Постанова Другий апеляційний адміністративний суд № 520/32186/25

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 08 червня 2026 р. Справа № 520/32186/25 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді: Перцової Т.С., Суддів: Макаренко Я.М. , Жигилія С.П. , розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Донецької обласної військової адміністрації на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 05.03.2026, головуючий суддя І інстанції: Полях Н.А., м. Харків, повний текст складено 05.03.26 по справі № 520/32186/25 за позовом ОСОБА_1 до Донецької обласної військової адміністрації про визнання протиправними дій та бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії, ВСТАНОВИВ ОСОБА_1 (далі ОСОБА_1 , позивач) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Донецької обласної військової адміністрації (далі Донецька ОВА, відповідач), в якому просив суд: - визнати протиправними дії Донецької обласної військової адміністрації, які полягають у не дотриманні вимог частини 2 статті 14 Закону України «Про звернення громадян» при розгляді звернення (пропозиції-зауваження) ОСОБА_1 ПР-19007117 від 01.07.2025; - визнати протиправною бездіяльність Донецької обласної військової адміністрації, яка полягає у не розгляді звернення ОСОБА_1 ПР-19007117 від 01.07.2025 першими керівниками Донецької обласної військової адміністрації в термін, передбачений статтею 20 Закону України «Про звернення громадян»; - зобов`язати Донецьку обласну військову адміністрацію розглянути звернення (пропозицію-зауваження) ОСОБА_1 ПР-19007117 від 01.07.2025 з дотриманням вимог Закону України «Про звернення громадян». Позовна заява обґрунтована неналежністю розгляду поданого позивачем, як особою з інвалідністю внаслідок війни, до Донецької обласної військової адміністрації звернення, оскільки відповідь була надана начальником Управління з питань ветеранської політики облдержадміністрації, а не першим керівником державного органу, що є порушенням вимог частини 2 статті 14 Закону України Про звернення громадян від 2 жовтня 1996 року № 393/96-ВР (далі Закон № 393/96-ВР). Стверджував, що суть звернення позивача ПР-19007117 від 01.07.2025 полягала у необхідності надання особам з інвалідністю внаслідок війни одноразової грошової допомоги у 2025 році, однак таке звернення залишилося фактично нерозглянутим. Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 05.03.2026 у справі №520/32186/25 адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Донецької обласної військової адміністрації (код ЄДРПОУ 00022473, вул. Олекси Тихого, буд. 6, м. Краматорськ, Донецька обл., 84306) про визнання протиправними дій та бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії задоволено частково. Визнано протиправними дії Донецької обласної військової адміністрації, які полягають у не дотриманні вимог ч. 2 ст. 14 ЗУ «Про звернення громадян» при розгляді звернення (пропозиціїзауваження) ОСОБА_1 ПР-19007117, від 01.07.2025. Зобов`язано Донецьку обласну військову адміністрацію повторно розглянути звернення (пропозиціюзауваження) ОСОБА_1 ПР-19007117, від 01.07.2025 з дотриманням вимог ч. 2 ст. 14 Закону України «Про звернення громадян». У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено. Відповідач, не погодившись із вказаним рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на неповне з`ясування обставин у справі та порушення норм матеріального права, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 05 березня 2026 року по справі № 520/32186/25 та закрити провадження в цій адміністративній справі. В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначив, що незважаючи на первинно здійснений розгляд звернення ОСОБА_1 ПР-19007117 від 01.07.2025 неналежною посадовою особою - начальником Управління з питань ветеранської політики Донецької ОВА, відповідач самостійно виправив ці недоліки та направив позивачу відповідь на поставлені питання листом від 26 листопада 2025 № П-00798-50-1.6/15-25-599/05.02-05 за підписом голови Донецької ОВА, що не було враховано судом першої інстанції та призвело до помилкових висновків про порушення