Ухвала КЦС ВС № 372/6354/24

УХВАЛА 08 червня 2026 року м. Київ справа № 372/6354/24 провадження № 61-7373ск26 Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Коротенка Є. В. (суддя-доповідач), Воробйової І. А., Зайцева А. Ю., розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник - адвокат Суткович Марина Анатоліївна,на рішення Обухівського районного суду Київської області від 20 серпня 2025 рокута постанову Київського апеляційного суду від 22 квітня 2026 року у справі за позовом ОСОБА_2 , яка діє в інтересах ОСОБА_1 , до ОСОБА_3 про стягнення неустойки, збитків та моральної шкоди, ВСТАНОВИВ: 27 листопада 2024 року ОСОБА_2 , яка діє в інтересах ОСОБА_1 , звернулася до суду з указаним позовом, в якому просила стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 32 977,73 грн, з яких: сума 3% річних - 2 560,38 грн, сума інфляційних втрат - 8 147,27 грн, збитки - 17 270,08 грн, моральна шкода - 5 000,00 грн. 20 серпня 2025 року Обухівський районний суд Київської області ухвалив рішення, залишене без змін постановою Київського апеляційного суду від 22 квітня 2026 року, яким у задоволені позову відмовив. 29 травня 2026 року адвокатСуткович М. А., діючи від імені та в інтересах ОСОБА_4 , засобами поштового зв`язку подала до Верховного Суду з касаційну скаргу на рішення Обухівського районного суду Київської області від 20 серпня 2025 року та постанову Київського апеляційного суду від 22 квітня 2026 року у цій справі. Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, колегія суддів дійшла висновку, що відсутні підстави для відкриття касаційного провадження з огляду на таке. За приписами пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню: судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково. Рішенням Конституційного Суду України від 22 листопада 2023 року у справі № 3-88/2021(209/21, 47/22, 77/23, 188/23), зокрема визнано таким, що відповідає Конституції України (є конституційним), пункт 2 частини третьої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України. Прожитковий мінімум для працездатних осіб вираховується станом на 01 січня календарного року, в якому подається скарга (частина дев`ята статті 19 ЦПК України). Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» встановлено, що з 01 січня 2026 року прожитковий мінімум для працездатних осіб складає 3 328, 00 грн. Ціна позову в цій справі становить 32 977,73 грн, що станом на 01 січня 2026 року не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (3 328,00 грн х 250 = 832 000,00 грн). Касаційна скарга містить посилання на те, що судові рішення у цій справі оскаржуються до суду касаційної інстанції на підставі підпунктів «а», «б», «в», пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України. Так, представник заявника зазначає, що підставами касаційного оскарження є підпункти «а», «в» пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України та пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України, оскільки суди першої та апеляційної інстанції неправильно застосували норми матеріального права, а саме: статті 129-1, 131-2 Конституції України, статтю 22 ЦК України за відсутності правового висновку з питання, яке має значний суспільний інтерес та фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики (щодо компенсації правничої допомоги на етапі виконавчого провадження та витрат, пов`язаних з виконавчим провадженням), а справа становить значний суспільний інтерес та фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики. Крім того, зазначила, що заявник позбавлений можливості спростувати обставини, встановлені судом апеляційної інстанції щодо нібито визнання заявником виконання судових рішень, у справі № 372/2273/18. Перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що наведені заявником обставини, передбачені підпунктами «а» та «в» пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, не дають підстав для висновку про те, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики. Достатніх аргументів, які б свідчили про значний суспільний інтерес саме до цієї конкретної справи й вказували на те, що предмет даного спору стосується питань, які мають виняткове значення для суспільства, представником заявника не наведено. При цьому, особа, яка подала касаційну скаргу, належним чином не обґрунтовує, в якій справі позивач позбавлений можливості спростувати обставини, встановлені оскарженими судовими рішеннями, з урахуванням, що розгляд справи № 372/2273/18 закінчений. Посилання у касаційній скарзі на порушення норм матеріального та процесуального права фактично підтверджує незгоду особи, яка подала касаційну скаргу, з оскарженими судовими рішеннями. Посилання на інші випадки, передбачені пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України за наявності яких судові рішення у справі з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, підлягає касаційному оскарженню, касаційна скарга та додані до неї матеріали не містять. Переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний Суд, який відповідно до частини третьої статті 125 Конституції України є найвищим судовим органом, виконує функцію «суду права», що розглядає спори, які мають найважливіше (принципове) значення. Пунктом 8 частини другої статті 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення. Верховним Судом взято до уваги, що під час вирішення питання про відкриття касаційного провадження (зокрема й про відмову у відкритті провадження) у справі не надається правова оцінка законності та обґрунтованості оскаржуваних судових рішень, а виключно встановлюється наявність чи відсутність підстав для їх касаційного оскарження відповідно до вимог статей 389, 394 ЦПК України. Відповідно до пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню. Оскільки оскаржувані судові рішення ухвалені у справі з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб і вони не підлягають касаційному оскарженню, у відкритті касаційного провадження у справі необхідно відмовити. У зв`язку з відмовою у відкритті касаційного провадження не потребують окремого розгляду питання дотримання особою, яка подала касаційну скаргу, вимог статей 390 та 392 ЦПК України. Керуючись статтями 389, 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ: У відкритті касаційного провадження у справі за позовом ОСОБА_2 , яка діє в інтересах ОСОБА_1 , до ОСОБА_3 про стягнення неустойки, збитків та моральної шкоди за касаційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник - адвокат Суткович Марина Анатоліївна,на рішення Обухівського районного суду Київської області від 20 серпня 2025 року та постанову Київського апеляційного суду від 22 квітня 2026 року відмовити. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. Судді: Є. В. Коротенко І. А. Воробйова А. Ю. Зайцев