LLegalAIпошук судової практики · 2 757 706
← повернутись до результатів

Постанова КЦС ВС447/1212/22

від 08.06.2026 · Цивільна
Резолютивна:Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Рішення Миколаївського районного суду Львівської області від 28 червня 2023 року та постанову Львівського апеляційного суду від 30 жовтня 2023 року залишити без змін.

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 08 червня 2026 року м. Київ справа № 447/1212/22 провадження № 61-17370св23 Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Грушицького А. І. (суддя-доповідач), Литвиненко І. В., Петрова Є. В., учасники справи: позивач - ОСОБА_1 , відповідач - ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - регіональний сервісний центр Головного сервісного центру Міністерства внутрішніх справ у Львівській області, розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Миколаївського районного суду Львівської області від 28 червня 2023 року у складі судді Головатого А. П. та постанову Львівського апеляційного суду від 30 жовтня 2023 року у складі колегії суддів Цяцяка Р. П., Ванівського О. М., Шеремети Н. О., у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - регіональний сервісний центр Головного сервісного центру Міністерства внутрішніх справ у Львівській області, про зобов`язання вчинити дії. Короткий зміст позовних вимог У червні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2 , третя особа - регіональний сервісний центр Головного сервісного центру Міністерства внутрішніх справ у Львівській області (далі - РСЦ ГСЦ МВС у Львівській області), про зобов`язання вчинити дії. Позов мотивовано тим, що 25 квітня 2017 року на вул. Лесі Українки, 15А у м. Бережани Тернопільської області було викрадено автомобіль марки «CHEVROLET LACETTI», 2008 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1 , чорного кольору, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_2 , НОМЕР_3 . За цим фактом позивач звернувся із заявою до СВ Бережанського ВП ГУНП в Тернопільській області про вчинення злочину і на даний час проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12017210040000105 від 25 квітня 2017 року. Власником викраденого автомобіля згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4 від 05 січня 2008 року є ОСОБА_3 , а позивач володіє та користується вказаним автомобілем на підставі нотаріально посвідченої довіреності. У березні 2018 року в мережі Інтернет на сайті «АвтоРіа» позивач знайшов виставлений на продаж автомобіль марки «CHEVROLET LACETTI», 2007 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_5 , який був дуже схожий на викрадений у нього, про що позивач повідомив працівників поліції. 26 березня 2018 року ОСОБА_4 , житель м. Новий Розділ Львівської області, добровільно надав слідчому для проведення необхідних експертиз автомобіль марки «CHEVROLET LACETTI», 2007 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_5 , чорного кольору, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_6 та свідоцтво про реєстрацію вказаного транспортного засобу. У свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_7 від 09 червня 2017 року, виданому сервісним центром 4645 (ТСЦ МВС № 4645, м. Стрий) РСЦ МВС у Львівській області, власником даного автомобіля зазначений ОСОБА_2 . Позивач вважає, що транспортний засіб марки «CHEVROLET LACETTI», 2007 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_5 , кузов № НОМЕР_6 , власником якого є ОСОБА_2 , насправді є транспортним засобом марки «CHEVROLET LACETTI», 2008 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1 , чорного кольору, з номером шасі (кузова, рами) НОМЕР_2 , НОМЕР_3 , який 25 квітня 2017 року був викрадений у нього та в якому замінили без відповідного дозволу номерну панель з ідентифікаційним номером транспортного засобу на номерну деталь з ідентифікаційними позначеннями НОМЕР_6 з частинами суміжних до неї кузовних деталей. Цей факт підтверджують висновки експертизи, що були проведені у кримінальному провадженні № 12017210040000105, а також те, що він також має пошкодження, які збігаються з пошкодженими деталями викраденого у позивача транспортного засобу, що були завдані під час ДТП у 2013-2014 роках. Крім цього, у спірному автомобілі встановлено акумуляторну батарею, яку він придбав 07 травня 2014 року у ФОП ОСОБА_5 марки Dоскег 60 (480А) (стандарт) 413183 та встановлено газову установку з газовим балоном фірми «BORMECH», об`ємом 55 л з позначеннями: NRT 1B 2996 0804 та 67RO10855, яка співпадає з встановленою газовою установкою його автомобіля. Вважає, що до його автомобіля доварили номерну деталь з ідентифікаційними позначеннями НОМЕР_6 з частинами суміжних до неї кузовних деталей, тобто автомобіль марки «CHEVROLET LACETTI», 2007 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_5 , чорного кольору, з перевареним номером кузова НОМЕР_6 , є викраденим у нього автомобілем. При перереєстрації 09 червня 2017 року транспортного засобу марки «CHEVROLET LACETTI», 2007 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_5 , кузов № НОМЕР_6 на нового власника ОСОБА_2 територіальним сервісним центром 4645 (м. Стрий) РСЦ МВС у