відповідачем вимог частини другої статті 14 Закону № 393/96-ВР. Оскільки на теперішній час відсутній факт порушених прав позивача, вважав наявними підстави для скасування рішення суду першої інстанції та закриття провадження у справі №520/32186/25. У надісланому до суду апеляційної інстанції відзиві на апеляційну скаргу, позивач просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги, а рішення суду першої інстанції залишити без змін. В обґрунтування відзиву зазначив, що відповідачем не надано належних та допустимих доказів дотримання ним приписів частини другої статті 14 Закону № 393/96-ВР при розгляді звернення позивача у липні 2025 року, а навпаки підтверджено, що керівник Донецької ОВА не розглядав по суті звернення, а направив його для розгляду та надання відповіді до Управління з питань ветеранської політики, що не може вважатись правомірним. В іншій частині зміст відзиву на апеляційну скаргу є аналогічним змісту позовної заяви. Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження). Згідно з частиною 4 статті 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, з огляду на таке. Судом першої інстанції встановлено, що 01.07.2025 позивач звернувся на адресу відповідача через сайт урядовий портал зі зверненням (пропозицією зауваженням) ПР-19007117, в якому звертав увагу відповідача, що особи з інвалідністю внаслідок війни додатково потребують комплексної підтримки, яка включає в себе медичну, соціальну, психологічну та матеріальну допомогу та пропонував відповідачу вирішити питання про надання особам з інвалідністю внаслідок війни у Донецькій області одноразової грошової допомоги у 2025 році у наступних розмірах: особам з інвалідністю ІІІ групи внаслідок війни - 15000 гривень; особам з інвалідністю ІІ групи внаслідок війни - 20000 гривень; особам з інвалідністю І групи внаслідок війни - 25000 гривень. Позивач є особою з інвалідністю ІІ групи внаслідок війни, що підтверджується посвідченням, яке наявне у матеріалах справи. На адресу позивача надійшла відповідь на звернення, з якої вбачається, що звернення розглянуто начальником Управління з питань ветеранської політики. Посилаючись на неналежний розгляд відповідачем його звернення, позивач звернувся до суду з цим позовом. Задовольняючи позовні вимоги в частині визнання протиправними дій Донецької ОВА, які полягають у не дотриманні вимог частини другої статті 14 Закону № 393/96-ВР при розгляді звернення (пропозиції зауваження) ОСОБА_1 ПР-19007117 від 01.07.2025, суд першої інстанції виходив з їх обґрунтованості, оскільки звернення позивача, як особи з інвалідністю внаслідок війни, було розглянуто начальником Управління з питань ветеранської політики, за відсутності доказів на підтвердження наявності у вказаної особи, станом на час розгляду звернення, повноважень розглядати звернення осіб з інвалідністю внаслідок війни від імені Донецької ОВА (як першого керівника державного органу, до якого звернувся позивач). При цьому, судом першої інстанції зроблено висновок, що подальше направлення 26.11.2025 листа за підписом Голови Донцької ОВА з повідомленням про перегляд звернення від 01.07.2025 не спростовує факту первинного розгляду звернення неналежним суб`єктом. З метою ефективного захисту порушених прав позивача суд першої інстанції вважав за необхідне зобов`язати Донецьку ОВА повторно розглянути звернення (пропозиціюзауваження) ОСОБА_1 ПР-19007117 від 01.07.2025 з дотриманням вимог частини другої статті 14 Закону № 393/96-ВР. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог в частині визнання протиправною бездіяльності Донецької ОВА, яка полягає у не розгляді звернення (пропозиції - зауваження) ОСОБА_1 ПР-19007117, від 01.07.2025 першим керівником Донецької обласної військової адміністрації у строк, передбачений статтею 20 Закону № 393/96-ВР, суд першої інстанції зазначив про відсутність порушених прав позивача у вказаній частині, оскільки звернення датоване 01.07.2025, зареєстроване 02.07.2025, а відповідь надана 10.07.2025, тобто в межах строку, передбаченого статтею 20 Закону № 393/96-ВР. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам апеляційної скарги, а також виходячи з меж апеляційного перегляду справи, визначених статтею 308 КАС України (рішення підлягає перегляду в частині задоволення позовних вимог), колегія суддів зазначає наступне. Згідно зі статтею 40 Конституції України усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов`язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк. Питання практичної реалізації громадянами України наданого їм статтею 40 Конституції України права на звернення урегульовано Законом № 393/96. Частиною 1 статті 1 Закону № 393/96-ВР визначено, що громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об`єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов`язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення. За змістом статті 3 Закону № 393/96-ВР під зверненнями громадян слід розуміти викладені в письмовій або усній формі пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) і скарги. Пропозиція (зауваження) - звернення громадян, де висловлюються порада, рекомендація щодо діяльності органів державної влади і місцевого самоврядування, депутатів усіх рівнів, посадових осіб, а також висловлюються думки щодо врегулювання суспільних відносин та умов життя громадян, вдосконалення правової основи державного і громадського життя, соціально-культурної та інших сфер діяльності держави і суспільства. Заява (клопотання) - звернення громадян із проханням про сприяння реалізації закріплених Конституцією та чинним законодавством їх прав та інтересів або повідомлення про порушення чинного законодавства чи недоліки в діяльності підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, народних депутатів України, депутатів місцевих рад, посадових осіб, а також висловлення думки щодо поліпшення їх діяльності. Клопотання - письмове звернення з проханням про визнання за особою відповідного статусу, прав чи свобод тощо. Скарга - звернення з вимогою про поновлення прав і захист законних інтересів громадян, порушених діями (бездіяльністю), рішеннями державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, об`єднань громадян, посадових осіб. Статтею 4 Закону № 393/96-ВР передбачено, що до рішень, дій (бездіяльності), які можуть бути оскаржені, належать такі у сфері управлінської діяльності, внаслідок яких: порушено права і законні інтереси чи свободи громадянина (групи громадян); створено перешкоди для здійснення громадянином його прав і законних інтересів чи свобод; незаконно покладено на громадянина які-небудь обов`язки або його незаконно притягнуто до відповідальності. Згідно із положеннями статті 5 Закону № 393/96-ВР звернення адресуються органам державної влади і органам місцевого самоврядування, підприємствам, установам, організаціям незалежно від форми власності, об`єднанням громадян або посадовим особам, до повноважень яких належить вирішення порушених у зверненнях питань. Письмове звернення надсилається поштою або передається громадянином до відповідного органу, установи особисто чи через уповноважену ним особу, повноваження якої оформлені відповідно до законодавства. Письмове звернення також може бути надіслане з використанням мережі Інтернет, засобів електронного зв`язку (електронне звернення). У зверненні має бути зазначено прізвище, ім`я, по батькові, місце проживання громадянина, викладено суть порушеного питання, зауваження, пропозиції, заяви чи скарги, прохання чи вимоги. Письмове звернення повинно бути підписано заявником (заявниками) із зазначенням дати. В електронному зверненні також має бути зазначено електронну поштову адресу, на яку заявнику може бути надіслано відповідь, або відомості про інші засоби зв`язку з ним. Застосування електронного цифрового підпису при надсиланні електронного звернення не вимагається. Матеріалами справи підтверджено, що звернення ОСОБА_1 ПР-19007117 від 01.07.2025 відповідало вимогам статті 5 Закону № 393/96-ВР, а тому підлягало розгляду відповідачем у встановлені законом строки та порядку з наданням оцінки усім вимогам та аргументам заявника. Відповідно до частини 1 статті 7 Закону № 393/96-ВР звернення, оформлені належним чином і подані у встановленому