Постанова 4812 № 489/2477/26

09.06.26 33/812/242/26 Провадження № 33/812/241/26 Категорія: ст. 124 КУпАП Провадження №33/812/242/26 Головуючий у першій інстанції Губницький Д. Г. Доповідачка апеляційного суду Ямкова О. О. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 9 червня 2026 року м. Миколаїв Миколаївський апеляційний суд у складі: головуючої судді Ямкової О. О. за участю: секретаря Чистої В. В. особи, яка притягнута до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 захисника Кащенка С. О. розглянувши у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову та додаткову постанову судді Інгульського районного суду міста Миколаєва від 14 травня 2026 року, відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка працює водійкою трамвая та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , -якими вона визнана винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП, та на неї накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 850 грн, - В С Т А Н О В И В: Згідно постанови судді, 18 березня 2026 року о 7 годині 34 хвилині водійка ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом трамвай, номерний знак НОМЕР_1 , рухалася зі сторони вулиці Театральної в сторону вулиці Паркової по трамвайних коліях та здійснила зіткнення з транспортним засобом «Renault Logan», номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 , яка зупинилася на трамвайних коліях на перехресті проспекту Богоявленського та вулиці Парковій задля пропуску пішоходу, внаслідок чого автомобіль отримав механічні пошкодження. Дії ОСОБА_1 кваліфіковані як порушення пункту 13.1 Правил дорожнього руху (ПДР). Постановою судді Інгульського районного суду м. Миколаєва від 14 травня 2026 року ОСОБА_1 визнана винною у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП, а на підставі додаткової постанови судді того ж суду на неї накладено адміністративне стягнення. Не погодившись з постановою та додатковою постановою судді, особа, яка притягнута до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просить постанову і додаткову постанову скасувати та ухвалити нову, якою закрити провадження у справі за відсутністю у її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП. У змісті скарги наводить докази, які на її думку неправильно оцінені судом, та свідчать на підтвердження її версії про те, що дорожньо-транспортна пригода відбулася з вини ОСОБА_2 , яка при здійсненні повороту ліворуч не надала перевагу трамваю, під її керуванням. Також судом не звернута увага на відсутність у справі доказів порушення нею швидкісного режиму та безпечної дистанції. Перевіривши наведені в апеляційній скарзі доводи, заслухавши пояснення ОСОБА_1 та її захисника Кащенка С. О. на підтримку доводів апеляційної скарги, заперечення представниці потерпілої ОСОБА_2 адвокатки Дідняк І. А. та вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, апеляційний суд виходить з наступного. Відповідно до статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, які мають значення для правильного вирішення справи. Доведення тих чи інших обставин здійснюється на підставі статті 251 КУпАП за допомогою усіх доказів, якими є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Отже, розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснюється відповідним органом, зокрема судом, виключно в межах протоколу про адміністративне правопорушення, наслідком чого є ухвалення постанови у відповідності до положень статті 283 КУпАП, яка повинна містити опис обставин, установлених під час розгляду справи та зазначення нормативного акту, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення. Так, за матеріалами справи ОСОБА_1 ставиться до провини порушення пункту 13.1 ПДР, з огляду на які, вона при русі по трамвайних коліях по проспекту Богоявленському з боку зупинки Театральної в бік вулиці Паркової не дотрималася безпечної дистанції та допустила зіткнення з автомобілем, під керуванням потерпілої ОСОБА_2 , яка здійснюючи маневр повороту ліворуч з проспекту Богоявленського, зупинилася на трамвайних коліях, внаслідок чого її дії кваліфіковані, як порушення швидкісного режиму без дотримання безпечної дистанції. Вважаючи, що такі дії ОСОБА_1 підтверджені належними доказами, що зібрані представниками поліції, та знаходяться у причинно-наслідковому зв`язку з ДТП, яке відбулося, суддя суду першої інстанції без посилання на порушення пункту 13.1 ПДР, але з одночасним наведенням положень інших пунктів ПДР, дійшов висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП. Так, за пунктами 1.10, 13.1 ПДР визначено, що безпечна дистанція це відстань до транспортного засобу, що рухається попереду по тій самій смузі, яка у разі його раптового гальмування або зупинки дасть можливість водієві транспортного засобу, що рухається позаду, запобігти зіткненню без здійснення будь-якого маневру. Отже, за наведених у протоколі про адміністративне правопорушення обставин, порушення ОСОБА_1 кваліфіковано за пунктом 13.1 ПДР, як порушення безпечної дистанції, за умовами якого трамвай повинен був рухатися позаду автомобіля потерпілої, що суперечить викладеній уповноваженою особою об`єктивній стороні правопорушення. Суперечить викладення об`єктивної сторони правопорушення, що