Постанова 4854 № 400/13876/25

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 09 червня 2026 р.м. ОдесаСправа № 400/13876/25 Головуючий в 1 інстанції: Брагар В.С. Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі: головуючої судді Шевчук О.А., суддів: Бойка А.В., Тарновецького І.І. розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної служби України з безпеки на транспорті на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 19 лютого 2026 року у справі за позовною заявою Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови, - ВСТАНОВИЛА: В грудні 2025 року позивач звернувся до суду з позовною заявою до відповідача, в якій просив визнати протиправною та скасувати постанову Державної служби України з безпеки на транспорті №ОПШ047558 від 26.08.2025 р. про застосування до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 адміністративно-господарського штрафу у розмірі 8500,00 грн. Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 19 лютого 2026 року позов задоволено. Визнано протиправною та скасовано постанову Державної служби України з безпеки на транспорті про застосування адміністративно - господарського штрафу № ОПШ047558 від 26.08.2025 р. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби України з безпеки на транспорті на користь Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 968,96 грн. Не погоджуючись з таким рішенням, відповідач надав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким повністю відмовити у задоволенні позову. Доводами апеляційної скарги зазначено, що зі змісту довідки про результати здійснення габаритно-вагового контролю транспортного засобу позивача вбачається, що вказана довідка підписана посадовою особою Укртрансбезпеки, що проводила габаритно-ваговий контроль Абраменком С., оскільки, з огляду на положення Закону України Про автомобільний транспорт посадові особи Державної служби України з безпеки на транспорті уповноважені на здійснення габаритно-вагового контролю. Апелянт зазначає, що відсутність у цій довідці підпису в графі «Оператор вагового комплексу», не є доказом порушення норм законодавства при складанні цієї довідки та не є достатньою підставою вважати результати здійснення габаритно-вагового контролю неправомірними. Апелянт також звертає увагу, що у зв`язку зі змінами до законодавства (Порядок №879) поняття, як «оператор вагового комплексу/ (інспектор-оператор)» виключене (внесення змін до пункту 20 Порядку №879 Постановою КМ N 385 ( 385-2013-п ) від 20.05.2013), та залишилось лише у формі довідки. Апелянт вважає, що неузгодження форми реквізитів довідки із нормами чинного законодавства, не є підставою вважати результати габаритно-вагового контролю, проведеного працівниками Укртрансбезпеки неправомірними. Також, апелянт зазначає, що порушення, яке мало місце 25.07.2025, підтверджується не тільки довідкою, а й іншими доказами, зокрема, талоном зважування № 1 від 25.07.2025, актом №042505, актом №003338. Крім того, апелянт зазначає, що оскаржуване рішення у значній мірі містить посилання на редакції норм, що на момент виникнення спірних правовідносин (25.07.2025) втратили чинність. Відзиву на апеляційну скаргу позивачем до суду не надано. Згідно з ч.1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі: 1) відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю; 2) неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання; 3) подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження). Перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав. Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що 25.07.2025 посадовими особами Укртрансбезпеки на підставі направлення на рейдову перевірку №000660 та тижневого графіка перевірок проведено перевірку додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт щодо ФОП ОСОБА_1 . Водій надав для перевірки посвідчення водія № НОМЕР_1 , свідоцтво про реєстрацію ТЗ №СТО 997029, №СТО 996970, ТТН №11 від 25.07.2025. Під час зазначеної перевірки було виявлено, що ТЗ Мерседес-Бенц, реєстраційний номер НОМЕР_2 , з напівпричепом перевозив вантаж з перевищенням габаритно-вагових параметрів, а саме: навантаження на строєну вісь становило 26 130 кг при допустимих 24 000 кг, що підтверджується копією талону про зважування №1 від 25.07.2025. За результатами перевірки було складено довідку №041553 про результати здійснення габаритно-вагового контролю від 25.07.2025; акт №003338 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів від 25.07.2025; акт №042505 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 25.07.2025. 26.08.2025р. в.