LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Ухвала КЦС ВС509/3195/24

від 09.06.2026 · Цивільна
Резолютивна:Касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Павлишин Юрій Миколайович, на рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 20 березня 2025 року та постанову Одеського апеляційного суду від 14 кві…

УХВАЛА 09 червня 2026 року м. Київ справа № 509/3195/24 провадження № 61-7235ск26 Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Фаловської І. М. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Павлишин Юрій Миколайович, на рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 20 березня 2025 року та постанову Одеського апеляційного суду від 14 квітня 2026 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про повернення безпідставно набутого майна, ВСТАНОВИВ: У травні 2024 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому просила повернути їй безпідставно набуте відповідачем майно, а саме: житловий будинок, загальною площею 100,2 кв. м, та земельну ділянку, площею 0,10 га, з кадастровим номером 5123755300:02:005:0199, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 . Овідіопольський районний суд Одеської області рішенням від 20 березня 2025 року позов ОСОБА_2 задовольнив частково. Витребував з незаконного володіння ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 житловий будинок, загальною площею 100,2 кв. м., та земельну ділянку, площею 0,10 га, з кадастровим номером 5123755300:02:005:0199, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2309955651237). У задоволенні решти позовних вимог відмовив. Одеський апеляційний суд постановою від 14 квітня 2026 року рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 20 березня 2025 року залишив без змін. 28 травня 2026 року до Верховного Суду через підсистему «Електронний суд» надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Павлишин Ю. М., на рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 20 березня 2025 року та постанову Одеського апеляційного суду від 14 квітня 2026 року. Подана касаційна скарга не може бути прийнята касаційним судом до розгляду та вирішено питання про відкриття касаційного провадження, оскільки вона не відповідає вимогам статті 392 ЦПК України. Щодо поновлення строку на касаційне оскарження У касаційній скарзі ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Павлишин Ю. М., міститься клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень. Постанова Одеського апеляційного суду постановлена 14 квітня 2026 року, повний текст складений - 11 травня 2026 року. Останнім днем подання касаційної скарги (з урахуванням вихідних днів) є 10 червня 2026 року. Згідно з частиною першою статті 390 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Перевіривши доводи вказаного клопотання, суд приходить до висновку, що відсутня необхідність для поновлення заявникові строку на касаційне оскарження, оскільки він не пропущений. Щодо ціни позову Відповідно до пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково. Згідно з частиною першою статті 394 ЦПК України, одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження). З огляду на зміст судових рішень, предметом спору є вимоги про повернення безпідставно набутого майна, а саме: житлового будинку, загальною площею 100,2 кв. м, та земельної ділянки, площею 0,10 га, з кадастровим номером 5123755300:02:005:0199, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 . У пунктах 2, 9 частини першої статті 176 ЦПК України передбачено, що ціна позову визначається у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна; у позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві приватної власності, - дійсною вартістю нерухомого майна, а на нерухоме майно, що належить юридичним особам, - не нижче його балансової вартості. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 25 серпня 2020 року у справі № 910/13737/19 (провадження № 12-36гс20) зазначила, що майновий позов (позовна вимога майнового характеру) - це вимога про захист права або інтересу, об`єктом якої виступає благо, що підлягає грошовій оцінці. Тобто будь-який майновий спір має ціну. Різновидами майнових спорів є, зокрема спори, пов`язані з підтвердженням прав на майно та грошові суми, на володіння майном і будь-які форми використання останнього. Отже, судовий збір з позовної заяви про визнання права власності на майно, стягнення, витребування або повернення майна - як рухомих речей, так і нерухомості - визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру. Наявність вартісного, грошового вираження матеріально-правової вимоги позивача свідчить про її майновий характер, який має відображатися у ціні заявленого позову (пункт 8.12 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26 лютого 2019 року у справі № 907/9/17 (провадження № 12-76гс18)). Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 18 вересня 2023 року у справі № 758/5118/21 (провадження № 61-5554сво23) вказав, що «до позовних заяв немайнового характеру відносяться вимоги, які не підлягають вартісній оцінці. Під немайновим позовом слід розуміти вимогу про захист права або інтересу, об`єктом якої виступає благо, що не піддається грошовій оцінці». Майном як особливим об`єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов`язки. Майнові права є неспоживною річчю. Майнові права визнаються речовими правами (стаття 190 ЦК України). Отже, судовий збір за звернення до суду з позовом про визнання права власності на майно, витребування або повернення майна як рухомих речей, так і нерухомості, визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру. Тому вимога у цій справі про повернення безпідставно набутого майна - житлового будинку, загальною площею 100,2 кв. м, та земельної ділянки, площею 0,10 га, з кадастровим номером 5123755300:02:005:0199, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , має майновий характер, оскільки підлягає грошовій оцінці. Таким чином, заявникові слід надати докази (наприклад, позовну заяву з визначеною ціною позову станом на день її подання, експертний висновок, дані загальнодоступних джерел стосовно ринкової вартості майна тощо), які підтверджують ціну позову на день подання позовної заяви. Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 14 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддя постановляє відповідну ухвалу. Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без руху та надати строк для усунення недоліків касаційної скарги, а саме обґрунтувати ціну позову, вказавши вартість спірного майна. Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України, -

ПОСТАНОВИВ: Касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Павлишин Юрій Миколайович, на рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 20 березня 2025 року та постанову Одеського апеляційного суду від 14 квітня 2026 року залишити без руху. Надати для усунення зазначених вище недоліків строк, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали. У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута заявникові. Ухвала оскарженню не підлягає. Суддя І. М. Фаловська

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»