Постанова Київський апеляційний суд № 761/21271/24

Єдиний унікальний номер справи № 761/21271/24 Провадження №22-ц/824/383/2026 П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 08 червня 2026 року місто Київ Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді Журби С.О., суддів Писаної Т.О., Приходька К.П., розглянувши у порядку письмового провадження справу за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» на заочне рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 03 жовтня 2024 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, В С Т А Н О В И В: У червні 2024 року ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» звернулося до Шевченківського районного суду м. Києва з вказаним позовом, в якому просило стягнути з ОСОБА_1 заборгованість в розмірі 44 990,00 грн (з яких 22 000 грн - тіло кредиту та 22990 грн - нараховані відсотки), судовий збір та судові витрати на правничу допомогу в розмірі 10 000,00 грн. Позовні вимоги обґрунтовувано тим, що 31.12.2021 року між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 за допомогою Інформаційно-телекомунікаційної системи ТОВ «Авентус Україна» було укладено договір № 5312764 про надання споживчого кредиту. Зазначений договір було укладено відповідно до Правил надання коштів у позику, в тому числі, і на умовах фінансового кредиту ТОВ «Авентус Україна» затверджених наказом № 53-ОД від 16.01.2020 року та розміщених їх на сайті: https://creditplus.ua/ru/documents. Згідно умов кредитного договору сума кредитного договору складає 22 000 грн, строк кредиту 30 днів, дата повернення кредиту (30.01.2022 року) вказується в Графіку платежів, що є Додатком № 1 до цього договору. Строк кредиту може бути подовжено у порядку та на умовах, визначених в Розділі 4 цього договору (п. 1.4. Кредитного договору). ТОВ «Авентус Україна» свої зобов`язання перед відповідачем за вказаним договором виконав в повному обсязі, надав кредит в сумі 22 000 грн шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку відповідача № НОМЕР_1 . 30.01.2022 року відповідач свої зобов`язання перед кредитором щодо повернення кредиту та нарахованих відсотків не виконав, а також не уклав угоду щодо пролонгації строку дії кредитного договору, в зв`язку з чим, керуючись п.п. 4.3 кредитного договору, цей договір було автопролонговано, а строк користування кредитом було продовжено на 90 днів. Надалі відповідач оплати за кредитним договором не здійснював. Крім того, 25 вересня 2023 року між ТОВ «Авентус Україна», як клієнтом, та ТОВ «ФК «Фінтраст Україна», як фактором, було укладено договір факторингу № 25.09/23Ф, згідно з умовами якого клієнт відступив фактору права грошової вимоги за кредитним договором. Заочним рішенням Шевченківського районного суду міста Києва від 03 жовтня 2024 року позов ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» заборгованість за Договором про споживчий кредит №5312764 від 31.12.2021 року в розмірі 34 540,00 грн, судовий збір в сумі 1 859,67 грн та витрати на правничу допомогу в сумі 6 141,60 грн. Не погодившись з рішенням суду, 08 листопада 2024 року представник ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» звернулося до Київського апеляційного суду з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, стягнути судові витрати. На обґрунтування скарги зазначено, що суд першої інстанції неповно та не всебічно з`ясував обставини справи, допустив невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, порушив норми матеріального та процесуального права. Вказано, що судом першої інстанції не було взято до уваги надані позивачем докази пролонгації кредитного договору. Апелянт звертав увагу на п. 1.5. кредитного договору, відповідно до якого стандартна процентна ставка становить 1,90% в день та застосовується: у межах строку кредиту, вказаного в п.1.4 цього Договору; у межах нового строку кредиту, якщо відбулася пролонгація за ініціативою Споживача, відповідно до п. 4.2 Договору; у межах нового строку кредиту, якщо відбулася автопролонгація, відповідно до п.4.3 Договору. Наголошував, що 30.01.2022 відповідач свої зобов`язання перед кредитором щодо повернення кредиту та нарахованих процентів не виконав, а також не уклав угоду щодо пролонгації строку дії Кредитного договору, в зв`язку з чим, а також керуючись пунктами 4.3. Кредитного договору Кредитний договір було автопролонговано, а строк користування кредитом було продовжено на 90 (дев`яносто) календарних днів поспіль. Надалі відповідач оплати за кредитним договором не здійснював. Щодо пролонгації, то згідно з п. 4.3.1 сторони домовились, що у випадку, якщо у споживача на дату закінчення строку кредиту (нового строку кредиту після пролонгації або автопролонгації) наявна заборгованість за