о. начальника Відділу державного нагляду (контролю) в Миколаївській області Державної служби України з безпеки на транспорті Євгеном Каніним було прийнято постанову №ОПШ 047558 про застосування адміністративно-господарського штрафу, відповідно до якої ФОП ОСОБА_1 25.07.2025 о 10:18 на а/д М-14 Одеса-Мелітополь 21 км+434 м здійснив перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 5 відсотків до 10 відсотків включно при перевезенні неподільного вантажу без відповідного дозволу або подільного вантажу, Мерседес держ. номер НОМЕР_2 (акт ОАР 042505 від 25.07.2025), відповідальність за яке передбачена абз.14 ч.1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» та застосовано до позивача адміністративно-господарський штраф у сумі 8500 гривень (а.с. 15). Вважаючи вказану постанову протиправною, позивач звернувся до суду з даним позовом. Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що довідка про результати здійснення габаритно-вагового контролю оформлена з порушенням вимог, передбачених Порядком №1007/1207. Зважаючи на те, що відповідачем не доведено, що зважування вищезазначеного транспортного засобу відбувалося належним приладом, передбаченим для зважування дорожніх транспортних засобів у русі та вимірювання навантаження, суд першої інстанції дійшов висновку, що результати зважування не можуть бути взяті судом як належний доказ на підтвердження перевищення позивачем встановлених законодавством габаритно-вагових норм при перевезенні вантажу без відповідного дозволу. Відтак, дійшов висновку, що в ході розгляду справи не доведено факт вчинення позивачем, як автомобільним перевізником, господарського правопорушення, передбаченого абзацом 14 ч. 1 ст. 60 Закону № 2344, доводи позивача про протиправність оскаржуваної постанови є обґрунтованими, що свідчить про наявність підстав для задоволення позовних вимог. Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне. Частиною другою статті 19 Конституції України обумовлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Згідно з ст.1 Закону України «Про автомобільний транспорт» від 05 квітня 2001 року №2344-III (далі Закон №2344-III) рейдова перевірка (перевірка на дорозі) - перевірка транспортних засобів автомобільних перевізників на всіх видах автомобільних доріг на маршруті руху в будь-який час з урахуванням інфраструктури (автовокзали, автостанції, автобусні зупинки, місця посадки та висадки пасажирів, стоянки таксі і транспортних засобів, місця навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, зони габаритно-вагового контролю, інші об`єкти, що використовуються автомобільними перевізниками для забезпечення діяльності автомобільного транспорту) щодо дотримання автомобільними перевізниками вимог законодавства про автомобільний транспорт Відповідно до ст.3 Закону №2344-III цей Закон регулює відносини між автомобільними перевізниками, замовниками транспортних послуг, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, пасажирами, власниками транспортних засобів, а також їх відносини з юридичними та фізичними особами - суб`єктами підприємницької діяльності, які забезпечують діяльність автомобільного транспорту та безпеку перевезень. Відповідно до ч.12 ст.6 Закону №2344-III державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів і вантажів на території України. Відповідно до п.1 Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 року № 103 (далі Положення №103) Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Віце-прем`єр-міністра з відновлення України - Міністра розвитку громад та територій (далі - Міністр) і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті. Згідно з пп. 1 п. 4 зазначеного Положення, основними завданнями Укртрансбезпеки є, зокрема, реалізація державної політики з питань безпеки на автомобільному транспорті загального користування (далі - автомобільний транспорт), міському електричному, залізничному транспорті. Згідно з п. 8 Положення №103, Укртрансбезпека здійснює свої повноваження безпосередньо, через утворені в установленому порядку територіальні органи. Відповідно до пп.9 п.7 Положення №103 Укртрансбезпека для виконання покладених на неї завдань має право використовувати стаціонарні або пересувні пункти габаритно-вагового контролю. Порядком проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі) №1567 від 08.11.2006 року (далі Порядок - №1567) визначено процедуру проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі) щодо додержання автомобільними перевізниками вимог законодавства про автомобільний транспорт. Відповідно до п.6 Порядку №1567 під час проведення рейдової перевірки посадові особи мають право, зокрема, використовувати спеціальне обладнання, призначене для здійснення габаритно-вагового контролю транспортних засобів та їх блокування. Згідно з п.13 Порядку №1567 у разі виявлення в ході рейдової перевірки транспортного засобу порушення вимог законодавства про автомобільний транспорт посадовою особою, яка провела перевірку, складається акт проведення рейдової перевірки дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом за формою згідно з додатком 2 (далі - акт проведення перевірки). У разі виявлення в ході рейдової перевірки порушень правил перевезення великогабаритних, великовагових вантажів посадовою особою додатково складається акт про перевищення транспортним засобом нормативних габаритних параметрів за формою згідно з додатком 3 або акт про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів за формою згідно з додатком

