Постанова Другий апеляційний адміністративний суд № 520/1178/26

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 09 червня 2026 р. Справа № 520/1178/26 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді: Русанової В.Б., Суддів: П`янової Я.В. , Бегунца А.О. , розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Національної поліції в Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 04.03.2026 (головуючий суддя І інстанції: Сліденко А.В.) у справі №520/1178/26 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Харківській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 (далі по тексту - ОСОБА_1 , позивач) звернувся з позовом, в якому просив суд: - визнати протиправними дії ГУНП в Харківській області щодо відмову у нарахуванні та виплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати грошового забезпечення за період з 01 червня 2016 по 18 грудня 2025 року, відповідно до Закону України від 19.10.2000р. №2050-III «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» від 19 жовтня 2000 року №2050-ІІІ (зі змінами та доповненнями); - зобов`язати ГУНП в Харківській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати грошового забезпечення за період з 01 червня 2016 по 18 грудня 2025 року відповідно до Закону України від 19.10.2000р. №2050-III «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» від 19 жовтня 2000 року №2050-ІІІ (зі змінами та доповненнями). Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 04.03.2026 позов задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність ГУНП в Харківській області щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходу у зв`язку з порушенням строків виплати компенсації за дні невикористаних відпусток та індексації грошового забезпечення, нарахованих та виплачених на виконання судового рішення у справі №520/24612/25. Зобов`язано ГУНП в Харківській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходу у порядку Закону України від 19.10.2000р. №2050-ІІІ «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» за несвоєчасну виплату компенсації за дні невикористаних відпусток та індексації грошового забезпечення, нарахованих та виплачених на виконання судового рішення у справі №520/24612/25, за період з 01.06.2016 по 17.12.2025. Позов у решті вимог - залишено без задоволення. ГУ НП в Харківській області, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення даної справи, просив: Змінити рішення суду від 04.03.2026 № 520/1178/26, виклавши резолютивну частину в наступній редакції: «Визнати протиправною бездіяльність ГУНП в Харківській області щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходу зв`язку з порушенням строків виплати індексації грошового забезпечення, нарахованої та виплаченої на виконання судового рішення у справ №520/24612/25. Зобов`язати ГУНП в Харківській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходу у порядку Закону України від 19.10.2000р. №2050-ІІІ «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» за несвоєчасну виплату індексації грошового забезпечення, нарахованої та виплаченої на виконання судового рішення у справ №520/24612/25, за період з 01.06.2016р. по 17.12.2025р.». В обґрунтування вимог скарги посилається на те, що згідно платіжних інструкцій №863 та №866, позивачу 18.12.2025 на особистий рахунок було перераховано 686,88 грн., в якості виплати індексації грошового забезпечення та 182,99 грн., в якості компенсації за невикористані частини щорічної відпустки. Зазначає, що основними умовами для виплати суми компенсації є: порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів та виплата нарахованих доходів. При цьому виплата компенсації втрати частини доходів здійснюється в день виплати основної суми доходу. Отже, Закон України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» пов`язує виплату компенсації втрати частини доходів з виплатою основної суми доходу. Вказує, що грошова компенсація за невикористані дні відпустки є одноразовою виплатою, яка включається до додаткового фонду заробітної плати, є виплатою за невідпрацьований час, і має компенсаційний характер, пов`язаний, як правило, із фактом звільнення працівника. Посилається на правові позиції Верховного Суду, в обґрунтування вимог скарги. Вважає, що відсутні правові підстави для зобов`язання відповідача обчислити та виплатити позивачу компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати компенсації за невикористану частину щорічної відпустки. Позивач не подав відзив на апеляційну скаргу. Відповідно до ч.1 ст.308, п.3 ч.1 ст.311 КАС України справа розглянута в межах доводів апеляційної скарги, в порядку письмового провадження. Відтак, суд апеляційної інстанції перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши докази по справі, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав. Судом встановлено, що позивач проходив службу в органах Національної поліції України у з 07.11.2015 по 09.08.2016. Згідно з витягом з наказу т.