Постанова Київський апеляційний суд № 753/4428/26

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Апеляційне провадження №33/824/2729/2026 П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 28 травня 2026 року місто Київ справа №753/4428/26 Київський апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Борисової О.В., розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - Халупка Сергія В`ячеславовича на постанову судді Дарницького районного суду міста Києва від 21 квітня 2026 року у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП, - В С Т А Н О В И В: Постановою судді Дарницького районного суду міста Києва від 21 квітня 2026 року ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та накладено на неї адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік. Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави у розмірі 665,60 грн. Не погоджуючись з вказаною постановою суду першої інстанції захисник-адвокат Халупко С.В. який діє в інтересах ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просив постанову скасувати, а провадження по справі закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення. В обґрунтування вимог посилався на те, що ознаки сп`яніння, зафіксовані в протоколі мають виключно суб`єктивний характер та відеозапис не підтверджує жодної об`єктивної фізіологічної ознаки сп`яніння. Зазначав про те, що суд першої інстанції надав неправильну оцінку Висновку експертного дослідження №48 від 25.02.2026 року, оскільки відсутність алкоголю в крові, встановлена об`єктивним лабораторним методом є прямим свідченням того, що підстава для висунення вимоги поліцейським фактично була відсутня. Зазначав про те, що права особі за статтею 268 КУпАП були роз`яснені несвоєчасно. В судове засідання призначене на 28 травня 2026 року о 11.45 год. ні ОСОБА_1 , ні її захисник-адвокат Халупко С.В. не з`явилися, про час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином. А відтак, суд апеляційної інстанції вважає неявку особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та її захисника-адвоката Халупка С.В. такою, що не перешкоджає апеляційному розгляду справи та вважає можливим розглядати справу за їх відсутності. Вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного. Відповідно до ст.ст.245, 280 КУпАП провадження у справах про адміністративні правопорушення має забезпечувати повне, всебічне й об`єктивне з`ясування всіх обставин справи, що сприяє постановленню законного та обґрунтованого рішення, яке виключало б його двозначне тлумачення і сумніви щодо доведеності вини певної особи у вчиненні адміністративного правопорушення. З`ясовуючи ці обставини, суд повинен виходити з положень ст.251 КУпАП, згідно з якою доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Розглядаючи справу про адміністративне правопорушення, суд з урахуванням вимог ст.252 КУпАП оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Пунктами 1.3 та 1.9 ПДР встановлено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством. Європейський суд з прав людини у справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» (рішення від 29 червня 2007 року) зазначив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі. Згідно з п.2.5 ПДР України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Отже, проходження в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, за наявності до того підстав, є обов`язком водія, а не його правом. Відповідно до ч.1 ст.130 КУпАП до адміністративної відповідальності притягуються особи за керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортними засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а також відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. З об`єктивної сторони адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП, може проявлятись у відмові особи, яка керує транспортним засобом, на вимогу працівника поліції від проходження в установленому порядку огляду на місці за допомогою спеціальних технічних засобів та/або в закладі охорони здоров`я для визначення стану алкогольного сп`яніння, а суб`єктивна сторона передбачає умисну форму вини. Проведення огляду на стан сп`яніння здійснюється в порядку, встановленому ст.266 КУпАП, відповідно до Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним Наказом МВС України та МОЗ України від 09 листопада 2015 року №1452/735 та Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції і проведення такого огляду, затвердженого постановою КМУ від 17 грудня 2008 року №1103. За правилами ч.ч.2, 3 ст.266 КУпАП, огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Перелік закладів охорони здоров`я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров`я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється. Відповідно до п.п.2, 3, 6, 7 вказаної Інструкції огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану. Ознаками алкогольного сп`яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці. Огляд на стан сп`яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом; лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку). У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Відмова водія від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння є підставою притягнення особи до відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП, а за змістом п.8 Порядку №1103 від 17 грудня 2008 року у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров`я поліцейський складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп`яніння і дії водія щодо ухилення від огляду. Правовою підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність складу вчиненого адміністративного правопорушення, що має підтверджуватися належними і допустимими доказами. Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №597921, 22 лютого 2026 року о 00:30 год. в м. Києві по вулиці Харківське шосе, 210-а, водій ОСОБА_1 керувала транспортним засобом «Mazda 3» д.н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, поведінка, що не відповідає обстановці, порушення мови. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку водій відмовилась, чим порушила вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху, відповідальність за яке передбачена ч.1 ст.130 КУпАП. Висновок суду про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП відповідає фактичним обставинам справи та підтверджується наявними у справі доказами, а саме: відомостями, які зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення від 22 лютого 2026 року серії ЕПР1 №597921; направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 22 лютого 2026 року; постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №6704044; відеозаписами з нагрудних камер працівників поліції №470613, 230092. Як вбачається з відеозапису на пропозицію працівника поліції пройти огляд на місці зупинки за допомогою приладу «Драгер» ОСОБА_1 відмовилась (00:30:15-00:40:17), а також відмовилась пройти огляд у закладі охорони здоров`я (00:40:41-00:41:13). На повторну пропозицію працівника поліції пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки або проходження огляду у закладі охорони здоров`я ОСОБА_1 відмовилась (00:41:50-00:31:54). ОСОБА_1 було повідомлено про відсторонення її від керування транспортним засобом (00:50:03). Відмова водія від проходження огляду на стан, зокрема, алкогольного сп`яніння є підставою притягнення особи до відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП. Сукупність наведених доказів підтверджує факт відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку та порушення ним п.2.5 Правил дорожнього руху України. З огляду на наявні у справі докази в їх сукупності, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про порушення ОСОБА_1 п.2.5, ПДР України та прийняв законне рішення про притягнення останнього до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП, що знайшло своє підтвердження і під час апеляційного розгляду. Щодо доводів апеляційної скарги про те, що ознаки сп`яніння, зафіксовані в протоколі мають виключно суб`єктивний характер та відеозапис не підтверджує жодної об`єктивної фізіологічної ознаки сп`яніння суд апеляційної інстанції вважає необхідним зазначити наступне. Відповідно до п.2 Інструкції №1452/735, огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану. Як вбачається з відеозапису працівником поліції було повідомлено ОСОБА_1 про наявність у неї ознак алкогольного сп`яніння, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота, поведінка яка не відповідає обстановці, порушення мови (00:39:30), а тому працівниками поліції і було запропоновано ОСОБА_1 пройти огляд на встановлення стану алкогольного сп`яніння. Відповідно до вимог ПДР України, проходження в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, за наявності до того підстав, є обов`язком водія, а не його правом. Доводи апеляційної скарги про те, що суд першої інстанції надав неправильну оцінку Висновку експертного дослідження №48 від 25.02.2026 року, відсутність алкоголю в крові, встановлена об`єктивним лабораторним методом є прямим свідченням того, що підстава для висунення вимоги поліцейським фактично була відсутня, суд апеляційної інстанції відхиляє, оскільки самостійне проходження особою медичного огляду на визначення стану алкогольного сп`яніння взагалі не спростовують висновків суду першої інстанції про наявність підстав для притягнення особи до адміністративної відповідальності за порушення п.2.5 ПДР України, а саме за відмову від проходження медичного огляду для визначення стану сп`яніння. Суд першої інстанції обґрунтовано не прийняв до уваги вказаних висновок, оскільки відповідно до вимоги ч.4 ст.266 КУпАП та вимоги п.16 Розділу 3 Інструкції від 09 листопада 2015 року №1452/735, огляд особи на стан сп`яніння у закладі охорони здоров`я та складання висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського, зміст якого повідомляється оглянутій особі в присутності поліцейського, який її доставив, про що робиться запис у відповідному висновку. Доводи апеляційної скарги про те, що права особі за статтею 268 КУпАП були роз`яснені несвоєчасно, суд апеляційної інстанції відхиляє оскільки відповідно до відеозапису з нагрудних бодікамер поліцейських права ОСОБА_2 були роз`яснені до складання протоколу (00:44:00-00:46:00). Будь-яких порушень працівниками поліції норм КУпАП, у тому числі при складанні протоколу про адміністративне правопорушення, які б стали підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції не встановлено. Зважаючи на вищевикладене, апеляційний суд приходить до висновку, що постанова суду першої інстанції є законною, вмотивованою, підстав для її скасування апеляційним судом не встановлено, у зв`язку з чим апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін. Керуючись ст.294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - Халупка Сергія В`ячеславовича - залишити без задоволення. Постанову судді Дарницького районного суду міста Києва від 21 квітня 2026 року - залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя: Борисова О.В.