4. За наявності в діях автомобільного перевізника ознак адміністративного правопорушення притягнення правопорушника до відповідальності здійснюється в порядку, встановленому Кодексом України про адміністративні правопорушення. Згідно з ч.1, ч.4 ст. 48 Закону №2344-III автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення. У разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов`язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше п`яти відсотків. З матеріалів справи вбачається, що адміністративно-господарські санкції застосовані до позивача постановою від 26.08.2025р. №ОПШ047558 у зв`язку з перевищенням встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 5 відсотків до 10 відсотків включно. У відповідності до абз.14 ч.1 ст.60 Закону №2344-III, за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за: перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 5 відсотків до 10 відсотків включно при перевезенні неподільного вантажу без відповідного дозволу або подільного вантажу - штраф у розмірі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Відповідно до ч.2 ст.29 Закону України «Про дорожній рух» від 30.06.1993р. №3353-XII, з метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів. Порядок видачі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, та розмір плати за його отримання встановлюються Кабінетом Міністрів України. Згідно з ст.33 Закону України «Про автомобільні дороги» від 08.09.2005р. №2862-IV рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені нормативно-правовими актами, дозволяється за погодженнями з відповідними органами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Як визначено у п.3 «Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами» (затв. постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2001р. №30), транспортний засіб чи автопоїзд з вантажем або без вантажу вважається великоваговим, якщо максимальна маса або осьова маса перевищує хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 Правил дорожнього руху Пунктом 22.5 ПДР України регламентовано, що рух транспортних засобів та їх составів допускається у разі, коли їх параметри не перевищують: на строєні осі, в тому числі транспортних засобів спеціалізованого призначення (контейнеровозів), що здійснюють перевезення одного або більше контейнерів, якщо відстань між осями: понад 1,3 до 1,4 метра 24 тонни (для автомобільних доріг державного значення). У відповідності до п.4 Правил №30, рух великовагових та великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами здійснюється на підставі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні (далі - дозвіл), виданим перевізникові уповноваженим підрозділом Національної поліції за формою, наведеною в додатку до цих Правил, або документа про внесення плати за проїзд таких транспортних засобів. Допускається перевищення вагових параметрів порівняно з визначеними у п.22.5 ПДР України на 2% (величина похибки) без оформлення відповідного дозволу та внесення плати за проїзд. Механізм здійснення габаритно-вагового контролю великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів (далі - великовагові та/або великогабаритні транспорті засоби), що використовуються на автомобільних дорогах визначено Порядком здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2007 №879 (далі Порядок №879). Відповідно до пп.11 п.2 Порядку №879 точний габаритно-ваговий контроль - визначення габаритно-вагових параметрів транспортного засобу на стаціонарному, автоматичному або пересувному пункті (з урахуванням похибки вимірювального обладнання). Згідно із пунктами 3, 4, 6 Порядку №879 габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування здійснюється Укртрансбезпекою, її територіальними органами та уповноваженими підрозділами Національної поліції. Робота пунктів габаритно-вагового контролю в частині організації та проведення робіт із зважування транспортних засобів забезпечується Укртрансбезпекою, її територіальними органами, власниками (балансоутримувачами) зон габаритно-вагового контролю і підприємствами. Габаритно-ваговий контроль, крім документального, здійснюється виключно у зонах габаритно-вагового контролю посадовими особами та/або працівниками відповідних органів. За приписами п.15, п.16, п.18 Порядку №879 контроль за наявністю у водіїв великовагових та великогабаритних транспортних засобів дозволу на рух здійснюють уповноважені підрозділи Національної поліції та територіальні органи Укртрансбезпеки, які здійснюють габаритно-ваговий контроль. Габаритно-ваговий контроль включає документальний та/або точний контроль. За результатами габаритно-вагового контролю на стаціонарному або пересувному пункті водієві транспортного засобу видається довідка про