кредитом, строк кредиту продовжується кожен раз на один наступний календарний день, що слідує за днем закінчення такого строку, але не більше ніж на 90 (дев`яносто) календарних днів поспіль, крім випадку, якщо в цей день повинна відбутися пролонгація строку кредиту за ініціативою споживача, відповідно до пп.4.2.2- 4.2.4. договору. Тобто, в даному випадку кожен день автопролонгації є новою датою повернення кредиту. Пунктом 4.3.2. передбачено: споживач, дає згоду на автопролонгацію строку кредиту на умовах передбачених в пп.4.3.1 договору. Споживач вважається таким, що прострочив повернення кредиту, якщо після закінчення періоду автопролонгації у споживача наявна заборгованість за кредитом та не відбулося продовження строку кредиту за ініціативою споживача, у порядку передбаченому п.4.2. договору. Крім того, повідомлення про автопролонгацію було надіслано споживачу до його особистого кабінету. Сума заборгованості розрахована в межах кредитного договору, а тому висновок суду проте, що позивачем було нараховано відсотки за користуванням кредиту поза межами строку договору є помилковим. Враховуючи, що відповідач не виконав зобов`язання щодо повернення кредиту до 30.01.2022 та не уклав угоди щодо пролонгації, кредитний договір був автоматично пролонгований відповідно до пункту 4.3 договору, і строк користування кредитом був продовжений на 90 календарних днів. Це підтверджується доказами, зокрема, направленими повідомленнями про автопролонгацію. Усі кроки щодо пролонгації строку кредиту були здійснені відповідно до умов договору та в межах законодавства. У матеріалах справи наявні всі необхідні документи та підтвердження відносно проведеної автоматичної пролонгації кредитного договору. Відзив на апеляційну скаргу не надходив. Згідно із ч. 1 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах даної категорії розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. У відповідності до положень ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. У відповідності до положень ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими (за умови дотримання встановлених законом умов) доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів дійшла наступного: Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, 31.12.2021 між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 укладено Договір №5312764 про надання споживчого кредиту в електронній формі. Згідно п.п. 1.3, 1.4, 1.5 Договору №5312764 про надання споживчого кредиту сума кредиту (загальний розмір) складає 22 000,00 гривень, строк кредиту 30 днів, тип процентної ставки фіксована. Відповідно до п. 1.5.1. Договору стандартна процентна ставка становить 1,90% в день та застосовується: у межах строку кредиту, вказаного в п. 1.4 цього Договору, якщо не виконані умови для застосування зниженої процентної ставки; у межах нового строку кредиту, якщо відбулася пролонгація за ініціативою споживача, відповідно до п. 4.2 Договору, у межах нового строку кредиту, якщо відбулася автопролонгація, відповідно до п. 4.3 договору. Згідно з п. 1.5.2 Договору знижена процентна ставка 0,57% в день та застосовується, якщо споживач у межах строку кредиту, вказаного в п. 1.4 цього Договору або протягом трьох календарних днів, що слідують за датою закінчення такого строку, здійснить повне погашення кредитної заборгованості або протягом такого строку за ініціативою споживача відбудеться продовження строку кредиту на новий строк, споживач як учасник програми лояльності отримає від товариства індивідуальну знижку на стандартну процентну ставку, в зв`язку з чим розмір процентів, що повинен сплатити споживач за стандартною процентною ставкою до дати фактичного повернення кредиту, але в будь-якому випадку не більше ніж за період строку кредиту, зазначеного в п. 1.4 цього Договору, а у випадку пролонгації - до дати пролонгації, буде перераховано за зниженою процентною ставкою. Відповідно до п. 2.1. Договору, кошти кредиту надаються Товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування за реквізитами платіжної картки № НОМЕР_1 . Отже, судом встановлено, що відповідач підписала кредитний договір електронним підписом одноразовим ідентифікатором М379240 (у відповідності до ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію») та ТОВ «Авентус Україна» в порядку встановленому п. 3.1. Договору про споживчий кредит надало ОСОБА_1 кредит в сумі 22 000,00 гривень, шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку відповідача № НОМЕР_1 , що підтверджується довідкою ТОВ «ФК «Контрактовий дім» від 04.05.2023 року та витребуваною у АТ «Універсал банк» інформацією. Згідно з п. 3.1. Договору нарахування процентів за Договором здійснюється на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування