Постанова Третій апеляційний адміністративний суд № 280/3673/25

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 09 червня 2026 року м. Дніпросправа № 280/3673/25 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Ясенової Т.І. (доповідач), суддів: Головко О.В., Суховарова А.В., розглянувши в письмовому провадженні в м. Дніпрі адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 11 серпня 2025 року (суддя Артоуз О.О.) в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,- ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 звернулась до суду із адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, в якому просить суд: визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області щодо ненарахування та невиплати грошової допомоги, яка не підлягає оподаткуванню, в розмірі десяти місячних пенсій станом на день її призначення відповідно до пункту 7-1 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України від 09.07.2003 №1058-ІV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області повторно розглянути заяву гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 від 19.03.2025 про виплату пенсії, з урахуванням висновків суду та зарахувати гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 до спеціального стажу: період роботи на посаді вчителя з 15.08.1985 по 30.09.2024, що дає право на призначення грошової допомоги, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти місячних пенсій станом на день її призначення; зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області нарахувати та виплатити гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 грошову допомогу, яка не підлягає оподаткуванню, в розмірі десяти місячних пенсій станом на день її призначення відповідно до пункту 71 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України від 09.07.2003 №1058-ІV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»; стягнути у повному обсязі на користь гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачка з 19.10.2024 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Запорізькій області та отримує пенсію за віком. Проте, позивачці не було виплачено грошову допомогу у розмірі десяти місячних пенсій, як особі, яка має право на пенсію відповідно до п. «е» - «ж» ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення». Позивачка 19.03.2025 звернувся до відповідача із заявою про виплату пенсії, проте, відповідач листом від 31.03.2025 № 5092-4733/Є-02/8-0800/25 повідомив ОСОБА_1 про відсутність підстав для зарахування до стажу, що дає право на призначення грошової допомоги періоду роботи на посаді вчителя з 15.08.1985 по 30.06.2024, оскільки в довідці від 09.12.2024 № 03-21/016 відсутня інформація про перебування (не перебування) у відпустці без збереження заробітної плати та у відпустці по догляду за дитиною до 3-х років та підстави для видачі довідки. З діями відповідача позивачка не згодна у повному обсязі, вважає відмову протиправною та такою, що порушує її права у зв`язку із чим звернулася до суду з даним позовом та просить його задовольнити. Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 11 серпня 2025 року адміністративний позов задоволено. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати рішення суду та ухвалити нове судове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі. В обґрунтування доводів апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. Скаржником зазначено, що Пенсійним фондом України роз`яснено та доведено до відома листом від 08.08.2022 № 2800-030102-9/32587, що при обчисленні страхового стажу, який дає право на виплату грошової допомоги згідно з пунктом 7-1 розділу ХV Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», необхідно керуватись листом Міністерства соціальної політики України від 14.05.2014 № 613/039/97-14, надісланим на адреси головних управлінь листом Пенсійного фонду України від 22.05.2014 № 13565/02-20, згідно з яким до страхового стажу, який визначає право на виплату грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій, зараховується час перебування у відпустках без збереження заробітної плати тривалістю не більше 1 місяця в рік. Період роботи на посаді вчителя з 15.08.1985 року по 30.09.2024 року неможливо зарахувати до роботи на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів «е» - «ж» ст. 55 Закону «Про пенсійне забезпечення», оскільки в довідці від 09.12.2024 №03-21/016 відсутні інформація про перебування (не перебування) у відпустці без збереження заробітної плати та у відпустці по догляду за дитиною до 3-х років та підстави видачі довідки. У відзиві на апеляційну скаргу позивачка просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін. Відповідно до вимог статті 311 КАС України справа розглянута в порядку письмового провадження. Перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та відзиву, колегія суддів дійшла таких висновків. Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , рішенням від 14.01.2025 № 084550003445 про призначення пенсії з 19.10.2024 призначено пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Згідно вказаного рішення від 14.01.2025 № 084550003445 повний страховий стаж позивача складає 42 роки 11 місяців 13 днів. До страхового стажу зараховано періоди: 01.09.1981 26.06.1985 - навчання у вищих/середніх НЗ (03 роки 09 місяців 26 днів); 15.08.1985 31.12.2003 - працівник освіти, соцзабезпечення (18 років 04 місяці 17 днів); 01.01.2004 31.12.2010 - працівник освіти, соцзабезпечення (07 років 00 місяці 00 днів); 01.01.2011 07.04.2020 - працівник освіти, соцзабезпечення (09 років 04 місяці 00 днів); 08.04.2020 31.12.2020 - працівник освіти, соцзабезпечення (00 років 09 місяці 00 днів); 01.01.2021 30.09.2024 - працівник освіти, соцзабезпечення (03 роки 09 місяці 00 днів). На звернення позивачки листом від 31.03.2025 № 5092-4733/Є-02/8-0800/25 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Запорізькій області повідомлено ОСОБА_1 про те, що. Порядком обчислення страхового стажу, що дає право на призначення допомоги, та її виплати, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 №1191, передбачено, що до страхового стажу, який дає право на виплату грошової допомоги, зараховуються періоди роботи в закладах і установах державної та комунальної форми власності на посадах, передбачених Переліком закладів і установ освіти, охорони здоров`я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 №909. Крім цього, для обчислення страхового стажу, що дає право на призначення грошової допомоги та її виплати приймаються довідки з місця роботи про періоди перебування (не перебування) у відпустках без збереження заробітної плати, зокрема, у відпустці по догляду за дитиною до 3-х років. Період роботи на посаді вчителя з 15.08.1985 по 30.09.2024 зарахувати до стажу, що дає право на призначення грошової допомоги, підстав не має, оскільки в довідці від 09.12.2024 №03-21/016 відсутні інформація про перебування (не перебування) у відпустці без збереження заробітної плати та у відпустці по догляду за дитиною до 3-х років та підстави видачі довідки. У зв`язку із відсутністю необхідного 30-річного стажу роботи на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів «е»-«ж» статті 55 Закону України від 05.11.1991 №1788-XII «Про пенсійне забезпечення», підстави для призначення грошової допомоги у розмірі їх десяти місячних пенсій станом на день її призначення відсутні. Вважаючи протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області позивачка звернулася до суду з даним позовом. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд апеляційної інстанції зазначає наступне. В силу вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Згідно із статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Відповідно до пункту «е» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» право на пенсію за вислугу років мають працівники освіти, охорони здоров`я та соціального забезпечення після досягнення 55 років і за наявності спеціального стажу роботи за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, станом на 1 квітня 2015 - не менше 25 років та після цієї дати: з 1 квітня 2015 року по 31 березня 2016 року - не менше 25 років 6 місяців; з 1 квітня 2016 року по 31 березня 2017 року - не менше 26 років; з 1 квітня 2017 року по 31 березня 2018 року - не менше 26 років 6 місяців; з 1 квітня 2018 року по 31 березня 2019 року - не менше 27 років; з 1 квітня 2019 року по 31 березня 2020 року - не менше 27 років 6 місяців; з 1 квітня 2020 року по 31 березня 2021 року - не менше 28 років; з 1 квітня 2021 року по 31 березня 2022 року - не менше 28 років 6 місяців; з 1 квітня 2022 року по 31 березня 2023 року - не менше 29 років; з 1 квітня 2023 року по 31 березня 2024 року - не менше 29 років 6 місяців; з 1 квітня 2024 року або після цієї дати - не менше 30 років. Пунктом 7-1 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 09.07.2003 №1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон №1058) передбачено, що особам, які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів «е» - «ж» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію, при призначенні пенсії за віком виплачується грошова допомога, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі їх десяти місячних пенсій станом на день її призначення. Порядок обчислення стажу, який дає право на призначення грошової допомоги, та механізм виплати цієї допомоги встановлюються Кабінетом Міністрів України. Кабінет Міністрів України постановою від 23 листопада 2011 року №1191 затвердив Порядок обчислення страхового стажу, що дає право на призначення грошової допомоги, та її виплати, який визначає умови обчислення страхового стажу, що дає право на призначення грошової допомоги відповідно до пункту 7-1 Розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Порядок №1191). Відповідно до пункту 2 Порядку №1191 до страхового стажу, що визначає право на виплату грошової допомоги, зараховуються періоди роботи в закладах та установах державної та комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пункту «е» і «ж» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», що передбачені, зокрема, переліком закладів і установ освіти, охорони здоров`я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 4 листопада 1993 р. №909 «Про перелік закладів і установ освіти, охорони здоров`я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років» (далі - Перелік №909). Пунктом 5 Порядку №1191 визначено, що грошова допомога