Постанова Харківський апеляційний суд № 619/7071/24

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД __________________________________________________________________ Єдиний унікальний номер 619/7071/24 Номер провадження 22-ц/818/1814/26 П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 10 червня 2026 року м. Харків Харківський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати в цивільних справах: головуючого судді (судді-доповідача) Мальованого Ю.М., суддів Маміної О.В., Яцини В.Б., розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дергачівського районного суду Харківської області від 12 травня 2025 року в складі судді Овсяннікова В.С. по справі № 619/7071/24 за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,- В С Т А Н О В И В: У вересні 2024 року Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Позовна заява мотивована тим, що 15 жовтня 2023 року ОСОБА_1 звернулася до банку з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим у системі Приват24 за допомогою ОТР пароля підписала Паспорт кредиту і заяву про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг, згідно якої отримала кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту до 200 000,00 грн на картковий рахунок. Тип кредитної картки «Універсальна», строк кредитування 12 місяців з пролонгацією, процентна ставка 42,0% річних. На підставі укладеного договору відповідачка отримала платіжний інструмент - кредитну картку номер НОМЕР_1 , строк дії - 05/25, тип - Універсальна, що підтверджується випискою по рахунку. Відповідачка користувалась кредитним лімітом, повертала використану суму кредитного ліміту та сплачувала відсотки за користування кредитним лімітом, але припинила надавати своєчасно грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов договору. У процесі підготовки позовної заяви було встановлено, що відповідачка перестала вносити кошти, посилаючись на "спірні", на її думку, операції, які були проведені по її картці номер НОМЕР_1 за 15 жовтня 2023 року Цифрові товари: Swap.gg_B.V. У ході перевірки даної інформації встановлено, що 17 жовтня 2023 року зафіксоване звернення клієнта ОСОБА_1 , яке було направлено на перевірку фахівцям. Виявлено, що клієнт не підтверджує списання від 15 жовтня 2023 року о 16:51:39, оброблене 16 жовтня 2023 року, на суму 28 578.55 грн (3 277.96 польських злотих), 15 жовтня 2023 року о 16:51:45, оброблене 16 жовтня 2023 року, на суму 11 032.43 грн (1 265.42 польських злотих), загалом 39 610.98 грн, з призначенням «Розваги Цифрові товари: Swap.gg_B.V». Операції проведено із введенням повних реквізитів картки - номер, термін дії, CVV код. Додаткове підтвердження не відбувалось (сайт не ризиковий відповідно до вимог платіжної системи). Платіжні реквізити по віртуальній картці 6262963000202068 доступні виключно в аккаунті Приват24. Надалі у ході службової перевірки було проведено аналіз вибірки, яка була отримана з Програмного комплексу FINNUM, встановлено, що номер фінансового телефону НОМЕР_2 клієнта ОСОБА_1 , ІПН НОМЕР_3 - не змінювався. Аналізом логів входів за 15 жовтня 2023 року в Internet Banking Приват24 клієнта за номером НОМЕР_2 зафіксовано вхід як з довіреного пристрою IPHONE11,8, так і з нетипового пристрою - ONEPLUS A5000|ONEPLUS. Перший вхід з нетипового ONEPLUS було здійснено 15 жовтня 2023 року о 16:48:22. При цьому, зміну логіну та паролю входу до Приват24 під акаунтом +38066****506 клієнта ОСОБА_1 - не виявлено. Авторизацію з нетипового пристрою ONEPLUS в Приват24 підтверджено в IVR телефонним дзвінком на фінансовий номер НОМЕР_2 . 15 жовтня 2023 року о 16:47:10 контакт проведено (OK) НОМЕР_4 authorization. Також 15 жовтня 2023 року клієнту надсилалося push повідомлення в додаток (Privat24) про вхід з іншого пристрою і надіслано форму підтвердження сесії до Приват24. Під час фіксування заявки на шахрайство клієнт ОСОБА_1 повідомила, що вона перейшла за посиланням для отримання грошової допомоги, де вказала дані від входу в Приват24 (логін та пароль). Отже, зібрані у ході перевірки дані свідчать про те, що первинний несанкціонований вхід в акаунт Приват24 клієнта ОСОБА_1 став можливим через компрометацію клієнтом конфіденційних даних (фінансовий номер не змінювався, вхід в акаунт Приват24 здійснено шляхом коректного вводу логіну, паролю). Компрометація конфіденційних даних виникла внаслідок можливого переходу клієнта за фішинговими посиланнями в мережі інтернет, з подальшим внесенням вказаних даних (логіну та паролю Приват24) у відповідну форму. Використовуючи вказані дані, треті