здійснення габаритно-вагового контролю із зазначенням часу і місця його здійснення. Відповідно до п.20 Порядку №879 за результатами габаритно-вагового контролю посадові особи та/або працівники Укртрансбезпеки або її територіальних органів визначають належність транспортного засобу до великовагових та/або великогабаритних. Водії під час здійснення габаритно-вагового контролю повинні виконувати законні вимоги посадових осіб та/або працівників Укртрансбезпеки, її територіальних органів та поліцейських. Відповідно до п.3 «Порядку взаємодії Державної інспекції України з безпеки на наземному транспорті, Міністерства внутрішніх справ України, Державного агентства автомобільних доріг України під час організації та проведення робіт із зважування та здійснення габаритно-вагового контролю транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів на автомобільних дорогах загального користування» (затв. наказом Міністерства інфраструктури України та Міністерства внутрішніх справ України від 10.12.2013р. №1007/1207), габаритно-ваговий контроль транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів під час їх проїзду автомобільними дорогами загального користування проводиться посадовими особами Укртрансінспекції та працівниками відповідних підрозділів МВС. Відповідно до п.4 Порядку №1007/1207, посадові особи Укртрансінспекції під час здійснення габаритно-вагового контролю: 1) визначають місця проведення габаритно-вагового контролю за погодженням з відповідним підрозділом МВС відповідно до вимог Порядку здійснення габаритно-вагового контролю; 2) розробляють та погоджують з відповідними підрозділами МВС, службами автомобільних доріг графіки роботи пунктів габаритно-вагового контролю в частині організації та проведення робіт зі зважування транспортних засобів; 3) здійснюють зупинку транспортного засобу для здійснення габаритно-вагового контролю у форменому одязі за допомогою сигнального диска (жезла) з дотриманням Правил дорожнього руху та Порядку зупинення транспортного засобу, що здійснює автомобільні перевезення пасажирів та вантажів, посадовими особами Державної інспекції з безпеки на наземному транспорті та її територіальних органів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 травня 2013 року № 422; 4) видають довідку про результати здійснення габаритно-вагового контролю (додаток 1); 5) складають акт про перевищення транспортним засобом нормативних габаритних або вагових параметрів та визначають суму плати за проїзд за формулою розрахунку відповідно до пунктів 30 - 31-1 Порядку здійснення габаритно-вагового контролю; 6) у разі невиконання водієм транспортного засобу вимог посадових осіб Укртрансінспекції щодо зупинки транспортного засобу для проведення габаритно-вагового контролю повідомляють про це працівників відповідних підрозділів МВС; 7) у разі відмови водія транспортного засобу від проходження габаритно-вагового контролю складають акт про відмову водія від проходження габаритно-вагового контролю (додаток 2); 8) реєструють транспортні засоби, щодо яких здійснювався габаритно-ваговий контроль і параметри яких перевищують нормативні, у журналі обліку великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів (додаток 3); 9) при здійсненні габаритно-вагового контролю перевіряють у водіїв великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів наявність дозволів на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, оформлених та виданих в установленому законодавством порядку; 10) у разі відсутності документів, визначених статтею 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», застосовують до автомобільних перевізників адміністративно-господарські штрафи, визначені статтею 60 Закону України «Про автомобільний транспорт». Як вбачається з акту №042505 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 25.07.2025, первіркою виявлено порушення п. 22.5 ПДР України, а саме перевезення вантажу (пісок) згідно ТТН №11 від 25.07.2025 р. з перевищенням вагових обмежень на строєну вісь складає 26,130 при дозволених 24000, що перевищує 8,8% (а.с. 8). Отже, навантаження на строєну вісь перевищувало встановлені законом нормативні вагові параметри. У контексті вказаного, судова колегія зауважує, що позивач як автомобільний перевізник несе відповідальність за дотримання габаритно-вагових параметрів при перевезенні певних вантажів, а тому, завантажуючи вантажний автомобіль в межах дозволеної фактичної маси, він зобов`язаний враховувати дозволені нормативні навантаження на осі транспортного засобу, нерівномірний розподіл маси вантажу на осі, зміну маси транспортного засобу та, зокрема, можливе перевищення вагових параметрів після здійснення заправки автомобіля пальним, з огляду на що повинен використовувати в цих випадках транспортний засіб з відповідними технічними параметрами, з урахуванням специфіки вантажу. Разом із тим, згідно з п.4 абз.2 Правил №30 допускається перевищення вагових параметрів над