Постанова 4818 № 639/7319/24

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД __________________________________________________________________ Єдиний унікальний номер 639/7319/24 Номер провадження 22-ц/818/2453/26 П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 09 червня 2026 року м. Харків Харківський апеляційний суд у складі: головуючого судді Мальованого Ю.М., суддів: Пилипчук Н.П., Тичкової О.Ю., розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Новобаварського районного суду м. Харкова від 22 грудня 2025 року в складі судді Марченко В.В. по справі № 639/7319/24 за позовом Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, В С Т А Н О В И В: У листопаді 2024 року Комунальне підприємство «Харківські теплові мережі» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. Позовна заява мотивована тим, що відповідачам на праві спільної сумісної власності належить по 57/200 часток квартири АДРЕСА_1 , загальна площа часток 73,3 кв м. На вказану частку квартири оформлено особовий рахунок НОМЕР_1 , споживач ОСОБА_2 . Відповідачі є споживачами теплової енергії на опалення. У порушення приписів чинного законодавства свого обов`язку щодо проведення оплати за комунальні послуги з постачання теплової енергії відповідачі не здійснюють, внаслідок чого у них перед позивачем станом на 01 жовтня 2024 року утворилась заборгованість в розмірі 62 546, 94 грн, з яких: 60 286, 26 грн - за послугу з постачання теплової енергії за період з 01 жовтня 2019 року по 30 вересня 2024 року; 641,76 грн - за абонентську плату за Індивідуальним договором з постачання теплової енергії за період з 01 червня 2022 року по 30 вересня 2024 року; 1 618,92 грн - за послугу з технічного обслуговування внутрішньобудинкових систем теплопостачання за період з 01 липня 2022 року по 30 вересня 2024 року. У зв`язку з наявністю заборгованості на прострочену суму позивачем за період до лютого 2022 року також нараховано 3 114, 53 грн інфляційних витрат та 1 117, 94 грн - 3% річних від простроченої суми. Просило стягнути солідарно з відповідачів заборгованість в сумі 66 779,41 грн та судові витрати в сумі 3028,00 грн. 16 грудня 2024 року представником відповідача ОСОБА_1 - адвокатом Данько Л.В. подано суду відзив на позовну заяву, в якому вона заперечувала проти позову та просила відмовити в задоволенні позову. Відзив мотивовано тим, що відповідачами в квартирі АДРЕСА_1 встановлено автономне опалення за допомогою газового котла, підключення проведено до опалювальних приладів власника квартири АДРЕСА_2 ОСОБА_3 , яка є матір`ю дружини відповідача ОСОБА_1 , тому нарахування здійснені необґрунтовано. Згідно акту обстеження від 10 грудня 2024 року комісії КП «Житлокомсервіс» виходом на місце було встановлено, що будинок АДРЕСА_3 частково обладнаний системою центрального опалення. Квартира АДРЕСА_4 комунальна, знаходиться на другому поверсі, має окремий вхід, місця загального користування відсутні. Квартира АДРЕСА_4 опалюється газовим котлом, який розташований у квартирі АДРЕСА_5 на першому поверсі. Квартира АДРЕСА_4 і квартира АДРЕСА_5 на момент обстеження опалюється одним газовим котлом. Вперше за Актом обстеження заявник звертався 11 листопада 2020 року, про що зазначено в Акті від 10 грудня 2024 року. Згідно акту від 24 листопада 2006 року в квартирі ОСОБА_3 було встановлено автономне джерело теплопостачання, до якої були підключена кв. АДРЕСА_4 . Крім того, квартира АДРЕСА_1 обладнана каміном, що підтверджується технічним паспортом, камін також використовується для опалення квартири. Вимоги щодо стягнення заборгованості за період з 01 жовтня 2019 року по 05 листопада 2021 року не підлягають задоволенню у зв`язку із спливом строків позовної давності. 18 грудня 2024 року представником відповідача ОСОБА_2 - адвокатом Кравченко С.М. подано до суду відзив на позовну заяву, в якому він з аналогічних підстав заперечував проти позовних вимог та просив застосувати строк позовної давності. Рішенням Новобаварського районного суду м. Харкова від 22 грудня 2025 року позовну заяву КП «Харківські теплові мережі» задоволено. Стягнуто солідарно з ОСОБА_2 , ОСОБА_1 на користь КП «Харківські теплові мережі» заборгованість за послуги з постачання теплової енергії за період з 01 жовтня 2019 року по 30 вересня 2024 року у розмірі 66 779,41 грн та в рівних частках витрати зі сплати судового збору у сумі 3 028,00 грн. Рішення суду мотивовано тим, що відповідачі не виконували належним чином свого обов`язку з оплати наданих їм послуг, тому наявні підстави для стягнення з них заборгованості та задоволення позовних вимог. Позовні вимоги заявлені в межах строку позовної давності з урахуванням його продовження на час карантину. На вказане рішення суду через систему «Електронний суд» 17 січня 2026 року представником відповідача ОСОБА_1 - адвокатом Данько Л.