Донецького окружного адміністративного суду здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 , в тому числі за рахунок бюджетних призначень на забезпечення здійснення правосуддя місцевими, апеляційними судами та функціонування органів і установ системи правосуддя (Код програмної класифікації видатків та кредитування державного бюджету 0501020), суддівської винагороди за період з 01 січня 2021 року по 30 вересня 2024 року, допомоги на оздоровлення за 2021, 2022, 2023, 2024 роки, компенсації за невикористані дні відпустки, вихідної допомоги при виході судді у відставку у 2024 році зі здійсненням всіх передбачених законодавством нарахувань, виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі: у 2021 році 2270,00 грн, у 2022 році 2481,00 грн, у 2023 році 2684,00 грн, у 2024 році 3028,00 грн. 19.03.2025 головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Донецькій області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції відкрито виконавче провадження № 77543286. 21.02.2025 Луганським окружним адміністративним судом видано виконавчий лист № 200/6970/24 про зобов`язання Державну судову адміністрацію України здійснити фінансування, в тому числі за рахунок бюджетних призначень на забезпечення здійснення правосуддя місцевими, апеляційними судами та функціонування органів і установ системи правосуддя (Код програмної класифікації видатків та кредитування державного бюджету 0501020), виплати належної ОСОБА_1 суддівської винагороди за період з 01 січня 2021 року по 30 вересня 2024 року, допомоги на оздоровлення за 2021, 2022, 2023, 2024 роки, компенсації за невикористані дні відпустки, вихідної допомоги при виході судді у відставку у 2024 році зі здійсненням всіх передбачених законодавством нарахувань, виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі: у 2021 році 2270,00 грн, у 2022 році 2481,00 грн, у 2023 році 2684,00 грн, у 2024 році 3028,00 грн. 24.03.2025 старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України відкрито виконавче провадження № 77601359. У зв`язку з невиконанням відповідачами у повному обсязі рішення суду, позивач звернувся до Луганського окружного адміністративного суду із заявою про встановлення судового контролю. Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 27 березня 2026 року призначено до розгляду в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення по справі №200/6970/24 та зобов`язано Донецький окружний адміністративний суд в строк до 02 квітня 2026 року надати письмові пояснення та докази щодо повного виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду від 15 січня 2025 року у справі № 200/6970/24, а також зобов`язано Державну судову адміністрацію України в строк до 02 квітня 2026 року надати письмові пояснення та докази щодо повного виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду від 15 січня 2025 року у справі № 200/6970/24. Донецький окружний адміністративний суд, на виконання ухвали від 27.03.2026, через підсистему Електронний суд надіслав додаткові пояснення у справі, в яких вказав, що на виконання рішення Донецьким окружним адміністративним судом здійснено перерахунок суддівської винагороди ОСОБА_1 за період з 01.01.2021 по 30.09.2024, допомоги на оздоровлення за 2021 2024 роки, компенсації за невикористані дні відпустки та вихідної допомоги при виході у відставку у 2024 році із здійсненням усіх передбачених законодавством нарахувань. Загальна сума до виплати становить 1 808 758,71 грн. Водночас, кошторисами суду на 2025 та 2026 роки видатки на здійснення зазначених виплат не передбачені. З метою забезпечення виконання судових рішень Донецький окружний адміністративний суд неодноразово звертався до головного розпорядника бюджетних коштів - Державної судової адміністрації України, зокрема листом від 09.09.2025 № 03-16/712/25, з проханням забезпечити надання бюджетних асигнувань для виконання рішень суду, у тому числі у цій справі. Проте відповідні кошти суду не виділені. 