порядку, підлягають обов`язковому прийняттю та розгляду. Якщо питання, порушені в одержаному органом державної влади, місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, об`єднаннями громадян або посадовими особами зверненні, не входять до їх повноважень, таке звернення в термін не більше п`яти днів пересилається ними за належністю відповідному органу чи посадовій особі, про що повідомляється громадянину, який подав звернення (частина 3 статті 7 Закону № 393/96-ВР). Статтею 14 Закону № 393/96-ВР передбачено, що органи державної влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об`єднання громадян, посадові особи зобов`язані розглянути пропозиції (зауваження) та повідомити громадянина про результати розгляду. Пропозиції (зауваження) Героїв Радянського Союзу, Героїв Соціалістичної Праці, осіб з інвалідністю внаслідок війни розглядаються першими керівниками державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій особисто. Частиною 1 статті 15 Закону № 393/96-ВР визначено, що органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об`єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов`язані об`єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань). За приписами частин 3, 4 статті 15 Закону № 393/96-ВР відповідь за результатами розгляду заяв (клопотань) в обов`язковому порядку дається тим органом, який отримав ці заяви і до компетенції якого входить вирішення порушених у заявах (клопотаннях) питань, за підписом керівника або особи, яка виконує його обов`язки. Рішення про відмову в задоволенні вимог, викладених у заяві (клопотанні), доводиться до відома громадянина в письмовій формі з посиланням на Закон і викладенням мотивів відмови, а також із роз`ясненням порядку оскарження прийнятого рішення. Згідно із статтею 19 Закону № 393/96-ВР органи державної влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об`єднання громадян, засоби масової інформації, їх керівники та інші посадові особи в межах своїх повноважень зобов`язані: об`єктивно, всебічно і вчасно перевіряти заяви чи скарги; у разі прийняття рішення про обмеження доступу громадянина до відповідної інформації при розгляді заяви чи скарги скласти про це мотивовану постанову; на прохання громадянина запрошувати його на засідання відповідного органу, що розглядає його заяву чи скаргу; скасовувати або змінювати оскаржувані рішення у випадках, передбачених законодавством України, якщо вони не відповідають закону або іншим нормативним актам, невідкладно вживати заходів до припинення неправомірних дій, виявляти, усувати причини та умови, які сприяли порушенням; забезпечувати поновлення порушених прав, реальне виконання прийнятих у зв`язку з заявою чи скаргою рішень; письмово повідомляти громадянина про результати перевірки заяви чи скарги і суть прийнятого рішення; вживати заходів щодо відшкодування у встановленому законом порядку матеріальних збитків, якщо їх було завдано громадянину в результаті ущемлення його прав чи законних інтересів, вирішувати питання про відповідальність осіб, з вини яких було допущено порушення, а також на прохання громадянина не пізніш як у місячний термін довести прийняте рішення до відома органу місцевого самоврядування, трудового колективу чи об`єднання громадян за місцем проживання громадянина; у разі визнання заяви чи скарги необґрунтованою роз`яснити порядок оскарження прийнятого за нею рішення; не допускати безпідставної передачі розгляду заяв чи скарг іншим органам; особисто організовувати та перевіряти стан розгляду заяв чи скарг громадян, вживати заходів до усунення причин, що їх породжують, систематично аналізувати та інформувати населення про хід цієї роботи. Аналізуючи наведені норми Закону № 393/96-ВР, колегія суддів зазначає, що пропозиція (зауваження) осіб з інвалідністю внаслідок війни, яка відповідає вимогам Закону № 393/96, повинна бути прийнята, всебічно та повно розглянута особисто першим керівником державного органу, до якого вона подана. Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 07.03.2018 по справі № 810/5312/14, які в силу приписів частини 5 статті 242 КАС України підлягають врахуванню при вирішенні спірних правовідносин. Так, матеріалами електронної справи підтверджено, що 01.07.2025 ОСОБА_1 через Урядовий контактний центр подав пропозицію-зауваження реєстраційний номер ПР-19007117 до Донецької обласної військової адміністрації щодо необхідності вирішення питання про надання особам з інвалідності внаслідок війни комплексної підтримки, яка включає в себе медичну, соціальну, психологічну та матеріальну допомогу та пропонував відповідачу вирішити питання про надання особам з інвалідністю внаслідок війни у Донецькій області одноразової грошової допомоги у 2025 році. До вказаної скарги позивач додав копію посвідчення особи з інвалідністю ІІ групи внаслідок війни, що підтверджується відповідною відміткою в кінці тексту документу та позначкою про прикріплені до нього файли. Варто зауважити, що про наявність у ОСОБА_1 статусу особи з інвалідністю внаслідок війни свідчить наявна в матеріалах електронної справи копія посвідчення серії НОМЕР_2 , виданого 11.05.2018. Разом з цим, у відповідь на вказане звернення від 01.07.2025 позивач отримав лист № П-54/0/376-25-54 від 10.07.2025 за підписом начальника Управління з питань ветеранської політики Донецької обласної державної адміністрації Насібяна А. А. При цьому, жодних відомостей та посилань на відповідний документ щодо наявності у вказаної особи, станом на час розгляду звернення позивача, повноважень розглядати звернення осіб з інвалідністю внаслідок війни від імені Донецької ОВА (як першого керівника державного органу, до якого звернувся позивач) наведений лист від 10.07.2025 не містив. Враховуючи, що звернення було розглянуто не особисто керівником Донецької ОВА, як першим керівником державного органу, а начальником Управління з питань ветеранської політики Донецької ОВА, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про допущення відповідачем у спірних правовідносинах порушення вимог частини 2 статті 14 Закону № 393/96-ВР, відповідно до яких пропозиції (зауваження), зокрема, осіб з інвалідністю внаслідок війни розглядаються першими керівниками державних органів особисто. Крім того, відповідно до статті 15 Закону № 393/96-ВР рішення про відмову у задоволенні вимог, викладених у заяві (клопотанні), доводиться до відома громадянина в письмовій формі з посиланням на Закон з викладенням мотивів відмови, а також із роз`ясненням порядку оскарження прийнятого рішення. Проте, лист № П-54/0/376-25-54 від 10.07.2025, підписаний начальником Управління з питань ветеранської політики Донецької ОВА, не містить роз`яснення порядку оскарження прийнятого рішення. На підтвердження неналежного розгляду звернення від 01.07.2025 свідчить також складання відповідачем у подальшому на вказане звернення відповіді № П-00798-50-1.6/15-25-599/05.02-05 від 26.11.2025 за підписом керівника Донецької ОВА Філашкіна В. С., який є належною особою у розумінні вимог частини 2 статті 14 Закону № 393/96-ВР - першим керівником державного органу. Надаючи оцінку твердженням апелянта про наявність підстав для закриття провадження у справі з посиланням на відсутність порушених прав ОСОБА_1 з огляду на безпосередній розгляд звернення позивача від 01.07.2025 саме керівником Донецької ОВА 26.11.2025, колегія суддів зазначає наступне. Так, зі змісту наявного в матеріалах справи звернення ОСОБА_1 ПР-19007117 від 01.07.2025, вбачається, що позивач фактично висунув пропозицію щодо необхідності надання особам з інвалідністю внаслідок війни у Донецькій області одноразової грошової допомоги у 2025 році, а саме, особам з інвалідністю ІІІ групи внаслідок війни - 15000 гривень, особам з інвалідністю ІІ групи внаслідок війни - 20000 гривень, а особам з інвалідністю І групи внаслідок війни - 25000 гривень. Відповіддю № П-00798-50-1.6/15-25-599/05.02-05 від 26.11.2025 за підписом керівника Донецької ОВА ОСОБА_2 позивача повідомлено, що програмою економічного і соціального розвитку Донецької області на 2025 рік, затвердженою розпорядженням голови обласної державної адміністрації, начальника обласної військової адміністрації від 01.01.2025 № 1/5-25 (зі змінами), за рахунок коштів обласного