Постанова Сьомий апеляційний адміністративний суд № 560/1479/26

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 560/1479/26 Головуючий суддя 1-ої інстанції - Козачок І.С. Суддя-доповідач - Мацький Є.М. 08 червня 2026 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Мацького Є.М. суддів: Сушка О.О. Залімського І. Г. , розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 27 квітня 2026 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 ), військової частини НОМЕР_1 , про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії, В С Т А Н О В И В : І. ІСТОРІЯ СПРАВИ КОРОТКИЙ ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ

1. ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 ), військової частини НОМЕР_1 , в якому просить визнати протиправним та скасувати наказ про призов ОСОБА_1 на військову службу під час мобілізації на особливий період; визнати протиправним та скасувати наказ командира військової частини НОМЕР_1 про зарахування до списків особового складу військової частини, прийняття на військову службу та призначення на посаду.

2. В обґрунтування позову зазначає, що має відстрочку від призову на військову службу, відтак був протиправно мобілізований для проходження військової служби. КОРОТКИЙ ЗМІСТ РІШЕННЯ СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ 3. 27 квітня 2026 року рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду в задоволенні позовних вимог відмовлено. КОРОТКИЙ ЗМІСТ ДОВОДІВ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ 4 . Апелянт ОСОБА_1 , не погодившись з рішенням суду першої інстанції, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просив його скасувати та прийняти нове, яким задовольнити його позовні вимоги . ІІ. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДОМ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ 5. 06.01.2026 ОСОБА_1 було доставлено до ІНФОРМАЦІЯ_2 у зв`язку з наявністю відомостей про порушенням ним правил військового обліку. Позивача направлено на ВЛК, що підтверджується довідкою №5/49 від 06.01.2026 про доставляння (супроводження) громадянина до органу ТЦК та СП.

6. Як вбачається з довідки ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_2 №2026-0106-1631-4527-3 від 06.01.2026, ОСОБА_1 визнаний придатним до військової служби.

7. Відповідно до наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 06.01.2026 №207, витяг з якого наданий на ухвалу суду, ОСОБА_1 06.01.2026 був призваний на військову службу по мобілізації до військової частини НОМЕР_2 згідно з поіменним списком №3873. Згідно з відміткою з АІТС "Оберіг" наказ підписаний ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 06.01.2026 о 18:26.

8. Позивач вказує на протиправність дій відповідача щодо заходів з метою його мобілізації, посилаючись на наявність оформленої відстрочки. ІІІ. ДЖЕРЕЛА ПРАВА, АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ ТА ПОЗИЦІЯ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ 9 . Вирішуючи питання про обґрунтованість поданої апеляційної скарги, Апеляційний Суд виходить з наступного.

10. Відповідно до ч. 1 статті 1 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" від 25.03.1992 №2232-XII (далі Закон № 2232-XII) захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України.

11. Положеннями ч. 5 статті 22 Закон України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" №3543-ХІІ передбачено, що призов громадян на військову службу під час мобілізації або залучення їх до виконання обов`язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, здійснюють територіальні центри комплектування та соціальної підтримки за сприяння місцевих органів виконавчої влади або командири військових частин (військовозобов`язаних, резервістів Служби безпеки України - Центральне управління або регіональні органи Служби безпеки України, військовозобов`язаних, резервістів Служби зовнішньої розвідки України - відповідний підрозділ Служби зовнішньої розвідки України, військовозобов`язаних Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - відповідні органи управління центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері цивільного захисту).

12. Згідно з ч. 10 статті 2 Закону №2232-XII громадяни України, які приписуються до призовних дільниць, направляються для підготовки до військової служби, призиваються або приймаються на військову службу, та військовозобов`язані, які проходять службу у військовому резерві або призначені для комплектування посад за відповідними військово-обліковими спеціальностями під час проведення мобілізації, проходять обов`язковий медичний огляд.