16.01.2026 Державною судовою адміністрацією України затверджено кошторис Донецького окружного адміністративного суду на 2026 рік. Відповідно до плану асигнувань за бюджетною програмою КПКВК 0501150 Виконання рішень судів на користь суддів, працівників апаратів судів та працівників органів і установ системи правосуддя на 2026 рік передбачено видатки у розмірі 28 300 грн, що є явно недостатнім для виконання зазначеного судового рішення. Збільшення обсягу видатків за цією програмою для суду у 2026 році не відбулося. З метою повного виконання рішення суду листом від 30.03.2026 № 03-17-260-26 Донецький окружний адміністративний суд повторно звернувся до Державної судової адміністрації України з проханням надати додаткові бюджетні асигнування у сумі 1 808 758,71 грн. Таким чином, невиконання рішення Луганського окружного адміністративного суду від 15.01.2025 у справі № 200/6970/24 в частині здійснення виплати зумовлене об`єктивними причинами, що не залежать від Донецького окружного адміністративного суду, а саме відсутністю відповідного бюджетного фінансування, яке здійснюється виключно в межах асигнувань, передбачених Державним бюджетом України. Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 06.04.2026 витребувано від Державної судової адміністрації України докази щодо повного виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду від 15 січня 2025 року у справі № 200/6970/24 та зупинено провадження з розгляду заяви ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення по справі №200/6970/24 до надходження витребуваних доказів. Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 23.04.2026 поновлено провадження з розгляду заяви ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення по справі №200/6970/24. Державною судовою адміністрацією України через підсистему Електронний суд надіслано пояснення щодо заяви про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення. В обґрунтування пояснень зазначено, що єдиним рахунком Державного бюджету України, передбаченого на виконання рішень судів на користь суддів законодавством закріплено бюджетну програму 0501150 "Виконання рішень судів на користь суддів, працівників апаратів судів та працівників органів і установ системи правосуддя". Стягувач та державний виконавець вправі звернутися до суду зі заявою про встановлення способу та порядку виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду від 15.01.2025 у справі № 200/6970/24 шляхом стягнення зазначеної суми з Програми на користь ОСОБА_1 . ДСА України впродовж 2025 року листами від 03.02.2025 № 11-2404/25, від 06.03.2025 № 11-4566/25, від 07.04.2025 № 11-6770/25, від 12.05.2025 № 11-9437/25, від 17.06.2025 № 11-12026/25, від 16.07.2025 № 11-14135/25, від 26.08.2025 № 11-17114/25 та від 10.11.2025 № 11-22383/25 звернулась до Комітету Верховної Ради України з питань бюджету із пропозицією щодо внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" у частині збільшення бюджетних призначень за бюджетною Програмою на суму 2 338, 8 млн гривень. У відповідях Міністерством фінансів України від 17.02.2025 № 08020- 01-2/5032, від 09.05.2024 № 08020-01-2/14939, від 02.04.2025 № 08020-09-6/9609, від 30.04.2025 № 08020-09-6/12329, від 23.05.2025 № 08020-09-6/14832, від 28.05.2025 № 08020-09-6/15313, від 30.07.2025 № 08020-09-6/21433 та від 11.12.2025 № 08020-01-6/36317 зазначені пропозиції ДСА України не були підтримані, так як у період дії воєнного стану наявні фінансові ресурси держави насамперед спрямовуються на виконання завдань щодо відсічі збройної агресії, забезпечення недоторканості державного кордону та захисту держави, забезпечення життєво-необхідних потреб жителів, реалізації заходів територіальної оборони та захисту безпеки населення. Також, ДСА України листом від 02.10.2025 № 11-19638/25 звернулась до Прем`єр-міністра України Свириденко Ю.А. з проханням підтримати та подати на розгляд розроблений ДСА України проект розпорядження Кабінету Міністрів України "Про перерозподіл деяких видатків державного бюджету, передбачених Державній судовій адміністрації України на 2025 рік" у частині збільшення обсягу видатків споживання за Програмою у сумі 1 377 700,7 тис. грн за рахунок зменшення обсягу видатків споживання за бюджетною програмою 0501020 "Забезпечення здійснення правосуддя місцевими, апеляційними судами та функціонування органів і установ системи правосуддя". Відповідно до листа від 10.10.2025 № 32168/1/1-25 Прем`єр-міністр України доручив Уряду прийняти рішення та у разі необхідності внести в установленому порядку відповідні пропозиції. Міністерство фінансів України у відповіді від 24.10.2025 № 08020-01-6/30697 повідомило, що перерозподіл видатків загального фонду державного бюджету, передбачені ДСА України, можуть бути спрямовані лише на забезпечення державного суверенітету, підвищення обороноздатності і безпеки держави. На сьогодні Законом України "Про Державний бюджет України на 2026 рік" ДСА України, як головному розпоряднику бюджетних коштів за бюджетною Програмою, передбачено бюджетні призначення в сумі 10,0 млн грн, які розподілені між судами, органами