особи отримали доступ до акаунту клієнта ОСОБА_1 , де отримали платіжні дані картки та здійснили операції по картковому рахунку. Таким чином, факт шахрайства у відношенні клієнта ОСОБА_1 став можливим через порушення клієнтом Умов і правил надання банківських послуг". Вина банка в проведених операціях по картці відсутня. Вважає, що відмова відповідачки від сплати заборгованості за кредитом є необґрунтованою і суперечить Умовам і правилам та вимогам чинного законодавства. У зв`язку з зазначеними порушеннями зобов`язань за кредитним договором та з урахуванням внесених коштів на погашення заборгованості, ОСОБА_1 станом на 23 червня 2024 року має заборгованість у розмірі 50 040.26 грн, яка складається з наступного: 39 581.95 грн - за тілом кредиту, 10 458.31 грн - за простроченими відсотками. Просило стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором № б/н від 15 жовтня 2023 року у розмірі 50 040.26 грн і судовий збір у розмірі 2422.40 грн. Рішенням Дергачівського районного суду Харківської області від 12 травня 2025 року позовні вимоги АТ КБ «ПриватБанк» задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПриватБанк» суму заборгованості за кредитним договором б/н від 15 жовтня 2023 року у загальному розмірі: 50 040,26 грн, з яких: 39 581,95 грн заборгованість за тілом кредиту; 10 458,31 грн заборгованість за простроченими відсотками за користування кредитом станом на 23 червня 2024 року, а також витрати зі сплати судового збору у розмірі 2 422,40 грн. Рішення суду мотивовано тим, що у зв`язку з неналежним виконанням зобов`язань за кредитним договором у відповідачки утворилась заборгованість перед банком, що підлягає стягненню з неї. Підстав для звільнення відповідачки від обов`язку з повернення боргу немає, оскільки спірні операції зі списання коштів стали можливими у зв`язку з розголошенням нею даних доступу до акаунту Приват24. На вказане судове рішення 07 грудня 2025 року представник ОСОБА_1 адвокат Тальчук П.І. до суду апеляційної інстанції подала апеляційну скаргу, в якій просила рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову в повному обсязі. Апеляційна скарга мотивована тим, що відповідачка не користувалась кредитними коштами, щодо неї були вчинені шахрайські дії невстановленими особами, у зв`язку з чим вона 13 грудня 2023 року звернулась до правоохоронних органів, та відомості за її заявою 14 грудня 2023 року внесені до ЄРДР. Відповідно до викладу обставин кримінального правопорушення 15 жовтня 2023 року ОСОБА_1 , знайшовши оголошення в соціальній мережі «Facebook» про отримання соціальної допомоги у розмірі 13 000,00 грн, перейшла за фішинговим посиланням, заповнила поля, в яких вказала свої персональні дані, логін і пароль від мобільного додатку «Приват24», внаслідок чого без її відома невстановленою особою була заведена кредитна картка та списані кошти у розмірі 39 610,00 грн. Позивачем не надано доказів підписання відповідачкою Умов та Правил надання банківських послуг. Надана позивачем анкета-заява датована 07 липня 2021 року і не стосується спірних правовідносин, адже оспорюваний кредитний договір датований 15 жовтня 2023 року. За рахунком відповідачки було проведено лише дві операції зі списання коштів, що вчинені шахрайським способом, та заборгованість є значно більшою, ніж сумарний розмір цих операцій. Шлях авторизації у Приват24 телефонним дзвінком на фінансовий номер не був обумовлений сторонами, тож порушення правил авторизації та неналежне підтвердження особи клієнта призвело до укладення договору шахрайським способом і несанкціонованого списання коштів. Банк не підтвердив обставин, які б безспірно доводили, що відповідачка своїми діями чи бездіяльністю сприяла у доступі до відомостей за її карткою, до її рахунку чи акаунту «Приват24», незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дала змогу ініціювати платіжні операції. Оскільки відповідачка не користувалась кредитними коштами, проценти також не підлягають нарахуванню. 