Ухвала КЦС ВС № 441/20/24

УХВАЛА 09 червня 2026 року м. Київ справа № 441/20/24 провадження № 61-7658ск26 Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Коломієць Г. В. розглянув касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Мартин Віри Іванівни на постанову Львівського апеляційного суду від 08 травня 2026 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання майна об`єктом спільної сумісної власності подружжя та поділ майна, ВСТАНОВИВ: У січні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду з вищевказаним позовом до ОСОБА_2 , в якому просив суд: - визнати спільною сумісною власністю подружжя житловий будинок із господарськими та надвірними спорудами по АДРЕСА_1 та земельну ділянку площею 0,1603 га кадастровий номер 4620981800:14:003:0028 для будівництва та обслуговування житлового будинку, що належить ОСОБА_2 згідно Державного акту ЯК № 230780, виданого 05 липня 2011 року на підставі договору дарування ВРЕ № 50368, посвідченого 15 березня 2011 року приватним нотаріусом Городоцького нотаріального округу Страшевською Х. Г., та зареєстрованого в реєстрі за № 288; - визнати за ним право спільної часткової власності на 1/2 частину вказаного вище будинку з надвірними і господарськими спорудами та на 1/2 частину земельної ділянки, що розташовані по АДРЕСА_1 . Рішенням Городоцького районного суду Львівської області від 06 травня 2025 рокупозовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано житловий будинок з господарськими та надвірними спорудами по АДРЕСА_1 спільною сумісною власністю подружжя. У праві спільної сумісної власності подружжя на земельну ділянку відмовлено. Визнано за ОСОБА_1 право спільної часткової власності на 1/2 частину житлового будинку з господарськими та надвірними спорудами по АДРЕСА_1 . Визнано за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину земельної ділянки 0,1603 га (кадастровий номер 4620981800:14:003:0028) для будівництва та обслуговування житлового будинку по АДРЕСА_1 , яка належить ОСОБА_2 згідно Державного акту ЯК № 230780 виданого 05 липня 2011 року на підставі договору дарування ВРЕ № 503681, посвідченого 15 березня 2011 року приватним нотаріусом Городоцького нотаріального округу Страшевською Х. Г. та зареєстрованого в реєстрі за №

288. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати: судовий збір в розмірі 5 977,90 грн та витрати понесені за експертизу в розмірі 18 932,00 грн. Постановою Львівського апеляційного суду від 08 травня 2026 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено. Рішення Городоцького районного суду Львівської області від 06 травня 2025 року скасовано. Ухвалено нову постанову, якою у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання житлового будинку з господарськими та надвірними спорудами по АДРЕСА_1 об`єктом спільної сумісної власності подружжя та поділ майна відмовлено. 05 червня 2026 року представник ОСОБА_1 - адвокат Мартин В. І. через підсистему «Електронний суд» звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою напостанову Львівського апеляційного суду від 08 травня 2026 року (надійшла до суду 08 червня 2026 року), в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржуване судове рішення, залишити в силі рішення суду першої інстанції. Згідно із частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Подана касаційна скарга не може бути прийнята касаційним судом до розгляду та вирішено питання про відкриття касаційного провадження з огляду на наступне. У порушення пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги доданий документ, що підтверджує сплату судового збору у розмірі 11 956,00 грн, однак це не підтверджує сплату судового збору у повному розмірі. Порядок сплати та розмір судового збору визначено Законом України від 08 липня 2011 року «Про судовий збір», який набрав чинності 01 листопада 2011 року. При цьому з 15 грудня 2017 року набули чинності зміни до вказаного Закону України щодо сплати судового збору на підставі Закону України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII. Відповідно до частини першої статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Підпунктом 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що за подання до суду касаційної скарги на рішення суду; заяви про приєднання до касаційної скарги на рішення суду, яка подана: юридичною особою 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги від розміру оспорюваної суми; фізичною особою або фізичною особою - підприємцем 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги від розміру оспорюваної суми, але не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб за позовними заявами майнового характеру, а у справах, в яких предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав (крім права власності на майно), відшкодування шкоди здоров`ю (крім моральної шкоди), - не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Відповідно до підпункту 2 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою або фізичною особою - підприємцем, ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Згідно з підпунктом 2 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою або фізичною особою-підприємцем ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Відповідно до частини третьої статті 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору. Частиною четвертою статті 6 Закону України «Про судовий збір» передбачено, якщо скаргу (заяву) подано про перегляд судового рішення в частині позовних вимог (сум, що підлягають стягненню за судовим рішенням), судовий збір за подання скарги (заяви) вираховується та сплачується лише щодо перегляду судового рішення в частині таких позовних вимог (оспорюваних сум). ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом у 2024 році та заявляв позовну вимогу немайнового характеру та позовну вимогу майнового характеру (визнання права власності). Станом на 01 січня 2024 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становив 3 028,00 грн (0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб - 1 211,20 грн, 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб - 15 140,00 грн). Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України «Про судовий збір». При цьому суд звертає увагу заявника на те, що відповідно до вимог Закону України «Про судовий збір» розрахунок розміру судового збору за подання касаційної скарги слід здійснювати, виходячи зі ставки, яка підлягала сплаті при поданні позовної заяви, а не з тієї суми, яка фактично була сплачена позивачем. Оскільки із поданої касаційної скарги та копій судових рішень не вбачається ціни позову станом на 2024 рік (відсутнє визначення вартості спірного житлового будинку з надвірними спорудами та земельної ділянки), тому неможливо визначити розмір судового збору, який підлягав сплаті при поданні позовної заяви за вимоги майнового характеру, у зв`язку з чим заявник при сплаті судового збору має підтвердити відповідність такої сплати належними доказами (майнова оцінка майна або інші належні докази). Отже, заявнику необхідно сплатити судовий збір за подачу касаційної скарги за позовну вимогу майнового характеру (у розмірі 1 % від вартості нерухомого та рухомого майна, помноженого на 200 %) та за позовну вимогу немайнового характеру у розмірі 1 937,92 грн ((1 211,20*200%)*0,8=1 937,92). Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду має бути перераховано або внесено до ГУК у м. Києві/Печерс.р-н/22030102, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA288999980313151207000026007, код банку отримувача (МФО): 899998, код класифікації доходів бюджету: 22030102 «Судовий збір (Верховний Суд, 055)». На підтвердження сплати судового збору необхідно суду надати документ, що підтверджує його сплату в повному обсязі. Відповідно до вимог частин другої, третьої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала. Ураховуючи викладене, касаційну скаргу слід залишити без руху та надати заявнику строк для усунення недоліків. Керуючись статтями 185, 389, 390, 392, 393 ЦПК України, Верховний Суд

УХВАЛИВ: Касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Мартин Віри Іванівни на постанову Львівського апеляційного суду від 08 травня 2026 року залишити без руху та надати строк для виконання вимог ухвали, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали. У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали настануть наслідки, передбачені законом. Ухвала оскарженню не підлягає. Суддя Г. В. Коломієць