визначеними у п.22.5 ПДР України на 2%. Отже, законодавцем передбачено критичну похибку в розмірі 2%, що дозволяє враховувати специфіку вантажу, в тому числі й подільного, який під час транспортування здатний зсуватися. Проте, оскільки вагові параметри транспортного засобу позивача із урахуванням результатів зважування відповідачем перевищують нормативні більше, ніж на 2%, то такий транспортний засіб позивача вважається великоваговим та мав здійснювати рух автомобільними дорогами на підставі дозволу. Між тим, обов`язок отримати дозвіл на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні або внести плату за проїзд такого великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу автомобільними дорогами загального користування покладається на перевізника. Доказів отримання вищезазначеного дозволу матеріали справи не містять. З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає що відповідачем правомірно прийнято постанову від 26.08.2025 №ОПШ047558 про застосування до ФОП ОСОБА_1 адміністративно-господарського штрафу в сумі 8500 грн. Відсутність у довідці підпису оператора, колегія суддів вважає надмірним формалізмом, адже така обставина жодним чином не спростовує вчиненого позивачем порушення, яке підтверджується наявними у матеріалах справи доказами, зокрема актом №042505 проведення рейдової перевірки дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 25.07.2025 р.; актом №00338 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів від 25.07.2025 р. В контексті означеного слід відмітити, що порушення процедури прийняття суб`єктом владних повноважень рішення саме по собі може бути підставою для визнання його протиправним та скасування у разі, коли таке порушення безпосередньо могло вплинути на зміст прийнятого такого рішення. Певні дефекти адміністративного акта можуть не пов`язуватись з його змістом, а стосуватися процедури його ухвалення. У такому разі можливі дві ситуації: внаслідок процедурного порушення такий акт суперечитиме закону (тоді акт є нікчемним), або допущене порушення не вплинуло на зміст акта (тоді наслідків для його дійсності не повинно наставати взагалі). Отже, саме по собі порушення процедури прийняття акта не повинно породжувати правових наслідків для його дійсності, крім випадків, прямо передбачених законом. Виходячи з міркувань розумності та доцільності, деякі вимоги до процедури прийняття акта необхідно розуміти не як вимоги до самого акта, а як вимоги до суб`єктів владних повноважень, уповноважених на їх прийняття. Так, дефектні процедури прийняття адміністративного акта, як правило, тягнуть настання дефектних наслідків (ultraviresaction - invalidact). Разом із тим, не кожен дефект акта робить його неправомірним. Стосовно ж процедурних порушень, то в залежності від їх характеру такі можуть мати наслідком нікчемність або оспорюваність акта, а в певних випадках, коли йдеться про порушення суто формальні, взагалі не впливають на його дійсність. З огляду на вказане, ключовим питанням при наданні оцінки процедурним порушенням, допущеним під час прийняття суб`єктом владних повноважень рішення, є співвідношення двох базових принципів права: протиправні дії не тягнуть за собою правомірних наслідків і, на противагу йому, принцип формальне порушення процедури не може мати наслідком скасування правильного по суті рішення. Межею, що розділяє істотне (фундаментальне) порушення від неістотного, є встановлення такої обставини: чи могло бути іншим рішення суб`єкта владних повноважень за умови дотримання ним передбаченої законом процедури його прийняття. Відтак, така обставина не може слугувати єдиною та безумовною підставою для звільнення ФОП ОСОБА_1 від відповідальності за вчинене порушення законодавства про автомобільний транспорт. Встановлені в межах розгляду даної справи вищенаведені фактичні обставини у повному обсязі спростовують висновки суду першої інстанції та доводи позивача. Враховуючи наведені положення законодавства, обставини справи та докази, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення допустив порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, у зв`язку з чим судове рішення підлягає скасуванню з ухваленням по справі нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог. Відповідно до п.4 ч.1 ст.317 КАС України, підставами для скасування рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Керуючись ст. ст. 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів, - ПОСТАНОВИЛА: Апеляційну скаргу Державної служби України з безпеки на транспорті задовольнити. Рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 19 лютого 2026 року скасувати. Ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 - відмовити. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає крім випадків, передбачених підпунктами а), б), в), г) пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України. Головуюча суддя: О.А. Шевчук Суддя: А.В. Бойко Суддя: І.І. Тарновецький