07 квітня 2026 року від АТ КБ «ПриватБанк» через систему «Електронний суд» надійшли письмові пояснення, в яких банк просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду без змін. Вказав, що заяву про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг відповідачкою підписано у системі самообслуговування Приват24 за допомогою OTP пароля. Використання OTP пароля в якості простого електронного підпису погоджено із відповідачкою в анкеті-заяві від 07 липня 2021 року, яка підписана нею власноруч на планшеті. Відповідачка посилається на несанкціоноване списання коштів на користь Swap.gg_B.V., проте матеріали справи свідчать про виключну вину клієнта. Під час фіксації заявки на шахрайство ОСОБА_1 підтвердила, що перейшла за фішинговим посиланням у Facebook та власноруч вказала логін і пароль від Приват24. Операції проведені з коректним введенням даних. Вхід у систему з нетипового пристрою ONEPLUS був підтверджений IVR-дзвінком на фінансовий номер Клієнта +380668108506. Оскільки Клієнт повідомила про шахрайство лише 17 жовтня 2023 року (після вчинення операцій 15 жовтня 2023 року), вона несе повну відповідальність за ці транзакції. Передача паролів третім особам є грубою необережністю Клієнта. ОСОБА_1 стверджує, що суми списання грошових коштів не відповідають зазначеним сумам у виписці по рахунку, однак такі твердження є помилковими, адже транзакції на користь іноземного сервісу Swap.gg_B.V. здійснювалися у польських злотих, які конвертовано у гривню за курсом Банку на день обробки. Відповідачка порушила умови безпеки, що призвело до списання коштів. Банк виконав свої зобов`язання в повному обсязі. Доводи відповідачки про те, що вона не була ознайомлена з Умовами та Правилами, спростовуються підписаним Паспортом споживчого кредиту та Анкетою-заявою. Відповідачкою не надано належних доказів для скасування рішення суду першої інстанції. Відповідно до частин 1, 2, 4, 5 статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Частиною 3 статті 3 ЦПК України встановлено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Суд апеляційної інстанції розглядає апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дергачівського районного суду Харківської області від 12 травня 2025 року в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними в ній матеріалами на підставі частини 1 статті 369 ЦПК України. Перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції відповідно до вимог частини 1 статті 367 ЦПК України - в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав. Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 07 липня 2021 року ОСОБА_1 підписала анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в АТ КБ «ПриватБанк», в якій нею та банком узгоджено використання простого електронного підпису, зокрема, за допомогою ОТР-пароля («Електронний суд»). 15 жовтня 2023 року ОСОБА_1 у додатку «Приват24» підписала заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг, в якій зазначені умови кредитування, а саме: тип кредиту - відновлювальна кредитна лінія; тип платіжної картки «Універсальна», сума/ліміт кредиту не перевищує 200 000,00 грн для карток «Універсальна»; строк кредитування 12 місяців з пролонгацією; мета отримання кредиту - споживчі цілі; процентна ставка, відсотків річних 42,0 % для карток «Універсальна»; тип процентної ставки - фіксована; розмір мінімального обов`язкового платежу 5% від заборгованості, але не менше 100,00 грн щомісячно; 10% від заборгованості; але не менше 100,00 грн щомісячно у разі прострочки, починаючи з другого місяця прострочення; процентна ставка, яка застосовується при невиконанні зобов`язання щодо повернення кредиту 84,0 % для карток «Універсальна» (а.с. 30-35). У підписаній відповідачкою заяві зазначено, що вона згідно зі статтею 634 ЦК України приєднується до Умов та Правил надання банківських послуг Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк», що розміщені в мережі Інтернет за адресою https://privatbank.ua /terms, в редакції, чинній на дату підписання цієї Заяви, які разом становлять змішаний договір: Договір банківського рахунка, споживчого кредиту та обслуговування платіжного інструменту та Генеральний кредитний договір, приймає всі права та обов`язки, встановлені в цьому договорі та зобов`язується їх належним чином виконувати. Крім того, 15 жовтня 2023 року ОСОБА_1 підписала Паспорт споживчого кредиту, який містить аналогічну інформацію, що зберігала чинність та була актуальною до 30 жовтня 2023 року (а.с. 25-29). Згідно з довідкою банку від 28 червня 2024 року за кредитним договором між банком та ОСОБА_1 останній 15 жовтня 2023 року була надана картка типу «віртуальна картка Універсальна UNION Pay» номер НОМЕР_1 з терміном дії до травня 2025 року (а.с. 36). 15 жовтня 2023 року на вказану картку було встановлено кредитний ліміт у розмірі 40 000,00 грн, який у подальшому 01 лютого 2024 року зменшено до 0 грн (а.с. 37). З виписки за договором № б/н за період 15 жовтня 2023 року по 28 червня 2024 року вбачається, що з картки ОСОБА_1 15 жовтня 2023 року було здійснено дві транзакції зі списання коштів, які оброблені банком 16 жовтня 2023 року: на суму 3 277.96 польських злотих, що конвертовано у 28 578.55 грн, та на суму 1 265.42 польських злотих, що конвертовано у 11 032.43 грн, загалом 39 610.98 грн, з призначенням «Цифрові товари: Swap.gg_B.V» (а.