Постанова Чернігівський апеляційний суд № 751/704/26

Справа № 751/704/26 Головуючий у 1 інстанції Топіха Р. М. Провадження № 33/4823/490/26 Категорія - ч. 5 ст. 126 КУпАП П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 09 червня 2026 року місто Чернігів Суддя Чернігівського апеляційного суду Олійник М.Ю., за участі захисника Бредюка О.М., розглянувши апеляційну скаргу захисника Бредюка Олега Миколайовича, подану в інтересах ОСОБА_1 , на постанову судді Новозаводського районного суду м. Чернігова від 15 квітня 2026 року, В С Т А Н О В И В:

1. Короткий зміст оскаржуваної постанови суду першої інстанції. Постановою Новозаводського районного суду м. Чернігова від 15 квітня 2026 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнаний винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.126 КУпАП і на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 2 400 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40 800 гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 5 років, без оплатного вилучення транспортного засобу; стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в розмірі 665,60 грн. Суд першої інстанції встановив, що 16 січня 2026 року о 16 год. 12 хв. у м. Чернігові, вул. Івана Богуна, 41, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки «Skoda Octavia» з державним номерним знаком НОМЕР_1 будучи позбавленим права керування транспортними засобами постановою Новозаводського районного суду міста Чернігова від 28 грудня 2021 року на строк 10 років; правопорушення вчинене повторно протягом року, що підтверджується постановою серії ЕНА 4839622 від 29 травня 2025 року про накладення адміністративного стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 126 КУпАП, чим порушив вимоги п. 2.1.а) Правил дорожнього руху.

2. Вимоги та обґрунтування апеляційної скарги. В апеляційній скарзі захисник Бредюк О.М. просив постанову Новозаводського районного суду м. Чернігова від 15 квітня 2026 року в частині притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 126 КУпАП скасувати та винести нову постанову, згідно якої закрити провадження у справі за ч. 5 ст. 126 КУпАП на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП. В обґрунтування апеляційної скарги захисник посилався на відсутність належних і допустимих доказів, які б підтверджували винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, зокрема: 1) матеріали справи про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 126 КУпАП, не містять доказів порушення ОСОБА_1 правил дорожнього руху, що б давало право поліції здійснити законну зупинку транспортного засобу та вимагати у нього водійське посвідчення, а тому, на думку захисника, всі складені процесуальні документи відносно нього не можуть бути належними та допустимими доказами вини у вчиненні адміністративного правопорушення; 2) не доведено факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом.

3. Позиції учасників справи. В засіданні апеляційного суду захисник Бредюк О.М., який підтримав апеляційну скаргу та не заперечував проти її розгляду без участі ОСОБА_1 , просив скасувати постанову Новозаводського районного суду м. Чернігова від 15 квітня 2026 року, а провадження у справі закрити за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