В. подано апеляційну скаргу, в якій вона просила рішення суду скасувати повністю та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову у повному обсязі. Апеляційна скарга мотивована тим, що згідно матеріалів інвентаризаційної справи на будинок АДРЕСА_3 станом на 15 листопада 1971 року централізоване опалення відсутнє в літ. «В», що узгоджується з актом обстеження від 10 грудня 2024 року комісії КП «Житлокомсервіс», яким встановлено, що будинок лише частково обладнаний системою централізованого опалення. Матеріали інвентаризаційної справи будинку АДРЕСА_3 не містять інформації про реконструкцію або ремонт будинку, отже, будинок, не придатний для житла зі зносом 65% не може бути підключений та не підключений до системи централізованого опалення. На спростування того, що будинок АДРЕСА_3 в цілому підключений до системи централізованого опалення, відповідачем ОСОБА_1 надано відео та фото будинку, яким суд не надав оцінки та не навів мотивів відхилення. Крім того, позивач на вимогу суду не надав жодного доказу на підтвердження того, що будинок АДРЕСА_3 підключений до системи центрального опалення. Також виклала заперечення проти акту обстеження від 16 жовтня 2025 року, в якому не зафіксовані факти, які б беззаперечно свідчили про наявність в цій частині будинку підключеного централізованого опалення; акт не містить висновків, які б зафіксували споживання або відсутність факту споживання відповідачами теплової енергії на потреби опалення, тобто все зазначене в акті це припущення, які не знайшли свого достовірного обґрунтування та підтвердження. Сторона відповідача надала суду відеофіксацію обстеження горища 16 жовтня 2025 року, під час якого у представника ОСОБА_1 . ОСОБА_4 виникли сумніви в компетентності членів комісії, та суд першої інстанції безпідставно відмовив йому у витребуванні інформації щодо професійної освіти, наявності чи відсутності спеціальних знань та кваліфікації осіб, які проводили обстеження квартири. Учасники справи правом на подачу відзиву на апеляційну скаргу не скористались. Згідно частини 3 статті 360 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції. Відповідно до частин 1, 2, 4, 5 статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Частиною 3 статті 3 ЦПК України встановлено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Суд апеляційної інстанції розглядає апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Новобаварського районного суду м. Харкова від 22 грудня 2025 року в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними в ній матеріалами на підставі частини 1 статті 369 ЦПК України. Перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції відповідно до вимог частини 1 статті 367 ЦПК України в межах доводів та вимог апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційну скаргу ОСОБА_1 слід залишити без задоволення, виходячи з наступного. Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що ОСОБА_2 та ОСОБА_1 є співвласниками по 57/200 часток квартири АДРЕСА_1 , на підставі договору купівлі-продажу від 29 грудня 2006 року (а.с. 4-6 том 1). Як вбачається з відомості про нарахування та оплату за послуги з теплопостачання з урахуванням періоду платежу, відомості про нарахування та оплату за обслуговування ВБС теплопостачання та обслуговування ВБС постачання гарячої води, відомості про нарахування та оплату за абонентське обслуговування по послузі з постачання теплової енергії, з постачання гарячої води, внаслідок неповної та несвоєчасної сплати послуг за особовим рахунком № НОМЕР_2 на ім`я ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_6 , утворилася заборгованість в розмірі 62 546, 94 грн, з яких: 60 286, 26 грн - за послугу з постачання теплової енергії за період з 01 жовтня 2019 року по 30 вересня 2024 року; 641,76 грн - за абонентську плату за Індивідуальним договором з постачання теплової енергії за період з 01 червня 2022 року по 30 вересня 2024 року; 1 618,92 грн - за послугу з технічного обслуговування внутрішньобудинкових систем теплопостачання за період з 01 липня 2022 року по 30 вересня 2024 року (а.с. 7-9 том 1). У зв`язку з наявністю заборгованості на прострочену суму позивачем за період з жовтня 2019 року по листопад 2021 року також нараховано 3 114, 53 грн інфляційних витрат та 1 117, 94 грн - 3% річних від простроченої суми (а.с. 10 том 1). 18 серпня 2014 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звертались до КП «Харківські теплові мережі» із заявою про відключення від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води квартири АДРЕСА_1 , на яку 28 серпня 2014 року отримали відповідь, що КП «Харківські теплові мережі» не має правових підстав для видачі дозволу на відключення окремої квартири від централізованого опалення, та що будинок не підключений до централізованої системи гарячого водопостачання (а.