с. 38). У подальшому за користування кредитними коштами з 01 грудня 2023 року по 01 червня 2024 року нараховувались відсотки за ставкою 3,5 % на місяць. 24 грудня 2023 року картку поповнено на 13,36 грн, 26 листопада 2023 року на неї зараховано 15,67 грн. Станом на 28 червня 2024 року заборгованість склала 50 040,26 грн, з яких 39 581,95 грн тіло кредиту, 10 458,31 грн - відсотки, що підтверджується розрахунком банку (а.с. 38, 39). З приводу вказаних несанкціонованих операцій ОСОБА_1 звернулась до банку 17 жовтня 2023 року, що сторони визнають. За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Частиною 1 статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина 1 статті 1048 ЦК України). Частиною 2 статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України). За змістом статті 1056-1 ЦК України розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів. Згідно із частиною 1 статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги. За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в даному випадку АТ КБ «ПриватБанк»). Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений. Частиною третьою статті 203 ЦК України визначено, що волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Відповідно до статті 1073 ЦК України у разі несвоєчасного зарахування на рахунок грошових коштів, що надійшли клієнтові, їх безпідставного списання банком з рахунку клієнта або порушення банком розпорядження клієнта про перерахування грошових коштів з його рахунка банк повинен негайно після виявлення порушення зарахувати відповідну суму на рахунок клієнта або належного отримувача, сплатити проценти та відшкодувати завдані збитки, якщо інше не встановлено законом. Згідно зі статтею 1 Закону України «Про платіжні послуги» електронний платіжний засіб - платіжний інструмент, реалізований на будь-якому носії, що містить в електронній формі дані, необхідні для ініціювання платіжної операції та/або здійснення інших операцій, визначених договором з емітентом. Пунктом 42 частини 1 статті 1 Закону України «Про платіжні послуги» передбачено, що неналежна платіжна операція - платіжна операція, внаслідок якої з вини особи, яка не є ініціатором або надавачем платіжних послуг, здійснюється списання коштів з рахунку неналежного платника та/або зарахування коштів на рахунок неналежного отримувача чи видача йому коштів у готівковій формі. Частиною 20 статті 38 вказаного Закону передбачено, що користувач, якому наданий електронний платіжний засіб, зобов`язаний: 1) надати емітенту інформацію для здійснення контактів у порядку, визначеному договором; 2) зберігати та використовувати електронний платіжний засіб відповідно до вимог законодавства та умов договору, укладеного з емітентом; 3) не допускати використання електронного платіжного засобу особами, які не мають на це права; 4) не повідомляти та іншим чином не розголошувати індивідуальну облікову інформацію та/або іншу інформацію, що дає змогу ініціювати платіжні операції; 5) негайно після того, як така інформація стала йому відома, повідомити емітента у спосіб та каналами зв`язку, передбаченими договором між емітентом та платником, про факт втрати електронного платіжного засобу та/або факт втрати індивідуальної облікової інформації. Відповідно до пункту 136 розділу VII Положення про порядок емісії та еквайрингу платіжних інструментів, затвердженого постановою правління НБУ від 29 липня 2022 року № 164 (далі - Положення), користувач зобов`язаний: зберігати та використовувати платіжні інструменти відповідно до вимог законодавства України та умов договору, укладеного з емітентом, і не допускати використання платіжних інструментів особами, які не мають на це законного права або повноважень. Згідно з пунктом 140 розділу VII Положення, користувач зобов`язаний не повідомляти та іншим чином не розголошувати індивідуальну облікову інформацію та/або іншу інформацію, що дає змогу ініціювати платіжні операції, та негайно після того, як йому стало відомо про факт втрати такої інформації та/або платіжного інструменту, повідомити про це емітента в спосіб та каналами зв`язку, визначеними договором між емітентом та користувачем. До моменту повідомлення емітента про факт втрати платіжного інструменту та/або індивідуальної облікової інформації ризик збитків від виконання неналежних платіжних операцій та