4. Мотиви апеляційного суду. Відповідно до вимог статей 245, 251, 252, 280 КУпАП, суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинене адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти законне, обґрунтоване і вмотивоване рішення. Приписами п. 2.1а ПДР України передбачено, що водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії. Адміністративним правопорушенням відповідно до ч.5 ст. 126 КУпАП визнається повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті, а саме керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом (ч.2 ст. 126 КУпАП), керування транспортним засобом особою, стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами ( ч. 3 ст. 126 КУпАП), керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами (ч. 4 ст. 126 КУпАП). Приймаючи оскаржувану постанову про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126, суд першої інстанції виходив з того, що винуватість останнього в повній мірі підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, а саме: - протоколом серії ЕПР 1 № 568255 від 16 січня 2026 року, відповідно до якого ОСОБА_1 керував транспортним засобом будучи позбавленим права керування транспортними засобами вчинено повторно протягом року, що підтверджується постановою серії ЕНА 4839622 від 29 травня 2025 року про накладення адміністративного стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого за ч. 4 ст. 126 КУпАП, чим водій порушив вимоги п. 2.1.а) Правил дорожнього руху; - відеозаписом працівників патрульної поліції, на якому зафіксовано факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом; - постановою Новозаводського районного суду м. Чернігова від 28 грудня 2021 року про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення за ч. 3 ст. 130 КУпАП у виді штрафу в сумі 51000 грн та позбавлення права керування транспортними засобами строком на 10 років; - постановою серії ЕНА 4839622 від 29 травня 2025 року про накладення адміністративного стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 126 КУпАП у увід штрафу в сумі 20400 грн. Дослідивши встановлені судом першої інстанції обставини справи, апеляційний суд дійшов висновку, що суд першої інстанції у повному обсязі дотримався вищенаведених вимог КУпАП щодо порядку розгляду справи про адміністративне правопорушення, повно, всебічно та об`єктивно з`ясував усі обставини справи, дослідив наявні докази, у зв`язку з чим постановив законне та обґрунтоване рішення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 126 КУпАП. Зібрані у справі докази узгоджуються між собою та є належними і допустимими у розумінні ст. 251 КУпАП. У зв`язку з наведеним, в апеляційного суду відсутні підстави сумніватися в тому, що викладені в протоколах про адміністративні правопорушення обставини дійсно мали місце. Доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження в суді апеляційної інстанції з огляду на таке. 4.1. Щодо доводів відносно недотримання працівниками поліції порядку зупинки транспортного засобу. Суд вважає наведені доводи непереконливими, виходячи з покладених на працівників поліції повноважень з регулювання дорожнього руху та здійснення контролю за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками згідно із Законами України «Про дорожній рух», «Про Національну поліцію України». Окрім того, відповідно до п. 4 та п. 5 постанови Кабінету Міністрів № 1456 від 29.12.2021 року «Про затвердження Порядку перевірки документів в осіб, огляду речей, транспортних засобів, багажу та вантажів, службових приміщень і житла громадян під час забезпечення заходів правового режиму воєнного стану» перевірка документів в осіб, огляд речей, транспортних засобів, багажу та вантажів, службових приміщень і житла громадян здійснюється лише після введення воєнного стану в межах території та у строки, зазначені в указі Президента України про введення воєнного стану, на підставі наказу військового командування разом із військовими адміністраціями (у разі їх утворення). Право на проведення перевірки документів в осіб, огляду речей, транспортних засобів, багажу та вантажів, службових приміщень і житла громадян надано відповідним уповноваженим особам Національної поліції, СБУ, Національної гвардії, Держприкордонслужби, ДМС, Держмитслужби та Збройних Сил, які визначені в наказі коменданта. Згідно із п. 10 Постанови уповноважена особа має право зупиняти транспортні засоби, зокрема, і в разі проїзду транспортних засобів через блокпости та контрольні пункти в`їзду виїзду. Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» на території України з 05 год 30 хв. 24 лютого 2022 року введено воєнний стан. У зв`язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією проти України, Законами України неодноразово продовжувався строк дії воєнного стану в Україні, який безперервно діє і до тепер. Відеозапис в матеріалах справи підтверджує, що зупинка транспортного засобу відбулась на проїжджій частині вулиці, а тому працівники поліції мали законні підстави для зупинки транспортного засобу. 4.3. Щодо твердження про відсутність доказів керування транспортними засобами. За клопотанням захисника, під час апеляційного перегляду, був повторно відтворений відеозапис з відеореєстратора службового автомобіля та нагрудної камери працівників патрульної поліції. Так, відеозапис починається з 16:12:09 16 січня 2026 року із зображення проїжджої частини вул. І.Богуна в м. Чернігів; о 16:12:20 на відео зафіксований рух транспортного засобу «Skoda Octavia» з державним номерним знаком НОМЕР_1 ; о 16:12:35 на вимогу сигналу службового автомобіля патрульної поліції, транспортний засіб «Skoda Octavia» зупиняється на узбіччі та з переднього пасажирського сидіння виходить ОСОБА_1 , який відчинив задні пасажирські двері, де перебувала дитина; при цьому на відеозаписі з нагрудної камери поліцейського видно, що в салоні автомобіля окрім ОСОБА_2 та дитини інших людей не було; на вимогу патрульних пред`явити посвідчення водія ОСОБА_1 стверджував, що не є водієм транспортного засобу. Аналізуючи відеозапис, суд доходить висновку, що факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом знайшов своє підтвердження. При цьому суд враховує, що після зупинки автомобіля ОСОБА_1 вийшов із переднього пасажирського сидіння, що суд розцінює як спробу приховати факт перебування за кермом та уникнути адміністративної відповідальності. Крім того, з матеріалів справи вбачається, що в салоні транспортного засобу перебували лише ОСОБА_1 та дитина. Будь-яких інших осіб, які могли б керувати автомобілем, не встановлено. За таких обставин твердження ОСОБА_1 про те, що він не керував транспортним засобом, суд вважає необґрунтованими та такими, що спростовуються дослідженими доказами.

5. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги. Суд першої інстанції не допустив порушень вимог ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП, які б могли бути підставою для скасування правильного по суті рішення. Враховуючи встановлені судом обставини, доводи апеляційної скарги не можна визнати переконливими й виправданими, а отже й достатніми, для скасування судового рішення на зазначених у ній підставах. Відтак, в апеляційного суду відсутні підстави вважати, що постанова прийнята судом першої інстанції без урахування всіх фактичних обставин справи. Досліджені судом докази є допустимими і достатніми для визнання ОСОБА_1 винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч.5 ст.126 КУпАП. Зазначені обставини підтверджуються сукупністю належних і допустимих доказів, наявних у матеріалах справи, які були повно та всебічно досліджені під час її розгляду судом першої інстанції. Накладене судом першої інстанції адміністративне стягнення за вчинене ОСОБА_1 порушення Правил дорожнього руху узгоджується з вимогами ст.33 КУпАП, а також відповідає передбаченій ст.23 КУпАП меті стягнення - вихованню особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, та запобіганню вчиненню нових правопорушень. Істотних порушень законодавства, що тягнуть скасування постанови суду першої інстанції, під час апеляційного розгляду справи не встановлено. Відповідно до п. 4 ч. 8 ст. 294 КУпАП за наслідками розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін. Отже, враховуючи викладене, апеляційний суд дійшов висновку, що доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження в матеріалах справи та не спростовують правильних по суті висновків суду першої інстанції. Натомість зібраними у справі доказами у повному обсязі підтверджено наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, у зв`язку з чим відсутні підстави для скасування або зміни постанови суду. На підставі викладеного, керуючись ст. 294 КУпАП, П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу захисника Бредюка Олега Миколайовича, подану в інтересах ОСОБА_1 , на постанову судді Новозаводського районного суду м. Чернігова від 15 квітня 2026 року - залишити без задоволення, а постанову Новозаводського районного суду м. Чернігова від 15 квітня 2026 року без змін. Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. СуддяМ. Ю. Олійник