ставиться до провини ОСОБА_1 , і схемі, що додана до протоколу, оскільки в схемі зазначено, що зіткнення трамваю та автомобіля мало місце на перехресті, де проходять трамвайні колії, в момент здійснення ОСОБА_2 маневру повороту ліворуч та зупинки безпосередньо на трамвайних коліях поперек руху трамваю з метою надання можливості пішоходу перетнути проїзну частину на сигнал світлофору, який йому дозволяв це зробити. Із самої схеми, доданих фото після ДТП, та відеозапису події вбачається, що рух трамваїв та інших транспортних засобів здійснюється по проспекту Богоявленському на дублюючий сигнал світлофору, тобто сигнал світлофору для автомобілів, які рухаються по проїзній частині проспекту Богоявленського в обох напрямках, та для трамваїв, які рухаються по трамвайних коліях в обох напрямках проспекту Богоявленського, які винесені за межі автомобільної дороги, є тотожнім, при одночасному дозволу руху та його забороні . Отже, трамвай, який рухався під керуванням ОСОБА_1 , був зустрічним транспортом відносно попереднього руху автомобіля потерпілої, до здійснення нею повороту ліворуч. Внаслідок цього автомобіль, який здійснює поворот ліворуч на сигнал світлофору, що дозволяє йому рух, повинен пропустити увесь зустрічний відносно нього транспорт, і це не пов`язано з дотриманням, як цим автомобілем, так і зустрічним трамваєм відносно руху автомобіля до його повороту ліворуч, безпечної дистанції. З доданого потерпілою ОСОБА_2 відеозапису з реєстратора, встановленого у автомобілі, яким вона керувала під час події, слідує, що вона під`їзжає до перехрестя на 46 секунді сигналу, що дозволяв їй рух по проспекту Богоявленському загальною тривалістю 57 секунд, пропускає весь автомобільний транспорт, що рухається їй на зустріч по проїзній частині дороги для автомобілів, ще тривалістю 28 секунд, здійснює подальший маневр повороту ліворуч в бік вулиці Парковій протягом 8 секунд, зупиняється на трамвайних коліях, де через 2 секунди відбувається наїзд трамвая шляхом його контактування в праву передню та середню частини автомобіля, під керуванням ОСОБА_2 , та в той час коли трамвай рухався на сигнал світлофору, що теж дозволяв йому рух та надавав йому можливість це зробити ще протягом 10 секунд, з огляду на те, що трамвай був зустрічним транспортним засобом відносно автомобіля потерпілої. Інші об`єктивні дані, які пов`язані з моментом заїзду потерпілої на трамвайні колії та технічні характеристики трамвая з огляду на довжину гальмівного шляху, беззаперечно свідчать про відсутність в діях ОСОБА_1 порушення пункту 13.1 ПДР, зокрема, як швидкісного режиму, так і безпечної дистанції та усіх інших можливих пунктів ПДР, про які зазначено у постанові судді, під час здійснення судом самостійної кваліфікації дій ОСОБА_1 . Таким чином, ці докази у сукупності суддею суду першої інстанції оцінені помилково з наданням неправильної кваліфікації дій ОСОБА_1 та з виходом за межі кваліфікації, наданої її діям уповноваженими особами під час складення ними протоколу про адміністративне правопорушення, а отже без застосування стандарту доказування «поза розумним сумнівом», коли вина особи у вчиненні адміністративного правопорушення повинна бути доведена поза розумним сумнівом. В цьому разі стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розуміння пояснення події, які є предметом судового розгляду, крім того, що інкриміноване правопорушення було учинено і особа, яка притягнута до адміністративної відповідальності, або відносно якої закрито адміністративне провадження з нереабілітуючих підстав, є винною у вчиненні цього правопорушення. В той же час у цій справі, що знаходиться на перегляді у суді апеляційної інстанції, не лише відсутні докази на підтвердження версії події за складеним уповноваженими особами протоколом про адміністративне правопорушення, та ще і з викладенням об`єктивної сторони правопорушення всупереч наданій кваліфікації дій ОСОБА_1 .. За таких обставин, проаналізувавши надані докази, які містяться в матеріалах адміністративної справи в їх сукупності, апеляційний суд вважає помилковими висновки судді суду першої інстанції щодо наявності в діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП, за тими обставинами події, які встановлені у суді апеляційної інстанції. Тому прийняті суддею суду першої інстанції постанови є незаконними та підлягають скасуванню, про що просить апелянтка. Зокрема, і за порушення норм процесуального права під час ухвалення додаткової постанови про накладення адміністративного стягнення, що не передбачено нормами КУпАП, оскільки єдиною формою судового рішення у випадку притягнення особи до відповідальності є саме постанова про накладення адміністративного стягнення. Керуючись ст. 294 КУпАП, суд - П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Постанову та додаткову постанову судді Інгульського районного суду міста Миколаєва від 14 травня 2026 року, якою ОСОБА_1 визнана винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП, з накладенням на неї адміністративного стягнення у вигляді штрафу, закрити за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП, на підставі пункту 1 частини 1 статті 247 КУпАП. Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає. Головуюча О. О. Ямкова