с. 143, 143 зворот том 1). З акту обстеження комісією КП «Жилкомсервіс» від 10 грудня 2024 року вбачається, що житловий будинок АДРЕСА_3 складається з трьох літер (Б, В, Г), квартира АДРЕСА_4 ; будинок частково обладнаний системою центрального опалення, холодного водопостачання, водовідведення, газопостачанням та електропостачанням. Квартира АДРЕСА_4 опалюється газовим котлом, який розташований у квартирі АДРЕСА_5 на першому поверсі. Внутрішньобудинкові системи центрального опалення знаходяться у задовільному технічному стані (а.с. 41 том 1). З відповіді КП «Харківські теплові мережі» від 20 грудня 2024 року № 07-52.3/11170 вбачається, що інформація щодо встановлення у квартирі АДРЕСА_1 , автономного джерела опалення на підприємстві відсутня, нарахування виконуються за затвердженим тарифом 39,38 грн на 1 кв м опалюваної площі з урахуванням температурного коефіцієнту. КП «Харківські теплові мережі» укладає з індивідуальними споживачами договори про надання послуг (а.с. 76, 105 том 1). Як вбачається з відповідей КП "Жилкомсервіс" № 2953/2/07-05 від 12 березня 2025 року та № 2820/2/07-05 від 10 березня 2025 року, відповідно до Розпорядження Управління комунального майна та приватизації № 201, від 28 лютого 2007 року в господарське відання КП "Жилкомсервіс" були передані будинки АДРЕСА_7 , АДРЕСА_8 , та 29-Є. За даними обліку підприємства в будинку АДРЕСА_3 літ. Б є квартири АДРЕСА_9 , АДРЕСА_9 , АДРЕСА_10 , АДРЕСА_11 , АДРЕСА_11 , АДРЕСА_4 , АДРЕСА_4 , АДРЕСА_12 , АДРЕСА_12 та АДРЕСА_5 . Будинок № 29 - В має квартири АДРЕСА_13 та АДРЕСА_14 . В будинку АДРЕСА_3 - Є - розташовані квартири АДРЕСА_15 та АДРЕСА_16 . Квартири АДРЕСА_4 та АДРЕСА_5 опалюються газовим котлом, всі інші квартири мають централізоване опалення. Технічне обслуговування мереж центрального опалення виконує КП "Харківські теплові мережі" (а.с. 129-138 том 1). Згідно акту обстеження системи теплоспоживання житлового приміщення № 176/1489 від 16 жовтня 2025 року, складеного КП "Харківські теплові мережі", за результатами обстеження 12 червня 2025 року встановлено, що квартира АДРЕСА_1 , розташована на другому поверсі двоповерхового житлового будинку, складається з 4 кімнат, загальною опалювальною площею 73,3 кв м згідно технічного паспорта. Частково квартира облаштована для цільового використання під офісне приміщення. Ознаки ведення господарської діяльності відсутні. В кімнатах квартири в наявності опалювальні прилади КОРАДО у кількості 5 штук, підключені пластиковим трубопроводом в єдину систему по квартирі та виходом трубопроводів на перший поверх (квартира АДРЕСА_5 , власниця ОСОБА_5 ). Доступу до квартири АДРЕСА_5 першого поверху не надано. В кімнатах квартири АДРЕСА_4 стояки централізованого опалення тепломереж замуровані в стінах. Через відсутність доступу до горища з метою встановлення наявності та розташування точок входження стояків опалення до квартири АДРЕСА_4 подальший огляд відкладено. 16 жовтня 2025 року огляд продовжено, встановлено, що на горищі будинку з горизонтального трубопроводу подачі теплоносія напрямом до квартири АДРЕСА_4 проходять два стояки опалення d 25 мм (а.с. 233 том 1, а.с. 3-4 том 2). 02 грудня 2025 року ОСОБА_1 складені заперечення на вказаний акт (а.с. 243 том 1). Також відповідачами надано фото і відеозаписи зовнішнього вигляду будинку АДРЕСА_3 (а.с. 185-186 том 1). У матеріалах інвентаризаційної справи на будинок АДРЕСА_3 , що побудований до 1917 року, міститься інформація, що у будинку АДРЕСА_3 було: літ. А - опалення центральне, газове, літ. Б - опалення газове і кухонним печним очагом с обогревателем (мовою оригіналу), літ. В - опалення газове и кухонные печные очаги (мовою оригіналу), літ. Г кухонные очаги с обогревателем (мовою оригіналу) (а.с. 51-58, 68-71 інвентаризаційної справи на будинок). З акту поточних змін станом на 12 липня 2014 року вбачається, що у квартирі АДРЕСА_1 , у приміщеннях 7 та 8 розібрані кухонні очаги (а.