Ухвала Апеляційна палата ВАКС № 991/7065/26

Cправа №991/7065/26 Провадження №11-сс/991/401/26 Суддя-доповідач: ОСОБА_1 ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД АПЕЛЯЦІЙНА ПАЛАТА У Х В А Л А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 05 червня 2026 року місто Київ Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі: головуючого-судді ОСОБА_1 , суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , секретар судового засідання ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу ОСОБА_5 на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 02 червня 2026 року, - В С Т А Н О В И Л А: Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду (далі - ВАКС) від 02.06.2026 року повернуто ОСОБА_5 скаргу на бездіяльність Національного антикорупційного бюро України (НАБУ), яка полягає у невнесенні відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань (ЄРДР) після отримання заяви про кримінальне правопорушення. На вказану ухвалу ОСОБА_5 подав апеляційну скаргу, в якій посилається на таке. Слідчий суддя неправильно застосував положення статей 214, 303, 304, 306, 307 КПК України, формально визначив початок перебігу строку оскарження, не врахувавши триваючий характер оскаржуваної бездіяльності. Заявник не мав доступу до ЄРДР та не міг самостійно перевірити факт внесення або невнесення відомостей. Також слідчий суддя не надав належної оцінки факту повідомлення НАБУ заявника про відмову у внесенні відомостей до ЄРДР листом від 27.05.2026, отриманим електронною поштою 28.05.2026. Слідчим суддею порушено право на доступ до суду. Просить скасувати ухвалу Вищого антикорупційного суду від 02.06.2026 та постановити нову, якою направити матеріали скарги до Вищого антикорупційного суду для вирішення питання про відкриття провадження та розгляду скарги по суті. Представник НАБУ ОСОБА_6 надіслав письмове пояснення, в якому зазначає, що ухвала ВАКС є законною, обґрунтованою та такою, що постановлена з дотриманням норм КПК України. Просить залишити оскаржувану ухвалу без змін, а апеляційну скаргу без задоволення, та проводити розгляд апеляційної скарги за його відсутності. ОСОБА_5 будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце апеляційного розгляду, у судове засідання не прибув. В апеляційній скарзі просив її розглянути без його участі. Представник НАБУ, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце апеляційного розгляду, у судове засідання не прибув. В письмових поясненнях просив проводити розгляд апеляційної скарги за його відсутності. Згідно із ч. 4 ст. 405 КПК України неприбуття сторін або інших учасників кримінального провадження не перешкоджає проведенню розгляду, якщо такі особи були належним чином повідомлені про дату, час і місце апеляційного розгляду та не повідомили про поважні причини свого неприбуття. А тому, оскільки ОСОБА_5 та представник НАБУ не повідомили про поважність причин неприбуття в судове засідання, апеляційна скарга розглядається без їх участі. Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга є необґрунтованою. У цьому провадженні встановлено такі обставини. 02.05.2026 ОСОБА_5 подав до НАБУ заяву про кримінальне правопорушення в порядку ст. 214 КПК України щодо можливого умисного внесення ОСОБА_7 , депутатом Закарпатської обласної ради, завідомо недостовірних відомостей до декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, яка зареєстрована 04.05.2026 за № Ч-5497. 27.05.2026 НАБУ листом № 112-294/17732 повідомило, що за результатами розгляду заяви детективами НАБУ не виявлено ознак кримінальних правопорушень, які відповідно до ч. 5 ст. 216 КПК України підслідні детективам НАБУ, у зв`язку з чим відсутні достатні правові підстави для внесення відомостей до ЄРДР. Засобами електронного поштового зв`язку 30.05.2026 ОСОБА_5 направив до Вищого антикорупційного суду у порядку, передбаченому п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України, скаргу на бездіяльність уповноваженої особи НАБУ, яка полягає у невнесенні до ЄРДР відомостей після отримання його заяви про кримінальні правопорушення. 02.06.2026 ухвалою слідчого судді ВАКС скаргу ОСОБА_5 повернуто останньому. Постановляючи оскаржувану ухвалу, слідчий суддя прийшов до висновку, що ОСОБА_5 подав скаргу на бездіяльність після закінчення строку на оскарження бездіяльності, а в обґрунтування пропущеного строку не надав будь-яких доказів наявності поважних причин для поновлення пропущеного строкую. Доводи апеляційної скарги висновків слідчого судді не спростовують. Відповідно до ч. 1 ст. 214 КПК України слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов`язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань. Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні може бути оскаржена бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення. Положеннями ч. 1 ст. 304 КПК України передбачено, що скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора, передбачені частиною першою статті 303 цього Кодексу, можуть бути подані особою протягом десяти днів з моменту прийняття рішення, вчинення дії або бездіяльності. Якщо рішення слідчого, дізнавача чи прокурора оформлюється постановою, строк подання скарги починається з дня отримання особою її копії. Відповідно до ч.3 та ч.5 ст.115 КПК України при обчисленні строку днями строк закінчується о двадцять четвертій годині останнього дня строку. При обчисленні строків днями та місяцями не береться до уваги той день, від якого починається строк, за винятком строків тримання під вартою, проведення стаціонарної психіатричної експертизи, до яких зараховується неробочий час та які обчислюються з моменту фактичного затримання, взяття під варту чи поміщення до відповідного медичного закладу. Згідно з п.3 ч.2 ст.304 КПК України скарга повертається, якщо скарга подана після