бюджету передбачено надання матеріальної допомоги членам сімей загиблих (померлих) Захисників та Захисниць України, у тому числі тим, які мають задеклароване/зареєстроване місце проживання (перебування) на території Донецької області та перемістилися (евакуювалися) за її межі. Зауважено, що інформацію про конкретні види допомог, розміри виплат та умови їх отримання слід уточнювати у відповідних місцевих рад, їх виконавчих органів, військових адміністрацій населених пунктів (у разі їх створення) або на офіційних сайтах цих органів за місцем реєстрації (перебування). При цьому, повідомлено, що за рахунок коштів місцевих бюджетів протягом 10 місяців поточного року ветеранам війни та членам їх сімей надано додаткові соціальні гарантії у вигляді матеріальної допомоги на загальну суму 61,8 млн грн, з яких: - 3373 ветеранам війни 32,0 млн грн; - 196 сім`ям ветеранів війни 2,2 млн грн; - 1137 членам сімей загиблих (померлих) Захисників та Захисниць України 19,0 млн грн; - 378 важкопораненим громадянам 8,6 млн грн. Разом з цим, відповідь № П-00798-50-1.6/15-25-599/05.02-05 від 26.11.2025 за підписом керівника Донецької ОВА Філашкіна В. С. не містила будь-якого мотивування щодо прийняття або відхилення пропозиції позивача відносно надання особам з інвалідністю внаслідок війни у Донецькій області одноразової грошової допомоги у 2025 році, а саме, особам з інвалідністю ІІІ групи внаслідок війни - 15000 гривень, особам з інвалідністю ІІ групи внаслідок війни - 20000 гривень, а особам з інвалідністю І групи внаслідок війни - 25000 гривень, що у розумінні статті 15 Закону № 393/96-ВР не може вважатися належним розглядом по суті звернення. Крім того, колегія суддів враховує, що приписами статті 20 Закону № 393/96-ВР визначено, що звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п`ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п`яти днів. На обґрунтовану письмову вимогу громадянина термін розгляду може бути скорочено від встановленого цією статтею терміну. Звернення громадян, які мають встановлені законодавством пільги, розглядаються у першочерговому порядку. З аналізу вищенаведеного вбачається, що звернення громадян, які мають встановлені законодавством пільги, розглядаються у першочерговому порядку у строк, що не перевищує одного місяця, який у разі неможливості вирішення у такий строк, може бути продовжено за розпорядженням керівника з повідомленням особи, яка подала звернення. При цьому, загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п`яти днів. Так, колегією суддів встановлено, що звернення ОСОБА_1 ПР-19007117 датоване 01.07.2025 та зареєстроване відповідачем 02.07.2025, а відтак, строк на надання відповіді у керівника Донецької ОВА сплив 02.08.2025. Разом з цим, відповідь на звернення позивача від 01.07.2025 за підписом керівника Донецької ОВА Філашкіна В. С. № П-00798-50-1.6/15-25-599/05.02-05 датована 26.11.2025, тобто поза межами строку, визначеного статтею 20 Закону № 393/96-ВР, що також не може свідчити про належний розгляд звернення ОСОБА_1 від 01.07.2025 ПР-19007117. При цьому, слід зазначити, що матеріали справи не містять доказів на підтвердження обставин продовження терміну розгляду звернення позивача та повідомлення його про вказані обставини. Отже, проаналізувавши зміст звернення позивача від 01.07.2025 ПР-19007117 та відповіді Донецької ОВА № П-54/0/376-25-54 від 10.07.2025 та № П-00798-50-1.6/15-25-599/05.02-05 від 26.11.2025, колегія суддів дійшла висновку, що відповідачем фактично не надано відповіді на поставлені позивачем питання та пропозиції. Відповідно до пункту частини 8 статті 238 КАС України суд закриває провадження у справі: щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо оскаржувані порушення були виправлені суб`єктом владних повноважень і при цьому відсутні підстави вважати, що повне відновлення законних прав та інтересів позивача неможливе без визнання рішень, дій або бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправними після такого виправлення. Враховуючи, що належного розгляду звернення позивача від 01.07.2025 ПР-19007117 не відбулося після надіслання