Ухвала КАС ВС № 440/11048/25

УХВАЛА 09 червня 2026 року м. Київ справа №440/11048/25 адміністративне провадження № К/990/25656/26 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Уханенка С.А., суддів: Білак М.В., Жука А.В., перевірив касаційну скаргу Військового інституту телекомунікацій та інформатизації ім. Героїв Крут на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 18 лютого 2026 року та ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 11 травня 2026 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Військового коледжу сержантського складу Військового інституту телекомунікацій та інформатизації ім. Героїв Крут про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, ВСТАНОВИВ: У серпні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Військового коледжу сержантського складу Військового інституту телекомунікацій та інформатизації ім. Героїв Крут про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії. Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 18 лютого 2026 року позов задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Військового коледжу сержантського складу Військового інституту телекомунікацій та інформатизації імені Героїв Крут щодо не здійснення нарахування та виплати індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з грудня 2015 року по 28.02.2018 з урахуванням базового місяця січень 2008 року. Зобов`язано Військовий коледж сержантського складу Військового інституту телекомунікації та інформатизації імені Героїв Крут нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.12.2015 року по 28.02.2018 із застосуванням при нарахуванні та виплаті індексації грошового забезпечення місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) - січень 2008 року. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено. Не погодившись із судовим рішенням, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку. Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 20 березня 2026 року апеляційну скаргу залишено без руху з підстави несплати судового збору. Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 31 березня 2026 року в задоволенні клопотання Військового коледжу сержантського складу Військового інституту телекомунікацій та інформатизації ім. Героїв Крут про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 18.02.2026 відмовлено. Продовжено Військового коледжу сержантського складу Військового інституту телекомунікацій та інформатизації ім. Героїв Крут строк для усунення недоліків поданої апеляційної скарги протягом 10 днів з моменту отримання копії даної ухвали суду. Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 11 травня 2026 року в задоволенні клопотання Військового коледжу сержантського складу Військового інституту телекомунікацій та інформатизації ім. Героїв Крут про відстрочення сплати судового збору до ухвалення судового рішення в справі за подання апеляційної скарги відмовлено. Апеляційну скаргу повернуто заявникові. 03 червня 2026 року за допомогою підсистеми «Електронний суд» відповідач надіслав до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 18 лютого 2026 року та ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 11 травня 2026 року у цій справі. Перевіривши доводи касаційної скарги та додані до неї матеріали, колегія суддів дійшла висновку про необхідність відмови у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою відповідача на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 18 лютого 2026 року з таких підстав. Відповідно до частини третьої статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи. Частиною першою статті 328 КАС України встановлено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом. Як вбачається з Єдиного державного реєстру судових рішень оскаржуване рішення суду першої інстанції не було переглянуто в суді апеляційної інстанції, адже судом апеляційної інстанції було повернуто апеляційну скаргу відповідачеві. З огляду на те, що частиною першою статті 328 КАС України передбачено право на оскарження рішення суду першої інстанції лише після апеляційного перегляду справи, тому рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 18 лютого 2026 року не підлягає касаційному оскарженню. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню. Щодо оскарження в суді касаційної інстанції ухвали Другого апеляційного адміністративного суду від 11 травня 2026 року слід зазначити наступне. Згідно з частиною третьої статті 328 КАС України у касаційному порядку може бути оскаржена, зокрема, ухвала суду апеляційної інстанції про повернення апеляційної скарги. Абзацом другим частини четвертої статті 328 КАС України зазначено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. Перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити з таких підстав. Як встановлено Судом, заявник касаційної скарги оскаржує ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 11 травня 2026 року, якою апеляційну скаргу повернуто заявникові у зв`язку з невиконання вимоги ухвали про без руху від 20 березня 2026 року, а саме у зв`язку із несплатою судового збору. В касаційній скарзі заявник зазначає, що єдиною підставою для відстрочення, розстрочення, звільнення від сплати