та установами системи правосуддя, що станом на 01.01.2026 складає 0,4% потреби. Відповідно у 2026 році ДСА України вчергове звернулася з листом від 03.03.2026 № 11-4560/26 та від 14.04.2026 № 11-8187/26 до Комітету Верховної Ради України з питань бюджету щодо збільшення бюджетних призначень за бюджетною Програмою на суму 2 389, 4 млн гривень та на суму 2 409, 7 млн гривень відповідно. Міністерство фінансів України у відповіді від 25.03.2026 № 08020-01-2/8480 повідомило, що фінансові ресурси держави насамперед спрямовуються на виконання завдань щодо відсічі збройної агресії, а виконання судових рішень здійснюється на підставі виконавчих листів Державною казначейською службою України відповідно до Порядку №

845. Тобто, виконати судові рішення при відсутності відповідного фінансування з боку Міністерства фінансів України та Уряду є об`єктивно неможливим. Отже, зазначені обставини справи свідчать, що невиконання судового рішення обумовлено незалежними від відповідача причинами, а саме відсутністю додаткових бюджетних асигнувань в умовах воєнного стану. Дії ДСА України у цій справі не свідчать про наявність протиправної з її боку бездіяльності чи про її ухилення від виконання у повному обсязі рішення суду, позаяк у межах своїх повноважень ДСА України вчиняє всі необхідні дії для виконання судового рішення, а невиконання рішення суду в частині виплати недоплаченої заробітної плати зумовлено обставинами виконання судових рішень в межах передбачених на відповідний період асигнувань. Просив відмовити у задоволенні заяви про встановлення судового контролю. Позивачем через підсистему Електронний суд надіслано додаткові пояснення у справі, в яких вказано, що у зв`язку із недобросовісною поведінкою відповідачів іншого легітимного варіанту забезпечення гарантій статей 6, 13 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини та запобігання висування вимог до держави України за незабезпечення права мирного володіння за статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод в ЄСПЛ, окрім як встановлення зобов`язання відповідачів подати звіт про виконання рішення не існує. Просив зобов`язати Донецький окружний адміністративний суд та Державну судову адміністрацію України, кожного з відповідачів окремо, подати звіт про виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду від 15 січня 2025 року по справі №200/6970/24. Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 23 квітня 2026 року у задоволенні заяви про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення у цій справі - відмовлено. Позивач не погодився з ухвалою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати ухвалу суду про відмову в задоволенні заяви про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення у справі № 200/6970/24 та постановити нову ухвалу, якою зобов`язати Донецький окружний адміністративний суд та Державну судову адміністрацію України, кожного з відповідачів окремо, подати звіт про виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду від 15 січня 2025 року у справі №200/6970/24. Апелянт зазначив, що згідно з публічною інформацією, яка надана Головним управлінням Державної казначейської служби України у Донецькій області та Державною казначейською службою України, залишок невикористаних відкритих асигнувань за КПКВК 0501020 «Забезпечення здійснення правосуддя місцевими, апеляційними судами та функціонування органів і установ системи правосуддя» і повернутих до державного бюджету у 2025 році склав відповідно: по Донецькому окружному адміністративному суду - 5 218 988,83 грн., по Державній судовій адміністрації України - 1 274 632 000,1 грн. Таким чином, невиконання рішення відповідачами в 2025 році сталося не з об`єктивних причин. Відповідне бюджетне фінансування передбачено паспортом бюджетної програми на 2026 рік Державної судової адміністрації України за КПКВК 0501020 «Забезпечення здійснення правосуддя місцевими, апеляційними судами та функціонування органів і установ системи правосуддя» та лімітною довідкою про бюджетне асигнування та кредитування на 2026 рік Донецького окружного адміністративного суду по програмі 0501020 «Забезпечення здійснення правосуддя місцевими, апеляційними судами та функціонування органів і установ системи правосуддя». Правовою підставою для зобов`язання відповідачів подати звіт про виконання судового рішення є наявність об`єктивних, підтверджених належними і допустимими доказами, підстав вважати, що за відсутності такого заходу судового контролю рішення суду залишиться невиконаним або для