закінчення строку, передбаченого частиною першою цієї статті, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або слідчий суддя за заявою особи не знайде підстав для його поновлення. Заява ОСОБА_5 про кримінальне правопорушення зареєстрована НАБУ 04.05.2026 за № Ч-5497 а тому обов`язок щодо внесення відомостей до ЄРДР за його заявою та надання заявнику витягу з ЄРДР мав бути виконаний не пізніше 05.05.2026. З матеріалів скарги вбачається, що за заявою ОСОБА_5 до ЄРДР відомості за його заявою не внесені та витяг з ЄРДР йому не надано. А відтак, строк для подання скарги ОСОБА_5 на бездіяльність, яка полягає у невнесенні відомостей до ЄРДР після отримання заяви про кримінальне правопорушення, розпочався 06.05.2026 та закінчився 15.05.2026 включно. Разом з тим, скаргу на бездіяльність уповноважених осіб НАБУ, яка полягає у невнесенні відомостей до ЄРДР, ОСОБА_5 надіслав до Вищого антикорупційного суду 30.05.2026, тобто з пропуском встановленого законом строку. Відповідно до ч. 1 ст. 117 КПК України пропущений із поважних причин строк має бути поновлений за клопотанням заінтересованої особи ухвалою слідчого судді, суду. Норми КПК України не містять вичерпного переліку підстав, які вважаються поважними для вирішення питання про поновлення пропущеного процесуального строку. Такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини справи. Тобто, поняття «поважні причини пропуску процесуальних строків» є оціночним, а його вирішення покладається на розсуд суду. У разі якщо особа не знала про допущене порушення, але з певної дати повинна була про нього дізнатись, перебіг строку обчислюється саме з моменту, коли особа повинна була дізнатись про відповідне порушення її прав. Законодавець виходить не тільки з безпосередньої обізнаності особи про факти порушення її прав, а й об`єктивної можливості цієї особи знати про ці факти. Поняття «повинен був дізнатися» необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені (постанова Верховного Суду від 21.02.2020 № 340/1019/19). Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає безпідставним посилання в апеляційній скарзі на відсутність доступу до ЄРДР та неможливість перевірки факту внесення або невнесення відомостей, як на поважність причин пропуску строку апеляційного оскарження. Крім того, оскільки ОСОБА_5 не навів інших обставин на підтвердження наявності поважних причин для поновлення строку на апеляційне оскарження, колегія суддів погоджується з висновком слідчого судді про відсутність підстав для поновлення строку на оскарження. Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 13.12.2011 № 17-рп/2011 держава може встановленням відповідних процесуальних строків обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя. Аналіз практики ЄСПЛ дозволяє виокремити такі фундаментальні обґрунтування на користь прийняття рішення про поновлення пропущеного строку звернення до суду: 1) рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві; щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права (справа «Белле проти Франції»); 2) не можуть бути встановлені обмеження щодо реалізації права на судовий захист у такий спосіб або до такої міри, щоб саму суть права було порушено; ці обмеження повинні переслідувати легітимну мету, та має бути розумний ступінь пропорційності між використаними засобами та поставленими цілями (справа «Мушта проти України»); 3) суворе застосування строку без урахування обставин справи може бути непропорційним щодо цілі забезпечення правової визначеності та належного здійснення правосуддя, а також перешкоджати використанню доступних засобів правового захисту (справа «Станьо проти Бельгії»). Однак, в апеляційній скарзі не наведено доводів на підтвердження відсутності практичної можливості оскаржити бездіяльність, перевищення міри обмеження можливості оскарження рішення суду у зв`язку з недотриманням строку на оскарження, та створення перешкод для використання доступних засобів правового захисту, а тому помилковими є посилання апеляційної скарги на порушення права на доступ до суду. Посилання в апеляційній скарзі, що строк звернення зі скаргою слід обчислювати з 27 травня 2026 року - дати отримання листа НАБУ № 112-294/17732, колегія суддів відхиляє як безпідставне. Так, у поданій слідчому судді скарзі ОСОБА_5 зазначав, що 27 травня 2026 року йому надана відповідь про відмову у внесенні відомостей до ЄРДР. Водночас така відповідь не змінює моменту виникнення бездіяльності, яка полягає у невнесенні відомостей до ЄРДР, оскільки обов`язок внести відповідні відомості виникає в силу прямої вказівки ч. 1 ст. 214 КПК України - не пізніше 24 годин після подання заяви про кримінальне правопорушення, а не з моменту надання заявнику листа чи іншої відповіді за результатами її розгляду. Отже, отримання ОСОБА_5 27 травня 2026 року листа НАБУ № 112-294/17732 не є тим юридичним фактом, з яким закон пов`язує початок перебігу строку на оскарження бездіяльності, передбаченої п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України, так як строк у цій справі підлягав обчисленню саме з моменту спливу 24 годин після подання заяви від 04 травня 2026 року. За таких обставин пропуск строку є підставою для повернення скарги відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 304 КПК, про що обґрунтовано зазначив слідчий суддя в оскаржуваній ухвалі. У зв`язку з викладеним колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, ухвалу слідчого судді - без змін. Керуючись ст. 404, 407, 419, 422, 424, 532 КПК України, колегія суддів, П О С Т А Н О В И Л А: Апеляційну скаргу ОСОБА_5 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 02 червня 2026 року - без змін. Ухвала є остаточною, набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає. Головуючий суддя ОСОБА_1 Судді ОСОБА_2 ОСОБА_3