відповіді № П-00798-50-1.6/15-25-599/05.02-05 від 26.11.2025 повне відновлення законних прав та інтересів позивача неможливе без визнання бездіяльності відповідача, як суб`єкта владних повноважень, протиправною. Колегія суддів враховує, що за висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 17.04.2019 у справі № 342/158/17, протиправну бездіяльність суб`єкта владних повноважень треба розуміти як зовнішню форму поведінки (діяння) цього органу/його посадової особи, яка полягає (проявляється) у неприйнятті рішення чи в невчиненні юридично значимих й обов`язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб`єкта владних повноважень, були об`єктивно необхідними й реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені. З огляду на встановлені у справі фактичні обставини, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для визнання протиправною бездіяльності Донецької ОВА щодо належного розгляду звернення ОСОБА_1 , як інваліда війни, поданого через Урядовий контактний центр, ПР-19007117 від 01.07.2025. Відповідно до частин першої та другої статті 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини. Згідно з положеннями статті 9 Конституції України та статтями 17, частиною п`ятою статті 19 Закону України від 23.02.2006 3477-IV "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди та органи державної влади повинні дотримуватись положень Європейської конвенції з прав людини та її основоположних свобод 1950 року, застосовувати в своїй діяльності рішення Європейського суду з прав людини з питань застосування окремих положень цієї Конвенції. Відповідно до правової позиції Європейського суду з прав людини у справі "Кечко проти України" (рішення від 08.11.2005) в межах свободи дій держави визначати які надбавки виплачувати своїм робітникам з державного бюджету. Держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату таких надбавок, вносячи відповідні зміни в законодавство. Однак, якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах, доки відповідні положення є чинними. Європейський суд з прав людини підкреслює особливу важливість принципу "належного урядування". Він передбачає, що в разі коли йдеться про питання загального інтересу, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовнійший спосіб (див. рішення у справах "Беєлер проти Італії" [ВП] (Beyeler v. Italy [GC]), заява 33202/96, п. 120, ECHR 2000, "Онер`їлдіз проти Туреччини" [ВП] (Oneryэldэz v. Turkey [GC]), заява 48939/99, п. 128, ECHR 2004-XII, "Megadat.com S.r.l. проти Молдови" (Megadat.com S.r.l. v. Moldova), заява 21151/04, п. 72, від 8 квітня 2008 року, і "Москаль проти Польщі" (Moskal v. Poland), заява 10373/05, п. 51, від 15 вересня 2009 року). Також, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (див., наприклад, рішення у справах "Лелас проти Хорватії" (Lelas v. Croatia), заява 55555/08, п. 74, від 20.05.2010, і "Тошкуце та інші проти Румунії" (Toscuta and Others v. Romania), заява 36900/03, п. 37, від 25.11.2008) і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах. У рішенні від 31.07.2003 у справі "Дорани проти Ірландії" Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. При обранні способу відновлення порушеного права позивача суд виходить з принципу верховенства права щодо гарантування цього права статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, як складової частини змісту і спрямованості діяльності держави, та виходячи з принципу ефективності такого захисту, що обумовлює безпосереднє поновлення судовим рішенням прав особи, що звернулась за судовим захистом без необхідності додаткових її звернень та виконання будь-яких інших умов для цього. Враховуючи встановлені судом апеляційної інстанції обставини щодо розгляду звернення позивача без дотримання вимог Закону № 393/96-ВР, колегія суддів дійшла висновку, що ефективним способом захисту порушеного права позивача є зобов`язання Донецької обласної військової адміністрації повторно розглянути звернення (пропозиціюзауваження) ОСОБА_1 ПР-19007117, від 01.07.2025 з дотриманням вимог Закону України «Про звернення громадян». Ухвалюючи дане судове