Ухвала КАС ВС № 420/1017/26

УХВАЛА 09 червня 2026 року м. Київ справа №420/1017/26 адміністративне провадження № К/990/25370/26 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Уханенка С.А., суддів: Білак М.В., Жука А.В., перевірив касаційну скаргу Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 20 березня 2026 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 13 травня 2026 року у справі за позовом громадянина Соціалістичної Республіки В`єтнам ОСОБА_1 до Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, - В С Т А Н О В И В: У січні 2026 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області (далі - відповідач, ГУ ДМС), в якому просив: - визнати протиправним та скасувати рішення ГУ ДМС від 07.01.2026 року №510323000268350 про відмову в оформленні (видачі) посвідки на постійне проживання громадянину Соціалістичної Республіки В`єтнам ОСОБА_1 прийняте за результатом розгляду заяви-анкети №205049628 від 26.12.2025 року; - зобов`язати ГУ ДМС здійснити оформлення та видачу громадянину Соціалістичної Республіки В`єтнам ОСОБА_1 нової посвідки на постійне проживання в Україні за заявою-анкетою №205049628 від 26.12.2025 року. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 20 березня 2026 року, залишеним без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 13 травня 2026 року, позов задоволено повністю. 02 червня 2026 року за допомогою підсистеми «Електронний суд» відповідач надіслав до Верховного Суду касаційну скаргу на судові рішення у цій справі. Предметом спору у цій справі є правомірність відмови в оформленні (видачі) посвідки на постійне проживання громадянину Соціалістичної Республіки В`єтнам ОСОБА_1 прийняте за результатом розгляду заяви-анкети №205049628 від 26.12.2025 року. Перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити з таких підстав. Статтею 129 Конституції України однією із основних засад судочинства визначено забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення. Зазначена конституційна норма кореспондується з положеннями частини першої статті 14 Закону України «Про судоустрій і статус суддів». Згідно з частиною першою статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом. Відповідно до пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково. Наведене означає, що положеннями пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України передбачено можливість перегляду, як виняток, судового рішення, що не підлягає касаційному оскарженню судом касаційної інстанції у разі, якщо заявником зазначені випадки, передбачені підпунктами "а" - "г" цієї норми та викладені підстави, визначені частиною четвертою статті 328 КАС України. Відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру судових рішень, справа розглянута Одеським окружним адміністративним судом в порядку спрощеного позовного провадження. Оскаржуючи судові рішення у справі, яка розглянута в порядку спрощеного позовного провадження, скаржник у касаційній скарзі послався на підпункт «а» пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України та зазначив, що порушені у скарзі питання мають засадничий характер, оскільки стосуються тлумачення норм матеріального та процесуального права, визначення обсягу судового контролю за рішеннями суб`єктів владних повноважень у цій категорії спорів. Перевіривши викладені доводи, Верховний Суд відхиляє посилання скаржника на підпункт «а» пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України, оскільки заявник не зазначає новітніх, проблемних та раніше ґрунтовно не досліджуваних питань права, відповідь касаційного суду на які мала б надати нового, уніфікованого розуміння та застосування права як для сторін спору, так і для невизначеного, але широкого кола суб`єктів правовідносин. Разом з цим скаржник у касаційній скарзі послався на підпункт «в» пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України та зазначив, що касаційна скарга має виняткове значення для ГУ ДМС в Одеській області, оскільки оскаржуване судове рішення фактично зобов`язує суб`єкта владних повноважень вчинити дії всупереч вимогам чинного законодавства України та межам наданих повноважень. Також скаржник зазначає про наявність суспільного інтересу саме у цій справі. На думку скаржника, це зумовлено відсутністю сталої та єдиної правової позиції судів різних інстанцій щодо застосування відповідних норм права. Така неоднорідність судової практики породжує стан правової невизначеності та може вплинути на права, свободи та обов`язки невизначеного, але широкого кола осіб, які перебувають або перебуватимуть в аналогічних правовідносинах, що обумовлює необхідність формування єдиного підходу на рівні суду касаційної інстанції. Верховний Суд відхиляє викладені доводи, позаяк твердження скаржника про те, що оскаржуване рішення нібито зобов`язує суб`єкта владних повноважень діяти всупереч законодавству, є проявом незгоди скаржника з висновками судів попередніх інстанцій та не свідчить про виняткове значення справи. Також безпідставними є посилання скаржника на наявність значного суспільного інтересу, оскільки скаржник не навів конкретних обставин, які б свідчили, що наслідки розгляду цієї справи виходять за межі цього спору між сторонами та стосуються прав чи інтересів широкого кола осіб. Абстрактні твердження про можливий вплив рішення на невизначене коло осіб не можуть вважатися належним обґрунтуванням суспільного інтересу. Отже, Верховний Суд відхиляє посилання скаржника на підпункт «в» пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України. Відтак, Суд дійшов висновку, що у касаційній скарзі скаржником не наведено обґрунтованих підстав можливості допуску касаційної скарги до перегляду судових рішень, прийнятих за наслідками розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження. З огляду на відхилення Верховним Судом зазначених заявником виняткових обставин, передбачених пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС України, які є передумовою для перевірки вмотивованості підстав касаційного оскарження цих рішень, встановлених пунктами 1, 2, 3, 4 частини четвертої статті 328 цього Кодексу, у відкритті касаційного провадження у цій справі необхідно відмовити. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню. За таких обставин, колегія суддів вважає, що у відкритті касаційного провадження за поданою касаційною скаргою необхідно відмовити. Керуючись статтями 248, 328, 333 КАС України, Суд У Х В А Л И В :

1. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 20 березня 2026 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 13 травня 2026 року у справі за позовом громадянина Соціалістичної Республіки В`єтнам ОСОБА_1 до Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії.

2. Копію ухвали направити заявнику за допомогою підсистеми ЄСІТС «Електронний кабінет» (у разі його відсутності - засобами поштового зв`язку), а касаційну скаргу та додані до неї матеріали - у спосіб їхнього надсилання до суду. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. СуддіС.А. Уханенко М.В. Білак А.В. Жук