його виконання доведеться докласти значних зусиль. Матеріали даної справи містять належні та допустимі докази того, що відповідачі свідомо не виконують рішення суду, а для виправдання своєї протиправної поведінки лише для видимості, не маючи щирого наміру виконати рішення суду, звертаються з листами щодо збільшення асигнувань за бюджетною програмою 0501150. Довготривале безпідставне невиконання рішення в даній справі є порушенням пункту 1 статті 6 та статті 13 Європейської конвенції з прав людини та статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованих Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР. Відповідачем 2 подано відзив на апеляційну скаргу, в якому просив відмовити у її задоволені. Позивачем надані додаткові пояснення у справі, в яких просив врахувати судову практику ЄСПЛ у справах «Бурмич проти України», «Юрій Іванов проти України». Поза увагою місцевого суду залишилася та обставина, що рішенням у даній справі відповідачів зобов`язано вчинити певні дії, і для їх вчинення наявне відповідне бюджетне фінансування, яке передбачено паспортом бюджетної програми на 2026 рік Державної судової адміністрації України за КПКВК 0501020 «Забезпечення здійснення правосуддя місцевими, апеляційними судами та функціонування органів і установ системи правосуддя» та лімітною довідкою про бюджетне асигнування та кредитування на 2026 рік Донецького окружного адміністративного суду по програмі 0501020 «Забезпечення здійснення правосуддя місцевими, апеляційними судами та функціонування органів і установ системи правосуддя». Отже, для виконання рішення у даній справі потрібна тільки воля відповідачів. Відмова суду першої інстанції у встановленні судового контролю, фактично створює ситуацію, за якої державі «цікавіше» виплатити «справедливу компенсацію» мені, як скаржнику, ніж проконтролювати виконання відповідачами рішення суду. Апеляційним судом витребувано у Луганського окружного адміністративного суду справу, який надіслав матеріали справи, які сформовані в електронній формі та частково в паперовій формі. За ч.ч. 1, 4 ст. 18 КАС України у судах функціонує Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система. Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система відповідно до закону забезпечує обмін документами (надсилання та отримання документів) в електронній формі між судами, між судом та учасниками судового процесу, а також фіксування судового процесу і участь учасників судового процесу у судовому засіданні в режимі відеоконференції. За пп. 15 пункту 1 розділу VII «Перехідні положення» КАС України подання, реєстрація, надсилання процесуальних та інших документів, доказів, формування, зберігання та надсилання матеріалів справи здійснюються в паперовій формі (пп. 15.1); розгляд справи у суді здійснюється за матеріалами справи у паперовій формі (пп. 15.3). Суд проводить розгляд справи за матеріалами судової справи у паперовій або електронній формі в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів) (ч. 9 ст. 18 КАС України). Процесуальні та інші документи і докази в паперовій формі зберігаються в додатку до справи в суді першої інстанції та у разі необхідності можуть бути оглянуті учасниками справи чи судом першої інстанції або витребувані судом апеляційної чи касаційної інстанції після надходження до них відповідної апеляційної чи касаційної скарги (ч. 10 ст. 18 КАС України). За пп. 5.2 п.5 розділу І Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 17 серпня 2021 року № 1845/0/15-21, електронна копія паперового документа - документ в електронній формі, що містить візуальне подання паперового документа, отримане шляхом сканування (фотографування) паперового документа. Відповідність оригіналу та правовий статус електронної копії паперового документа засвідчуються кваліфікованим електронним підписом особи, що створила таку копію. Відповідно до ст. 311 КАС України справу розглянуто в порядку письмового провадження. Суд апеляційної інстанції, заслухав доповідь судді-доповідача, вивчив матеріали справи у змішаній формі (електронно-паперовій), перевірив доводи апеляційної скарги і дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги з наступних підстав. Відповідно до частин другої, третьої статті 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом. За ч. 1 статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. За ст. 