рішення, колегія суддів керується статтею 322 КАС України, статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, практикою Європейського суду з прав людини (рішення "Серявін та інші проти України") та Висновком № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів (п.41) щодо якості судових рішень. Як зазначено в пункті 58 рішення Європейського суду з прав людини по справі "Серявін та інші проти України", суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішенні судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Пунктом 41 Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів зазначено, що обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд. Враховуючи вищезазначені положення, дослідивши фактичні обставини та питання права, що лежать в основі спору по даній справі, колегія суддів прийшла до висновку про відсутність необхідності надання відповіді на інші аргументи сторін, оскільки судом були досліджені усі основні питання, які є важливими для прийняття даного судового рішення. Згідно зі статтею 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 315 КАС України суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення. Підставами для зміни рішення є неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи (частина 1 статті 317 КАС України). Зміна судового рішення може полягати, зокрема, у доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини (частина 4 статті 317 КАС України). З огляду на вищевикладене, враховуючи, що суд першої інстанції не надав належної оцінки відповіді Донецької ОВА № П-00798-50-1.6/15-25-599/05.02-05 від 26.11.2025, рішення Харківського окружного адміністративного суду від 05 березня 2026 року по справі № 520/32186/25 в частині задоволення позовних вимог слід змінити з підстав та мотивів задоволення позовних вимог шляхом викладення мотивувальної частини рішення в редакції цієї постанови, а абзаців 2, 3 резолютивної частини у наступній редакції: "Визнати протиправною бездіяльність Донецької обласної військової адміністрації щодо належного розгляду звернення ОСОБА_1 , як інваліда війни, поданого через Урядовий контактний центр, ПР-19007117 від 01.07.2025. Зобов`язати Донецьку обласну військову адміністрацію (84306, Україна, Донецька область, м. Краматорськ, вул. Олекси Тихого, 6 ЄДРПОУ 00022473) повторно розглянути звернення (пропозицію-зауваження) ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_3 ) ПР-19007117 від 01.07.2025 з дотриманням вимог Закону України "Про звернення громадян". В іншій частині задоволення позовних вимог рішення Харківського окружного адміністративного суду від 05 березня 2026 року по справі № 520/32186/25 підлягає залишенню без змін. Керуючись ч. 4 ст. 229, ч.4 ст.241, ст. ст. 243, 250, 272, 286, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 326 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, - ПОСТАНОВИВ Апеляційну скаргу Донецької обласної військової адміністрації - задовольнити частково. Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 05.03.2026 по справі № 520/32186/25 в частині задоволення позовних вимог - змінити з підстав та мотивів задоволення позовних вимог шляхом викладення мотивувальної частини рішення в редакції цієї постанови, а абзаців 2, 3 резолютивної частини у наступній редакції: "Визнати протиправною бездіяльність Донецької обласної військової адміністрації щодо належного розгляду звернення ОСОБА_1 , як інваліда війни, поданого через Урядовий контактний центр, ПР-19007117 від 01.07.2025. Зобов`язати Донецьку обласну військову адміністрацію (84306, Україна, Донецька область, м. Краматорськ, вул. Олекси Тихого, 6 ЄДРПОУ 00022473) повторно розглянути звернення (пропозицію-зауваження) ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_3 ) ПР-19007117 від 01.07.2025 з дотриманням вимог Закону України "Про звернення громадян". В іншій частині задоволення позовних вимог рішення Харківського окружного адміністративного суду від 05 березня 2026 року по справі № 520/32186/25 залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України. Головуючий суддя Т.С. Перцова Судді Я.М. Макаренко С.П. Жигилій