с. 95 інвентаризаційної справи на квартиру). Статтею 509 ЦК України встановлено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Відповідно до частини 1 статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Згідно з частиною 1 статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (частина 1 статті 612 ЦК України). Відповідно до положень частини четвертої статті 319 ЦК України власність зобов`язує. Згідно зі статтею 322 ЦК України власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом. Тобто, положення статті 322 ЦК України встановлюють презумпцію обов`язку власника нести усі витрати, пов`язані з утриманням належного йому майна, у тому числі з оплати комунальних та інших наданих йому послуг, поза залежністю від того, чи користується він ними безпосередньо чи ні. До таких витрат належать витрати, пов`язані зі зберіганням майна, його ремонтом, забезпеченням збереження його властивостей тощо. Такий обов`язок власника є похідним від належних йому, як абсолютному володарю, правочинів володіння, користування та розпорядження майном. Невиконання власником свого обов`язку по утриманню своєї власності може створювати небезпеку для третіх осіб. За змістом статті 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» комунальні послуги - це результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг. Споживач (індивідуальний споживач) - фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об`єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги. Пунктом 1 статті 7 Закону передбачено право споживача одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг. При цьому, такому праву прямо відповідає визначений пунктом 5 частини 2 статті 7 Закону обов`язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом. Відповідно до частин 1, 3 статті 9 вказаного Закону споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору. Частиною 5 статті 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено, що у разі якщо співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали з виконавцем комунальної послуги відповідний договір (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і послуг з постачання та розподілу електричної енергії), з ними укладається індивідуальний договір про надання комунальної послуги, що є публічним договором приєднання. Порядок оплати за житлово-комунальні послуги визначений у статті 32 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», якою передбачено, що плата за житлово-комунальні послуги нараховується щомісячно відповідно до умов договору в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Розмір плати за комунальні послуги розраховується, виходячи з розміру затверджених цін/тарифів та показань засобів обліку або за нормами, затвердженими в установленому порядку. Розмір плати за утримання будинків і споруд та прибудинкових територій встановлюється залежно від капітальності, рівня облаштування та благоустрою. Статтею 1 Закону України «Про теплопостачання» передбачено, що споживач теплової енергії - фізична або юридична особа, яка використовує теплову енергію на підставі договору. Теплова енергія - це товарна продукція, що виробляється на об`єктах сфери теплопостачання для опалення, підігріву питної води, інших господарських і технологічних потреб споживачів, призначена для купівлі-продажу. Частиною 6 статті 19 вказаного закону передбачено, що споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію. Відповідно до вимог статті 25 Закону України «Про теплопостачання» у разі відмови оплачувати споживання теплової енергії заборгованість стягується в судовому порядку. Обсяг спожитої споживачем послуги визначається як частина обсягу теплової енергії, спожитої у будинку для потреб опалення, визначеної та розподіленої згідно з вимогами Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання». Правилами користування тепловою енергією, затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України від 03 жовтня 2007 року № 1198, визначено споживача теплової енергії, як фізичну особу, яка є власником будівлі або суб`єктом підприємницької діяльності, чи юридичну особу, яка використовує теплову енергію відповідно до договору. Пунктом 23 Правил передбачено, що у споживачів, що не мають приладів комерційного обліку, обсяг фактично спожитої теплової енергії розраховується відповідно до теплового навантаження, визначеного у договорі, з урахуванням середньомісячної фактичної температури теплоносія в теплових мережах теплопостачальної організації, середньомісячної температури зовнішнього повітря та кількості годин (діб) роботи тепловикористального обладнання в розрахунковому періоді. Споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Відсутність договору про надання житлово-комунальних послуг сама по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі. Такий висновок викладений у постанові Верховного Суду України від 20 квітня 2016 року у справі № 6-2951цс15 та є усталеним у практиці Верховного Суду, зокрема, підтриманий у постановах від 02 грудня 2020 року у справі № 761/48615/18-ц, провадження № 61-14819 св 20, від 09 червня 2021 року у справі № 303/7554/16-ц, провадження № 61-20523св19, від 28 липня 2021 року у справі № 554/7740/17, провадження № 61-13603св19. Під час розгляду справи