відповідальність за них покладаються на користувача. З моменту повідомлення користувачем емітента про факт втрати платіжного інструменту та/або індивідуальної облікової інформації ризик збитків від виконання неакцептованих/неналежних платіжних операцій та відповідальність покладаються на емітента. Момент, з якого настає відповідальність емітента, має бути чітко визначений умовами договору, укладеного між користувачем та емітентом. Пунктом 141 розділу VII Положення, передбачено, що емітент зобов`язаний надавати ПІН, індивідуальну облікову інформацію та/або іншу інформацію, яка дає змогу здійснювати платіжні операції з використанням платіжного інструменту, лише держателю платіжного інструменту в порядку, визначеному договором (крім випадку, передбаченого в пункті 142 розділу VII цього Положення). Власник рахунку не несе відповідальності за платіжні операції, здійснені без автентифікації платіжного інструменту і його держателя, крім випадків, якщо доведено, що дії чи бездіяльність власника рахунку/держателя призвели до втрати, незаконного використання ПІН у або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції. Власник рахунку має право на відшкодування в судовому порядку шкоди, заподіяної надавачем платіжних послуг унаслідок помилкової, неналежної платіжної операції або виконання платіжної операції з порушенням установлених законодавством України строків (пункти 146, 147 Положення). Аналіз вказаних нормативно-правових актів, яка є спеціальними для спірних правовідносин, дає підстави для висновку, що при здійсненні операцій з використанням електронних платіжних засобів відповідальність за безпеку здійснення переказу коштів покладається як на платника, так і на емітента (банк чи іншу установу), які зобов`язані вжити всіх заходів по нерозголошенню третім особам інформації, що дає змогу виконувати платіжні операції від імені платника з використанням електронного платіжного засобу. Лише наявність обставин, які безспірно доводять, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції, є підставою для притягнення його до цивільно-правової відповідальності. Сам по собі факт коректного вводу вихідних даних для ініціювання такої банківської операції, як списання коштів з рахунку користувача, не може достовірно підтверджувати ту обставину, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції. Наведені правила визначають предмет дослідження та відповідним чином розподіляють між сторонами тягар доведення, а отже, встановленню підлягають обставини, які беззаперечно свідчитимуть, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції від його імені. У разі недоведеності обставин, які безспірно свідчать про те, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції, необхідно виходити з відсутності вини користувача у перерахуванні чи отриманні спірних грошових коштів. Подібні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 29 березня 2024 року у справі №456/4026/21, від 11 вересня 2024 року у справі № 753/12781/23, від 27 листопада 2024 року у справі № 190/2037/23, від 01 листопада 2024 року у справі № 332/6036/23, від 19 березня 2025 року у справі № 755/12569/22, від 02 липня 2025 року у справі № 490/7829/23, від 02 грудня 2025 року у справі № 211/6872/23. Верховний Суд у постанові від 16 серпня 2023 року у справі № 176/1445/22 (провадження № 61-8249св23), зазначив, що саме банк має доводити, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню персонального ідентифікаційного номера або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції. У постанові Верховного Суду від 07 грудня 2020 року у справі № 182/5175/16-ц суд дійшов наступного правового висновку: «на позивача за зустрічним позовом покладено обов`язок нерозголошення (не розкриття) інформації за рахунком, паролів, ПІН-кодів, CVV-кодів, як і обов`язок повідомлення банку в разі втрати, викрадення платіжної картки та розголошення. Враховуючи, що операція з переказу спірних коштів була проведена в мережі Інтернет з підтвердженням платежу 3D Secure, списання коштів з карткового рахунку відбулося за електронною ідентифікацією електронного платіжного засобу і його користувача, а позичальник підтвердив факт надходження на його телефон відповідних повідомлень від АТ КБ Приватбанк, то останнє не повинно нести відповідальність за дану операцію». Як встановлено судом та не заперечується сторонами, 15 жовтня 2023 року ОСОБА_1 , знайшовши оголошення в соціальній мережі «Facebook» про отримання соціальної допомоги, перейшла за фішинговим посиланням, заповнила поля, в яких вказала свої персональні