Постанова П'ятий апеляційний адміністративний суд № 420/9952/25

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 08 червня 2026 р.м. ОдесаСправа № 420/9952/25 Місце ухвалення рішення суду 1 інстанції: м. Одеса; Дата складання повного тексту рішення суду 1 інстанції: 06.10.2025 року; Головуючий в 1 інстанції: Караван Р.В. П`ятий апеляційний адміністративний суд в складі колегії: Головуючого судді Єщенка О.В. суддів Бітова А.І. Градовського Ю.М. розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 06 жовтня 2025 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,- В С Т А Н О В И В: ОСОБА_1 звернувся до суду першої інстанції з позовом, в якому просив: визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо відмови у нарахуванні та виплаті з 01.03.2024 року пенсії без обмеження максимальним розміром, з урахуванням індексації, передбаченої Постановою КМУ від 16 лютого 2022 року №118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році», з урахуванням індексації, передбаченої Постановою КМУ від 24 лютого 2023 року №168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році», з урахуванням індексації, передбаченої Постановою КМУ від 23 лютого 2024 року №185 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році» та з урахуванням щомісячної доплати до пенсії у розмірі 2000 грн., передбаченої Постановою КМУ №713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб»; зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області нарахувати та виплатити з 01.03.2024 року пенсію без обмеження максимальним розміром з урахуванням індексації, передбаченої Постановою КМУ від 16 лютого 2022 року №118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році», з урахуванням індексації, передбаченої Постановою КМУ від 24 лютого 2023 року №168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році», з урахуванням індексації, передбаченої Постановою КМУ від 23 лютого 2024 року №185 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році» та з урахуванням щомісячної доплати до пенсії у розмірі 2000 грн., передбаченої Постановою КМУ №713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» від 14 липня 2021 року, виходячи з розміру грошового забезпечення, встановленого на підставі рішення суду № 420/21710/21 від 20.01.2022 року, з урахуванням раніше виплачених сум. В обґрунтування позову зазначено, що позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Одеській області та одержує пенсію, призначену відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Під час перерахунку пенсії, з березня 2024 року УПФУ застосувало обмеження виплати пенсії максимальним розміром. Поряд з цим, при проведенні перерахунку пенсії УПФУ протиправно скасувало доплату, передбачену Постановою №713. Позивач вказує, що органом пенсійного фонду проігноровано висновки Конституційного Суду України, якими визнано неконституційними норми закону, спрямовані на обмеження максимальним розміром пенсії вказаної категорії осіб. Таким чином, дії УПФУ фактично нівелюють соціальною гарантією держави забезпечити належні умови пенсійного забезпечення позивача. Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 18 квітня 2025 адміністративний позов в частині вимог, які стосуються перерахунку та виплати з 01.03.2024 року пенсії з урахуванням щомісячної доплати до пенсії у розмірі 2000 грн, передбаченої Постановою КМУ №713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» від 14 липня 2021 року, повернуто позивачеві без розгляду. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 06 жовтня 2025 року відмовлено у задоволенні іншої частини адміністративного позову, а саме щодо позовних вимог про: визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо відмови ОСОБА_1 у нарахуванні та виплаті з 01.03.2024 року пенсії без обмеження максимальним розміром, з урахуванням індексації, передбаченої Постановою КМУ від 16 лютого 2022 року №118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році», з урахуванням індексації, передбаченої Постановою КМУ від 24 лютого 2023 року №168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році», з урахуванням індексації, передбаченої Постановою КМУ від 23 лютого 2024 року №185 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році». зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області нарахувати та виплатити з 01.03.2024 року ОСОБА_1 пенсії без обмеження максимальним розміром з урахуванням індексації, передбаченої Постановою КМУ від 16 лютого 2022 року №118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році», з урахуванням індексації, передбаченої Постановою КМУ від 24 лютого 2023 року №168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році», з урахуванням індексації, передбаченої Постановою КМУ від 23 лютого 2024 року №185 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році», виходячи з розміру грошового забезпечення, встановленого на підставі рішення суду від 20.01.2022 року по справі №420/21710/21, з урахуванням раніше виплачених сум. Вирішуючи спір по суті та відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що ГУПФУ діяло на виконання своїх повноважень, з дотриманням чинного законодавства, обґрунтовано та виходячи з наявних фінансових ресурсів. Обставини, які б свідчили про порушення прав та інтересів позивача на належне пенсійне забезпечення, не встановлено. Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати та ухвалити нове судове рішення про задоволення позову у повному обсязі. Обґрунтовуючи доводи та вимоги апеляційної скарги, апелянт зазначає, що обмеження пенсії максимальним розміром порушує право позивача на пенсійне забезпечення, встановлене Законом №2262-ХІІ. У спірному випадку застосуванню підлягають норми Закону №2262-XII з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 № 7-рп/2016, а не норми Закону №3668-VI, якими значно звужуються державні гарантії стосовно пенсійного забезпечення військовослужбовців та прирівняних до них осіб. Судом першої інстанції з`ясовано та як встановлено під час апеляційного розгляду, ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Одеській області та отримує пенсію, призначену відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Апеляційний суд враховує, що спірною у цій справі є протиправність дій ГУПФУ щодо нарахування та виплати з 01.03.2024 року пенсії у межах максимального розміру, виходячи з розміру грошового забезпечення, встановленого на підставі рішення суду №420/21710/21. Слід також враховувати, що рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 20 січня 2022 року, яке набрало законної сили у справі №420/21710/21, зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області провести з 01.04.2019 року перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 №ЮО105635 від 05.08.2021 року, виданої станом на 05.03.2019 року у відповідності до вимог ст. 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 року №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осію, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 рок №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», з урахуванням вже виплачених сум. На виконання Постанови КМУ від 23.02.2024 року №185 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році», з 01.03.2024 року ГУПФУ провело позивачеві перерахунок пенсії, припинивши виплату доплати у розмірі 2000 гривень згідно Постанови КМУ №713. Також, основний розмір пенсії (80% грошового забезпечення) склав у сумі 24389,2 гривень, однак до виплати ГУПФУ визначило позивачеві пенсію у сумі 23610 гривень. Спірним у цій справі, з урахуванням висновків суду першої інстанції про залишення без розгляду частини позовних вимог, є застосування до перерахованої пенсії позивача максимального розміру під час її виплати. Дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення, колегія суддів виходить з наступного. Відповідно до частини 1 статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, визначає Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 року №2262-XII. Порядок обчислення пенсії вказаної категорії осіб врегульований Розділом V Закону від 09.04.1992 року №2262-XII. На момент прийняття Закону від 09.04.1992 року №2262-XII цей Закон не містив положень щодо застосування максимального розміру при обчисленні та виплаті пенсії. Зміни стосовно виплати пенсії вказаній категорії осіб у максимальному розмірі введені з 01.01.2008 року із набранням чинності Законом України від 28.12.2007 року №107-VI. Так, пунктом 29 Розділу II «Внесення змін до деяких законодавчих актів України» Закону України від 28.12.2007 року №107-VI доповнено частиною 5 статтю 43 Закону України від 09.04.1992 року №2262-XII. У зв`язку із вказаними доповненнями, частина 5 статті 43 Закону України від 09.04.1992 року №2262-XII передбачала, що максимальний розмір пенсій, призначених відповідно до цього Закону (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною та інших доплат до пенсій, встановлених законодавством) не може перевищувати дванадцять мінімальних розмірів пенсії за віком, встановленої абзацом першим частини першої статті 28 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". Рішенням Конституційного Суду від 22 травня 2008 року по справі №10-рп/2008 визнано такими, що не відповідають Конституції України (254к/96-ВР) (є неконституційними), положення статті 67 розділу I, пунктів 2-4, 6-8, 10-18, підпункту 7 пункту 19, пунктів 20-22, 24-34, підпунктів 1-6, 8-12 пункту 35, пунктів 36-100 розділу II «Внесення змін до деяких законодавчих актів України» та пункту 3 розділу III «Прикінцеві положення» Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України». Таким чином, передбачення у статті 43 Закону України від 09.04.1992 року №2262-XII застережень щодо максимального розміру пенсії осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, в цілому визнано неконституційним відповідно до рішення Конституційного Суду від 22.05.2008 року по справі №10-рп/2008. Водночас, Законом України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 08.07.2011 року №3668-VI частину 5 статті 43 Закону України від 09.04.1992 року №2262-XII викладено в такій редакції: «Максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність». Наведені обставини свідчать про те, що Законом України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 08.07.2011 року №3668-VI вносились зміни у частину 5 статті 43 Закону України від 09.04.1992 року №2262-XII, положення якої з 22 травня 2008 року визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними). Неконституційність виплати пенсії вказаної категорії осіб в межах максимального розміру за період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, по 