в.о. начальника ГУНП в Харківській області №272 о/с від 09.08.2016 позивач з 09.08.2016 звільнений зі служби за п.2 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію» №580-VIII через хворобу. Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 27.11.2025 у справі №520/24612/25, яке набрало законної сили, зокрема зобов`язано ГУНП в Харківській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення у вигляді компенсації за невикористану частину щорічної відпустки (03 дні) за 2015 рік, а також індексації грошового забезпечення з 01.06.2016 по 09.08.2016. На виконання вищевказаного рішення, 18.12.2025 відповідачем здійснено нарахування та виплату позивачу компенсації за невикористану частину щорічної відпустки (03 дні) за 2015 рік у сумі - 182,99 грн. та індексації грошового забезпечення з 01.06.2016 по 09.08.2016 у сумі - 686,88 грн. Позивач, вважаючи протиправною відмову ГУНП в Харківській області у нарахуванні та виплаті йому компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати за період з 01 червня 2016 по 18 грудня 2025 року, звернувся з позовом. Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем протиправно не нараховано та невиплачено позивачу компенсацію втрати частини доходу у зв`язку з порушенням строків виплати компенсації за дні невикористаних відпусток та індексації грошового забезпечення, нарахованих та виплачених на виконання судового рішення у справі №520/24612/25. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам апеляційної скарги, колегія суддів виходить з наступного. Частиною 2 ст.19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Так, основні засади державної політики соціального захисту поліцейських та членів їх сімей, визначені закону України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 за № 580-VIII (далі - по тексту - Закон №580-VIII). Статтями 59, 60 Закону №580-VIII визначено, що служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень. Відносини, що виникають у зв`язку із вступом, проходженням та припиненням служби в поліції, регулюються цим Законом та іншими нормативно-правовими актами з питання проходження служби в поліції. Статтею 62 Закону №580-VIII передбачено, що поліцейський своєчасно і в повному обсязі отримує грошове забезпечення та інші компенсаційні виплати відповідно до закону та інших нормативно - правових актів України, а також у повному обсязі користується гарантіями соціального та правового захисту, передбаченого цим законом та іншими актами законодавства. За приписами ст.94 Закону №580-VIII поліцейські отримують грошове забезпечення, розмір якого визначається залежно від посади, спеціального звання, строку служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наявності наукового ступеня або вченого звання. Порядок виплати грошового забезпечення визначає Міністр внутрішніх справ України. Грошове забезпечення поліцейських індексується відповідно до закону. Питання, пов`язані зі здійсненням компенсації громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, врегульовані Законом України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати" №2050-111 від 19.10.2000 (далі по тексту - Закон №2050-111) та "Порядком проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати", затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 за №159 (далі по тексту - Порядок №159). Відповідно до ст.1 Закону №2050-111 підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи). Згідно зі ст.2 Закону №2050-111 компенсація громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з дня набрання чинності цим Законом. Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру, зокрема, заробітна плата (ч.2 ст.2 Закону №2050-111). Приписами ст.3 Закону №2050-111 обумовлено, що сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться). Згідно зі ст.4 Закону №2050-111 виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць. Компенсацію виплачують за рахунок: власних коштів - підприємства, установи і організації, які не фінансуються і не дотуються з бюджету, а також об`єднання громадян; коштів відповідного бюджету - підприємства, установи і організації, що фінансуються чи дотуються з бюджету; коштів Пенсійного фонду України, Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, Фонду загальнообов`язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, інших цільових соціальних фондів, а також коштів, що спрямовуються на їх виплату з бюджету (статті 6 Закону). З метою реалізації Закону №2050-111 Кабінетом Міністрів України 21.02.2001 прийнято Постанову №159, якою затверджено Порядок проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати (надалі Порядок №159). Згідно п.1 Порядку №159 його дія поширюється на підприємства, установи та організації всіх форм власності і господарювання та застосовується у всіх випадках порушення встановлених термінів виплати грошових доходів, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи). Відповідно