Ухвала КЦС ВС № 523/16520/24

УХВАЛА 09 червня 2026 року м. Київ справа № 523/16520/24 провадження № 61-6258 ск 26 Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Пророка В. В., перевіривши касаційні скарги ОСОБА_1 на ухвалу Одеського апеляційного суду від 30 квітня 2026 року у справі за позовом Одеської міської ради до ОСОБА_1 , третя особа Департамент земельних ресурсів Одеської міської ради про стягнення безпідставно збережених коштів за фактичне користування земельною ділянкою, без належних на те правових підстав, ВСТАНОВИВ:

1. У травні 2026 року до Верховного Суду за допомогою засобів Електронного суду надійшли дві касаційні скарги ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Кешкентій Д. В., на ухвалу Одеського апеляційного суду від 30 квітня 2024 року про залишення апеляційної скарги Одеської міської ради на ухвалу Пересипського районного суду міста Одеси від 05 березня 2026 року без руху.

2. Касаційні скарги не можуть бути прийняті до розгляду та підлягають поверненню з огляду на таке.

3. Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

4. Аналогічне положення закріплено у частині першій статті 17 ЦПК України, якою передбачено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

5. Відповідно до частин першої, другої статті 406 ЦПК України ухвали судів першої та апеляційної інстанцій можуть бути оскаржені в касаційному порядку у випадках, передбачених пунктами 2 і 3 частини першої статті 389 цього Кодексу; Скарги на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду першої інстанції чи постанови суду апеляційної інстанції, включаються до касаційної скарги на відповідне рішення чи постанову. У разі подання касаційної скарги на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення чи постанови суду, суд повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу.

6. Відповідно до пункту 3 частини першої статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку: ухвали суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті або закриття апеляційного провадження, про повернення апеляційної скарги, про зупинення провадження, щодо забезпечення позову, заміни заходу забезпечення позову, щодо зустрічного забезпечення, про відмову ухвалити додаткове рішення, про роз`яснення рішення чи відмову у роз`ясненні рішення, про внесення або відмову у внесенні виправлень у рішення, про повернення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову у відкритті провадження за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про заміну сторони у справі, про накладення штрафу в порядку процесуального примусу, окремі ухвали.

7. Суд звертає увагу, що наведений перелік ухвал суду апеляційної інстанції, які можуть бути оскаржені до касаційного суду є вичерпним.

8. Оскаржувана ухвала не міститься в переліку ухвал суду апеляційної інстанції, на які згідно з пунктом 3 частини першої статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їх права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати касаційну скаргу окремо від рішення суду.

9. При цьому встановлення вичерпного переліку ухвал апеляційного суду, які можуть бути оскаржені до суду касаційної інстанції, жодним чином не є обмеженням доступу особи до процесу правосуддя чи перепоною в отриманні судового захисту, оскільки встановлення законодавцем «розумних обмежень» в праві на звернення до касаційного суду викликане виключно особливим статусом Верховного Суду, розгляд скарг яким покликаний забезпечувати сталість судової практики.

10. Крім цього, варто звернути увагу скаржника на те, що процесуальним законом не передбачена можливість одночасного подання учасником справи кількох касаційних скарг на одні і ті ж самі судові рішення.

11. Частиною першою статті 44 ЦПК України встановлено, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами, зловживання процесуальними правами не допускається.

12. Залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню цивільного судочинства, зокрема, подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, що спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення; подання декількох позовів до одного й того самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав, або подання декількох позовів з аналогічним предметом і з аналогічних підстав, або вчинення інших дій, метою яких є маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями (частина друга статті 44 ЦПК України).

13. Ураховуючи викладене, касаційні скарги ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Кешкентій Д. В., на ухвалу Одеського апеляційного суду від 30 квітня 2024 року про залишення апеляційної скарги Одеської міської ради на ухвалу Пересипського районного суду міста Одеси від 05 березня 2026 року у справі № 523/16520/24 підлягають поверненню на підставі частини другої статті 406 ЦПК України, оскільки вони подані на ухвалу суду апеляційної інстанції, що не підлягає касаційному оскарженню окремо від постанови суду апеляційної інстанції. Керуючись статтями 17, 260, 389, 406 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

1. Повернути касаційні скарги ОСОБА_1 на ухвалу Одеського апеляційного суду від 30 квітня 2026 року у справі за позовом Одеської міської ради до ОСОБА_1 , третя особа Департамент земельних ресурсів Одеської міської ради про стягнення безпідставно збережених коштів за фактичне користування земельною ділянкою, без належних на те правових підстав,

2. Копію ухвали та додані до касаційних скарг матеріали направити особам, які подали касаційні скарги. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. Суддя В. В. Пророк