13. Статтею 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" визначено перелік військовослужбовців, які не підлягають призову на військову службу під час мобілізації та яким може бути надана відстрочка від військової служби.

14. Особами, що мають право на відстрочку від призову під час мобілізації відповідно до п. 9 ч. 1 статті 23 Закону України №3543-XII, є зокрема військовозобов`язані, зайняті постійним доглядом за хворою дружиною (чоловіком), дитиною та/або своїми батьком чи матір`ю (батьком чи матір`ю дружини (чоловіка), якщо вона сама потребує постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я, або рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, померла (загинула), визнана зниклою безвісти або безвісно відсутньою, оголошена померлою, і батько чи мати дружини не має інших працездатних членів сім`ї, які зобов`язані та можуть здійснювати за ними догляд), які за висновком медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я, чи рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи потребують постійного догляду. 15. 18.05.2024 набрав чинності Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 №560 (далі - Порядок №560, з подальшими змінами).

16. Відповідно до пунктів 56, 57 Порядку №560 відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період надається військовозобов`язаним з підстав, визначених статтею 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

17. Згідно з пунктом 58 Порядку №560 за наявності підстав для одержання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період військовозобов`язані (крім заброньованих та посадових (службових) осіб, зазначених у підпунктах 16-23 пункту 1 додатка 5) особисто подають на ім`я голови комісії районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу заяву за формою, визначеною у додатку 4, до якої додаються документи, що підтверджують право на відстрочку, або копії таких документів, засвідчені в установленому порядку, зазначені у переліку згідно з додатком

5. Комісія вивчає отримані заяву та підтвердні документи, оцінює законність підстав для надання відстрочки, за потреби готує запити до відповідних органів державної влади для отримання інформації, що підтверджує право заявника на відстрочку, або використовує інформацію з публічних електронних реєстрів. Комісія зобов`язана розглянути отримані на розгляд заяву та документи, що підтверджують право на відстрочку, протягом семи днів з дати надходження, але не пізніше ніж протягом наступного дня від дати отримання інформації на запити до органів державної влади. На підставі розгляду отриманих документів комісія ухвалює рішення про надання або відмову у наданні відстрочки. Рішення комісії оформляється протоколом. Про прийняте комісією рішення повідомляється засобами телефонного, електронного зв`язку або поштою заявнику не пізніше ніж на наступний день після ухвалення такого рішення. У разі позитивного рішення військовозобов`язаному надається довідка із зазначенням строку відстрочки за формою, визначеною у додатку

6. У разі відмови у наданні відстрочки військовозобов`язаному повідомляють письмово із зазначенням причин відмови за формою, визначеною у додатку 7.

18. З вказаних норм вбачається, що сама можливість надання відстрочки або право на отримання відстрочки не ототожнюється автоматично з її наявністю, позаяк наявність законодавчо визначених підстав для отримання відстрочки не свідчить про визнаний державою імунітет від призову на військову службу.

19. Верховний Суд у постанові від 01.10.2024 у справі №160/10728/23 щодо аналогічних правовідносин прийшов до висновку, що право на відстрочку від призову на військову службу повинно бути реалізоване військовозобов`язаним шляхом вчинення ним активних та своєчасних дій з метою його оформлення у відповідний, визначений законом спосіб уповноваженим органом (зокрема, районним або міським територіальним центром комплектування та соціальної підтримки). Водночас, реалізація такого права повинна бути здійснена до моменту набуття особою статусу військовослужбовця.

20. За даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів ОСОБА_1 раніше була надана відстрочка від призову на військову службу 11.07.2025 строком до 06.08.2025, після чого 07.08.2025 вона була автоматично анульована у зв`язку із закінченням строку її дії.

21. Апеляційний Суд також встановив, що позивачу у автоматичному режимі 06.01.2026 о 18:42 створений запис про надання відстрочки від призову до 02.02.2026. Того ж дня внесений запис про анулювання відстрочки у зв`язку з втратою собою статусу військовозобов`язаного.