Львівській області уповноважені особи сервісного центру не встановили невідповідність конструкції, хоча даний автомобіль був у непридатному для використання стані, пошкоджений у ДТП та розукомплектований. Позивач стверджував, що у подальшому ОСОБА_2 , ОСОБА_6 та ОСОБА_4 незаконно відрізали від викраденого автомобіля номерну деталь кузова (основної складової частини) по передніх стійках, порогах і днищу та вварили на її місце номерну деталь кузова автомобіля, зареєстрованого за ОСОБА_2 , який на момент реєстрації був знищений у ДТП, тобто замінили без відповідного дозволу номерну панель з ідентифікаційним номером транспортного засобу, що є підставою для скасування реєстрації транспортного засобу марки «CHEVROLET LACETTI», 2007 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_5 , кузов № НОМЕР_6 . Позивач просив суд: - визнати, що транспортний засіб, який 09 червня 2017 року був зареєстрований територіальним сервісним центром 4645 (м. Стрий) РСЦ МВС у Львівській області, як CHEVROLET LACETTI, 2007 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_5 , кузов № НОМЕР_6 , власник ОСОБА_2 , на даний час є транспортним засобом CHEVROLET LACETTI, 2008 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1 , чорного кольору, з номером шасі (кузова, рами) НОМЕР_2 , НОМЕР_3 , який 25 квітня 2017 року викрали у позивача та в якому замінили без відповідного дозволу номерну панель з ідентифікаційним номером транспортного засобу на номерну деталь з ідентифікаційними позначеннями НОМЕР_6 з частинами суміжних до неї кузовних деталей; - скасувати державну реєстрацію територіальним сервісним центром 4645 (м. Стрий) РСЦ МВС у Львівській області транспортного засобу CHEVROLET LACETTI, 2007 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_5 , кузов № НОМЕР_6 , власник ОСОБА_2 , як такого, що має дефект, який вказує на проведення ремонтних (складальних) робіт у вказаному транспортному засобі, результатом яких є заміна без відповідного дозволу номерної панелі з ідентифікаційним номером транспортного засобу, а саме: заміна в автомобілі з номером шасі (кузова, рами) НОМЕР_2 , НОМЕР_3 номерної деталі на номерну деталь з ідентифікаційними позначеннями НОМЕР_6 з частинами суміжних до неї кузовних деталей. Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій Миколаївський районний суд Львівської області рішенням від 28 червня 2023 року, яке Львівський апеляційний суд постановою від 30 жовтня 2023 року залишив без змін, у задоволенні позову відмовив. Стягнув з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 понесені відповідачем витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 8 000,00 грн. Рішення місцевого суду, з яким погодився суд апеляційної інстанції, мотивовано тим, що обраний позивачем спосіб захисту права не відповідає характеру спірних правовідносин. Короткий зміст вимог касаційної скарги У касаційній скарзі, поданій у грудні 2023 року до Верховного Суду, ОСОБА_1 , посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції скасувати і ухвалити нове судове рішення, яким позов задовольнити. Рух касаційної скарги у суді касаційної інстанції Верховний Суд ухвалою від 22 лютого 2024 року відкрив касаційне провадження у справі, витребував її із Миколаївського районного суду Львівської області. 03 жовтня 2024 року справу передано колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду в складі суддів: Грушицького А. І. (суддя-доповідач), Литвиненко І. В., Петрова Є. В. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу В касаційній скарзі скаржник посилається на пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України (відсутній висновок Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах). У касаційній скарзі зазначається, що суди першої та апеляційної інстанцій не навели мотивів «критичної оцінки (судом) посилання позивача на висновок експерта від 29 березня 2018 року № 4-69/18 Тернопільського НДЕКЦ МВС України». Суди не надали належної оцінки тому, що згідно висновку експертів від 20 березня 2020 року деталі на автомобілі, який зареєстрований за відповідачем, є саме з одного автомобіля, а не з різних автомобілів, як стверджував у судовому засіданні представник відповідача. Суди безпідставно стягнули із скаржника понесені відповідачем витрати на професійну правничу допомогу. Доводи інших учасників справи У березні 2024 року ОСОБА_2 надіслав відзив на касаційну скаргу у якому просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін. Фактичні обставини справи Суд установив, що згідно із свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4 від 05 січня 2008 року, виданого МРЕВ ДАІ м. Заліщики, власником автомобіля марки «CHEVROLET LACETTI», 2008 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1 , чорного кольору, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_2 , НОМЕР_3 є ОСОБА_3 (т. 1 а. с. 10). ОСОБА_3 уповноважив ОСОБА_1 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 представляти його інтереси з питань, які будуть стосуватися експлуатації та розпорядження транспортним засобом марки «CHEVROLET LACETTI», 2008 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1 , чорного кольору, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_2 , НОМЕР_3 , що підтверджується довіреністю, посвідченою приватним нотаріусом Бучацького районного нотаріального округу Одіжинською Л. Б. 16 жовтня 2012 року № 1773 (т. 1 а. с. 11). 