про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги визначальним є встановлення факту надання обслуговуючою організацією (позивачем) житлово-комунальних послуг особам, які є їх споживачами (відповідачу), та правильність нарахування заборгованості за житлово-комунальні послуги. Як встановлено судом, КП «Харківські теплові мережі» у період з 01 жовтня 2019 року по 30 вересня 2024 року надавались відповідачам послуги з теплопостачання, які вони повинні оплатити. З відомостей про нарахування та оплату за послуги за адресою: АДРЕСА_6 , вбачається, що у спірний період підприємством нараховувалася щомісячно плата за надані послуги та абонплата, але відповідачами оплата послуг взагалі не здійснювалась, у зв`язку з чим утворилася заборгованість у загальній сумі 62 546, 94 грн, з яких: 60 286, 26 грн - за послугу з постачання теплової енергії за період з 01 жовтня 2019 року по 30 вересня 2024 року; 641,76 грн - за абонентську плату за Індивідуальним договором з постачання теплової енергії за період з 01 червня 2022 року по 30 вересня 2024 року; 1 618,92 грн - за послугу з технічного обслуговування внутрішньобудинкових систем теплопостачання за період з 01 липня 2022 року по 30 вересня 2024 року (а.с. 7-9 том 1). Оскільки відповідачі фактично отримували житлово-комунальні послуги, проте належним чином не виконували своїх обов`язків щодо оплати наданих КП «Харківські теплові мережі» послуг, внаслідок чого у них утворилась заборгованість, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення вимог позивача. Зважаючи на те, що на КП «Харківські теплові мережі» покладено обов`язок щодо здійснення контролю за технічним станом інженерного обладнання будинків, квартир, приміщень, утримання в належному технічному стані, здійснення технічного обслуговування та ремонту внутрішньобудинкових мереж та вжиття заходів щодо ліквідації аварійних ситуацій, що відповідає вимогам чинного законодавства, підлягає стягненню також заборгованість за абонентське обслуговування. Крім того, за несвоєчасну оплату послуг з постачання теплової енергії за період з жовтня 2019 року по листопад 2021 року також нараховано 3 114, 53 грн інфляційних витрат та 1 117, 94 грн - 3% річних від простроченої суми (а.с. 10 том 1). Згідно частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Оскільки правовідносини, які складися між сторонами, є грошовими зобов`язаннями у силу вимог статті 509 ЦК України, тому позивач має право на отримання заборгованості із урахуванням індексу інфляції та 3 % річних, передбачених частиною другою статті 625 ЦК України. Отже, вимоги позивача про стягнення інфляційних втрат та 3% річних також є обґрунтованими. Доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 зводяться до того, що послуги з централізованого опалення до квартири відповідачів фактично не надавались, оскільки їхня квартира опалюється газовим котлом, встановленим у квартирі АДРЕСА_5 поверхом нижче. Вказані доводи колегія суддів вважає необґрунтованими, з огляду на таке. Абзацом 8 пункту 2 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630, чинних на час виникнення спірних правовідносин, передбачено, що централізоване опалення це послуга, спрямована на задоволення потреб споживача у забезпеченні нормальної температури повітря у приміщеннях квартири, яка надається виконавцем з використанням внутрішньо будинкових систем теплопостачання. Пунктом 8 Правил № 630 передбачено, що послуги надаються споживачеві згідно з договором, що оформлюється на основі типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення. Споживачі можуть відмовитися від отримання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води. Відключення споживачів від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води здійснюється у порядку, що затверджується центральним органом виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства (пункт 24). Згідно з пунктом 25 Правил самовільне відключення від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води забороняється. Порядком відключення окремих житлових будинків від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води при відмові споживачів від централізованого теплопостачання № 4 від 22 листопада 2005 року, чинним до 17 вересня 2019 року, визначено процедуру відключення від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води житлового будинку при відмові споживачів від таких послуг. Відповідно до Порядку № 4 від 22 листопада 2005 року для вирішення питання відключення споживача від мережі централізованого опалення він повинен звернутися до постійно діючої міжвідомчої комісії, створеної органом місцевого самоврядування або місцевим органом виконавчої влади, для розгляду питань щодо відключення споживачів від мережі з