кредитом, протягом строку кредиту (включаючи періоди пролонгації та автопролонгації), виходячи із фактичної кількості днів у місяці та у році. 18.04.2023 року між ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» було укладено Договір факторингу №18.04/23-Ф, відповідно до якого ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» отримало право вимоги за кредитним договором №5312764 від 31.12.2021 року, укладеним з відповідачем. При зверненні до суду з позовом позивач зазначав, що у відповідача виникла заборгованість за Договором №5312764 від 31.12.2021 року в розмірі 44 990,00 грн., з яких: 22 000,00 грн. - заборгованість за кредитом; 22 990,00 грн. - заборгованість за відсотками. Як вбачається з розрахунку заборгованості, відповідачу було нараховано заборгованість за відсотками в розмірі 22 990,00 грн за період з 31.12.2021 року по 24.02.2022 року. Відповідно до п. 1.5.1 Договору, стандартна процента ставка становить 1,90% в день. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог в частині стягнення заборгованості за відсотками за період з 31.01.2022 року по 24.02.2022 року за кредитним договором № 5312764 від 31.12.2021 року, суд першої інстанції виходив з того, що строк кредиту складає 30 днів, а відтак такі проценти за користування кредитом були нараховані стягувачем поза межами строку кредиту, передбачених вищевказаним договором. Колегія суддів апеляційного суду не погоджується з висновками суду першої інстанції в цій частині, з огляду на наступне. Згідно з п. 1.4 кредитного договору від 31.12.2021 року, строк кредиту складає 30 днів. Згідно п. 1.5.1 договору, стандартна процентна ставка становить 1,90 % в день та застосовується: у межах строку кредиту, вказаного в п. 1.4 цього договору; у межах нового строку кредиту, якщо відбулася пролонгація за ініціативою споживача, відповідно до п. 4.2 договору; у межах нового строку кредиту, якщо відбулася автопролонгація, відповідно до п. 4.3 договору. Згідно з п. 3.1. договору, нарахування процентів за договором здійснюється на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування кредитом, протягом строку кредиту (включаючи періоди пролонгації та автопролонгації), виходячи із фактичної кількості днів у місяці та у році. В п. 4.1. договору зазначено строк кредиту може бути продовжено: за ініціативою споживача на кількість днів, зазначену в п.1.4. договору, якщо між сторонами буде досягнута домовленість про таке продовження у порядку, визначеному пп.4.2.(пп. 4.2.1.-4.2.4.) договору; або в порядку автопролонгації, на кількість днів та відповідно до умов визначених в п. 4.3 (пп. 4.3.1 - 4.3.2) Договору. Порядок автопролонгації строку кредиту визначений в п. 4.3. договору, а саме: Сторони домовились, що у випадку, якщо у Споживача на дату закінчення строку кредиту (нового строку кредиту після пролонгації або автопролонгації) наявна заборгованість за кредитом, строк кредиту продовжується кожен раз на один наступний календарний день, що слідує за днем закінчення такого строку, але не більше ніж на 90 (дев`яносто) календарних днів поспіль, крім випадку, якщо в цей день повинна відбутися пролонгація строку кредиту за ініціативою Споживача, відповідно до пп. 4.2.2- 4.2.4. Договору. Тобто в даному випадку кожен день автопролонгації є новою датою повернення кредиту (п. 4.3.1.). Споживач, дає згоду на автопролонгацію строку кредиту на умовах передбачених в пп. 4.3.1 Договору. Споживач вважається таким, що прострочив повернення кредиту, якщо після закінчення періоду автопролонгації у Споживача наявна заборгованість за кредитом та не відбулося продовження строку кредиту за ініціативою Споживача, у порядку передбаченому п.4.2. Договору ( п. 4.3.2.). Отже, з урахуванням положень п. 4.3. договору та з урахуванням того, що станом на дату повернення кредиту (30.01.2022) у відповідача ОСОБА_1 була наявна заборгованість за кредитом, що у свою чергу призвело до продовження строку кредиту на 90 днів. Таким чином останнім днем строку дії договору є 29.04.2022 року. Аналізуючи зазначене, колегія суддів приходить до висновку, що між сторонами продовжував дію кредитний договір від 31 грудня 2021 року, отже кредитодавець мав право нараховувати відсотки за користування кредитом до закінчення дії кредитного договору, тобто, до 29 квітня 2022 року ( з урахуванням автопролонгації). Водночас, у зв`язку з введенням воєнного стану та з метою врегулювання кредитних правовідносин з клієнтами, а також зменшення їх фінансового навантаження, ТОВ «Авентус Україна» було прийнято рішення про призупинення нарахування процентів та надання кредитних канікул за користування кредитними коштами в період з 25.02.2022 по 30.04.2022 за всіма кредитними договорами. При цьому, з наданої позивачем картки обліку договору № 5312764 від 31.12.2021 року вбачається що станом на 24.02.2022 року заборгованість відповідача за тілом становить 22 000 грн, за відсотками - 22990,00 грн. В подальшому, відсотки позивачем не нараховувались (а.