25 квітня 2017 року у ОСОБА_1 було викрадено автомобіль марки «CHEVROLET LACETTI», 2008 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1 , чорного кольору, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_2 , НОМЕР_3 , який знаходився у дворі будинку на АДРЕСА_1 . 25 квітня 2017 року ОСОБА_1 звернувся до СВ Бережанського ВП ГУНП в Тернопільській області із заявою про вчинення кримінального правопорушення. 25 квітня 2017 року відомості про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 289 КК України, внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017210040000105. Позивач стверджував, що у березні 2018 року в мережі Інтернет на сайті «АвтоРіа» Товпишко М. В. знайшов виставлений на продаж у м. Новий Розділ Львівської області автомобіль марки «CHEVROLET LACETTI», 2007 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_5 , дуже схожий на викрадений у нього. В ході огляду автомобіля на автозаправній станції в м. Новий Розділ Львівської області ОСОБА_1 встановив, що задня частина вказаного автомобіля схожа на задню частину автомобіля, викраденого у нього. Про цей факт він повідомив працівників поліції. 26 березня 2018 року ОСОБА_4 , житель м. Новий Розділ Львівської області, добровільно надав слідчому для проведення необхідних експертиз автомобіль марки «CHEVROLET LACETTI», 2007 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_5 , чорного кольору, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_6 та свідоцтво про реєстрацію вказаного транспортного засобу. Згідно із свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_7 від 09 червня 2017 року, виданого сервісним центром 4645 (ТСЦ МВС № 4645, м. Стрий) РСЦ МВС у Львівській області, власником автомобіля марки «CHEVROLET LACETTI», 2007 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_5 , вказано ОСОБА_2 . Відповідно до висновку експерта від 20 березня 2020 року № 6313/6314/6615/6636 за результатами проведення судово-трасологічної, автотехнічної експертизи та експертизи лакофарбових покриттів і матеріалів кримінального провадження «кузов наданого на дослідження автомобіля CHEVROLET LACETTI, реєстраційний номер НОМЕР_5 , зварений саморобним способом з двох частин кузовів різних автомобілів: передня частина (моторний відсік, щит моторного відсіку, частково стійки передніх дверей, частково правий та лівий пороги, передня частина панелі підлоги та тунеля) від автомобіля з ідентифікаційним номером «НОМЕР_6»; задня частина (панель даху, частково передні праві та ліві стійки панелі даху, середні та задні праві та ліві стійки панелі даху, середня та задня частина панелі підлоги, багажний відсік) від автомобіля з іншою заводською системою лакофарбового покриття». Крім цього, також міститься висновок про те, що «маркування ідентифікаційного номера «НОМЕР_6» наданого на дослідження автомобіля CHEVROLET LACETTI, реєстраційний номер НОМЕР_5 , не змінювалось. Деталь (панель) з нанесеним ідентифікаційним номером «НОМЕР_6» закріплена до суміжних кузовних елементів заводським способом та не змінювалась, слідів кустарного зварювання даної панелі немає» (т. 1 а. с. 39-42). Позиція Верховного Суду Згідно із частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Відповідно до частин першої і другої статті 400 ЦПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін, оскільки їх ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Мотиви, якими керується Верховний Суд, та застосовані норми права Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Згідно зі статтею 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Частиною першою статті 8 Конституції України передбачено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Суддя, здійснюючи правосуддя, керується верховенством права (частина перша статті 129 Конституції України). Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (стаття 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»). Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Отже, стаття 15 ЦК України визначає об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи. За правилами статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів). Відповідно до статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на судовий захист свого цивільного права або інтересу, однак такий захист має здійснюватися у спосіб, встановлений законом або договором, який є ефективним та відповідає змісту порушеного права і характеру його порушення. Суд установив, що позивач обґрунтовував заявлені вимоги тим, що транспортний засіб марки «CHEVROLET LACETTI», державний номерний знак НОМЕР_5 , зареєстрований за відповідачем, фактично є викраденим у нього автомобілем, у якому було змінено номерну панель та здійснено складальні роботи із використанням частин інших транспортних засобів. На підтвердження своїх доводів позивач посилався, зокрема, на висновки експертів, складені у межах кримінального провадження. Разом із тим