31 грудня 2017 року (на підставі доповнень згідно Закону України від 24.12.2015 року №911-VIII та Закону України від 06.12.2016 року №1774-VIII) встановлена і на підставі Рішення Конституційного Суду України від 20 грудня 2016 року по справі №7-рп/2016. Наведені обставини свідчать про те, що доповнення, а також подальші зміни у статтю 43 Закону України від 09.04.1992 року №2262-XII в цілому визнані такими, що не відповідають Конституції України, а відтак не підлягають застосуванню під час перерахунку пенсії позивачу. Положеннями Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 08.07.2011 року №3668-VI внесені зміни у норми Закону, які визнані такими, що Конституції України не відповідають, а отже не підлягають застосуванню у спірних правовідносинах. Судом першої інстанції помилково залишено поза увагою те, що протягом 2019 року та у подальшому стаття 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» не передбачала обмеження пенсії максимальним розміром. Отже, внесені Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 6 грудня 2016 року №1774 до частини сьомої зазначеної статті, яка визнана неконституційною і втратила чинність, зміни (щодо періоду, протягом якого діють обмеження пенсії), самі по собі не створюють підстав для такого обмеження. Обмеження максимального розміру пенсії передбачені також Законом України «Про заходи щодо законодавчого реформування пенсійної системи» від 08.07.2011 року №3668-VI. Згідно зі статтею 2 Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 08.07.2011 року №3668-VI, який набрав чинності 01 жовтня 2011 року, максимальний розмір пенсії (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих) відповідно до, зокрема, закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність Проте застосування положень статті 2 Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» фактично суперечить висновкам, що викладені в рішенні Конституційного Суду України від 20 грудня 2016 року №7-рп/2016, згідно з якими обмеження пенсії максимальним розміром особам, які отримують пенсію за Законом №2262, не відповідає статті 17 Конституції України. На не відповідності Конституції України та не забезпеченні соціальних гарантій осіб, пенсія яким призначена за Законом №2262-XII, у зв`язку із поширенням на підставі статті 2 Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 08.07.2011 року №3668-VI наголошено і у рішенні Конституційного Суду України від 12 жовтня 2022 року № 7-р(II)/2022. При цьому, Закону №2262 має на меті реалізацію особами, які мають право на пенсію за цим Законом, свого конституційного права на державне пенсійне забезпечення у випадках, передбачених Конституцією України та цим Законом, і спрямований на встановлення єдності умов та норм пенсійного забезпечення зазначеної категорії громадян України. Тому, держава має забезпечити гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв`язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист. У зв`язку із чим, апеляційний суд вважає, що належним способом захисту порушеного права позивача є зобов`язання відповідача здійснити перерахунок та виплату раніше призначеної пенсії відповідно до Закону №2262-ХІІІ без обмеження максимального розміру та з урахуванням виплачених сум. Враховуючи наведене, оскільки висновки суду першої інстанції не відповідають нормам матеріального і процесуального права та обставинам справи, колегія суддів вважає, що рішення суду відповідно до статті 317 КАС України підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про часткове задоволення позовних вимог. Відповідно до приписів частини 5 статті 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення. Керуючись ст.ст. 139, 308, 311, п. 2 ч. 1 ст. 315, 317, 321, 322, 325 КАС України, суд, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково. Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 06 жовтня 2025 року скасувати. Ухвалити нове судове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області та зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області нарахувати та виплатити з 01.03.2024 року ОСОБА_1 пенсії без обмеження максимальним розміром з урахуванням індексації, передбаченої Постановою КМУ від 16 лютого 2022 року №118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році», з урахуванням індексації, передбаченої Постановою КМУ від 24 лютого 2023 року №168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році», з урахуванням індексації, передбаченої Постановою КМУ від 23 лютого 2024 року №185 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році», виходячи з розміру грошового забезпечення, встановленого на підставі рішення суду від 20.01.2022 року по справі №420/21710/21, з урахуванням раніше виплачених сум задовольнити частково. Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо відмови ОСОБА_1 у нарахуванні та виплаті з 01.03.2024 року пенсії без обмеження максимальним розміром. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області нарахувати та виплатити з 01.03.2024 року ОСОБА_1 пенсію без обмеження максимальним розміром. В задоволенні іншої частини цих позовних вимог відмовити. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її прийняття, але може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту постанови. Головуючий-суддя: О.В. Єщенко Судді: А.І. Бітов Ю.М. Градовський