відповідною письмовою заявою. Комісія після вивчення наданих власником документів приймає відповідне рішення, яке оформляється протоколом. При позитивному рішенні заявнику надається перелік організацій, до яких слід звернутися для отримання технічних умов для розробки проекту індивідуального (автономного) теплопостачання і відокремлення від мережі централізованого опалення. Проект індивідуального (автономного) теплопостачання і відокремлення від мережі централізованого опалення виконує проектна або проектно-монтажна організація на підставі договору із заявником. Проект узгоджується з усіма організаціями, які видали технічні умови на підключення будинку до зовнішніх мереж. Відключення приміщень від внутрішньобудинкової мережі централізованого опалення виконується монтажною організацією, яка реалізує проект. По закінченні робіт складається акт про відключення від мережі централізованого опалення і подається заявником до комісії на затвердження. Після затвердження акта на черговому засіданні комісії сторони переглядають умови договору про надання послуг з централізованого теплопостачання. Відповідно до чинного Порядку відключення споживачів від мереж (систем) централізованого опалення (теплопостачання) та постачання гарячої води, затвердженого Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства №169 від 26 липня 2019 року дія цього Порядку поширюється на споживачів, виконавців комунальної послуги з постачання теплової енергії, виконавців комунальної послуги з постачання гарячої води, виконавців робіт з обслуговування внутрішньобудинкових систем теплопостачання та постачання гарячої води, операторів зовнішніх інженерних мереж, органи місцевого самоврядування. Розділом ІІІ вказаного Порядку передбачено Порядок відокремлення (відключення) власників квартир та нежитлових приміщень багатоквартирних будинків від ЦО та ГВП. Так, власники квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку, приєднаного до ЦО та ГВП, мають право відокремити (відключити) свою квартиру чи нежитлове приміщення від ЦО та ГВП у разі, якщо на день набрання чинності Законом України «Про житлово-комунальні послуги» не менше як половина квартир та нежитлових приміщень цього будинку відокремлена (відключена) від ЦО та ГВП, та влаштувати систему індивідуального теплопостачання (опалення та/або гарячого водопостачання) у такій квартирі чи нежитловому приміщенні (пункт 1). Для відокремлення (відключення) від ЦО та ГВП власник квартири чи нежитлового приміщення багатоквартирного будинку звертається до органу місцевого самоврядування з письмовою заявою в довільній формі із зазначенням причини відокремлення (відключення) та подає інформацію про намір влаштування системи індивідуального теплопостачання (опалення та/або гарячого водопостачання) такої квартири чи нежитлового приміщення (пункт 3). Заява про відокремлення (відключення) квартири чи нежитлового приміщення багатоквартирного будинку від ЦО та ГВП передається на розгляд Комісії (пункт 4). Комісія на найближчому засіданні розглядає заяву про відокремлення (відключення) квартири чи нежитлового приміщення від ЦО та ГВП за участю заявника або його уповноваженого представника. Комісія надає заявникові рекомендації щодо можливих варіантів влаштування системи індивідуального теплопостачання (опалення та/або гарячого водопостачання) у такій квартирі чи нежитловому приміщенні та щодо збору вихідних даних і технічних умов для виготовлення відповідної проєктної документації. Витяг із протоколу Комісії з результатами розгляду звернення надається заявникові протягом десяти робочих днів (пункти 5-6). Для відокремлення (відключення) квартири чи нежитлового приміщення власник забезпечує розроблення проєкту відокремлення (відключення) квартири чи нежитлового приміщення від ЦО та ГВП, який виготовляється відповідно до державних будівельних норм і правил та має забезпечити ізоляцію транзитних стояків, а також, у разі потреби, перенесення транзитних стояків. За потреби, власник забезпечує виготовлення проєкту встановлення системи індивідуального теплопостачання (опалення та/або гарячого водопостачання) у такій квартирі чи нежитловому приміщенні, виготовленого відповідно до державних будівельних норм і правил (пункт 7). Відокремлення (відключення) квартири чи нежитлового приміщення від ЦО та ГВП здійснюється у міжопалювальний період не пізніше ніж 01 жовтня у спосіб, що не перешкоджає постачанню теплової енергії та гарячої води до інших квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку, приєднаних до ЦО та ГВП. Усі витрати, пов`язані з відокремленням (відключенням) квартири чи нежитлового приміщення від ЦО та ГВП, здійснюються за рахунок власника (пункт 8). Виконання робіт із відокремлення (відключення) квартири чи нежитлового приміщення від ЦО та ГВП здійснюється виконавцем робіт з обслуговування внутрішньобудинкових систем теплопостачання або постачання гарячої води чи іншим залученим власником суб`єктом господарювання, які у випадках, передбачених законодавством, мають ліцензію на провадження господарської діяльності з будівництва об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів із середніми та значними наслідками, з обов`язковим переліком робіт із монтажу внутрішніх інженерних мереж, систем, приладів і засобів вимірювання (пункт 9). Для виконання робіт із відокремлення (відключення) від ЦО та ГВП власник квартири чи нежитлового приміщення повідомляє виконавця відповідної комунальної послуги та виконавців робіт з обслуговування внутрішньобудинкових систем теплопостачання та постачання гарячої води про своє рішення щодо відокремлення (відключення) від ЦО та ГВП шляхом подання письмової заяви в довільній формі, у якій зазначається наявність підстави для такого рішення згідно із Законом України «Про житлово-комунальні послуги». До заяви додається копія витягу з протоколу засідання Комісії про розгляд питання щодо відокремлення (відключення) такої квартири чи нежитлового приміщення від ЦО та ГВП, а також копія проєкту такого відокремлення (відключення) (пункт 10). Після завершення робіт із відокремлення (відключення) квартири чи нежитлового приміщення від ЦО та ГВП складається акт про відокремлення (відключення) квартири/нежитлового приміщення від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води (додаток 3) - по одному примірнику для власника, представника виконавця комунальної послуги з постачання теплової енергії, представника виконавця комунальної послуги з постачання гарячої води, виконавця робіт з обслуговування внутрішньобудинкових систем теплопостачання, виконавця робіт з обслуговування внутрішньобудинкових систем постачання гарячої води, а також для іншого суб`єкта господарювання у разі залучення його власником для виконання робіт з відокремлення (відключення) відповідно до пункту 9 цього розділу. Такий акт підписується присутніми під час відокремлення (відключення) власником квартири чи нежитлового приміщення і представником виконавця комунальної послуги з постачання теплової енергії, представником виконавця комунальної послуги з постачання гарячої води, представником виконавця робіт з обслуговування внутрішньобудинкових систем теплопостачання, представником виконавця робіт з обслуговування внутрішньобудинкових систем постачання гарячої води, а також іншим суб`єктом господарювання у разі залучення його власником для виконання робіт з відокремлення (відключення) відповідно до пункту 9 цього розділу. Після підписання акта виконавець відповідної комунальної послуги повідомляє власника про перегляд умов або розірвання договору про надання послуги (пункт 13). Отже, відключення споживачів від мережі централізованого опалення відбувається тільки на підставі рішення постійно діючої міжвідомчої комісії, створеної органом місцевого самоврядування або місцевим органом виконавчої влади, з вчиненням в подальшому дій споживачем з дотриманням визначеної Порядком процедури. Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду України від 11 листопада 2015 року у справі № 6-1192цс15, постановах Верховного Суду від 03 травня 2018 року у справі № 209/4950/15-ц (провадження № 61-12661св18), від 17 квітня 2019 року у справі № 683/2223/17 (провадження № 61-44982св18), від 18 вересня 2019 року у справі № 215/1724/16-ц (провадження № 61-1632св18), від 01 грудня 2021 року у справі № 607/25229/18 (провадження № 61-13855св19), від 16 серпня 2023 року у справі № 334/6635/19 (провадження № 61-19064св20). Матеріали справи свідчать про те, що у кімнатах належної відповідачам квартири АДРЕСА_4 стояки централізованого опалення тепломереж замуровані в стінах; на горищі будинку з горизонтального трубопроводу подачі теплоносія напрямом до квартири АДРЕСА_4 проходять два стояки опалення d 25 мм. 18 серпня 2014 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звертались до КП «Харківські теплові мережі» із заявою про відключення від мереж централізованого опалення квартири АДРЕСА_1 , на яку отримали відмову. Інформація щодо встановлення у квартирі АДРЕСА_1 , автономного джерела опалення у КП «Харківські теплові мережі» відсутня, матеріали інвентаризаційної справи її також не містять. Отже, доказів того, що відповідачі від`єднали квартиру АДРЕСА_4 від системи теплопостачання житлового будинку у передбаченому законом порядку, суду не надано. На час набуття відповідачами права власності на квартиру (2006 рік) чинним нормативним актом (Порядком № 4 від 22 листопада 2005 року) відключення