надається особам, яким починаючи з 01 жовтня 2011 року призначається пенсія за віком відповідно до Закону №1058-IV та які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статті 26 зазначеного Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пункту «е»-«ж» статті 55 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію. Відтак, право особи на отримання грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій пов`язується з наявністю у неї необхідного спеціального страхового стажу роботи на певних визначених законодавством посадах й вихід на пенсію саме з цих посад в закладах та установах державної та комунальної форми власності, а також неотримання такою особою до моменту виходу на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» будь-якого іншого виду пенсії. Аналогічна правова позиція, викладена, зокрема, в постановах Верховного Суду від 20 лютого 2019 року у справі № 462/5636/16-а, від 19 березня 2019 року у справі № 466/5637/17. Як слідує з трудової книжки від 15.08.1985 серії НОМЕР_1 ОСОБА_1 : 15.08.1985 призначена на посаду вчителя російської мови та літератури Ганнівської середньої школи Приазовського району (запис № 1); 13.04.1993 присвоєна кваліфікаційна категорія «спеціаліст ІІ-ї категорії» (запис № 2); 19.04.2000 присвоєна кваліфікаційна категорія спеціаліст І категорії (запис № 3); 14.12.2004 Ганнівська ЗОШ І-ІІІ ступенів реорганізована у Ганнівський НВК І-ІІІ ступенів дошкільний навчальний заклад (запис № 4); 01.04.2005 підтверджена кваліфікація спеціаліста І категорії (запис № 5); 03.04.2010 - підтверджена кваліфікація спеціаліста І категорії (запис № 6); 27.03.2015 - підтверджена кваліфікація спеціаліста І категорії (запис № 7); 31.03.2020 - підтверджена кваліфікація спеціаліста І категорії (запис № 8); 01.02.2021 призначена заступником директора з виховної роботи (запис № 9). Згідно довідок про підтвердження педагогічного стажу від 09.12.2024 № 03-21/016 та про підтвердження наявного трудового стажу роботи для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній від 28.04.2025 № 18, виданих Відділом освіти та культури Нововасилівської селищної ради Мелітопольського району Запорізької області: з 01.09.2023 ОСОБА_1 працює вчителем української мови та літератури в Опорному навчальному закладі Нововасилівський навчально -виховний комплекс «Спеціалізована школа І-ІІІ ступенів позашкільний навчальний заклад «Гармонія» Нововасилівської селищної ради Мелітопольського району Запорізької області; з 20.06.2024 Опорний навчальний заклад Нововасилівський навчально -виховний комплекс «Спеціалізована школа І-ІІІ ступенів позашкільний навчальний заклад «Гармонія» Нововасилівської селищної ради Мелітопольського району Запорізької області перепрофільовано шляхом зміни типу закладу та перейменовано на Нововасилівський ліцей «Гармонія» Нововасилівської селищної ради, який за формою власності є комунальним закладом з надання середньої освіти. Витяг з Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування щодо пільгового стажу місять інформацію про зайнятість позивача у 2000 - 2025 роках, на роботах за кодом ЗПЗ055Е1 (працівники освіти при наявності спеціального стажу роботи від 25 до 30 років за Переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, незалежно від віку). Отже, позивачка працювала на посаді вчителя, тобто була працівником освіти та виконувала роботи, з яким законодавство пов`язує право особи на зарахування до спеціального стажу роботу, що надає право на пенсію за вислугу років відповідно до пункту «е» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення». Факт досягнення позивачкою пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону №1058-IV та наявності необхідного страхового стажу, а також неотримання до моменту виходу на пенсію за віком будь-якого іншого виду пенсії, відповідачем не оспорюється. Отже, надані до матеріалів справи письмові докази підтверджують, що позивачка з урахуванням спірних періодів має необхідний спеціальний страховий стаж роботи на посаді, передбаченій пунктом «е» статті 55 Закону №1788-XII, тому має право на отримання грошової допомоги в розмірі десяти місячних пенсій на день призначення у відповідності до пункту 7-1 розділу XV Прикінцеві положення Закону №1058-ІV. Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду першої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права. З огляду на вищезазначене, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог. Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд. Інші доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції і зводяться до переоцінки встановлених судом обставин справи. На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи та надано їм належну юридичну оцінку, судове рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення. Керуючись статтями 241-245, 250, 311, 315, 316, 321, 322, 328, 329 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області залишити без задоволення. Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 11 серпня 2025 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повної постанови у випадках, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України. Головуючий - суддя Т.І. Ясенова суддя О.В. Головко суддя А.В. Суховаров