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд. Відповідно до частини першої статті 382 КАС України суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб`єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення. В адміністративних справах з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг за письмовою заявою заявника суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати звіт про виконання судового рішення. За ч.2 статті 382-1 КАС України за наслідками розгляду заяви суд постановляє ухвалу про її задоволення або відмову у задоволенні та зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення. За ч. 3 статті 382-1 КАС України встановлений судом строк для подання звіту про виконання судового рішення має бути достатнім для його підготовки. Достатнім є строк, який становить не менше десяти календарних днів з дня отримання суб`єктом владних повноважень відповідної ухвали та не перевищує трьох місяців. Відповідно до частини першої статті 381-1 КАС України судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснює суд, який розглянув справу як суд першої інстанції. Отже, правовою підставою для зобов`язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення є наявність об`єктивних, підтверджених належними і допустимими доказами, підстав вважати, що за відсутності такого заходу судового контролю рішення суду залишиться невиконаним або для його виконання доведеться докласти значних зусиль. При цьому суд, встановлюючи строк для подання звіту, повинен враховувати особливості покладених обов`язків згідно із судовим рішенням та можливості суб`єкта владних повноважень їх виконати. Крім того, головна мета судового контролю за виконанням рішень в адміністративних справах полягає, насамперед, у реалізації основних завдань адміністративного судочинства при здійсненні адміністративними судами правосуддя, оскільки воно не обмежується винесенням судового рішення, а також передбачає його виконання. Кожний судовий процес повинен завершуватися реалізацією судового рішення у спірних правовідносинах між його сторонами, внаслідок чого, після вирішення публічно-правового спору і набрання судовим рішенням законної сили суд продовжує відігравати активну роль у реалізації сторонами прав та законних інтересів, з приводу захисту яких він ухвалив судове рішення. В основу ефективності правосуддя покладається здійснення судом належного контролю за виконанням судового рішення, оскільки головною метою судового рішення є ефективність у поновленні порушених прав та свобод особи. Конституційний Суд України у рішенні від 30.06.2009 № 16-рп/2009 зазначив, що метою судового контролю є своєчасне забезпечення захисту та охорони прав і свобод людини і громадянина, та наголосив, що виконання всіма суб`єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової (абзац 1 підпункту 3.2 пункту 3, абзац 2 пункт 4 мотивувальної частини). Держава несе відповідальність за виконання остаточних рішень, якщо чинники, які затримують чи перешкоджають їх повному й вчасному виконанню, перебувають у межах контролю органів влади (рішення у справі Сокур проти України (Sokur v. Ukraine), №29439/02, від 26 квітня 2005 року, та у справі Крищук проти України (Kryshchuk v. Ukraine), № 1811/06, від 19 лютого 2009 року). Рішення суду, яке набрало законної сили, має бути виконане. Виконання рішення суду забезпечує довіру суспільства до суду, оскільки довіра людини до суду формується не тільки через призму справедливого судового рішення, а й зокрема через виконання цього рішення. Невиконання рішення суду формує недовіру людини до суду, що недопустимо в демократичній державі. Водночас, суб`єкт владних повноважень, який є стороною у справі, має бути зразком для громадськості щодо належного виконання рішення суду, не чекаючи при цьому примусового виконання такого рішення суду або встановлення судового контролю щодо виконання рішення суду. У випадку ухилення боржника - суб`єкта владних повноважень від виконання судового рішення суд може постановити ухвалу про зобов`язання останнього подати звіт і після постановлення рішення у справі, якщо цього потребують обставини справи. Судом встановлено, що на виконання вищезазначеного рішення Донецьким окружним адміністративним судом здійснено перерахунок суддівської винагороди ОСОБА_1 за період з 01.01.2021 по 30.09.2024, допомоги на оздоровлення за 20212024 роки, компенсації за невикористані дні відпустки та вихідної допомоги при виході у відставку у 2024 році із здійсненням усіх передбачених законодавством нарахувань. Загальна сума до виплати становить 1808758,71 грн. Отже, Донецький окружний адміністративний суд вживає дії щодо виплати перерахованої суми суддівської винагороди позивачу, звертаючись