окремого приміщення в багатоквартирному житловому будинку не було передбачено. Доказів того, що набувши право власності на квартиру відповідачі згідно вказаного Порядку або нового Порядку №169 від 26 липня 2019 року звернулись до органу місцевого самоврядування і постійно діючої комісії для розгляду питань щодо відключення приміщень від мереж (систем) централізованого опалення (теплопостачання) із заявою щодо відключення квартири від системи теплопостачання будинку, здійснили її відключення від мереж централізованого опалення на підставі дозволу суб`єкта владних повноважень, провели переобладнання згідно проєкту, тобто здійснили правомірне відключення, яке не може вважатися самовільним, суду не надано. Передбачений Порядком № 4 акт про відключення будинку від мереж ЦО і ГВП чи Порядком № 169 акт про відокремлення (відключення) квартири/нежитлового приміщення від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води, як і відповідна проектна документація, у відповідачів відсутні. Самовільне відключення від мереж централізованого опалення не є підставою для звільнення від оплати за послуги теплопостачання (постанови Верховного Суду від 18 червня 2020 року у справі № 643/133/17, провадження № 61-38460св18, від 12 березня 2021 року у справі № 487/955/18, провадження № 61-8090св19, від 12 липня 2021 року у справі № 233/6532/19, провадження № 61-2306св21). На підставі викладеного, з урахуванням відсутності доказів відключення належної відповідачам квартири від системи теплопостачання житлового будинку у передбаченому законом порядку, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про задоволення позову та вважає, що КП «Харківські теплові мережі» на законних підставах нараховувало ОСОБА_1 та ОСОБА_2 плату за послуги з теплопостачання та абонплату. Зазначене відповідає висновкам Верховного Суду, викладеним у постановах від 09 лютого 2022 року у справі № 953/24063/19, провадження № 61-5095 св 21, від 04 квітня 2025 року у справі № 702/359/24, провадження № 61-12995св24. Крім того, колегія суддів бере до уваги, що КП «Харківські теплові мережі» у липні 2019 року зверталось до суду з позовом до ОСОБА_2 у справі № 639/5167/19 про стягнення заборгованості за попередній період (з 01 травня 2012 року по 30 червня 2019 року), який рішенням Жовтневого районного суду м. Харкова від 14 грудня 2020 року, зміненим постановою Харківського апеляційного суду від 12 грудня 2022 року в частині суми стягнення, задоволено частково. Судами встановлено, що КП «ХТМ» надає послуги з централізованого опалення у квартиру АДРЕСА_1 , та відповідач є споживачем вказаних послуг. Доводи відповідача про те, що його квартира має автономне опалення за допомогою газового котла власника квартири АДРЕСА_5 , суд першої інстанції відхилив, оскільки технічної документації та умов на відключення квартири від теплопостачання, рішення комісії з цього приводу у відповідача немає. Не надано також доказів правомірності підключення до автономного опалювання, дозволу КП «ХТМ», а також акту відключення квартири АДРЕСА_4 від централізованого теплопостачання. Вказані судові рішення набрали законної сили та є чинними, отже колегія суддів враховує встановлені судами обставини. Посилання ОСОБА_1 в апеляційній скарзі на те, що матеріали інвентаризаційної справи на будинок не містять даних про централізоване опалення, колегія суддів відхиляє, оскільки дані в інвентаризаційній справі вказані станом на 1970-ті роки, тоді як у 2014 році відповідачі звертались до позивача за дозволом на відключення квартири від централізованого теплопостачання. Відео та фото будинку, на які посилається відповідач в апеляційній скарзі, стосуються лише зовнішнього його вигляду та не містять інформації, яка б входила до предмету доказування. Заперечення відповідача проти акту обстеження від 16 жовтня 2025 року встановлених вище обставин та висновків суду не спростовують. Згідно зі статтею 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, ухваленим на підставі норм матеріального та процесуального права, які регулюють спірні правовідносини, тому підстави для його скасування відсутні. Оскільки апеляційна скарга задоволенню не підлягає, підстав для нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої інстанції, а також розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції немає. Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 375, 381-384 ЦПК України, суд П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Рішення Новобаварського районного суду м. Харкова від 22 грудня 2025 року залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає. Повний текст постанови складено 09 червня 2026 року. Головуючий Ю.М. Мальований Судді Н.П. Пилипчук О.Ю. Тичкова