до п.2 Порядку №159 компенсація громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати проводиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати грошових доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з 01.01.2001. Положеннями пункту 3 Порядку №159 передбачено, що компенсації підлягають такі грошові доходи разом із сумою індексації, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру: пенсії (з урахуванням надбавок, доплат, підвищень до пенсії, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги на прожиття, щомісячної державної грошової допомоги та компенсаційних виплат); соціальні виплати (допомога сім`ям з дітьми, державна соціальна допомога інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам, допомога по безробіттю, матеріальна допомога у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації безробітного, матеріальна допомога по безробіттю, допомога по тимчасовій непрацездатності (включаючи догляд за хворою дитиною), допомога по вагітності та пологах, щомісячна грошова сума в разі часткової чи повної втрати працездатності, що компенсує відповідну частину втраченого заробітку потерпілого внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, допомога дитині, яка народилася інвалідом внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання її матері під час вагітності, тощо); стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення). Використане у ст.3 Закону №2050-ІІІ формулювання, що компенсація обчислюється як добуток "нарахованого, але не виплаченого грошового доходу" за відповідний місяць, означає, що має існувати обов`язкова складова обчислення компенсації - невиплачений грошовий дохід, який може бути або нарахований, або який можна нарахувати, зокрема, і на підставі судового рішення. Така правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 23.02.2021 у справі № 803/1423/17. У постановах від 10.04.2019 у справі №686/13725/17, від 19.02.2020 у справі №826/12938/16 Верховний Суд зазначив, що правове значення при виплаті компенсації має те, чи був виплачений нарахований дохід, та чи виплачений він із порушенням строків, чи нараховувався і виплачувався грошовий дохід, право на який визнано судовим рішенням. Саме ці події є тими юридичними фактами, з якими пов`язується виплата компенсації втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати. Кошти, які підлягають нарахуванню в порядку компенсації частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати, мають компенсаторний характер. Вони спрямовані на забезпечення достатнього життєвого рівня та купівельної спроможності особи у зв`язку з інфляційними процесами та зростанням споживчих цін на товари та послуги. На належності сум індексації та компенсації працівникам втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням строків її виплати до складових належної працівникові заробітної плати, як коштів, які мають компенсаторний характер та спрямовані на забезпечення реальної заробітної плати, наголошував і Конституційний Суд України у Рішенні від 15 жовтня 2013 року №9-рп/2013. Так, в указаному Рішенні Конституційний Суд України виходив з того, що винагорода за виконану працівником роботу є джерелом його існування та має забезпечувати для нього достатній, гідний життєвий рівень. Це визначає обов`язок держави створювати належні умови для реалізації громадянами права на працю, оптимізації балансу інтересів сторін трудових відносин, зокрема, шляхом державного регулювання оплати праці. За висновком Конституційного Суду України кошти, які підлягають нарахуванню в порядку індексації заробітної плати та компенсації працівникам частини заробітної плати у зв`язку з порушенням строків її виплати, мають компенсаторний характер. Як складові належної працівникові заробітної плати ці кошти спрямовані на забезпечення реальної заробітної плати з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності заробітної плати у зв`язку з інфляційними процесами та зростанням споживчих цін на товари та послуги. Отже, нормативне урегулювання відносин щодо компенсації громадянам втрати частини доходів вказує на те, що така компенсація пов`язана, по-перше, з порушенням встановлених строків виплати таких доходів; по-друге, з виключним переліком доходів як систематичних грошових виплат громадянам; по-третє, з фактом виплати нарахованих доходів. При цьому, підставою для компенсації є затримка виплати доходів на один і більше календарних місяців. Тому розмір компенсації невід`ємно пов`язаний з видом та розміром невчасно виплаченого доходу, а також з тривалістю часу, протягом якого була затримка його виплати. Судом встановлено, що позивач проходив службу в органах Національної поліції України у з 07.11.2015 по 09.08.2016, звільнений зі служби за п.2 ч.1 ст.77 Закону України «Про Національну поліцію» №580-VIII через хворобу , що вбачається з наказу т.в.о. начальника ГУНП в Харківській області №272 о/с від 09.08.2016 (а.