до ДСА України з листами щодо фінансування цієї суми, що підтверджується наданими боржником доказами. Також, ДСА України вживає дії щодо виплати за рішенням суду перерахованої суддівської винагороди, звертаючись за належним фінансуванням до Міністерства фінансів України та Прем`єр-міністра України, що також підтверджено наданими боржником доказами. За частиною першою статті 3 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду. Згідно зі статтями 23, 116 Бюджетного кодексу України будь-які бюджетні зобов`язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення, якщо інше не передбачено законом про Державний бюджет України. Бюджетні призначення встановлюються законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет) у порядку, визначеному цим Кодексом. Взяття зобов`язань без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, встановлених цим Кодексом чи законом про Державний бюджет України є порушенням бюджетного законодавства. Відповідно до частини першої статті 148 Закону України Про судоустрій і статус суддів фінансування всіх судів в Україні здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України. За пунктом 2 частини третьої статті 148 Закону України Про судоустрій і статус суддів функції головного розпорядника коштів Державного бюджету України щодо фінансового забезпечення діяльності судів здійснюють: Державна судова адміністрація України - щодо фінансового забезпечення діяльності всіх інших судів, діяльності Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, органів суддівського самоврядування, Національної школи суддів України, Служби судової охорони та Державної судової адміністрації України. З аналізу наведених норм вбачається, що у Донецького окружного адміністративного суду, який не є головним розпорядником бюджетних коштів відсутня можливість самостійно формувати бюджет та виділяти кошти із державного бюджету на фінансування певних виплат. Як наслідок, покладені судом зобов`язання на цього відповідача можуть бути виконані в повному обсязі, в порядку, встановленому чинним законодавством, та в межах повноважень, після надходження відповідних коштів виділених головним розпорядником саме на ці конкретні цілі в межах фінансування з Державного бюджету України. Як наслідок, судом не встановлено протиправності в діях Донецького окружного адміністративного суду, що виразилася в невиконанні рішення суду в даній справі. Також з наданих ДСА України доказів, судом встановлено, що невиконання рішення суду обумовлено відсутністю коштів по відповідній бюджетній програмі та відмовою Міністерства фінансів України здійснювати перерозподіл коштів між бюджетними програмами. Вказане свідчить також про відсутність протиправності в діях ДСА України щодо невиконанні рішення суду в даній справі. Суд акцентує увагу на тому, що відповідачі здійснюють конкретні заходи, спрямовані на виплату перерахованої суддівської винагороди, відповідачі не відмовляється від виконання рішення та не вчиняють жодних перешкод щодо цього, тому у суду станом на 23.04.2026 відсутні підстави вважати, що за відсутності судового контролю рішення суду залишиться невиконаним. Крім того, на момент звернення позивача до суду з цією заявою, виконавчі листи, видані Луганським окружним адміністративним судом, перебувають на виконанні державної виконавчої служби, доказів закінчення виконавчого провадження матеріали справи не містять. З урахуванням викладеного, апеляційний суд погоджує висновок суду першої інстанції про відсутність правових підстав для встановлення судового контролю. Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції ухвала прийнята з дотриманням норм процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, внаслідок чого підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування ухвали суду відсутні. Керуючись ст. ст. 241, 250, 311, 315, 316, 321, 325, 328, 329, 382, 382-1 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, - П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення. Ухвалу Луганського окружного адміністративного суду від 23 квітня 2026 року у справі № 200/6970/24 за позовом ОСОБА_1 до Донецького окружного адміністративного суду, Державної судової адміністрації України про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити певні дії - залишити без змін. Повний текст постанови складений 10 червня 2026 року. Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена до Верхового Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Головуючий І.В. Геращенко Судді І.В. Пивовар Е.Г. Казначеєв