судового збору є майновий стан заявника. З огляду на що Військовим інститутом телекомунікацій та інформатизації імені Героїв Крут неодноразово було подано виписку з рахунку апелянта, проте суд, врахувавши всі доводи та дії апелянта щодо звільнення від сплати судового збору, дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору. На думку скаржника, відсутність коштів на рахунках відповідача не може бути підставою для відстрочення від сплати судового збору. Так, як видно з історії руху цієї справи, відповідач на ухвалу про залишення апеляційної скарги без руху надіслав клопотання про відстрочення сплати судового збору. Ухвалою від 31 березня 2026 року у задоволенні вказаного клопотання було відмовлено та продовжено строк на усунення недоліків апеляційної скарги на 10 днів. Водночас, незважаючи на проводжений процесуальний строк, замість вчинення належної процесуальної дії - сплатити судовий збір скаржник повторно подав клопотання про відстрочення сплати судового збору, що стало наслідком у повторній відмові у задоволенні цього клопотання та повернення апеляційної скарги через невиконання вимоги ухвали про залишення апеляційної скарги без руху. Колегія суддів наголошує, що статтею 44 КАС України передбачено обов`язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки, зокрема, виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом (пункти 6, 7 частини п`ятої цієї статті). Отже, наведеними положеннями КАС України чітко обумовлений характер процесуальної поведінки, який зобов`язує учасників справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом. Верховний Суд зазначає, що відповідно до частини третьої статті 2 КАС України одним із принципів адміністративного судочинства є рівність усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом. За приписами статті 8 КАС України адміністративний суд зобов`язаний забезпечити процесуальну рівність сторін. При цьому суд повинен: не допускати процесуальних переваг однієї сторони перед іншою; однаково вимагати від сторін виконання їхніх процесуальних обов`язків; однаковим чином застосовувати до сторін заходи процесуальної відповідальності. Верховний Суд наголошує, що обставини, пов`язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України та відсутністю у неї коштів, призначених для сплати судового збору, не звільняють державний орган від обов`язку своєчасної сплати судового збору, тому надання процесуальних переваг одній із сторін, в тому числі шляхом відстрочення сплати судового збору без обґрунтованих підстав, нівелює закладені законодавцем принципи адміністративного судочинства в частині процесуальної рівності. Перевіривши зміст поданої касаційної скарги, колегія суддів констатує, що в касаційній скарзі не містяться жодних аргументів щодо неправомірного повернення апеляційної скарги ухвалою від 11 травня 2026 року. Сама по собі незгода з ухвалою суду апеляційної інстанції від 11 травня 2026 року про повернення апеляційної скарги без указання в касаційній скарзі, яких процесуальних порушень припустився суд апеляційної інстанції при постановленні оскаржуваного процесуального судового рішення своєю чергою свідчить про необґрунтованість самої поданої касаційної скарги. Згідно з пунктом 5 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо, зокрема, суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою. У частині другій цієї статті встановлено, що у випадку оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи), суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення. Дія зазначеної норми поширюється, зокрема, на оскаржувану ухвалу суду апеляційної інстанції про повернення апеляційної скарги. Таким чином, оскаржуване судове рішення є вмотивованим і таким, що ґрунтується на законі, зокрема положеннях пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС України. Правильне застосування судом апеляційної інстанцій норм права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення. З урахуванням наведеного, суд касаційної інстанції дійшов висновку про наявність підстав для визнання касаційної скарги необґрунтованою та відмови у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Військового інституту телекомунікацій та інформатизації ім. Гроїв Крут на ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 11 травня 2026 року у цій справі. Керуючись статтями 248, 328, 333 КАС України, Суд

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Військового інституту телекомунікацій та інформатизації ім. Героїв Крут на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 18 лютого 2026 року та ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 11 травня 2026 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Військового коледжу сержантського складу Військового інституту телекомунікацій та інформатизації ім. Героїв Крут про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

2. Копію ухвали направити заявнику за допомогою підсистеми ЄСІТС "Електронний кабінет" (у разі його відсутності - засобами поштового зв`язку), а касаційну скаргу та додані до неї матеріали - у спосіб їхнього надсилання до суду. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. СуддіС.А. Уханенко М.В. Білак А.В. Жук