с.10). Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 27.11.2025 у справі №520/24612/25, яке набрало законної сили, зокрема зобов`язано ГУНП в Харківській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення у вигляді компенсації за невикористану частину щорічної відпустки (03 дні) за 2015 рік, а також індексації грошового забезпечення з 01.06.2016 по 09.08.2016 (а.с.12-14). На виконання вищевказаного рішення, 18.12.2025 відповідачем здійснено виплату позивачу компенсації за невикористану частину щорічної відпустки (03 дні) за 2015 рік у сумі - 182,99 грн. та індексації грошового забезпечення з 01.06.2016 по 09.08.2016 у сумі - 686,88 грн. (а.с.11). Враховуючи наявність факту виплати позивачу сум грошового забезпечення з порушенням строків, позивач має право на компенсацію втрати частини грошового забезпечення у зв`язку з порушенням строків виплати індексації грошового забезпечення з 01.06.2016 по 09.08.2016. Так, колегія суддів зазначає, що індексація є складовою заробітної плати (додатковою заробітною платою) і у разі порушення строків її виплати позивач має право на отримання компенсації втрати частини доходу за несвоєчасну виплату частини грошового забезпечення у зв`язку з порушенням строків її виплати. Разом з цим, грошова компенсація за невикористані дні відпустки є одноразовою виплатою, яка, хоча і включається до фонду заробітної плати (додаткового), проте, є виплатою за невідпрацьований час (п. 2.2.12 Інструкції зі статистики заробітної плати), тобто має іншу правову природу - відноситься до разових платежів; не пов`язана з виконанням позивачем своїх службових обов`язків і має компенсаційний характер, пов`язаний, як правило, із фактом звільнення працівника, тому така не підлягає компенсації відповідно до вимог Закону № 2050-ІІІ. Аналогічний висновок щодо застосування норм матеріального права, викладений у постановах Верховного Суду від 26.09.2023 у справі № 640/2534/21, від 05.07.2023 у справі № 120/8352/22 та від 29.03.2023 у справі № 640/24361/19. Отже, з огляду на те, що Закон №2050-111 застосовується до грошових доходів громадян, які не мають разового характеру, а компенсація за невикористану відпустку є одноразовою виплатою, така не підлягає компенсації відповідно до вимог цього Закону. Суд першої інстанції, ухвалюючи оскаржуване рішення, наведеного не врахував. Доводи апеляційної скарги в цій частині приймаються у якості належних. Відповідно до ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. За приписами п.2 ч.1 ст.315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення. Згідно з ч.ч.1,2 ст.317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню. Таким чином, колегія суддів дійшла висновку про скасування рішення суду першої інстанції в частині позовних вимог щодо виплати компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати компенсації за невикористану відпустку, з прийняттям в цій частині нової постанови про відмову в задоволені позову. Керуючись ст. ст. 311, 315, 317, 321, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Харківській області задовольнити. Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 04.03.2026 у справі №520/1178/26 скасувати в частині визнання протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Харківській області щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходу у зв`язку з порушенням строків виплати компенсації за дні невикористаних відпусток, нарахованої та виплаченої на виконання судового рішення у справі №520/24612/25 та зобов`язання Головного управління Національної поліції в Харківській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходу у порядку Закону України від 19.10.2000р. №2050-ІІІ «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» за несвоєчасну виплату компенсації за дні невикористаних відпусток, нараховану та виплачену на виконання судового рішення у справі №520/24612/25, за період з 01.06.2016 по 17.12.2025. Прийняти в цій частині нову постанову, якою у задоволенні позову ОСОБА_1 - відмовити. Викласти абзаци третій, четвертий резолютивної частини рішення Харківського окружного адміністративного суду від 04.03.2026 у справі №520/1178/26 в наступній редакції: Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Харківській області щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходу у зв`язку з порушенням строків виплати індексації грошового забезпечення, виплаченої на виконання судового рішення у справі №520/24612/25. Зобов`язати Головне управління Національної поліції в Харківській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходу у порядку Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» за несвоєчасну виплату індексації грошового забезпечення, виплаченої на виконання судового рішення у справі №520/24612/25 за період з 01.06.2016 по 17.12.2025. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України. Головуючий суддя В.Б. Русанова Судді Я.В. П`янова А.О. Бегунц