дані, логін і пароль від мобільного додатку «Приват24», внаслідок чого без її відома невстановленою особою була заведена кредитна картка та списані кошти у розмірі 39 610,98 грн. Спірні операції проведено із введенням повних реквізитів картки. Банком у ході службової перевірки було встановлено, що номер фінансового телефону НОМЕР_2 клієнта ОСОБА_1 не змінювався. Аналізом логів входів за 15 жовтня 2023 року в Internet Banking Приват24 клієнта за номером НОМЕР_2 зафіксовано вхід як з довіреного пристрою IPHONE11,8, так і з нетипового пристрою - ONEPLUS A5000|ONEPLUS. Перший вхід з нетипового ONEPLUS було здійснено 15 жовтня 2023 року о 16:48:22. При цьому, зміну логіну та паролю входу до Приват24 під акаунтом +38066****506 клієнта ОСОБА_1 - не виявлено. Авторизацію з нетипового пристрою ONEPLUS в Приват24 підтверджено в IVR телефонним дзвінком на фінансовий номер НОМЕР_2 15 жовтня 2023 року о 16:47:10. Також 15 жовтня 2023 року клієнту надсилалося push повідомлення в додаток (Privat24) про вхід з іншого пристрою і надіслано форму підтвердження сесії до Приват24. Під час фіксування заявки на шахрайство клієнт ОСОБА_1 повідомила, що вона перейшла за посиланням для отримання грошової допомоги, де вказала дані від входу в Приват24 (логін та пароль). Тобто, відповідачка своїми діями сприяла в розкритті облікової інформації, авторизувала вхід до Приват24 зі стороннього пристрою, відтак - сторонні особи отримали доступ до Приват24 її та рахунків. Отже, списання коштів невстановленими особами стало можливими в результаті необачних дій відповідачки, яка авторизувала доступ стороннім особам до свого платіжного застосунку «Приват 24» і не вжила заходів по збереженню своїх облікових даних. У матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази, що відповідачка негайно повідомила АТ КБ «ПриватБанк» за контактним телефоном 3700 про несанкціоновані платіжні операції, звернулась з вимогою про блокування рахунків, та надала всю відому їй інформацію про те, що трапилося. До банку з приводу спірних операцій від 15 жовтня 2023 року ОСОБА_1 звернулась лише 17 жовтня 2023 року, а до правоохоронних органів - ще через два місяці. Саме на відповідачку покладено обов`язок нерозголошення (нерозкриття) інформації за рахунком в результаті використання клієнтом паролів, ПІН-кодів, CVV-кодів, як і обов`язок повідомлення банку в разі втрати, викрадення платіжної картки та розголошення. Отже, враховуючи, що вхід до «Приват24» відбувся коректно, під авторизацією клієнта, та спірні операції з переказу коштів відповідачки в мобільному додатку «Приват24» також були підтверджені, і клієнтці надходили повідомлення про вхід до аккаунту, очевидним є той факт, що відповідачка своїми діями сприяла шахраям ініціювати платіжні операції зі своєї картки. З урахуванням обставин справи, відповідно до яких ОСОБА_1 самостійно повідомила стороннім особам дані від входу в Приват24 (логін та пароль), наслідком чого стало переведення коштів з карткового рахунку, а також відсутності доказів вини банку, АТ КБ «ПриватБанк» не несе відповідальності за проведені операції по рахунку. Зазначена правова позиція викладена в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 18 грудня 2019 року по справі №363/3498/16-ц. Таким чином, колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції про задоволення позову і стягнення заборгованості з відповідачки. Наявність кримінального провадження не може свідчити, у силу презумпції невинуватості, про вчинення злочину щодо особи до винесення вироку, яким такі обставини будуть встановлені. При цьому, відповідачка не позбавлена можливості в подальшому звернутися до винних осіб, встановлених у кримінальному провадженні, з вимогами про відшкодування списаних з її рахунку коштів. Доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 щодо того, що за її рахунком було проведено лише дві операції зі списання коштів, що вчинені шахрайським способом, та заборгованість є значно більшою, ніж сумарний розмір цих операцій, є безпідставними, адже загальний розмір заборгованості (50 040,26 грн) включає в себе нараховані відсотки за користування кредитними коштами (10 458,31 грн). Як вбачається із заяви про приєднання від 15 жовтня 2023 року, сторони погодили, що процентна ставка становить 42% річних. Тобто, сторони обумовили у письмовому вигляді сплату процентів за користування кредитними коштами, отже наявні правові підстави для стягнення не тільки тіла кредиту, а також заборгованості за нарахованими відсотками. Твердження ОСОБА_1 в апеляційній скарзі