суди правильно врахували, що сам по собі факт наявності спору щодо походження окремих складових частин транспортного засобу та проведення ремонтно-складальних робіт не є безумовною підставою для задоволення заявлених позовних вимог у обраний позивачем спосіб. Згідно з висновком експертів від 20 березня 2020 року № 6313/6314/6615/6636 кузов автомобіля «CHEVROLET LACETTI», державний номерний знак НОМЕР_5 , дійсно зварений саморобним способом із частин різних автомобілів, однак при цьому встановлено, що маркування ідентифікаційного номера НОМЕР_6 не змінювалося, а номерна панель закріплена заводським способом і слідів її кустарної заміни не виявлено. Таким чином, наведений висновок експертизи не підтверджує ті обставини, на які посилався позивач як на підставу позову, а саме факт заміни номерної панелі з ідентифікаційним номером транспортного засобу «без відповідного дозволу» у розумінні нормативного регулювання державної реєстрації транспортних засобів. Доводи касаційної скарги про те, що суди не надали оцінки висновку експерта Тернопільського НДЕКЦ МВС України від 29 березня 2018 року № 4-69/18 є безпідставними. Як убачається зі змісту оскаржуваних рішень, суди першої та апеляційної інстанцій надали оцінку вказаному доказу та зазначили, що такий висновок підтверджує факт зміни номера кузова і неможливість встановлення первинного номера кузова, однак не спростовує висновків подальшої комплексної експертизи від 20 березня 2020 року щодо відсутності ознак зміни номерної панелі з ідентифікаційним номером НОМЕР_6. Крім того, Верховний Суд враховує, що позивач заявив вимоги про визнання факту тотожності транспортного засобу та скасування державної реєстрації автомобіля, зареєстрованого за відповідачем, тоді як характер спірних правовідносин у разі доведення обставин вибуття транспортного засобу з володіння власника поза його волею передбачає застосування речово-правових способів захисту, зокрема витребування майна із чужого незаконного володіння відповідно до статей 387, 388 ЦК України. Верховний Суд також відхиляє доводи касаційної скарги щодо незаконності стягнення з позивача витрат на професійну правничу допомогу. Суди попередніх інстанцій установили факт надання відповідачу професійної правничої допомоги та врахувавши принцип співмірності й розумності судових витрат, зменшили заявлений до стягнення розмір таких витрат із 30 000 грн до 8 000 грн, що свідчить про належне застосування положень статті 141 ЦПК України. За таких обставин колегія суддів дійшла висновку, що рішення Миколаївського районного суду Львівської області від 28 червня 2023 року та постанова Львівського апеляційного суду від 30 жовтня 2023 року ухвалені з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для їх скасування немає. Відповідно до пункту 3 частини другої статті 389 ЦПК підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у тих випадках, якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах. Зі змісту вказаної норми права вбачається, що вона спрямована на формування єдиної правозастосовчої практики шляхом висловлення Верховним Судом висновків щодо питань застосування тих чи інших норм права, які регулюють певну категорію правовідносин та підлягають застосуванню судами під час вирішення спору. Отже, у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини другої статті 389 ЦПК України, крім встановлення відсутності висновку Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, обов`язковому дослідженню підлягає також питання щодо необхідності застосування таких правових норм для вирішення спору з огляду на встановлені фактичні обставини справи. Аргументуючи підстави касаційного оскарження, передбачені у пункті 3 частини другої статті 389 ЦПК України, заявник зазначає, що відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах. Зазначені доводи заявника відхиляються касаційним судом з огляду на те, що оскаржувані судові рішення ухвалені за результатами оцінки у сукупності всіх доказів та обставин справи. Водночас, як свідчить характер доводів заявника, вони фактично зводяться до незгоди із наданою судом оцінкою обставин справи та вказують на переоцінку доказів у справі. Отже, доводи касаційної скарги не спростовують зроблені у справі висновки, які обґрунтовано викладені у мотивувальних частинах оскаржуваних судових рішень. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення. З огляду на вказане колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржувані рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції - без змін, оскільки доводи касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, висновків судів першої та апеляційної інстанцій не спростовують. Керуючись статтями 400, 401, 409, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ: Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Рішення Миколаївського районного суду Львівської області від 28 червня 2023 року та постанову Львівського апеляційного суду від 30 жовтня 2023 року залишити без змін. Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає. Судді:А. І. Грушицький І. В. Литвиненко Є. В. Петров

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»