22. Отже, на момент прийняття наказу ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 від 06.01.2026 (18:26 ) про призов позивача на військову службу, належним чином оформленої та чинної відстрочки останній не мав.

23. Як вбачається з положень законодавства, право на відстрочку підлягає реалізації виключно шляхом вчинення військовозобов`язаним активних дій, зокрема подання відповідної заяви та документів до уповноваженого органу, а також прийняття таким органом рішення про надання відстрочки. Отже, наявність у особи підстав для отримання відстрочки від призову на військову службу, не дорівнює наявності відстрочки як такої.

24. Як встановлено судом вище, відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, а також даних, відображених у додатку «Резерв+», відомості про відстрочку були автоматично сформовані вже після (18:42) прийняття наказу ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 від 06.01.2026 за № 207 о 18:26 хвилин. У подальшому того ж дня відомості про відстрочку були анульовані.

25. Апеляційний Суд не вбачає протиправності у діях ІНФОРМАЦІЯ_1 та його 5 Відділу в частині призову апелянта на військову службу, адже та ж обставина, що апелянт оформив відстрочку вже після фактичної мобілізації (прийняття наказу), у даному випадку пов`язана не з протиправністю дій органу ТЦК, а з несвоєчасністю вчинення самим позивачем активних дій, спрямованих на реалізацію права на отримання відстрочки.

26. У справі відсутні належні докази звернення позивача до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 ) або ІНФОРМАЦІЯ_1 із заявою про надання відстрочки у період з 07.08.2025 по 06.01.2026 (до моменту мобілізації).

27. Що стосується доводів апелянта про невручення йому повістки для проходження медичного огляду, на оцінку обставин в цілому ця обставина не впливає, адже відповідно до чинних нормативно-правових актів повістка насамперед є засобом оповіщення військовозобов`язаного про необхідність прибуття у визначений час до відповідного територіального центру комплектування та соціальної підтримки. В свою чергу, обов`язок військовозобов`язаного з`являтись до територіального центру комплектування та соціальної підтримки прямо передбачений Законом України №2232-ХІІ «Про військовий обов`язок і військову службу».

28. Верховний Суд у постанові від 05.02.2025 у справі №160/2592/23 вказав на те, що процедура призову військовозобов`язаного на військову службу під час мобілізації є незворотною, тобто такою, що вже відбулась, тому навіть визнання процедури призову протиправною не спричинює відновлення попереднього становища особи, призваної на військову службу.

29. Що стосується іншої вимоги, оскільки в межах спірних правовідносин Апеляційним Судом не встановлено порушення відповідачем вимог закону в частині прийняття наказу про призов, похідна вимога про скасування наказу про зарахування до списків особового складу військової частини задоволенню також не підлягає. Наказ про зарахування позивача до списків особового складу військової частини є індивідуальним актом, який вичерпав свою дію. Судом не встановлені і сторонами не надані належні докази, які б свідчили про протиправність дій військової частини щодо видання спірного наказу.

30. Водночас, норми Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» містять аналогічні підстави для звільнення з військової служби (виховання дитини з інвалідністю до 18 років), тож позивач не позбавлений можливості звернутись до військової частини з відповідним рапортом. ІV. ВИСНОВКИ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ САРГИ. 31 . Згідно зі ст.90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. 32 . Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. 33 . Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. 34 Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. 35 . Зазначеним вимогам закону судове рішення відповідає. 36 . Переглянувши судове рішення в межах апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального та процесуального права, Апеляційний Суд дійшов висновку, що при ухваленні оскаржуваного судового рішення, суд першої інстанції не допустив неправильного застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, які б були б підставою для скасування судового рішення, а тому апеляційну скаргу ОСОБА_1 слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 27 квітня 2026 року - без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає. Головуючий Мацький Є.М. Судді Сушко О.О. Залімський І. Г.