с. 31-43). Подана позивачем картка обліку договору є чіткою, повною та розгорнутою по окремим категоріям. Даних на її спростування матеріали справи не містять. Отже, вимоги позивача про стягнення відсотків є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню. Також, колегія суддів зазначає, що умови укладеного між сторонами кредитного договору відповідачем у судовому порядку не оспорювались. З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов до помилкового висновку про те, що строк кредиту складає 30 днів та проценти за користування кредитом були нараховані поза межами строку кредиту, передбачених вищевказаним договором. Враховуючи викладене, наявні підстави, передбачені ст. 376 ЦПК України, для скасування оскаржуваного рішення із ухваленням нового судового рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі. Щодо судового збору. Відповідно до ч. 13 ст. 141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат. Відповідно до ч. 1 цієї статті, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Згідно п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються на відповідача в разі задоволення позову. При подачі позовної заяви позивач сплатив судовий збір у розмірі 2 422,40 грн. (а.с. 8). Крім того суд першої інстанції стягнув на користь позивача витрати на професійну правову допомогу пропорційно до розміру задоволених позовних вимог 6141,60 грн (76,77%). Після перегляду справи в суді апеляційної інстанції позов було задоволено повністю. Виходячи з положень ст. 141 ЦПК України колегія суддів вважає необхідним стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» судові витрати у розмірі 2 422,40 грн за розгляд справи районним судом та витрати понесені на професійну правничу допомогу у суді першої інстанції у розмірі 8000,00 грн. Крім того, при подачі апеляційної скарги ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» сплатило судовий збір у розмірі 3633,60 грн. Оскільки апеляційний суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги позивача, сплачений ним судовий збір при подачі апеляційної скарги в розмірі 3633,60 грн підлягає стягненню на його користь з відповідача. Щодо витрат на правову допомогу у суді апеляційної інстанції. За змістом статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу. Витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою. В порядку ч. 3 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу ОСББ «Червоний хутір» надано: додаткову угоду № 1 від 21 жовтня 2024 року до договору № 11-03 від 11 березня 2024 року про надання правової допомоги; звіт № 2 про виконання умов договору про надання правової допомоги № 11-03 від 11 березня 2024 року. Водночас, зі змісту ч.4 ст.137 ЦПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (частина п`ята статті 137 ЦПК України). У розумінні положень ч.5 ст.137 ЦПК України, зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. На підтвердження витрат на правничу допомогу в суді апеляційної інстанції представником надано договір про надання правової допомоги № 28/03-2024 від 28 березня 2024 року, звіт про надання правової допомоги згідно договору № 28/03-2024 від 28 березня 2024 року. Таким чином, колегія суддів, приходить до висновку про стягнення із відповідача на користь позивача витрат на правову допомогу, понесених під час апеляційного розгляду справи, у розмірі 4 000,00 грн. Керуючись ст. 367, ст. 374, ст. 376, ст.ст. 381-384 ЦПК України, П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» - задовольнити. Заочне рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 03 жовтня 2024 року - скасувати та ухвалити нове, яким позов задовольнити. Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» (ЄРДПОУ 44559822) заборгованість за Договором про споживчий кредит №5312764 від 31.12.2021 року в розмірі 44 990 гривень, з яких сума кредиту 22 000 гривень та сума процентів за користування кредитом 22 990 гривень. Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» - 8 000 гривень витрат на правничу допомогу в суді першої інстанції та 2 422,40 гривень судового збору за розгляд справи судом першої інстанції. Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» (ЄРДПОУ 44559822) - 3633,60 грн гривень судового збору та 4000,00 витрат на правничу допомогу, понесені в суді апеляційної інстанцї. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню в касаційному порядку не підлягає крім випадків, передбачених п. 2 ч.3 ст. 389 ЦПК України. Головуючий С.О. Журба Судді Т.О. Писана К.П. Приходько