щодо того, що шлях авторизації у Приват24 телефонним дзвінком на фінансовий номер не був обумовлений сторонами, тож банком було порушено правила авторизації та неналежно підтверджено особу клієнта, що призвело до укладення договору шахрайським способом і несанкціонованого списання коштів, колегія суддів відхиляє. Судом встановлено, що відповідачка була зареєстрована в системі «Приват24», та ані її номер телефону, ані пароль не змінювалися. Відповідно до абзацу 1 п. 3 розділу І «Загальні положення» Положення про порядок емісії та еквайрингу платіжних інструментів № 164, автентифікація - процедура, що дає змогу надавачу платіжних послуг установити та підтвердити особу користувача та/або належність користувачу певного платіжного інструменту, наявність у нього підстав для використання конкретного платіжного інструменту, у тому числі шляхом перевірки індивідуальної облікової інформації користувача. Відповідно до статті 68 Закону України «Про платіжні послуги» електронна взаємодія надавача платіжних послуг із користувачем здійснюється лише після автентифікації користувача, який є фізичною особою, або уповноваженого представника користувача, який є юридичною особою. Електронна взаємодія фізичних та юридичних осіб, а також їх автентифікація здійснюється відповідно до абзацу першого частини другої статті 17 Закону України «Про електронні довірчі послуги». Згідно із п. 19 ч. 1 ст. 1 вказаного Закону засіб електронної ідентифікації - матеріальний та/або нематеріальний об`єкт, який містить ідентифікаційні дані особи і використовується для автентифікації особи в інформаційно-комунікаційних системах; Одним із найпоширеніших засобів електронної ідентифікації є BankID - спосіб електронної автентифікації громадян за допомогою їх даних у банку, в якому вони обслуговуються. Тобто, щоразу, коли особа хоче скористатися електронною послугою, портал формує електронний запит до банку, в якому особа є клієнтом, для отримання її персональних даних. В АТ КБ «ПриватБанк» - це додаток «Приват24», який власне і було використано для проведення авторизації нетипового платіжного пристрою. Ураховуючи те, що при наданні доступу в додатку «Приват24» сторонньому пристрою банком здійснено автентифікацію клієнта в додатку, а саме вхід до платіжного застосунку було здійснено за логіном і паролем відповідачки з авторизованого нею через IVR нетипового пристрою, покладення на банк вини за спірні операції є безпідставним. При цьому, колегія суддів враховує, що ОСОБА_1 сама визнає факт введення нею даних доступу до її додатку «Приват24» на невстановленому сайті. Посилання ОСОБА_1 на те, що позивачем не надано доказів підписання нею Умов та Правил надання банківських послуг, колегія суддів відхиляє, адже умови кредитування були узгоджені банком та позичальницею безпосередньо у тексті заяви від 15 жовтня 2023 року, а обов`язок нерозголошення даних, за допомогою яких можуть бути здійснені несанкціоновані платіжні операції, покладається на відповідачку вищевказаними нормативно-правовими актами. Твердження відповідачки про те, що надана позивачем анкета-заява датована 07 липня 2021 року і не стосується спірних правовідносин, адже оспорюваний кредитний договір датований 15 жовтня 2023 року, є помилковими, адже в анкеті-заяві від 07 липня 2021 року сторонами було узгоджено порядок використання електронного підпису, зокрема, шляхом ОТР-пароля, за допомогою якого і було підписано заяву про приєднання 15 жовтня 2023 року. З огляду на вищевикладене, доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та не дають підстав для висновку про неправильне застосування норм матеріального права та порушення судом норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи. Отже, судова колегія вважає, що рішення судом ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, що відповідно достатті 375 ЦПК України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду - без змін. Оскільки апеляційна скарга задоволенню не підлягає, підстав для нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи в суді першої інстанції, а також розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи в суді апеляційної інстанції, немає. Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 375, 381-384 ЦПК України, суд П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Рішення Дергачівського районного суду Харківської області від 12 травня 2025 року залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає. Повне судове рішення складено 10 червня 2026 року. Головуючий Ю.М. Мальований Судді О.В. Маміна В.Б. Яцина